Рішення

від 12.12.2018 по справі 1140/2089/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2089/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ельпласт-Київ" (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.06.2018 р. №00000141404 та №00000151404.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що усі первинні документи бухгалтерської звітності та інші документи обліку господарських операцій із контрагентами відповідають вимогам закону, а тому, висновки перевірки, що стали підставою винесення спірних рішень, є такими, що суперечать ст.ст.134, 198 Податкового кодексу України, ст. 2 КАС України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві посилався на те, що в порушення вимог ст.ст.134, 198 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на загальну суму 1 557 964 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 1 525 891 грн., у зв'язку з чим винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.61-74).

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач - є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Кропивницькій ОДПІ як платник податків.

Відповідач - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2018 р., за результатами якої складено акт № 87/11-28-14-04/37297591 від 05.06.2018 р. (т.1 а.с.6-43), висновками якого стали порушення позивачем, серед іншого:

1.п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1557964 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 643015 грн., за 3 кв. 2016 року у сумі 289399 грн., за 4 кв. 2016 року у сумі 625550 грн.;

2.п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1525891 грн., в т.ч.:

- за квітень 2015 р. - на суму ПДВ 83333 грн.;

- за листопад 2015 р. - на суму ПДВ 380833 грн.;

- за грудень 2015 р. - на суму ПДВ 214551 грн.;

- за липень 2016 р. - на суму ПДВ 68333 грн.;

- за серпень 2016 р. - на суму ПДВ 73697 грн.;

- за вересень 2016 р. - на суму ПДВ 125931 грн.;

- за жовтень 2016 р. - на суму ПДВ 58331 грн.;

- за листопад 2016 р. - на суму ПДВ 176834 грн.;

- за грудень 2016 р. - на суму ПДВ 344048 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки відповідачем 18.06.2018 р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00000141404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в т.ч. за: основним платежем - 1442558 грн., штрафними санкціями - 360640 грн. (т.1 а.с.52);

- №00000151404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, в т.ч. за: основним платежем - 1557963 грн., штрафними санкціями - 228738 грн. (т.1 а.с.53).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що підприємством у 2015-2016 рр. не включено до складу інших доходів вартість ТМЦ невідомого походження, що документально оформлені як отримані від ТОВ "Кібер Дайнемікс", ТОВ "Будінжинірінг ВІН", ТОВ "Аміго Інвест", ТОВ "Ельпласт-Трейдінг".

Відтак, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 р. встановлено його заниження всього у сумі 1557964 грн., у тому числі за 2015 р. у сумі 643015 грн., за 3 кв. 2016 р. у сумі 289399 грн., за 4 кв. 2016 р. у сумі 625550 грн..

Окрім цього, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено його завищення всього у сумі 1525891 грн., в т.ч.: за квітень 2015 р. - на суму ПДВ 83333 грн.; за листопад 2015 р. - на суму ПДВ 380833 грн.; за грудень 2015 р. - на суму ПДВ 214551 грн.; за липень 2016 р. - на суму ПДВ 68333 грн.; за серпень 2016 р. - на суму ПДВ 73697 грн.; за вересень 2016 р. - на суму ПДВ 125931 грн.; за жовтень 2016 р. - на суму ПДВ 58331 грн.; за листопад 2016 р. - на суму ПДВ 176834 грн.; за грудень 2016 р. - на суму ПДВ 344048 грн.

Зокрема, задекларовані позивачем операції із придбання товарів/робіт у ТОВ "Кібер Дайнемікс" за квітень 2015 р., ТОВ "Будінжинірінг ВІН" за листопад-грудень 2015 р., ТОВ "Аміго Інвест" за липень-серпень 2016 р. та ТОВ "Ельпласт-Трейдінг" за вересень-грудень 2016 р. не відбулися у дійсності. Рух активу від таких контрагентів до позивача в дійсності не відбувся, а надані останнім первинні документи щодо придбання вищевказаних товарів не опосередковувались реальним рухом активів/надання послуг між позивачем та контрагентами.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Ст.134 Податкового кодексу України вказує, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно із п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, за приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, платник податків має право віднести будь-які витрати до складу витрат за умови їх здійснення в межах своєї господарської діяльності, документального підтвердження відповідних витрат шляхом оформлення первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом (п.185.1 ст.185 Податкового кодексу).

Відповідно до вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків, врегульовано Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно п. 198.2 ст. 198 Кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, згідно до п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу даних норм можна дійти висновку, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми ПДВ необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факт отримання товару (робіт, послуг) та його (їх) оплати, а також наявність мети отримання такого товару (таких робіт, послуг), пов'язаної із його (їх) подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Платник податків не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної чи митної декларації, що позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно вимог п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статус позивача та його контрагента як платників ПДВ не заперечується.

Відповідно до даних податкового обліку позивачем у листопаді-грудні 2015 р. було відображено операції з придбання у ТОВ "Будінжинірінг ВІН" (т.2 а.с.9-12) товарів (труб стальних в асортименті, будівельних матеріалів, комплектуючих) на загальну суму 3572304 грн., в т.ч. ПДВ - 595384 грн..

13.11.2015 р. між ТОВ "Будінжинірінг ВІН" (постачальник) та позивачем (покупець) укладений договір поставки № ДГ-19 (т.1 а.с.200, 201), на підставі якого позивачу було поставлено труби стальні, що підтверджується: - рахунками-фактури: №СФ-0000018 від 28.12.2015 р. на суму 212040 грн., №СФ-0000015 від 23.12.2015 на суму 561906 грн. (т.1 а.с.210-211); видатковими: №РН-00019 від 17.11.2015р., №РН-00029 від 26.11.2015р., №РН-00043 від 30.11.2015 р., №РН-00052 від 23.12.2015 р., №РН-00054 від 28.12.2015 р., №РН-00055 від 28.12.2015 р., №РН-00056 від 28.12.2015 р., №РН-0000005 від 13.01.2016 р. (т.1 а.с.213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227) і товарно-транспортними накладними: №19 від 17.11.2015 р., №29 від 26.11.2015 р., №43 від 30.11.2015 р., №52 від 23.12.2015 р., №54 від 28.12.2015 р., №55 від 28.12.2015 р., №56 від 28.12.2015 р., №5 від 13.01.2016 р. (т.1 а.с.214, 216, 218, 222, 224, 226, 228).

Оплату за поставлений товар проведено в безготівковій форму, що підтверджується платіжними дорученнями №803 від 13.11.2015 р. на суму 305000 грн., №822 від 20.11.2015 р. на суму 630000 грн., №902 від 03.12.2015 р. на суму 350000 грн., №901 від 03.12.2015 р. на суму 500000 грн., №900 від 03.12.2015 р. на суму 500000 грн., №948 від 21.12.2015 р. на суму 513000 грн., №969 від 23.12.2015 р., №982 від 28.12.2015 р.. №1008 від 11.01.2016 р. на суму 150000 грн. (т.1 а.с.199, 202-209, 212).

ТОВ "Будінжинірінг ВІН" виписано позивачу податкові накладні: від 21.12.2015 р. №12 на суму 313000 грн., в т.ч. ПДВ - 52166,67 грн. (зареєстровану в ЄРПН 04.01.2016 р.), від 21.12.2015 р. №17 на суму 200000 грн., в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн. (зареєстровану в ЄРПН 04.01.2016 р.); від 28.12.2015 р. №16 на суму 212400 грн., в т.ч. ПДВ - 35400 грн. (зареєстровану в ЄРПН 12.01.2016 р.); від 13.12.2015 р. №11 на суму 305000 грн., в т.ч. ПДВ - 50833,33 грн. (зареєстровану в ЄРПН 24.11.2015 р.); від 20.11.2015 р. №25 на суму 630000 грн., в т.ч. ПДВ - 105000 грн. (зареєстровану в ЄРПН 03.12.2015 р.); від 23.12.2015 р. №14 на суму 561906 грн., в т.ч. ПДВ - 93651 грн. (зареєстровану в ЄРПН 04.01.2016 р.); від 30.11.15 р. №39 на суму 1350000 грн., в т.ч. ПДВ - 225000 грн. (зареєстровану в ЄРПН 10.12.2015 р.) (т.1 а.с.229-235).

Так, за правилами ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі № П/811/382/17 задоволено позовні вимоги ТОВ "Будінжинірінг ВІН" до Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В ході розгляду справи судом встановлено, що будівельні матеріали використані (реалізовано) позивачем, в т.ч. - реалізовано ПП "ЕЛЬПЛАСТ-КИЇВ" (код 37297591) на суму ПДВ 595384,33 грн., в т.ч.: листопад 2015 р. - 380 833,33 грн.; грудень 2015 р. - 214 551,00 грн., відповідно до договору поставки №ДГ-19 від 13.11.2015 р..

Постанова набрала законної сили 27.06.2017 року.

Відповідно до даних податкового обліку позивачем у липні-серпні 2016 р. відображено операції з придбання по взаємовідносинах з ТОВ "Аміго Інвест" (т.2 а.с.5-8) на загальну суму 852181,52 грн., в т.ч. ПДВ - 142030,25 грн. (обсяг постачання за липень 2016 р. - 341666,67 грн., сума ПДВ - 68333,33 грн; за серпень 2016 р. - 368484,60 грн., сума ПДВ - 73696,92 грн.).

25.07.2016 р. між ТОВ "Аміго Інвест" (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар (труби та комплектуючі), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його вартість (т.1 а.с.197).

Факт виконання сторонами взятих зобов'язань підтверджується:

- товарно-транспортними накладними: №17 від 31.08.2016, №15 від 31.08.2016, №3 від 19.08.2016 р., №90 від 31.07.2016 (т.1 а.с.184, 186, 188, 190);

- видатковими накладними №РН-17 від 31.08.2016, №РН-15 від 31.08.2016, №РН-3 від 19.08.2016 р., №РН-90 від 31.07.2016 (т.1 а.с.185, 187, 189, 191).

Оплату за товар проведено в безготівковій форму, що підтверджується платіжними дорученнями №1895 від 02.09.2016 р. на суму 991,60 грн., №1862 від 26.08.2016 р. на суму 150000 грн., №1824 від 19.08.2016 р. на суму 200000 грн., №1894 від 02.09.2016 р. на суму 260000 грн., №1997 від 23.09.2016 р. на суму 241189,92 грн. (т.1 а.с.192-196, 198).

ТОВ "Аміго Інвест" виписано позивачу податкові накладні: від 31.07.2016 р. №90 на суму 410000 грн., в т.ч. ПДВ - 68333,33 грн. (зареєстровану в ЄРПН 15.08.2016 р.); від 31.08.2016 р. №17 на суму 40198,32 грн., в т.ч. ПДВ - 6699,72 грн. (зареєстровану в ЄРПН 13.09.2016 р.); від 31.08.2016 р. №15 на суму 200991,60 грн., в т.ч. ПДВ - 33498,60 грн. (зареєстровану в ЄРПН 13.09.2016 р.); від 19.08.2016 р. №3 на суму 200991,60 грн., в т.ч. ПДВ - 33498,60 грн. (зареєстровану в ЄРПН 31.08.2016 р.) (т.1 а.с.180-183).

Згідно письмових пояснень ТОВ "Аміго Інвест", поданих суду на виконання ухвали від 31.10.2018 р. (т.2 а.с.17), у липні-серпні 2016 р. ПП "Ельпласт-Київ" купувало у товариства товар в асортименті на загальну суму 852181,52 грн., на підтвердження чого подано відповідні письмові докази (т.2 а.с.53-130).

Відповідно до даних податкового обліку позивачем у вересні-грудні 2016 р. відображено операції з придбання у ТОВ "Ельпласт-Трейдінг" (т.2 а.с.1-4) товару-труб стальних в асортименті, будівельних матеріалів, комплектуючих на загальну суму 8784249,36 грн., в т.ч. ПДВ - 1464041,56 грн..

Згідно договору купівлі-продажу № 1 від 20.09.2016 р. ТОВ "Ельпласт-Трейдінг" (продавець) до позивача (покупець) поставлено труби стальних в асортименті, будівельних матеріалів, комплектуючих, що підтверджено:

1) у вересні 2016 року:

- товарно-транспортними накладними: № Р1 від 21.09.2016 р., № Р2 від 21.09.2018 р., № Р3 від 23.09.2016 р., №Р5 від 27.09.2016 р., №Р6 від 30.09.2016 р., №Р7 від 30.09.2016 р., №Р8 від 30.09.2016 р., №Р4 від 27.09.2016 р. (т.1 а.с.112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126);

- видатковими накладними: №1 від 21.09.2016 р., №2 від 21.09.2016 р., №3 від 23.09.2016 р., №5 від 27.09.2016 р., №6 від 30.09.2018 р., №7 від 30.09.2016 р., №8 від 30.09.2016 р., №4 від 27.09.2016 р. (т.1 а.с.111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125).

ТОВ "Ельпласт-Трейдінг" виписано позивачу податкові накладні: від 21.09.2016 р. №2 на суму 32390 грн., в т.ч. ПДВ - 5398,33 грн. (зареєстровану в ЄРПН 29.09.2016 р.); від 20.09.2016 р. №1 на суму 40000 грн., в т.ч. ПДВ - 6666,67 грн. (зареєстровану в ЄРПН 29.09.2016 р.); від 21.09.2016 р. №3 на суму 250790 грн., в т.ч. ПДВ - 41798,33 грн. (зареєстровану в ЄРНП 05.10.2016 р.); від 23.09.2016 р. №4 на суму 62070,09 грн., в т.ч. ПДВ - 10345,01 грн. (зареєстровану в ЄРПН 05.10.2016 р.); від 26.09.2016 р. №5 на суму 203033,89 грн., в т.ч. ПДВ - 33838,98 грн. (зареєстровану в ЄРПН 05.10.2016 р.); від 27.09.2016 р. №6 на суму 160465,11 грн., в т.ч. ПДВ - 26744,19 грн. (зареєстровану в ЄРПН 05.10.2016 р.); від 30.09.2016 р. №7 на суму 140811,36 грн., в т.ч. ПДВ - 23468,56 грн. (зареєстровану в ЄРПН 07.10.2016 р.); від 30.09.2016 р. №8 на суму 113324,74 грн., в т.ч. ПДВ - 18887,45 грн. (зареєстровану в ЄРПН 13.10.2016 р.); від 30.09.2016 р. №9 на суму 364320 грн., в т.ч. ПДВ - 60720 грн. (зареєстровану в ЄРПН 10.10.2016 р.); від 30.09.2016 р. №10 на суму 148980,06 грн., в т.ч. ПДВ - 24830,01 грн. (зареєстровану в ЄРПН 13.10.2016 р.) (т.1 а.с.127-136);

2) у жовтні 2016 року:

- розрахунковими накладними: №9 від 13.10.2016 р., №10 від 21.10.2016 р. (т.1 а.с.137, 139);

- товарно-транспортними накладними: №Р9 від 13.10.2016 р., №Р10 від 21.10.2016 р. (т.1 а.с.138, 140.

ТОВ "Ельпласт-Трейдінг" також виписано позивачу податкові накладні: від 13.10.2016 р. № 1 на суму 151310,40 грн., в т.ч. ПДВ - 25218,40 грн. (зареєстровану в ЄРПН 25.10.2016 р.); від 21.10.2016 р. №2 на суму 198720 грн., в т.ч. ПДВ - 33120 грн. (зареєстровану в ЄРПН 04.11.2016 р.) (т.1 а.с.141-142);

3) у листопаді 2016 року:

- розрахунковими/видатковими накладними: №11 від 09.11.2016 р., №12 від 09.11.2016 р., №17 від 30.11.2016 р., №13 від 10.11.2016 р., №14 від 15.11.2016 р., №15 від 18.11.2016 р., №16 від 15.11.2016 р. (т.1 а.с.143, 145, 147, 149, 151, 153, 155);

- товарно-транспортними накладними №Р11 від 09.11.2016 р., №Р12 від 09.11.2016 р., №Р17 від 30.11.2016 р., №Р13 від 10.11.2016 р., №Р14 від 15.11.2016 р., №Р15 від 18.11.2016 р., №Р16 від 15.11.2016 р. (т.1 а.с.144, 146, 148, 150, 152, 154, 156).

ТОВ "Ельпласт-Трейдінг" виписано позивачу податкові накладні: від 08.11.2016 р. №1 на суму 387845,09 грн., в т.ч. ПДВ - 64640,85 грн. (зареєстровану в ЄРПН 17.11.2016 р.), від 09.11.2016 р. №2 на суму 129227,41 грн., в т.ч. ПДВ - 21537,90 грн. (зареєстровану в ЄРПН 17.11.2016 р.); від 09.11.2016 р. №3 на суму 258876 грн., в т.ч. ПДВ - 43146 грн. (зареєстровану в ЄРПН 22.11.2016 р.); від 10.11.2016 р. на суму 308448 грн., в т.ч. ПДВ - 51408 грн. (зареєстровану в ЄРПН 22.11.2016 р.); від 15.11.2016 р. №5 на суму 51983,83 грн., в т.ч. ПДВ - 8663,97 грн. (зареєстровану в ЄРПН 22.11.2016 р.); від 18.11.2016 р. №7 на суму 287932,38 грн., в т.ч. ПДВ - 47988,73 грн. (зареєстровану в ЄРПН 25.11.2016); від 30.11.2016 р. №8 на суму 524904,91 грн., в т.ч. ПДВ - 87484,15 грн. (зареєстровану в ЄРПН 05.12.2016 р.); від 15.11.2016 р. №6 на суму 205745,86 грн., в т.ч. ПДВ - 34290,98 грн. (зареєстровану в ЄРПН 25.11.2016 р.) (т.1 а.с.157-164);

4) у грудні 2016 року:

- видатковими накладними №19 від 05.12.2016 р., №18 від 02.12.2016 р. (т.1 а.с.165, 167);

- товарно-транспортними накладними: №Р19 від 05.12.2016 р., №Р18 від 02.12.2016 р. (т.1 а.с.166, 168).

