Рішення

від 04.12.2018 по справі 335/5292/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5292/18 2/335/1627/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ в особі керівника ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки невиплаченої при звільненні заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 Житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ в особі керівника ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки невиплаченої при звільненні заробітної плати, який під час розгляду справи уточнила.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з 05.11.2009 року вона працювала головним бухгалтером в обслуговуючому житлово-будівельному кооперативі ГРАБАРІ .

Наказом № 1 від 29.02.2016 року її було звільнено з товариства на підставі заяви від 29.02.2016 року відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, однак в день звільнення в порушення приписів ст. 116 КЗпП України, відповідачем не виплачено ОСОБА_1 заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2016 року у справі № 335/4155/16-ц, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 26 638 грн. 53 коп.

Щодо примусового стягнення заборгованості за виконавчим документом № 335/4155/16-ц, державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області було відкрито виконавче провадження.

Оскільки відповідачем не виконано рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/4155/16-ц та на час подання позову так і не сплачено заборгованість із заробітної плати, ОСОБА_1 вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у відповідності до ст. 117 КЗпП України.

Згідно розрахунку позивача, середній заробіток за весь час затримки невиплаченої заробітної плати з 01.03.2016 року по 31.05.2018 року становить 38 790 грн. 70 коп., а тому ОСОБА_1 просить суд стягнути вказану суму з відповідача на її користь, допустити негайне виконання рішення суду, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704 грн. 80 коп.

Ухвалою судді від 04.06.2018 року, цивільна справа визнана судом малозначною (незначної складності) і розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Учасники справи заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 не з'явилися, представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_2 Житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву на позов не подав.

Треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі. 04.12.2018 року представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_10 подав суду заяву, відповідно до якої представник просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України .

У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.11.2009 року перебувала у трудових відносинах з ОСОБА_2 Житлово-будівельним кооперативом ГРАБАРІ та працювала на посаді головного бухгалтера, що підтверджується відповідним наказом та записом в трудовій книжці серії БТ-ІІ № 3426908 на ім'я ОСОБА_1

Згідно наказу № 1 від 29.02.2016 року, ОСОБА_1 була звільнена з ОСОБА_2 Житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ за угодою сторін, згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України .

В день звільнення, з ОСОБА_1 не було проведено остаточного розрахунку. Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2016 року по справі № 335/4155/16-ц, на користь позивача з ОСОБА_2 житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ стягнуто заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки при звільненні в загальному розмірі 26 638 грн. 53 коп. В іншій частині позовних вимог, зокрема в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку судом було відмовлено, з тих підстав, що стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати до звільнення працівника не передбачено нормами трудового законодавства.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України , у разі невиплати з вини власників або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені у статті 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримку на день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 своєї постанови № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток на весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці не проведення розрахунків зі звільненими робітниками в день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України .

Крім того, при обчисленні розміру суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, слід взяти до уваги положення п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , де зазначено, що суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності .

Вищий спеціалізований суд з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 18.01.2017 року по справі №6-2912цс16 зазначив, що отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівниками у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченою статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності передбаченої статтею 117 КЗпП України , а саме виплат середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум. .

Виходячи із вищенаведеного, ОСОБА_2 житлово-будівельний кооператив ГРАБАРІ повинен сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, або по день постановлення судового рішення.

Згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, для обчислення середньої заробітної плати необхідно враховувати виплати тільки за останні два місяці роботи.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,на число календарних днів за цей період.

З даних зазначених позивачем та довідки ОСОБА_2 житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ за вих. № 1 від 29.02.2016 року, вбачається, що заробіток позивача за останні два місяця січень та лютий 2016 року становив 2 756 грн. 00 коп., а тому відповідно середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 2 756 грн. 00 коп./40 днів + 68 грн. 90 коп.

Час заборгованості з виплати заробітної плати з 01.03.2016 року по 31.05.2018 року становить 563 днів, з яких у 2016 році - 212 днів х 68 грн. 90 коп. = 14 606 грн. 80 коп., у 2017 році - 249 днів х 68 грн. 90 коп. + 17 156 грн. 10 коп., у 2018 році - 102 днів х 68 грн. 90 коп. = 7027 грн. 80 коп., таким чином 68 грн. 90 коп. х 563 днів становить 38 790 грн. 70 коп.

Нормами ст. 12 , 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також за принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за весь час затримки невиплаченої при звільненні заробітної плати, за відсутності заперечень з боку відповідача, суд приймає його до уваги, зважаючи при цьому на його відповідність вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача до суду не прибув, будь-яких заяв, що стосуються суті справи, не надав, не побажавши таким чином реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання ним вимог трудового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню та вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2016 року по 31.05.2018 року у сумі 38 790 грн. 70 коп. Суд не вбачає підстав для звернення рішення до негайного виконання в частині стягнення середнього заробітку на користь позивача в межах одного місяця, адже п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України стосується лише випадків стягнення заробітної плати, а не середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому враховуючи те, що позивачем було сплачено при поданні позову до суду 704 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією, з відповідача на користь позивача слід стягнути вказані судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст. 117 КЗпП України , ст. 43 Конституції України , Законом України Про оплату праці , Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12. 1999 року Про практику застосування судами законодавства про працю , ст.ст. 12 , 13 , 76 , 130 , 141 , 223 , 263-266 , 280-282 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ (ЄДРПОУ 36803482, місце знаходження, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2016 року по 31.05.2018 року у сумі 38 790 (тридцять вісім тисяч сімсот дев'яносто) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 житлово-будівельного кооперативу ГРАБАРІ (ЄДРПОУ 36803482, місце знаходження, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) судові витрати, які пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Макаров