КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 357/13718/16-ц (357/11510/17)
провадження № 22-ц/824/2695/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А.
суддів - Мазурик О.Ф., Шкоріної О.І.
за участі секретаря - Булах А.А.
учасники справи:
позивач - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави
відповідачі - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1
треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51 ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, Розаліївська сільська рада Білоцерківського району, ОСОБА_75
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області Грабець І.
на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2018 року та на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2018 року у складі судді Кошель Л.М.
у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_76, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, Розаліївська сільська рада Білоцерківського району, ОСОБА_75 про визнання недійсними наказів, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом, у якому просив суд визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 29.01.2016 року вказаним особам, які є третіми особами у даній справі, визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 19.04.2016 року № 10-6916/15-16-сг; №10-6866/15-16 сг; №10-6873/15-16-сг; №10-6909/15-16-сг; №10-6860/15-16-сг; №10-6927/15-16сг; №10-6886/15-16-сг; №10-6925/15-16-сг: № 10-6880\15-16-сг; №10-6882\15-16-сг; 10-6921/15-16-сг; 10-6872/15-16-сг; №10-6907\15-16 сг; №10-6894/15-16-сг; №10-6917/15-16-сг; №10-6896/15-16-сг; №10-6906/15-16-сг; №10-6891/15-16-сг; № 10-6920/15-16-сг; № 10-6920/15-16-сг; №10-6863/15-16-сг; № 10-6922/15-16-сг; № 10-6899/15-16-сг; № 10-6923/15-16-сг; №10-6900/15-16-сг; № 10-6901/15-16-сг; № 10-6890/15-16-сг; №10-6877/15-16-сг; №10-6926/15-16-сг; № 10-6889/15-16сг; № 10-6865/15-16-сг; № 10-6888/15-16-сг; №10- 6887/15-16-сг; № 10-6875/15-16-сг; № 10-6881/15-16-сг; № 10-6910/15-16-сг; №10-6902/15-16-сг; №10- 6871/15-16-сг; № 10-6895/15-16-сг; №10- 6885/15-16-сг; № 10-6924/15-16-сг; № 10-6870/15-16-сг; №10- 6874/15-16-сг; №10- 6862/15-16-сг; № 10-6904/15-16-сг; №10-6868/15-16-сг; №10-6858/15-16-сг; №10- 6867/15-16-сг; № 10-6864/15-16-сг; №10- 6893/15-16-сг; № 10-6856/15-16-сг; № 10-6898/15-16-сг; №10- 6892/15-16-сг; № 10-6912/15-16-сг; №10- 6854/15-16-сг; № 10-6918/15-16-сг; № 10-6878/15-16-сг; № 10-6869/15-16-сг; №10-6919/15-16-сг; № 10-6884/15-16-сг; № 10-6879/15-16-сг; №10- 6915/15-16-сг; № 10-6905/15-16-сг; №10-6903/15-16-сг; №10-6911/15-16-сг; № 10-6908/15-16-сг; № 10-6883/15-16-сг; № 10-6876/15-16-сг; № 10-6914/15-16-сг; №10- 6852/15-16-сг; № 10-6913/15-16-сг; № 10-6897/15-16-сг та витребувати на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області з незаконного володіння ОСОБА_1 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами згідно списку, загальною площею 142,1926 га, які розташовані в адміністративних межах Розаліїівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та скасувати державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки.
У мотивування вимог зазначав, що Києво-Святошинською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016110000000473 від 22.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та під час досудового розслідування були встановлені підстави для вжиття заходів представницького характеру у зв'язку із вилученням земельних ділянок на території Білоцерківського району Київської області з державної власності.
Указував на те, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29.01.2016 року було надано дозвіл 72 особам, які є третіми особами по даній справі, на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в адміністративних межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, орієнтовно площею по 2 га кожному. В подальшому, наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.04.2016 року розроблена документація із землеустрою була затверджена, зазначеним 72 громадянам надано у власність земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами.
28 та 29 квітня 2016 року треті особи відчужили своє право власності на спірні земельні ділянки на користь ОСОБА_1, який, у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, зареєстрував своє право власності на спірні земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Посилався на те, що вищевказані накази прийняті Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області з порушенням наданих повноважень, у зв'язку з чим державна реєстрація права власності земельних ділянок та укладення договорів купівлі- продажу цих земельних ділянок відбулась із порушенням вимог земельного законодавства, зокрема, в порушення вимог ст.ст. 118, 186, ч.6 ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягав обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, але висновку державної експертизи громадянами надано не було. Відповідно до довідки, виданої Управлінням Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області № 34-1005-99.2-257/2-16 від 04.02.2016 року, згідно державної статистичної звітності (форми 6-зем) земельна ділянка, що планувалася до відведення у приватну власність 72-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства загальною площею 142,1926 га відводиться за рахунок земель запасу (сільськогосподарських угідь - ріллі), (шифр рядка 94, графа 5) в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району та належить до агровиробничих груп грунтів: шифр 53 г. Згідно Переліку особливо цінних груп ґрунтів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 245 від 06.10.2003 року, шифр агрогрупи 53г включений до вищевказаного переліку та дана група ґрунтів позначена як грунти загальнодержавного значення.
