Ухвала

від 20.12.2018 по справі 643/18586/18

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/18586/18

Провадження № 1-кс/643/6026/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2018 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018221040000084 від 06.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З представлених суду матеріалів вбачається, що відповідно до інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельна ділянка, що відноситься до земель житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6310137500:03:007:0014 загальною площею 8.2069 га. з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить Харківській міській раді.

За результатами злочинної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на земельній ділянці площею 6,6683 га. незаконно, у порушення спеціальних правил, розміщено шляхом зсипання на поверхневий шар ґрунту відходи різного походження, що призвело до порушення природного стану земель, забруднення земельної ділянки відходами різного походження, настання негативних змін біологічного, хімічного і фізичного складу ґрунту.

13.12.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1,ч. 1 ст. 239 КК України

Відповідно висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №300 від 17.12.2018 діями ОСОБА_4 , у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення, державі завдана шкода у розмірі 279305410,4грн.

Відповідно до відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.11.2018 ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить частина квартири АДРЕСА_2 .

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, зазначивши що у кримінальному провадженні буде заявлено цивільний позов, а також з метою позбавлення можливості перереєстрації нерухомого майна яке належить підозрюваному

Разом з клопотанням прокурор подав заяву про розгляд без його участі та наполіг на задоволенні клопотання.

Суд, дослідивши матеріали, надані суду, дійшов наступного: ч. 1 ст. 170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданнями арешту майна, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження… .

В частині 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту клопотання вбачається, що метою арешту частини квартири, яка належить ОСОБА_4 , є виключно відшкодування завданих збитків державі, тобто, як вказано в п. 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті (тобто у випадку накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні… .

Таким чином, арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) може бути накладений не лише при наявності цивільного позову, а при наявності саме обґрунтованого цивільного позову, тоді як до клопотання стороною обвинувачення не надано доказів подання цивільного позову.

З погляду на вищевикладене можна дійти висновку, що клопотання про арешт майна не ґрунтується на нормах кримінально-процесуального закону, є передчасним та безпідставним, отже не може бути задоволеним.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 376, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 42018221040000084 від 06.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1