ТОВ "Ельпласт-Трейдінг" також було виписано позивачу податкові накладні: від 02.12.2016 р. №1 на суму 265009,61 грн., в т.ч. ПДВ - 44168,27 грн. (зареєстровану в ЄРПН 15.12.2016 р.); від 05.12.2016 р. №2 на суму 406459,88 грн., в т.ч. ПДВ - 67743,31 грн. (зареєстровану в ЄРПН 15.12.2016 р.); від 13.12.2016 р. №3 на суму 221081,34 грн., в т.ч. ПДВ - 36846,89 грн. (зареєстровану в ЄРПН 23.12.2016); від 14.12.2016 р. №4 на суму 30020 грн., в т.ч. ПДВ - 5003,33 грн. (зареєстровану в ЄРПН 23.12.2016 р.); від 26.12.2016 р. №7 на суму 341932,80 грн., в т.ч. ПДВ - 56988,80 грн. (зареєстровану в ЄРПН 29.12.2016 р.); від 27.12.2016 р. №8 на суму 1000000 грн., в т.ч. ПДВ - 166666,67 грн. (зареєстровану в ЄРПН 29.12.2016); від 29.12.2016 р. №9 на суму 419300 грн., в т.ч. ПДВ - 69883,33 грн. (зареєстровану в ЄРПН 10.01.2017 р.); від 22.12.2016 р. №6 на суму 2000126,76 грн., в т.ч. ПДВ 333354,46 грн. (зареєстровану в ЄРПН 04.01.2017 р.); від 19.12.2016 р. №5 на суму 79140,50 грн., в т.ч. ПДВ - 13190,08 грн. (зареєстровану в ЄРПН 23.12.2016 р.) (т.1 а.с.169-179).

Згідно письмових пояснень ТОВ "Ельпласт-Трейдінг" поданих на виконання ухвали від 31.10.2018 р. (т.2 а.с.17), з вересня 2016 по грудень 2016 підприємство дійсно виконувало договірні зобов'язання ПП "Ельпласт-Київ", в підтвердження чого до суду надано письмові докази (т.2 а.с.133-250, т.3 а.с.1-42).

Як вказав представник позивача та не спростовано представником відповідача, придбаний товар було реалізовано до ПП "Сіті Пайп Інжиніринг" (т.1 а.с.85-86), ТОВ "Вант ЛТД" (т.1 а.с.87-90), ТОВ "Шосткинське підприємство Харківенергоремонт" (т.1 а.с.91-93), ТОВ "Сеанс Енерго" (т.1 а.с.95-97), ТОВ "ВЛД Груп" (т.1 а.с.98-100), ПрАТ "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" (т.1 а.с.101-110).

З аналізу наведених норм законодавства і правовідносин позивача з контрагентами вбачається, що позивачем дотримано всіх обов'язкових вимог законодавства, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Також, враховано, що наявність вказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з ПДВ є обов'язковою, але, є не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе те, що відомості у документах, на підставі яких вони були сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Однак, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження, що позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності та йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що діловою метою здійснення господарських взаємовідносин із цими суб'єктами господарювання було лише одержання податкової вигоди. Також, відповідачем не наведено доказів, що договори укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законом обсязі та отримання незаконної податкової вигоди. Крім того відповідачем не доведено, що дані юридичні особи була створені з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків та порушення економічних інтересів держави.

Слід також зазначити, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Отже, на підставі вищевказаного, висновки в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 1557964 грн. та податку на додану вартість всього у сумі 1442558 грн. не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, а тому податкові повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №00000141404 та №00000151404 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України судові витрати в розмірі 53848,49 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (т.1 а.с.3).

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 18 червня 2018 року № 00000141404.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 18 червня 2018 року № 00000151404.

Стягнути на користь приватного підприємства "Ельпласт-Київ" (код ЄДРПОУ 37297591, 25006, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 2В) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) судовий збір у сумі 53848 (п'ятдесят три тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 49 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1