Зазначав також про те, що в порушення ч. 9 ст. 118 ЗК України Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області прийняті накази про затвердження проекту із землеустрою 72 громадянам без проходження обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, крім того, проекти землеустрою були подані на затвердження за відсутності відповідної кількості примірників, а також за відсутності даних про перенесення цих земельних ділянок в натуру \на місцевості\.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 19.04.2016 року №10-6916/15-16-сг; №10-6866/15-16-сг;№10-6873/15-16-сг;№10-6909/15-16-сг;№10-6860/15-16-сг,№10927/15-16сг; №10-6886/15-16-сг; №10-6925/15-16-сг: №10-6880\15-16-сг; №10-6882\15-16-сг; №10-6921/15-16-сг; 10-6872/15-16-сг; №10-6907\15-16сг; №10-6894/15-16-сг; №10-6917/15-16-сг; №10-6896/15-16-сг; №10-6906/15-16-сг; №10-6891/15-16-сг; № 10-6920/15-16-сг; № 10-6920/15-16-сг; №10-6863/15-16-сг; № 10-6922/15-16-сг; № 10-6899/15-16-сг; № 10-6923/15-16-сг; №10-6900/15-16-сг; № 10-6901/15-16-сг; №10-6890/15-16-сг; №10-6877/15-16-сг; №10-6926/15-16-сг; № 10-6889/15-16сг; №10-6865/15-16-сг; № 10-6888/15-16-сг; №10- 6887/15-16-сг; № 10-6875/15-16-сг; №10-6881/15-16-сг; № 10-6910/15-16-сг; №10-6902/15-16-сг; №10- 6871/15-16-сг; №10-6895/15-16-сг; №10- 6885/15-16-сг; № 10-6924/15-16-сг; № 10-6870/15-16-сг; №10- 6874/15-16-сг; №10- 6862/15-16-сг; № 10-6904/15-16-сг; №10-6868/15-16-сг; №10-6858/15-16-сг; №10- 6867/15-16-сг; № 10-6864/15-16-сг; №10- 6893/15-16-сг; №10-6856/15-16-сг; № 10-6898/15-16-сг; №10- 6892/15-16-сг; № 10-6912/15-16-сг; №10- 6854/15-16-сг; № 10-6918/15-16-сг; № 10-6878/15-16-сг; № 10-6869/15-16-сг; №10-6919/15-16-сг; № 10-6884/15-16-сг; № 10-6879/15-16-сг; №10- 6915/15-16-сг; №10-6905/15-16-сг; №10-6903/15-16-сг; №10-6911/15-16-сг; № 10-6908/15-16-сг; №10-6883/15-16-сг; №10-6876/15-16-сг; №10-6914/15-16-сг; №10-6852/15-16-сг; №10-6913/15-16-сг; № 10-6897/15-16-сг.
Витребувано на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_2 НОМЕР_3 НОМЕР_4 НОМЕР_5 НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 НОМЕР_10 НОМЕР_11, загальною площею 142,1926 га, які розташовані в адміністративних межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області та скасувати державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2018 року стягнуто з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 228 773,37 грн.
Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду, перший заступник прокурора Київської області Грабець І. звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилався на те, що судом неповно встановлені обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення судом незаконного рішення. Просив скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Посилаючись на приписи статей 150, 186, 186-1 ЗК України, статей 9, 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації зазначає, що у випадку наявності у документації із землеустрою відомостей про відведення громадянам земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, така документація із землеустрою підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, відсутність якої позбавляє уповноважений орган (в даному випадку Головне управління Держгеокадастру у Київській області) права на прийняття рішення про затвердження такої документації та, відповідно, розпорядження землею.
Уважає, що на час затвердження документації із землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Київській області володіло інформацією, що земельні ділянки намічені для відведення за рахунок особливо цінних груп ґрунтів.
Указує на те, що технічний звіт з ґрунтового обстеження спірних земельних ділянок, виконаний ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (т. 9 а.с. 210-219) на замовлення ОСОБА_75, був відсутній в документації із землеустрою на час її затвердження, а саме, станом на 19 квітня 2016 року.
Окрім того, зазначає про існування розбіжностей у змісті долучених до справи позивачем та третьою особою ОСОБА_75 проектів землеустрою.
Звертає увагу на те, що всі земельні ділянки, відведені у приватну власність 72 громадян, відносяться до особливо цінних груп ґрунтів, а судове рішення ґрунтується на недостовірних та неправдивих доказах.
У порядку п. 8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується .
Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).
Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 суддів апеляційного суду міста Києва переведено на роботу на посади суддів Київського апеляційного суду.
Відповідно до статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року №3 днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року.
Повідомлення про початок роботи новоутвореного Київського апеляційного суду опубліковано в газеті Голос України 03 жовтня 2018 року.
Нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області, передано до новоутвореного Київського апеляційного суду.
У зв'язку із зазначеним, вказана цивільна справа прийнята до провадження Київського апеляційного суду.
Сторони не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту апеляційної скарги до суду не направили.
У судовому засідання представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Розаліївської сільської ради Білоцерківського району апеляційну скаргу просив задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.
Інші учасники справи в судове засідання повторно не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача ОСОБА_77, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що довідка Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі від 04.02.2016 року за № 34-1005-99.2-257\2-16 \форми 6-зем\, відповідно до якої земельна ділянка площею 142,1926 га належить до агровиробничої групи грунтів - шифр 53г, тобто, з визначенням інформації щодо особливої цінності землі, є неналежним та недостовірним доказом, оскільки, відповідно до наказу Державної служби статистики від 19.08.2015 р. № 190 Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 &q?ер;Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 788/3228 (зі змінами), з 01 січня 2016 року скасовано форму державної статистичної звітності № 6-зем. А іншими належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами позовні вимоги прокуратури підтверджені не були.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Проте, рішення суду не відповідає вказаним нормам процесуального права, що, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог.
Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом установлено, що згідно наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29 січня 2016 року №№ 10-1694/15-16-сг, 10-1692/15-16-сг, 10-11718/15-16-сг, 10-1679/15-16-сг, 10- 1677/15-16-сг, 10-1696/15-16-сг, 10-1743/15-16-сг, 10-1673/15-16-сг, 10-1741/15-16-сг, 10- 1740/15-16-сг, 10-1723/15-16-сг, 10-1739/15-16-сг, 10-1701/15-16-сг, 10-1702/15-16-сг, 10- 1738/15-16-сг, 10-1720/15-16-сг, 10-1724/15-16-сг, 10-1699/15-16-сг, 10-1707/15-16-сг, 10- 1729/15-16-сг, 10-1744/15-16-сг, 10-1719/15-16-сг, 10-1703/15-16-сг, 10-1678/15-16-сг, 10- 1686/15-16-сг, 10-1710/15-16-сг, 10-1704/15-16-сг, 10-1730/15-16-сг, 10-1709/15-16-сг, 10- 1695/15-16-сг, 10-1736/15-16-сг, 10-1693/15-16-сг, 10-1675/15-16-сг, 10-1674/15-16-сг, 10- 1676/15-16-сг, 10-1689/15-16-сг, 10-1672/15-16-сг, 10-1682/15-16-сг, 10-1717/15-16-сг, 10- 1725/15-16-сг, 10-1708/15-16-сг, 10-1721/15-16-сг, 10-1728/15-16-сг, 10-1700/15-16-сг, 10- 1713/15-16-сг, 10-1742/15-16-сг, 10-1722/15-16-сг, 10-1714/15-16-сг, 10-1706/15-16-сг, 10- 1733/15-16-сг, 10-1684/15-16-сг, 10-1705/15-16-сг, 10-1681/15-16-сг, 10-1680/15-16-сг, 10- 1697/15-16-сг, 10-1712/15-16-сг, 10-1732/15-16-сг, 10-1691/15-16-сг, 10-1735/15-16-сг, 10- 1687/15-16-сг, 10-1726/15-16-сг, 10-1688/15-16-сг, 10-1734/15-16-сг, 10-1737/15-16-сг, 10- 1698/15-16-сг, 10-1731/15-16-сг, 10-1683/15-16-сг, 10-1685/15-16-сг, 10-1716/15-16-сг, 10- 1690/15-16-сг, 10-1727/15-16-сг,10-1711/15-16-сг за клопотанням фізичних осіб було надано дозвіл ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_78, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_79, ОСОБА_26, ОСОБА_80, ОСОБА_31, ОСОБА_39, ОСОБА_42, ОСОБА_44, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_46, ОСОБА_37, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_53, ОСОБА_30, ОСОБА_43, ОСОБА_35, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_27, ОСОБА_34, ОСОБА_40, ОСОБА_45, ОСОБА_48, ОСОБА_51, ОСОБА_55, ОСОБА_73, ОСОБА_68, ОСОБА_66, ОСОБА_64, ОСОБА_62, ОСОБА_74, ОСОБА_60, ОСОБА_58, ОСОБА_71, ОСОБА_54, ОСОБА_50, ОСОБА_50, ОСОБА_49, ОСОБА_83, ОСОБА_41, ОСОБА_69, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_32, ОСОБА_86, ОСОБА_5, ОСОБА_22, ОСОБА_72, ОСОБА_19, ОСОБА_59, ОСОБА_61, ОСОБА_63, ОСОБА_65, ОСОБА_67\всього 72 фізичним особам\ на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у власність в адміністративних межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області орієнтовною площею по 2 га кожному (том 1 а.с.70-105).
В один день, а саме, 29 січня 2016 року, вказані громадяни, кожен окремо, подали заяви фізичній особі підприємцю ОСОБА_87 з проханням розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі зазначених Наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області від 29 січня 2016 року на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність (т. 1 а.с.31-66).
Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі 03.02.2016 року надало Висновок № 06-17\366 Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 142,1926 га. Однак, даний Висновок містить застереження стосовно того, що таке погодження не дає громадянам права на освоєння земельних ділянок до оформлення документів на право власності земельними ділянками та їх державної реєстрації відповідно до ст. ст. 125,126 ЗК України. А також, зазначений Висновок містить роз'яснення, що у випадках, визначених законодавством, необхідно отримати висновки відповідних органів виконавчої влади, до повноважень яких належить розгляд документації із землеустрою щодо відповідності її положень вимогам законів (т.1 а.с.144).
Судом також установлено, що громадяни, які бажали отримати у власність земельні ділянки, треті особи по справі, надали довіреності ОСОБА_75 представляти їх інтереси з питань, пов'язаних з приватизацією, оформленням в установленому порядку права власності, реєстрацією на їх ім'я права власності, здійсненням будь-яких інших дій стосовно належних їм земельних ділянок. Зазначене підтверджено довіреностями (том 12 а.с.174-245).
Громадяни, яким надавалися земельні ділянки, звернулися до ФОП ОСОБА_87 для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам України згідно з додатком для ведення особистого селянського господарства загальною площею 142,1926 га на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району (копія проекту долучена до матеріалів справи: починаючи з тому 5 а.с.174, томи 6,7,8,9,10 повністю, том 11 до а.с.123).
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.04.2016 року розроблена документація із землеустрою була затверджена, а саме: наказом №10-6916/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0114 у власність ОСОБА_2; №10-6866/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0115 у власність ОСОБА_3; №10-6873/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0116 у власність ОСОБА_4;№10-6909/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0117 у власність ОСОБА_5; №10-6860/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0118 у власність ОСОБА_6; №10-6927/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0119 у власність ОСОБА_7; №10-6886/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0120 у власність ОСОБА_8; №10-6925/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0121 у власність ОСОБА_9; №10-6880/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0122 у власність ОСОБА_10; №10-6882/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0123 у власність ОСОБА_78; № 0-6921/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0124 у власність ОСОБА_12; №10-6872/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0125 у власність ОСОБА_13; №10-6907/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0126 у власність ОСОБА_14; №10-6894/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0127 у власність ОСОБА_15; №10-6917/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0129 у власність ОСОБА_16; №10-6896/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0130 у власність ОСОБА_17; №10-6906/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0132 у власність ОСОБА_18; №10-6891/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0133 у власність ОСОБА_19; №10-6920/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0134 у власність ОСОБА_20; №10-6920/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0134 у власність ОСОБА_21; №10-6863/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0136 у власність ОСОБА_22;№10-6922/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0137 у власність ОСОБА_23; №10-6899/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0138 у власність ОСОБА_24; №10-6923/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0139 у власність ОСОБА_25; №10-6900/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0140 у власність ОСОБА_26; №10-6901/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою га надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0141 у власність ОСОБА_27; №10-6890/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0142 у власність ОСОБА_28; №10-6877/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0143 у власність ОСОБА_29; №10-6926/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0144 у власність ОСОБА_88;№10-6889/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0145 у власність ОСОБА_31; №10-6865/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0146 у власність ОСОБА_32; №10-6888/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0147 у власність ОСОБА_33; №10-6887/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0148 у власність ОСОБА_34;№10-6875/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0149 у власність ОСОБА_35; №10-6881/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0150 у власність ОСОБА_36; № 10-6910/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0151 у власність ОСОБА_37; №10-6902/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0152 у власність ОСОБА_38; №10-6871/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0153 у власність ОСОБА_39; №10-6895/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0154 у власність ОСОБА_40; №10-6885/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0155 у власність ОСОБА_41; №10-6924/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0156 у власність ОСОБА_42; №10-6870/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0157 у власність ОСОБА_43; №10-6874/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0158 у власність ОСОБА_44; №10-6862/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0159 у власність ОСОБА_45; №10-6904/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0160 у власність ОСОБА_46; № 10-6868/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0161 у власність ОСОБА_47; №10-6858/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0162 у власність ОСОБА_48; №10-6867/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0163 у власність ОСОБА_49; №10-6864/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0165 у власність ОСОБА_50; №10-6893/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0166 у власність ОСОБА_51; №10-6856/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0167 у власність ОСОБА_53; №10-6898/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0168 у власність ОСОБА_54; №10-6892/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0169 у власність ОСОБА_55; №10-6912/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0170 у власність ОСОБА_56; №10-6854/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0171 у власність ОСОБА_57; №10-6918/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0172 у власність ОСОБА_58; №10-6878/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0173 у власність ОСОБА_59; №10-6869/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0174 у власність ОСОБА_60; №10-6919/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0175 у власність ОСОБА_61; № 10-6884/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0176 у власність ОСОБА_62; №10-6879/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0177 у власність ОСОБА_63;№10-6915/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0178 у власність ОСОБА_64; №10-6905/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0179 у власність ОСОБА_65; №10-6903/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0180 у власність ОСОБА_66;№10-6911/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0181 у власність ОСОБА_67;№10-6908/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0182 у власність ОСОБА_68;№10-6883/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0183 у власність ОСОБА_69; №10-6876/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0184 у власність ОСОБА_50;№10-6914/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0185 у власність ОСОБА_71; №10-6852/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0187 у власність ОСОБА_72; №10-6913/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:007:0188 у власність ОСОБА_73; №10-6897/15-16-сг затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_11 у власність ОСОБА_74 Вказане підтверджується Наказами ГУ Держгеокадастру у Київській області від 19.04.2016 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (том 10 а.с.84-155).
Власники спірних земельних ділянок, від імені яких за довіреностями діяв ОСОБА_75, 28 та 29 квітня 2016 року відчужили своє право власності на спірні земельні ділянки на користь ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу (том 11 з а.с.166 по том 12 а.с. 40), який у відповідності до статей 125,126 Земельного кодексу України зареєстрував своє право власності на спірні земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Стаття 14 Конституції України встановлює, що Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст.15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні; в) організація проведення робіт, пов'язаних із реалізацією земельної реформи; г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель та охорони земель; ґ) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; д) участь у державному регулюванні планування територій; е) проведення державної експертизи землевпорядної документації; є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі; є-1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; ж) вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.
Згідно ч.ч.1,2,3,4,5 ст.116 ЗК України (в редакції станом на час прийняття рішення про надання земельних ділянок у власність ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частин 1, 6, 7 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Зі справи убачається, що матеріали погодження проекту із землеустрою містять схеми розміщення земельних ділянок, викопіювання із чергового кадастрового плану, плани відведення земельних ділянок, кадастрові плани земельних ділянок, каталог координат, план зовнішніх меж землекористування, план зон обмежень та схеми перенесення меж земельних ділянок в натуру, а також акти про передачу на зберігання межових знаків.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом не встановлено порушень у діях Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо видачі наказів від 29 січня 2016 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а стороною позивача не доведено існування підстав для визнання недійсними зазначених наказів у розумінні вимог статті 122 ЗК України.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги у частині визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 29 січня 2016 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Частинами 8, 9 ст.118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно ст. 36 Закону України Про землеустрій ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ. Отримана в процесі обстежень інформація використовується для: а) проведення агроекологічної оцінки земель; б) розробки прогнозів і програм використання та охорони земель, схем і проектів землеустрою; в) ведення обліку про якісний стан земель; г) ведення моніторингу земель; ґ) прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель, введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів тощо; д) розробки заходів із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; е) обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Відповідно до статті 62 даного Закону документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам. Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом.
В матеріалах справи міститься копія довідки Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі від 04 лютого 2016 року за № 34-1005-99.2-257/2-16, згідно якої за даними державної статистичної звітності (форми 6-зем) станом на 05 лютого 2016 року земельна ділянка, що планується до відведення у приватну власність 72-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства загальною площею 142,1926 га відводиться за рахунок земель запасу (сільськогосподарських угідь-ріллі), (шифр рядка 94, графа 5) в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району. Земельна ділянка площею 142,1926 га належить до агровиробничих груп ґрунтів: шифр 53 г.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ, скасовуючи ухвалою від 30 серпня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року, зазначив про те, що форма 6-зем відповідно до наказу державної служби статистики від 19 серпня 2015 року № 190 Про визнання таким, що втратив чинність наказу Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) з 01 січня 2016 року є такою, що скасована.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позову, зокрема, з підстав того, що довідка від 04 лютого 2016 року за № 34-1005-99.2-257/2-16 містить відомості форми 6-зем, а така форма державної статистичної звітності уважається скасованою з 01 січня 2016 року.
Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 337 від 30 грудня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 133/28263 Про затвердження форм адміністративної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 11-зем, 12-зем, 15-зем, 16-зем) та Інструкції щодо їх заповнення зобов'язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити до 01 липня 2016 року перенесення даних державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) до передбаченої цим наказом звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 11-зем, 12-зем, 15-зем, 16-зем).
В основу інформації форми 6-зем покладено класифікацію земель за видами земельних угідь та видами економічної діяльності, які здійснюються на цих землях.
Довідка 6-зем є документом, який включається до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) під час розробки останнього землевпорядною організацією. Довідка 6-зем - це певна частина вихідних даних для розробки проекту відведення земельної ділянки.
Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що довідка Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі від 04 лютого 2016 року за № 34-1005-99.2-257/2-16 містила у собі дані державної статистичної звітності з класифікації спірної земельної ділянки за видами земельних угідь та видами економічної діяльності, які здійснюються на цих землях, а така інформація повинна бути включена до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під час розробки землевпорядною організацією і є необхідною, а тому зміна форми статистичної звітності (перенесення даних державної статистичної звітності з кількісного обліку земель форми 6-зем до форми 11-зем) щодо інформації з земельних ресурсів про кількісний склад земель та класифікацію земельної ділянки, яка відноситься до особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Правобережна агровиробничої групи ґрунтів 53 г, щодо якої необхідна державна експертиза, на зміст, викладений в довідці, не вплинула.
Отже, ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що довідка Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі від 04 лютого 2016 року за № 34-1005-99.2-257/2-16 форми 6-зем, яка є складовою проектної документації, станом на час видачі, тобто станом на 05 лютого 2016 року, була дійсна, оскільки вищезазначеним наказом № 337 передбачено перенесення даних статистичної звітності, тобто інформації, зокрема, форми 6-зем, до звітності форми 11-зем до 01 липня 2016 року, а зміна форми статистичної звітності на зміст, викладений у довідці, не вплинула та не змінила класифікацію земельної ділянки.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою інформацію, викладену у довідці та помилково зазначив про її неналежність та недостовірність як доказу.
У матеріалах справи також міститься лист Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області № 10-1005-99.3-153/2-17 від 08 лютого 2017 року, в якому зазначено, що згідно проекту формування територій і встановлення меж Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області на запитуваних земельних ділянках розміщені ґрунти, які відносяться за шифром агровиробничих груп ґрунтів до графи 53 г.
Перелік особливо цінних земель та порядок припинення прав на них врегульовано ст. 150 ЗК України.
Відповідно до ст. 150 ЗК України до особливо цінних земель, зокрема, відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; землі, надані в постійне користування НВАО Масандра та підприємствам, що входять до його складу; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до Переліку особливо цінних груп ґрунтів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 року № 245 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.10.2003р. №979/8300), агровиробнича група - чорноземи типові мало гумусні та чорноземи сильно реградовані легкосуглинкові, має шифр 53г, відноситься до особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Правобережна та в Переліку позначена символом З , тобто є групою ґрунтів загальнодержавного значення.
Окрім того, у справі наявний технічний звіт з ґрунтового обстеження земельних ділянок, що надаються у власність 72 громадянам України (загальною площею 142,1926 га) для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області (т. 9 а.с. 209-250, т. 10, т. 11 а.с. а.с. 1-123), який є частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам України згідно з додатком для ведення особистого селянського господарства загальною площею 142,1926 га на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області (т. 5 а.с. 173-250, т. 6, т. 7, т. 8, т. 9 а.с. 1-208).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, стосовно вказаного технічного звіту виходить з наступного.
Відповідно до висновку вказаного технічного звіту територія дослідження знаходиться в межах Білоцерківсько-Миронівського природно-сільськогосподарського району (шифр 08) провінції Лісостепова Правобережна. Обстеження ґрунтів земельних ділянок показало, що під впливом негативних факторів активізувались деградаційні процеси і явища, які призвели до появи серед фонових ґрунтів понад 30% плям різного характеру деградованих ґрунтів. Ґрунти обстежених земельних ділянок слід віднести до 55г агровиробничої групи ґрунтів.
Разом з тим, з листа-відповіді № 03-14/206 від 14.03.2018 року Національного наукового центру Інститут землеробства НААН України (т. 17 а.с. 61-64) убачається що:
1. При проведенні ґрунтового обстеження земельної ділянки загальною площею 142,1962 га на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області та складанні Технічного звіту... , виконавцями робіт використані застарілі інструкції і методичні вказівки розроблені у 1957 - 1977 роках, що не відповідає вимогам ст. 23 і 24 Закону України Про землеустрій , де вказано, що Державні стандарти норми і правила у сфері землеустрою розробляються і затверджуються в установленому законом порядку .
2. Під час ґрунтового обстеження земельної ділянки та складанні Технічного звіту... виконавцями робіт із землеустрою не використані положення Національних стандартів України ДСТУ IS011259:2004 Якість ґрунту. Спрощений опис ґрунту; ДСТУ 4287:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб; ДСТУ ISO 15903:2004 Якість ґрунту. Форма запису інформації щодо ґрунту і ділянки; ДСТУ 7921:2015 Якість ґрунту. Великомасштабне дослідження ґрунтового покриву. Загальні вимоги.
3. Ґрунтове обстеження, як це видно з Технічного звіту... , проведене не у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4287:2004 ЯКІСТЬ ГРУНТУ. Відбирання проб, що є порушенням основних вимог до розроблення документації із землеустрою при проведенні ґрунтових обстежень, досліджень.
4. У додатках до Технічного звіту... відсутні супровідна відомість та акт відбору проб ґрунту з підписами виконавців робіт і землевласника (землекористувача), що є порушенням пункту 5.14 ДСТУ 4287:2004 і в кінцевому результаті не дає достовірної можливості встановити точну дату і місце відбирання проб ґрунту.
