Рішення

від 13.12.2018 по справі 518/1450/18

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 518/1450/18

Провадження № 2/517/357/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Захарівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Ширяївського району Одеської області та ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Ширяївського району Одеської області та ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області в якому просить визнати за позивачем, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 6,12 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малигонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, кадастровий номер 5125482200:01:001:0104, яка до дня смерті 13 травня 2004 року належала - ОСОБА_5, який є дядьком позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач та гр. ОСОБА_5, який помер 14.05.2004 року є родичами, позивач є племінницею останнього, а він її дядьком.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді земельної частки (паю). На підставі заяви позивача була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_5

У межах даної спадкової справи, Любашівською районною державною нотаріальною конторою було направлено запит до відділу у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо надання інформації про сертифікат на земельну частку (паю), яка належала ОСОБА_5 та можливості отримання ним державного акту на що було отримано відповідь, що гр. ОСОБА_5 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД 0050956, який зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 12.02.1997 року за № 295, розміром 7,62 в умовних кадастрових гектарах, на землях колективної власності КСП Малігонівське , на території ОСОБА_3 сільської ради Ширяївського району Одеської області.

Крім цього, додатково було повідомлено, що згідно наявних в Відділі у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів, станом на 31.12.2012 року гр. ОСОБА_5 належить земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 031712 від 21.09.2004 року за № 158, площею 6,12 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільської ради Ширяївського району Одеської області. Кадастровий номер земельної ділянки - 5125482200:01:001:0104.

Державний акт спадкодавець не отримав, два примірники державних актів на право власності на земельну ділянку знаходяться у відділі у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Таким чином у позивача виникли труднощі з подальшим оформленням спадщини, оскільки на земельну ділянку є 2 правовстановлюючі документи: сертифікат на земельну частку (пай) та Державний акт на право власності на земельну ділянку, який видано після смерті власника, тому позивач не може одержати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину.

За таких обставин, позивач позбавлений можливості оформити в нотаріальному порядку свої спадкові права на земельну ділянку.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, але попередньо надали до суду заяву, в якій вказали, що вимоги позовної заяви підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити та розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Ширяївського району Одеської області у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву в якій вказав, що повністю визнає позовні вимоги і не заперечує проти їх задоволення, просить суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву в якій вказав, що проти позовних вимог не заперечує та не проти їх задоволення, просить суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_5, який помер 14.05.2004 року є родичами, позивач є племінницею останнього, а він її дядьком, даний факт родинних відносин підтверджується рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 14.03.2018 року в справі № 518/1064/17.

ОСОБА_5, як члену КСП Малігонівське Ширяївського району, 12.02.1997 року ОСОБА_4 РДА останньому було видано сертифікат серії ОД № 0050956 на право на земельну частку (пай), розміром 7,62 умовних кадастрових гектара із земель колективної власності вказаного підприємства.

13 травня 2004 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 381655, яке видане ОСОБА_3 сільською радою Ширяївського району Одеської області від 14 травня 2004 року, актовий запис № 08.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді вище вказаної земельної частки (паю), яку позивач фактично прийняла, відповідно до положень ч. 3 ст.1268 ЦК України, оскільки на день відкриття спадщини була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем.

В травні 2018 року позивач звернулась до Любашівської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини на підставі якої була заведена спадкова справа № 146/2018 після смерті ОСОБА_5

Любашівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області у межах вказаної спадкової справи було направлено запит до відділу у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо надання інформації про вищевказаний сертифікат на земельну частку (паю), яка належала ОСОБА_5 та можливості отримання ним державного акту.

Відповідно до листа відділу у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 25.06.2018 року № 1108/122-18, гр. ОСОБА_5 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД 0050956, який зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 12.02.1997 року за № 295, розміром 7,62 в умовних кадастрових гектарах, на землях колективної власності КСП Малігонівське , на території ОСОБА_3 сільської ради Ширяївського району Одеської області.

Додатково повідомляється, що згідно наявних у Відділі у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів, станом на 31.12.2012 року гр. ОСОБА_5 належить земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 031712 від 21.09.2004 року за № 158, площею 6,12 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільської ради Ширяївського району Одеської області. Кадастровий номер земельної ділянки - 5125482200:01:001:0104.

Вищевказаний державний акт на земельну ділянку ОСОБА_5 не отримав. Два примірника оригіналів державних актів на право власності на земельну ділянку знаходяться у Відділі у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадасгру в Одеській області.

Таким чином, згідно наданої інформації встановлено, що ОСОБА_5 за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, однак не встиг отримати Державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки помер 13.05.2004 року, а Державний акт виготовлено та зареєстровано 21.09.2004 року.

За вказаних обставин у позивача виникли труднощі з подальшим оформленням спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, які викликані тим, що на одну земельну ділянку є 2 (два) правовстановлюючі документи: сертифікат на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку, який було видано після смерті спадкодавця.

06.07.2018 року позивач звернулась до відділу у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадасгру в Одеській області з письмовою заявою про скасування кадастрового номера земельної ділянки 5125482200:01:001:0104.

Листом від 09.08.2018 року № 1522/122-18, відділ у ОСОБА_4 районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області зазначив, що підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5125482200:01:001:0104 не має.

Таким чином у позивача виникли труднощі з подальшим оформленням спадщини, оскільки на земельну ділянку є 2 правовстановлюючі документи: сертифікат на земельну частку (пай) та Державний акт на право власності на земельну ділянку, який видано після смерті власника, тому позивач не може одержати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті .

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 20 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 26 вищезазначеної постанови при поділі спадщини між спадкодавцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 ЦК України про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкодавцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тому у даному випадку має відбутись перехід права власності на земельну ділянку від спадкодавця до позивачів.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України визначено, що спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п. 3.5 Роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а компетентними органами відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатись до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування на завершення приватизації.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30.11.2004 року у справі "Саsе оf Оnеrуildis V. Тиrкеу" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права здійснюється шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до пункту 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 20 від 22.12.1993 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Таким чином, позивач не може реалізувати своє право на спадкування майна спадкодавця та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку, як спадкоємець за законом, тому у відповідності до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право позивача шляхом винесення рішення про визнання за позивачем права власності на спадщину .

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Ширяївського району Одеської області та ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 6,12 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малигонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, кадастровий номер 5125482200:01:001:0104, яка до дня смерті 13 травня 2004 року належала - ОСОБА_5, який є дядьком позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2018 року.

Суддя: