Рішення

від 20.12.2018 по справі 576/2643/18

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/2643/18

Провадження № 2/576/826/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого- судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області про визнання права в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області (далі - відповідач) про визнання права в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18 січня 2006 року помер його прадідусь ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки у розмірі 5,17 га, розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області. Позивач є спадкоємцем за законом. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся до нотаріуса, однак з'ясувалось, що видача такого свідоцтва неможлива, оскільки відсутній правовстановлюючого документу - Сертифікату на право на земельну частку (пай).

У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) він не має можливості оформити право на вказану земельну ділянку, тому змушений звернутися з даним позовом до суду.

У судове засідання позивач не з'явився, при цьому подав заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі та долучити до матеріалів справи документи.

Представник відповідача - Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву про відсутність заперечень на позов та слухання справи без його участі.

Враховуючи те, що позивач позов підтримав, відповідач проти задоволення позову не заперечував, тому розгляд даної справи по суті був проведений, відповідно до статті 198 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) , у підготовчому судовому засіданні за правилами частини третьої статті 200 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено, 18 січня 2006 року в с. Сопич Глухівського району Сумської області у віці 93 років помер ОСОБА_2, згідно свідоцтва про смерть серії І-БП №013978 від 19.01.2006 (а.с.4).

Згідно свідоцтва про народження серії IV-УР №1977995 від 15.02.1963 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 (а.с.6), яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на „Карпичко» , згідно свідоцтва про одруження серії ІІ-АГ №330348 від 02.03.1970 (а.с.7). А за змістом свідоцтва про народження серії І-АВ №349420 від 03.03.1970 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7 (а.с.8), яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на „Грищенко» , згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-БП №257262 від 20.07.1991 (а.с.9).

Зі свідоцтва про народження серії ІІІ-БП №366663 від 01.06.1993 вбачається, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.10).

За змістом довідки виконкому Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області №605 від 15.09.2016 вбачається, що останнє постійне місце проживання ОСОБА_2, який помер 18.01.2006, було: вул. Лугова, буд.8, с. Сопич, Глухівський район, Сумська область. На день смерті ОСОБА_2 проживав один. Заповіт від його імені Сопицькою сільською радою не посвідчувався (а.с.11).

З листа відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №130/133-18 від 06.11.2018 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації №226 від 31.05.1996 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0053285 та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською райдержадміністрацією членам САПТЗТ „Сопич» за №285 від 18.06.1996. Розмір земельної частки складав 5,17 га. Вартість даної земельної частки (паю) станом на 01.01.2018 складає 112725 грн., а на момент смерті ОСОБА_2 (2006р.) складав 36437 грн. (а.с.12).

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування зазначено: при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми Цивільного кодексу УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 2 діючого, на час смерті, Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до положень статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) і до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 20.12.2018 спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні (а.с.32).

За змістом посвідченої 12.04.2018 секретарем виконкому Сопицької сільської ради заяви ОСОБА_9 вона відмовляється від належної їй частки у спадщині померлого 18.01.2006 ОСОБА_2 на користь його правнука ОСОБА_1 (а.с.13).

Згідно заяви ОСОБА_5, посвідченої 12.12.2018 секретарем виконкому Сопицької сільської ради, ОСОБА_5 не має наміру приймати спадщину після померлого 18.01.2006 ОСОБА_2, і не бажає оформляти свої спадкові права (а.с.27).

За змістом частин першої та п'ятої статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття). Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Статтею 1220 цього Кодексу передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до положень частин першої, третьої та п'ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас згідно статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Оскільки ОСОБА_5 відмовилася від прийняття спадщини за законом після смерті її батька ОСОБА_2, а ОСОБА_1 відповідно до статті 1265 ЦК України (уп'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення) є спадкоємцем за законом, інших спадкоємців немає, а тому суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Отже, після смерті ОСОБА_2 всі належні йому права та обов'язки, у тому числі й право на земельну частку (пай), що належало останньому, перейшли до його правнука ОСОБА_1 відповідно до статті 1265 ЦК України.

Оскільки судом встановлено, що позивач набув у порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розташовану на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області площею 5,17 умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_2 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0053285, однак вказане право не визнається, суд вважає за необхідне захистити дане право позивача шляхом його визнання, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1216, 1218, 1220, 1233, 1235, 1245, 1265 Цивільного кодексу України, статтями 7, 8, 12, 13 ,81, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області про визнання права в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та мешкає за адресою: 41412, Сумська область, Глухівський район, с. Сопич, вул. Мічуріна, буд.2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) площею 5,17 умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_2, померлому 18 січня 2006 року, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0053285, виданий на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації №226 від 31.05.1996 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ „Сопич» за №285 від 18.06.1996, розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області, як на спадкове майно померлого 18 січня 2006 року ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Мазур