5. За матеріалами Технічного звіту... встановлено, що проби ґрунту на земельній ділянці загальною площею 142,1926 га відібрані з шару ґрунту 0-30см без ідентифікації (прив'язки) їх до різних частин земельної ділянки, що обстежувалась - схилової частини із змитими ґрунтами - чорноземами типовими слабо змитими легкосуглинковими та рівнинної частини ділянки із фоновими ґрунтами - чорноземами типовими малогумусними легкосуглинковими. Водночас на картограмі агровиробничих груп ґрунтів, яка приведена в додатках не вказано де в межах обстежуваної ділянки закладалися ґрунтові розрізи, а також відсутній опис та характеристика основних ґрунтових розрізів за якими і встановлюється тип ґрунтової відміни, або за трактуванням авторів звіту - ґрунтової неоднорідності , що являється порушенням вимог пунктів 5.3 і 5.5 ДСТУ 4287:2004.
6. Проведений аналіз геоморфологічних умов земельної ділянки за використання топографічної карти масштабу 1:10000 свідчить про те, що земельна ділянка загальною площею 142,1926 га має рівнинний характер рельєфу. При цьому, понад 100 га площі земельної ділянки - це майже безстічна рівнина з численними (20шт.) западинами- блюдцями . Решта території земельної ділянки площею біля 40 га має незначний ухил поверхні який складає 00° 30' - 00° 40' (ноль градусів тридцять мінут і ноль градусів сорок мінут) тобто - менше одного градуса, північно - західної експозиції з протяжністю схилу 300 - 500 метрів (фрагмент топографічної карти додається). За таких характеристик схилового рельєфу, змив ґрунту (ерозія ґрунту) практично відсутній.
7. На підставі пунктів 1,2,3,4,5,6 висновку, наданого ННЦ Інститут землеробства НААН , необхідно констатувати, що на досліджуваній земельній ділянці площею 142,1926 га достовірність встановлення розробниками Технічного звіту... агровиробничої групи ґрунтів, які віднесені до - чорноземів типових слабозмитих легкосуглинкових, шифр 55 г, не підтверджується комплексом натурних польових досліджень, а також відповідними лабораторними вимірюваннями з визначення фізичних, хімічних та біологічних характеристик морфо-генетичного профілю ґрунту, оскільки ці характеристики і показники не були приведені у Технічному звіті... .
8. Загальний висновок: ґрунтові обстеження земельної ділянки площею 142,1926 га проведені без урахування основних вимог законодавчих та нормативно-правових актів - Закону України Про землеустрій , галузевих Національних стандартів України (ДСТУ). У Технічному звіті... ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою відсутні (не приведені) аргументовані, відповідно до діючих в Україні Державних стандартів, характеристики ґрунтового покриву земельної ділянки загальною площею 142,1926 га за аналізом яких грунтовий покрив ділянки можливо б було віднести до агровиробничої групи ґрунтів - шифр 55г - чорноземи типові слабо змиті легкосуглинкові.
Таким чином, виходячи з наведеного, розроблений ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у повній мірі не відповідає нормативно-правовій базі, у тому числі, діючим Національним стандартам (ДСТУ), основні положення яких використовуються при проведення ґрунтових обстежень і досліджень.
Окрім того, вказаний Технічний звіт, який міститься в копії проекту землеустрою, був виготовлений на підставі договору №214/16-Г від 15.04.2016 року, укладеного між ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою та фізичною особою ОСОБА_75 (т. 17 а.с.79-84).
Як убачається з додатків до договору №214/16-Г від 15.04.2016 року, зокрема із акта приймання-передачі робіт (т. 17 а.с.85), висновок про ґрунтовий покрив земельних ділянок загальною площею 142,1926 га в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області було передано замовнику фізичній особі ОСОБА_75 того ж дня, що і укладено договір - 15 квітня 2016 року.
Даний висновок, серед іншого, було виготовлено на основі результатів хімічного аналізу наданих проб ґрунту, який був виконаний ННЦ Інституту землеробства національної академії аграрних наук України , що є його невід'ємною частиною.
Проте, змістом листа-відповіді № 08-14/135 від 21.02.2018 року ННЦ Інститут землеробства національної академії аграрних наук України (т. 17 а.с. 59) установлено, що ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою 15 квітня 2016 року до ННЦ Інститут землеробства НААН для проведення лабораторно-хімічного аналізу наданих ними проб ґрунту не зверталось. У журналі вхідної кореспонденції ННЦ Інститут землеробства НААН відсутній запис про надходження запиту від цієї установи. Договір про проведення науково-дослідних і технологічних робіт між ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою і ННЦ Інститут землеробства НААН саме 15 квітня 2016 року не укладався.
Згідно листа-відповіді за вих.№01-13/127 від 23.02.2018 року ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (т. 17 а.с.50-58) оплата послуг за виконані лабораторні аналізи щодо відповідного ґрунтового обстеження земельних ділянок, розташованих в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, здійснювалась на підставі відповідного договору, укладеного безпосередньо між ДП Головний інститут землеустрою та ННЦ Інститут землеробства НААН України від 10 травня 2016 року.
Розділом 1 (предмет) наданого договору № 58-16 на проведення науково- дослідних і технологічних робіт, укладеного між ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою та ННЦ Інститут землеробства НААН (т. 17 а.с. 50-58), останній зобов'язаний надати звіт про виконаний комплекс робіт (еколого- агрохімічна експертиза зразків ґрунту) в період з дати укладання 10 травня 2016 року по 10 жовтня 2016 року (т. 17 а.с.56-57).
Зі змісту розділу 7 (термін дії договору) убачається, що договір набуває юридичної сили з моменту підписання 10 травня 2016 року і діє до 14 жовтня 2016 року (т. 17 а.с.56-57).
Таким чином, висновок Державного підприємства Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою щодо ґрунтового обстеження земельних ділянок, який перебуває у копії документації землеустрою, не міг містити протокол хімічного аналізу наданих проб ґрунту, який виготовлений ННЦ Інститут землеробства НААН , ні 15 квітня 2016 року, а 10 травня 2016 року.
Окрім того, ДП Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на запит позивача дав роз'яснення у листі від 07 лютого 2017 року №01-13/60 (т. 5 а.с. 121), що висновок про ґрунтовий покрив не є проектною документацією, а має статус довідки і в архіві інституту не зберігся. Технічна документація щодо оцінки родючості ґрунтів на земельних ділянках, які розташовані в адміністративних межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 142,1926 га ДП Головний інститут землеустрою не виготовлялась.
Також, слід зазначити, що в матеріалах справи містяться копія довідки Управління Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області із зазначенням шифру агрогрупи ґрунтів 53г спірної земельної ділянки в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району (т. 5 а.с 146), а також копія висновку державної експертизи землеврядної документації Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11 квітня 2016 року № 130-02НО із зазначенням обов'язковості проведення експертизи земельної ділянки.
З огляду на наведене, на час затвердження Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області Проекту землеустрою і передачі у власність 72-ом громадянам земельної ділянки загальною площею 142,1926 га існувала Довідка Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі від 04 лютого 2016 року №34-1005-99.2-257/2-16 та Технічний звіт з ґрунтового обстеження земельних ділянок, відомості яких суперечили один одному.
Колегія суддів, установивши невідповідність Технічного звіту вимогам Національних стандартів України, неможливість існування обов'язкового протоколу хімічного аналізу наданих проб ґрунту, а також з урахуванням обґрунтування щодо дійсності довідки від 04 лютого 2016 року №34-1005-99.2-257/2-16, доходить висновку, що єдиним належним, допустимим та достатнім доказом віднесення спірної земельної ділянки до певної агровиробничої групи ґрунтів у розумінні статей 76-80 ЦПК України на час виготовлення землевпорядної документації є Довідка Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі від 04 лютого 2016 року №34-1005-99.2-257/2-16.
З вищевикладеного убачається об'єктивна відсутність в проекті землеустрою на момент видачі оспорюваних наказів про затвердження розробленої документації від 19 квітня 2016 року висновку Державного підприємства Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою щодо ґрунтового обстеження земельних ділянок, що унеможливлює встановлення агровиробничої групи земельної ділянки без проведення лабораторно-хімічного аналізу.
Окрім того, матеріалами справи та поясненнями сторін установлено відсутність вказаного висновку в проекті землеустрою Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі, який був вилучений під час обшуку правоохоронними органами в управлінні Держгокадастру в Київській області та долучений в обґрунтування позовних вимог позивачем. Такий висновок є тільки в проекті землеустрою, який було надано представником відповідача ОСОБА_1 безпосередньо під час судового розгляду судом першої інстанції.
Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів доходить висновку, що в порушення норм статті 150 ЗК України та ЗУ Про державну землевпорядну експертизу проект землеустрою на відведення спірної земельної ділянки загальною площею 142,1926 га не проходив державної експертизи.
Між тим, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок із особливо цінних земель підлягають обов'язковій державній експертизі, що передбачено ст. 9 ЗУ Про державну експертизу землевпорядної документації та п. 4.1.1 Методики проведення державної експертизи , затвердженої Наказом Державного комітету України по земельним ресурсах від 03 грудня 2004 року № 391.
Статтею 40 цього Закону встановлено, що реалізація проектних рішень щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій державній експертизі, до одержання позитивних висновків, є правопорушенням у сфері державної експертизи.
Згідно зі ст. 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.
Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.
Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.
Отже, дійшовши висновку про порушення процедури затвердження Проекту землеустрою і передачі у власність 72-ом громадянам земельної ділянки загальною площею 42,1926 га, колегія суддів уважає, що вимоги позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння є законним та обґрунтованими з огляду на те, що земельні ділянки вибули з власності держави поза її волею та з порушенням норм чинного законодавства, без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.
Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Згідно із загальним правилом статті 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи.
Віндикація (від лат. Vindicatio - захист) - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника.
Отже, виходячи з положень закону, право витребувати майно з чужого незаконного володіння має лише власник цього майна.
У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Зазначена норма передбачає вичерпне коло підстав, за яких власник зберігає право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
В даному випадку, такою підставою є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Тобто випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
Аналогічного висновку дійшла ВеликаПалата Верховного Суду у справі № 569/1221/16-ц.
Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка загальною площею 142,1926 га вибула із володіння держави за відсутності її волі, колегія суддів уважає, що позовні вимоги щодо витребування вказаної земельної ділянки підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІV "Про міжнародні договори України&quit; застосовується національними судами України як частина національного законодавства.
При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV &qu; ;Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини&quКо; застосовується українськими судами як джерело права.
У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.
Прийняття рішення про передачу у приватну власність фізичній особі фактично позбавляє державу можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом державної власності, позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України). Передача Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області у власність громадянам земельних ділянок загальною площею 142,1926 га без проходження обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації фактично порушила право Українського народу.
Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям об'єкта із державної власності, становлять суспільний публічний інтерес, а незаконність рішення ГУ Держземагенства у Київській області, на підставі якого об'єкт вибув із державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
В даній справі &quКи;суспільним&q?і,;, &q?дс;публічним&q?'є; інтересом звернення прокурора до суду з вимогою витребування державного майна із власності ОСОБА_1 є задоволення суспільної потреби у відновленні законності та становища, яке існувало до порушення права державної власності, захист такого права шляхом повернення до державної власності землі, яка була передана громадянам із порушенням чинного законодавства.
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та зазначені правові норми, не вбачає невідповідності втручання держави у право власності громадян критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном.
Одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні у право на мирне володіння майном є надання справедливої та обґрунтованої компенсації.
Однак, той факт, що в межах провадження у справі, яка розглядається, суд не вирішує питання про надання ОСОБА_1 компенсації у зв'язку із витребуванням об'єкта державної власності, не свідчить про порушення принципу пропорційності при задоволенні позову прокурора про повернення у державну власність землі, яка вибула із такої власності незаконно, оскільки добросовісний власник, із власності якого майно витребовується, не позбавлений можливості відновити своє право на підставі статті 661 ЦК, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
За таких обставин, результат розгляду судом даного позову прокурора по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного позбавлення майна, закладеним у статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Отже, суспільним , публічним інтересом звернення заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до суду з вимогою визнання недійсними наказів та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння є задоволення насамперед суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок із державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 488/5476/14-ц зробив правовий висновок про те, що обґрунтованим та виправданим є втручання держави у право власності добросовісного набувача у разі встановлення факту незаконності надання спірної землі у власність першим набувачам і таке втручання є законним, здійснюється з метою задоволення суспільного і публічного інтересу і є пропорційним визначеним цілям.
Оскільки надання спірних земель у власність відбулося з порушення порядку, встановленого чинним законодавством, безпідставними є посилання на висновки Європейського суду з прав людини про порушення справедливого балансу у зв'язку з відсутністю відповідної компенсації.
У п. 3 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України визначено, що в судових рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя. В умовах дії такого принципу, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Наведені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів уважає, що вимоги позовної заяви та доводи апеляційної скарги в частині визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 19 квітня 2016 року та витребування на користь держави земельних ділянок загальною площею 142,1926 га є обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Позовні вимоги у частині визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 29 січня 2016 року є необґрунтованими та не доведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2018 року вирішено питання судових витрат по сплаті судового збору та стягнуто з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ним за подання апеляційної та касаційної скарги у сумі 228 773,37 грн.
Ураховуючи, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2018 року визнано апеляційним судом незаконним, незаконним є і додаткове рішення, ухвалене Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 31 травня 2018 року та яким вирішено питання судових витрат.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - скасуванню.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, з відповідачів на користь Прокуратури Київської області підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви по 33 155,50 грн. та апеляційної скарги по 49 722,17 грн. з кожного.
Окрім того, в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_92 заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому остання просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року у разі задоволення апеляційної скарги.
У мотивування вимог зазначала, що єдиним способом повернення до становища, що існувало до порушення інтересів держави є скасування державної реєстрації права приватної власності на вищезазначені земельні ділянки та повернення їх до державної власності, однак у випадку дії ухвали суду про забезпечення позову ще протягом 90 днів, як це передбачено частиною сьомою статті 158 ЦПК України, прокурор обмежується у можливості виконання рішення суду єдиним можливим способом, у зв'язку з чим, встановлене судом порушення інтересів держави буде тривати і надалі.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року заяву заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Буренок Г. про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на спірні земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, які є предметом поданого прокурором позову.
Відповідно до частини сьомої статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, ураховуючи те, що колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення, дійшла висновку про їх скасування та задоволення позовних вимог частково, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року, підлягають скасуванню, оскільки з огляду на часткове задоволення позовних вимог необхідність у таких заходах відпала.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області - задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2018 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2018 року - скасувати.
Позов заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, Розаліївська сільська рада Білоцерківського району, ОСОБА_75 про визнання недійсними наказів, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 19.04.2016 року № 10-6916/15-16-сг; №10-6866/15-16 -сг; №10-6873/15-16-сг; №10-6909/15-16-сг; №10-6860/15-16-сг; №10-6927/15-16сг; №10-6886/15-16-сг; №10-6925/15-16-сг: № 10-6880\15-16-сг; №10-6882\15-16-сг; 10-6921/15-16-сг; 10-6872/15-16-сг; №10-6907\15-16 сг; №10-6894/15-16-сг; №10-6917/15-16-сг; №10-6896/15-16-сг; №10-6906/15-16-сг; №10-6891/15-16-сг; № 10-6920/15-16-сг; № 10-6920/15-16-сг; №10-6863/15-16-сг; № 10-6922/15-16-сг; № 10-6899/15-16-сг; № 10-6923/15-16-сг; №10-6900/15-16-сг; № 10-6901/15-16-сг; № 10-6890/15-16-сг; №10-6877/15-16-сг; №10-6926/15-16-сг; № 10-6889/15-16сг; № 10-6865/15-16-сг; № 10-6888/15-16-сг; №10- 6887/15-16-сг; № 10-6875/15-16-сг; № 10-6881/15-16-сг; № 10-6910/15-16-сг; №10-6902/15-16-сг; №10- 6871/15-16-сг; № 10-6895/15-16-сг; №10- 6885/15-16-сг; № 10-6924/15-16-сг; № 10-6870/15-16-сг; №10- 6874/15-16-сг; №10- 6862/15-16-сг; № 10-6904/15-16-сг; №10-6868/15-16-сг; №10-6858/15-16-сг; №10- 6867/15-16-сг; № 10-6864/15-16-сг; №10- 6893/15-16-сг; № 10-6856/15-16-сг; № 10-6898/15-16-сг; №10- 6892/15-16-сг; № 10-6912/15-16-сг; №10- 6854/15-16-сг; № 10-6918/15-16-сг; № 10-6878/15-16-сг; № 10-6869/15-16-сг; №10-6919/15-16-сг; № 10-6884/15-16-сг; № 10-6879/15-16-сг; №10- 6915/15-16-сг; № 10-6905/15-16-сг; №10-6903/15-16-сг; №10-6911/15-16-сг; № 10-6908/15-16-сг; № 10-6883/15-16-сг; № 10-6876/15-16-сг; № 10-6914/15-16-сг; №10- 6852/15-16-сг; № 10-6913/15-16-сг; № 10-6897/15-16-сг.
Витребувати на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_2 НОМЕР_3 НОМЕР_4 НОМЕР_5 НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 НОМЕР_10 НОМЕР_11, загальною площею 142,1926 га, які розташовані в адміністративних межах Розаліїівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та скасувати державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 на користь Прокуратури Київської області судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги по 82 888,67 грн. з кожного.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року - скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2018 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.Ф. Мазурик
О.І. Шкоріна
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2018 |
Оприлюднено | 21.12.2018 |
Номер документу | 78743596 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кравець Валентина Аркадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні