Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2018 р. № 520/8829/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участі: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕПЛОПРОМ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 00002611403 від 19.07.2018 року, № 00002621403 від 19.07.2018 року, № 00002631403 від 19.07.2018 року, № 00000271413 від 04.10.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відповідні рішення контролюючого органу є правомірними.
Позивач надав відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 2465/20-40-14-03-07/38117940 від 18.06.2018 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Укртеплопром з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного та іншого законодавства з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року ( т.2 а.с.154-247). Перевіркою встановлено низку порушень позивачем норм податкового законодавства. Підприємство, не погодившись з висновками перевірки, звернулось до відповідача з запереченнями на акт перевірки ( т.2 а.с. а.с.111-121).
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00002631403 від 19.07.2018 року, № 00002621403 від 19.07.2018 року, № 00002611403 від 19.07.2018 року, № 000002651403 від 19.07.2018 року (частково скасоване при розгляді скарги та прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000271413 від 04.10.2018 року) (т.1 а.с.30-36).
Позивач, не погодившись з зазначеними рішеннями, звернувся до суду за їх оскарженням.
Так, щодо податкових повідомлень - рішень № 00002631403 від 19.07.2018 року, № 00002621403 від 19.07.2018 року, № 00002611403 від 19.07.2018 року.
Податковим повідомленням - рішенням № 00002611403 від 19.07.2018 року збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток загалом на суму 2220989 грн. у т.ч. за основним платежем - 1780902 грн., за штрафними санкціями - 440087 грн ; № 00002621403 від 19.07.2018 року збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ загалом на суму 1933217,50 грн. у т.ч. за основним платежем - 1546574 грн., за штрафними санкціями - 386643,5 грн; № 00002631403 від 19.07.2018 року зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 422397 грн.
В акті перевірки контролюючим органом вказано, що враховуючи відсутність на підприємстві інших прямих витрат, змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат, відсутність витрат з енергопостачання (особливо враховуючи, що виробничий процес напряму залежить від електроенергії), так як Договір про постачання електроенергії укладено з АК Харківобленерго лише 30.04.2015 року № 11399, можна зробити висновок, що в березні місяці 2015 року підприємство не мало змоги використовувати обладнання та виготовляти радіатори.
Враховуючи викладене, на думку відповідача, фактично мало місце використання в господарській діяльності товарів джерело походження яких не встановлено. Наявність факту використання є свідченням набуття останнього у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. За наведеного, податковий орган дійшов висновку, що при перенесенні ТОВ Укртеплопром інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів порушено норми частини шостої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання. Тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п 'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Таким чином, внаслідок формування активу за рахунок власного виробництва з джерела невідомого походження з його реалізацією за рахунок використання документів з виробництва, що фактично не могло і не здійснювалося підприємством у березні місяці 2015 року, буде порушенням п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 1999 року за № 860/4153. Тобто, ТОВ Укртеплопром отримано доходи, як збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів (безоплатно отримані ТМЦ) у розмірі 114191,40 грн. Дт281 Кт718, Дт718 Кт79 - 114191,40 грн.
В порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна за перевіреному періоді), ст. 1, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні , п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , приписів Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21 грудня 1990 року за № 892/4185 підприємством необґрунтовано занижено при придбанні товарів, джерело походження яких не встановлено ряд. 01 декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку в сумі 114191 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 114191 грн.
По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення); господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому). З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).
Частиною 6 ст.9 зазначеного закону встановлено, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних
засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами ( в редакції, згідно Закону №1724-VIII від 03.11.2016 р., до внесення змін зазначеним законом, в такій редакції : у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами).
Згідно з пунктом 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення ( п.1.2 Положення у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
Організація документообігу унормована п.5 Положення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу ( ст. 135 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.
Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Приписами пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до складу загальновиробничих витрат включаються:а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу, працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, придбаних комплектувальних виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій); д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень; е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, робітників та працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); є) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства; ж) суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності"; з) суми витрат, пов'язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації згідно із статтею 148 цього Кодексу); и) інші загальновиробничі витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади); нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, нормативами.
Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 N 20 та зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за N 85/4306 зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
За приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, до внесенням змін цим Законом в наступній редакції: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015, до внесення змін цим Законом в наступній редакції: платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у перевіряємому періоду, суд зазначає наступне.
З приводу доводів відповідача щодо відсутності електричної енергії на об'єкті виробництва, суд вказує, що такий висновок не підтверджується жодними документами та спростований в ході розгляду справи виходячи з наступного.
Так, приміщення, яке знаходиться за адресою: сел. Вільхівка, вул. Шевченка, 6, Харківський район, Харківська область, було забезпечено електричною енергією, що підтверджується договором про постачання електричної енергії № 11 358 від 12 листопада 2012 року. Факт постачання електричної енергії до вказаного приміщення також підтверджується первинними документами, а саме актом про надані послуги та відповідними платіжними дорученнями з відміткою банку про сплату за спожиті в березні обсяги електричної енергії.
Таким чином, висновок про не встановлення джерела походження товарів/послуг є таким, що не відповідає дійсності, оскільки постачання електричної енергії за адресою здійснення господарської діяльності здійснювалося у штатному режимі, що підтверджується первинними документами товариства. За таких обставин, факт відсутності електричної енергії за вказаною адресою не підтверджується. Більш того, як вбачається з договору між ТОВ Укртеплопром та АК Харківобленерго в березня місяці було розпочато переоформлення особового рахунку для розрахунку за спожиту електричну енергію з ОСОБА_3 на ТОВ Укртеплопром . Переоформлення було закінчено 30.04.2015 року шляхом укладення відповідного договору.
Факт того, на кого було оформлений договір на постачання електричної енергії та хто здійснював розрахунки за спожиту електроенергію жодним чином не має самостійного значення та жодним чином не свідчить про наявність в діях ТОВ Укртеплопром ознак податкового правопорушення.
В акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ Укртеплопром до складу витрат у 2016-2018 роках віднесено вартість придбаних послуг у розмірі 9779709,75 грн., у т.ч. за 2016 рік у сумі 7 690 913,60 грн., за 2017 ріку сумі 1 929 781,45 грн., в тому числі за І квартал 2017 року у сумі 197 477,40 грн., за 2 квартал 2017 року у сумі 498992,30 грн., за 3 квартал 2017 року у сумі 661273,45 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 572038,30, за І квартал 2018року у сумі 159 014,70, а саме: у ФОП ОСОБА_4 податковий номер НОМЕР_1 на суму 4 853 496,15 грн., у т.ч. за 2016 рік на суму 4 853 496,15 грн. та у ФОП ОСОБА_5 податковий номер НОМЕР_2 на суму 4 926 213,60 грн., у т.ч. за 2016 рік у сумі 2 837 417,45 грн., за І квартал 2017 року у сумі 197477,40 грн., за 2 квартал 2017 року у сумі 498992,30 грн., за 3 квартал 2017 року у сумі 661273,45 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 572038,30 грн., за І квартал 2018 року у сумі 159 014,70 грн.
В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ Укртеплопром з ФОП ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_1) за договором про надання послуг від 01.01.2016 року № 1П та з ФОП ОСОБА_5 (податковий номер НОМЕР_2) за договором про надання послуг від 02.08.2016 року № 6П.
Аналізуючи документи щодо отримання ТОВ Укртеплопром послуг із фарбування відповідачем встановлено, що фактично ніяких вимог стосовно фарбування до виконавців ТОВ Укртеплопром не пред'являв, а саме, але не виключно: відсутні вимоги щодо етапів фарбування (ґрунтування, термічна обробка, нанесення лакофарбового покриття, товщина покриття, тощо); відсутні вимоги щодо матеріалів, які будуть використовуватись в процесі фарбуванні (ґрунт, фарба, порошкова фарба, емалі, лаки, тощо); відсутні вимоги щодо технології нанесення фарб, лаків (порошкове фарбування, глянцеве фарбування, матове фарбування, комбіноване фарбування тощо). Однак дане твердження не відповідає дійсності та спростовується відповідними документами, зокрема, Регламентами робіт, які виконуються на лінії порошкового фарбування виробів та Регламентами робіт, які виконуються на лінії хімічної підготовки поверхонь виробів. Дані регламенти затверджені з боку ТОВ Укртеплопром та зі сторони виконавців фізичних осіб підприємців і використовувалися виконавцями під час виконання робіт за вказаними вище договорами.
Не відповідає дійсності і посилання перевіряючих на те, що на ТОВ Укртеплопром , як до 01.01.2016 року (період коли підприємство самостійно фарбувало радіатори) так і після 01.01.2016 року згідно штатних розкладів числилась штатна одиниця, яка відповідала за фарбування: з 01.04.2015 по 30.06.2016 року начальник дільниці фарбування; з 01.07.2016 року технолог з фарбування. Наявна штатна одиниця, яка відповідала за фарбування, однак жодним чином не було досліджено, що саме входило до посадових обов'язків цього робітника, внаслідок такого поверхового вивчення в акті було допущено зазначення хибних висновків.
Такі висновки спростовуються тим, що працівник у цей період фактично не міг виконувати свої обов'язки адже переніс тяжку хворобу - інсульт і з 09.01.2016 року перебував на тривалому стаціонарному лікуванні, потім на тривалому амбулаторному лікуванні, а потім на санаторному лікуванні. Дані факти підтверджуються відповідною медичною документацією. Після перенесеної хвороби даному працівнику було встановлено інвалідність та, як вбачається з Довідки МСЕК серії 12ААА № 158145 від 04.05.2016 року йому були протипоказані роботи пов'язані із важкою фізичною працею. У зв'язку з цим працівник був переведений на посаду, яка передбачає відсутність важкої фізичної праці і в основному сфокусована на контролю за виконанням регламентів та якості покриття.
Таким чином до функцій технолога фактично не входило безпосередньо виконання робіт з фарбування, а тому виконання цих робіт сторонніми особами є цілком виправданим та логічним. Як пояснив представник позивача, виконання цих робіт є необхідним в виробничому процесі виготовлення сталевих радіаторів.
В акті перевірки вказано, що для реалізації цього договору необхідно оформлювати наступні документи: акти приймання - передачі сировини у переробку; звіт переробника про використання сировини, складається у натуральних одиницях; акт приймання - передачі виконаних робіт; акт приймання-передачі готової продукції.
Слід зазначити, що наявність цих документів є рекомендованими, а детальність та повнота оформлення господарської діяльності не регламентована діючим законодавством. Також відсутність необхідності підписання актів приймання-передачі сировини у переробку та інших не передбачена умовами договорів між сторонами. Окрім того, облік та підписання усіх вищевказаних документів є фізично неможливим беручи до уваги технологію та фактичне розташування дільниць у виробничих приміщеннях.
Твердження про відсутність у виконавців обладнання для знежирення радіаторів, фосфатування радіаторів, запікання фарби спростовується наступним.
Згідно із наказом було введено в експлуатацію, виготовлений власними силами ТОВ Укртеплопром , основний засіб Комунікації фарбувальної лінії . Як вбачається до складу цієї фарбувальної лінії входить ванна фосфатування, система розпилення хімрозчину, ванна промивки, система розпилення води над ванною промивання, камера сушіння перед фарбуванням. Фарбування радіаторів відбувається на конвеєрі, знежирення і фосфатування це один й той самий процес. Обладнання для фосфатування, як і для промивки входить в состав основного засобу "Комунікації фарбувальної лінії". Запікання фарби відбувається печі полімеризації, яка також входить до складу основного засобу "Конвеєр для розпилення фарби з тунельним сушінням VizyonMakina.
Таким чином у виконавців було в наявності все необхідне обладнанім для виконання робіт за цими договорами. Також слід зауважити про те, що для виконання цих робіт даними виконавцями залучалася також наймані працівники.
За таких обставин висновки, викладені в акті про неможливість отримання ТОВ Укртеплопром послуг з фарбування від ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року є хибними та такими, що спростовуються матеріалами справи ( т.1 а.с.37-86).
Щодо господарських правовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_4 за 2016 рік, матеріали справи містять ( т.1 а.с.87-92) договір № 1П про надання послуг від 01.01.2016 року, специфікації №1 до договору №1П від 01.01.2016р. та додаткову угоду №1 від 01.04.2016р. до договору №1П від 01.01.2016р., додаткову угоду №2 від 01.05.2016р. до договору №1П від 01.01.2016 р., додаткову угоду №3 від 01.07.2016р. до договору №1П від, 01.01.2016 р.
Відповідно до вищезазначеного Договору: виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги з фарбування сталевих панельних радіаторів виробництва Замовника на умовах визначених цим Договором (п. 1.1). Вартість послуг визначається сторонами у специфікації до Договору і фіксується в актах про надання послуг. Враховуючи, що послуга з фарбування надається на регулярній основі, акт з надання послуг складається раз на місяць (п. 2.1,2.2). Роботи/послуги з фарбування сталевих радіаторів є складовою частиною багатоступеневого технологічного процесу виробництва готової продукції (сталевих радіаторів). Сторони погоджуються, що в процесі виконання даного договору, сталеві радіатори за місцем свого надходження передаються Виконавцю, а після фарбування передаються Замовнику. Враховуючи особливості технологічного процесу виробництва сталевих радіаторів в єдиному об'єкті нерухомості - виробничому приміщенні, поділеному на цехи виробництва, акти прийому-передачі їх від Замовника до Виконавця та навпаки від Виконавця Замовнику пофарбованими, не складаються, а кількість фактично пофарбованих радіаторів вказується в щомісячному акті приймання послуг Виконавця. Основним показником, які сторони використовують в разі виникнення суперечок щодо кількості пофарбованих радіаторів сторони є облікована кількість готової продукції за відповідний місяць (п. 4.1 Договору). Сторони узгодили те, що для виконання даного договору виконавець використовує власне або орендоване обладнання. Виконавець за свій рахунок забезпечує наявність всіх необхідних дозволів, допусків і т.д. для виконання робіт і надання послуг за даним договором. Обов'язок організації та відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки, охорони праці, техніки безпеки несе Виконавець (п.4.3). Усунення дефектів, які виникли під час фарбування, проводиться протягом 20-ти календарних днів з дати письмового повідомлення Замовником про виявлення цих дефектів (п. 4.4. Договору)
Загальна технологічна схема виробничого процесу ТОВ Укртеплопром міститься у справі ( т.1. а.с.185-188), в якій вказані виробничі ділянки (цехи) де проводилися відповідні роботи з виробництва готової продукції. Також на цій схемі визначені ті ділянки виробництва, які займав ФОП ОСОБА_4 під час виконання послуг з фарбування сталевих панельних радіаторів. Регламенти, які були узгоджені сторонами та які ставили конкретні технічні та технологічні вимоги до рівня якості та кількості послуг з фарбування наявні в матеріалах справи ( т.1 а.с.76-86).
На виконання взятих на себе зобов'язання ФОП ОСОБА_4 з 29.01.2016 року і до 29.07.2016 року надавав послуги з фарбування сталевих панельних радіаторів на загальну суму 5 824 195, 38 грн., в тому числі ПДВ 970 699, 23 грн. Даний факт підтверджується наступними доказами: актами про виконання робіт (послуг) з фарбування сталевих панельних радіаторів №1 від 29.01.2016р. в сумі 556 849,80 грн. в т.ч. ПДВ 92808,30 грн.; №2 від 29.01.2016р. 104 882,40 грн. в т.ч. ПДВ 17480,40 грн.; №3 від 29.01.2016р. в сумі 361418,10 грн. в т.ч. ПДВ 60236,35 грн.; №4 від 22.02.2016р. в сумі 373 429,20 грн. в т.ч. ПДВ 62238,20 грн.;№5 від 22.02.2016р. в сумі 354204,30 грн. в т.ч. ПДВ 59034,05 грн.; №6 від 22.02.2016р. в сумі 556 849,80 грн. в т.ч. ПДВ 92808,30 грн.; №7 від 30.03.2016р. в сумі 391283,40 грн. в т.ч. ПДВ 65213,90 грн.; №8 від 29.04.2016р. в сумі 281 157,66 грн. в т.ч. ПДВ 46859,61 грн.;№9 від 29.04.2016р. в сумі 292 748,82 грн. в т.ч. ПДВ 48791,47 грн.; №10 від 29.04.2016р. в сумі 283 302,00 грн. в т.ч. ПДВ 47217,00 грн.;№11 від 31.05.2016р. в сумі 296193,86 грн. в т.ч. ПДВ 49365,66 грн.;№12 від 31.05.2016р. в сумі 308469,90 грн. в т.ч. ПДВ 51411,65 грн.;№13 від 31.05.2016р. в сумі 313 591,08 грн. в т.ч. ПДВ 52265,18 грн.; №14 від 30.06.2016р. в сумі 274 712,94 грн. в т.ч. ПДВ 45785,49 грн.;№15 від 30.06.2016р. в сумі 298915,26 грн. в т.ч. ПДВ 49819,21 грн.; №16 від 30.06.2016р. в сумі 271 505,52 грн. в т.ч. ПДВ 45 250,92 грн.; №17 від 29.07.2016р. в сумі 253 531,44 грн. в т.ч.ПДВ42255,24 грн.; №18 від 29.07.2016р. в сумі 200 827,02 грн. в т.ч. ПДВ 33471,17 грн.; №19 від 29.07.2016р. в сумі 266 794,98 грн. в т.ч. ПДВ 44465,98 грн. ( т.1 а.с.93-111).
Зобов'язання по оплаті виконаних послуг були виконані ТОВ Укртеплопром шляхом перерахування грошових безготівкових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4, що підтверджується наступними доказами: платіжне доручення №98 від 11.02.2016р.на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №90 від 11.02.2016р. на суму 200 000,00 грн.; платіжне доручення №110 від 16.02.2016р. на суму 300 000,00 грн.; платіжне доручення №135 від 24.02.2016р. на суму 223 150,30 грн.; платіжне доручення №196 від 17.03.2016р. на суму 2000,00 грн.; платіжне дорученім №218 від 05.04.2016р. на суму 165 000,00 грн.; платіжне доручення №221 від 06.04.2016р. на суму 38 000,00 грн.; платіжне доручення №231 від 07.04.2016р. на суму 45 000,00 грн.; платіжне доручення №245 від 13.04.2016р. на суму 25000,00 грн.; платіжне доручення №263 від 20.04.2016р. на суму 4 000,00 грн.; платіжне доручення №264 від 21.04.2016р. на суму 67 000,00 грн.; платіжне доручення №289 від 04.05.2016р. на суму 16 000,00 грн.; платіжне доручення №301 від 12.05.2016р. на суму 180000,00 грн.; платіжне доручення №307 від 13.05.2016р.на суму 43 000,00 грн.; платіжне доручення №312 від 17.05.2016р. на суму 51 000,00 грн.; платіжне доручення №325 від 20.05.2016р. на суму 55 000,00 грн.; платіжне доручення №323 від 19.05.2016р.на суму 5000,00 грн.; платіжне доручення №348 від 25.05.2016р. на суму 20 000,00 грн.; платіжне доручення №361 від 27.05.2016р. на суму 75 000,00 грн.; платіжне доручення №355 від 27.05.2016р. на суму 50 000,00 грн.; платіжне доручення №368 від 31.05.2016р.на суму 50000,00 грн.; платіжне доручення №386 від 02.06.2016р. на суму 100 000,00 грн.; платіжне доручення №383 від 02.06.2016р. на суму 6 000,00 грн.; платіжне доручення №388 від 07.06.2016р. на суму 101 000,00 грн.; платіжне доручення №405 від 10.06.2016р. на суму 100000,00 грн.; платіжне доручення №406 від 13.06.2016р. на суму 114 000,00 грн.; платіжне доручення №417 від 17.06.2016р. на суму 60 000,00 грн.; платіжне доручення №431 від 21.06.2016р.на суму 56 000,00 грн.; платіжне доручення №438 від 23.06.2016р. на суму 50500,00 грн.; платіжне доручення №464 від 04.07.2016р. на суму 4 000,00 грн.; платіжне доручення №467 від 05.07.2016р. на суму 150 000,00 грн.; платіжне доручення №484 від 06.07.2016р. на суму 60 000,00 грн.; платіжне доручення .№489 від 11.07.2016р. на суму 81000,00 грн.; платіжне доручення №493 від 12.07.2016р. на суму 105 000,00 грн.; платіжне доручення №500 від 13.07.2016р.на суму 30 000,00 грн.; платіжне доручення №507 від 13.07.2016р.на суму 8 000,00 грн.; платіжне доручення №512 від 18.07.2016р.на суму 79000,00 грн.; платіжне доручення №525 від 19.07.2016р. на суму 65 000,00 грн.; платіжне доручення №547 від 22.07.2016р. на суму 43 000,00 грн.; платіжне доручення №557 від 27.07.2016р. на суму 210 000,00 грн.; платіжне доручення №565 від 28.07.2016р. на суму 143000,00 грн.; платіжне доручення №577 від 01.08.2016р. на суму 5 000,00 грн.; платіжне доручення №576 від 01.08.2016р. на суму 15 000,00 грн.; платіжне доручення №586 від 02.08.2016р. на суму 250 000,00 грн.; платіжне доручення №587 від 03.08.2016р.на суму 83000,00 грн.; платіжне доручення №639 від 12.08.2016р. на суму 102 000,00 грн.; платіжне доручення №640 від 12.08.2016р.на суму 60 000,00 грн.; платіжне доручення №671 від 19.08.2016р. на суму 70 000,00 грн.; платіжне доручення №678 від 19.08.2016р.на суму 50000,00 грн.; платіжне доручення №683 від 22.08.2016р. на суму 105 000,00 грн.; платіжне доручення №725 від 05.09.2016р. на суму 100 000,00 грн.; платіжне доручення №739 від 08.09.2016р. на суму 50 000,00 грн.; платіжне доручення №755 від 13.09.2016р. на суму 3000,00 грн.; платіжне доручення №765 від 15.09.2016р.на суму 24 000,00 грн.; платіжне доручення №789 від 20.09.2016р.на суму 10 000,00 грн.; платіжне доручення №793 від 23.09.2016р.на суму 40 000,00 грн.; платіжне доручення №802 від 27.09.2016р. на суму 25000,00 грн.; платіжне доручення №852 від 07.10.2016р. на суму 220 000,00 грн.; платіжне доручення №868 від 10.10.2016р. на суму 30 000,00 грн.; платіжне доручення №896 від 19.10.2016р. на суму 81 000,00 грн.; платіжне доручення №949 від 01.11.2016р. на суму 150000,00 грн.; платіжне доручення №967 від 07.11.2016р. на суму 325 000,00 грн.; платіжне доручення №987 від 08.11.2016р. на суму 49 000,00 грн.; платіжне доручення №1014 від 16.11.2016р. на суму 80 000,00 грн.; платіжне доручення №1056 від 25.11.2016р. на суму 30000,00 грн.; платіжне доручення №1081 від 30.11.2016р. на суму 250 000,00 грн.; платіжне доручення №1094 від 01.12.2016р. на суму 45 000,00 грн.; платіжне доручення №1121 від 09.12.2016р. на суму 20 000,00 грн.; платіжне доручення №1131 від 13.12.2016р. на суму 30000,00 грн.; платіжне доручення №1144 від 15.12.2016р. на суму 42 546,08 грн. ( т.1 а.с. 112-181).
Для виконання взятих на себе зобов'язань ФОП ОСОБА_4 орендував у ТОВ Укртеплопром приміщення за договором № 4ДО від 01.01.2016р. , що також підтверджується актами здачі-приймання послуг: від 31.01.2016р на суму 16 405,20 грн.; від 29.02.2016р.на суму 124 445,22 грн.; від 31.03.2016р.на суму 7938,00 грн.; від 30.04.2016р. на суму 16405,20 грн; від 31.05.2016р. на суму 16 405,20 грн.; від 30.06.2016р. на суму 16 405,20 грн.; від 31.07.2016р. на суму 16 405,20 грн. Оплата за даним договором підтверджується платіжними дорученнями №13 від 16.02.2016р. на суму 16 405,20грн. та №144 від. 22.08.2016р. на суму 86 004,02 грн. ( т.1 а.с.182-184, 189-194).
З матеріалів справи встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані наступні податкові накладні по контрагенту ФОП ОСОБА_4 : №1 від 29.01.2016р.; № 2 від 29.01.2016р.; №3 від 29.01.2016р.; №1 від 22.02.2016р.; №2 від 22.02.2016р.; № 3 від 22.02.2016 р.; №1 від 30.03.2016р.; №1 від 29.04.2016р.;№2 від 29.04.2016р.; №3 від 29.04.2016р.; №1 від 31.05.2016р.; №2 від 31.05.2016р.;№3 від 31.05.2016р.; №1 від 30.06.2016р.; податкова накладна №2 від 30.06.2016р.;№3 від 30.06.2016р.; податкова накладна №1 від 29.07.2016р.;№2 від 29.07.2016 р.;№3 від 29.07.2016р.( т.4 а.с.36-73)
Відповідно до наказу було введено в експлуатацію, виготовлений власними силами ТОВ Укртеплопром , основний засіб Комунікації фарбувальної лінії . Як вбачається до складу цієї фарбувальної лінії входить ванна фосфатування, система розпилення хімрозчину, ванна промивки, система розпилення води над ванною промивання, камера сушіння перед фарбуванням. Фарбування радіаторів відбувається на конвеєрі, знежирення і фосфатування це один й той самий процес. Обладнання для фосфатування, як і для промивки входить в состав основного засобу "Комунікації фарбувальної лінії". Запікання фарби відбувається у печі полімеризації, яка також входить до складу основного засобу "Конвеєр для розпилення фарби з тонельним сушінням VizyonMakina ( т.1 а.с.75).
Оренда необхідного обладнання, яке використовувалося ФОП ОСОБА_4 для фарбування радіаторів підтверджується матеріалами справи, а саме: договором № 1НО від 01.01.2016р. Про передачу рухомого майна в оренду свідчить акт № 1 від 01.01.2016р. приймання-передавання обладнання до договору №1НО оренди виробничого обладнання від 01.01.2016р.; актами здавання-приймання послуг.
ФОП ОСОБА_4 сплатив за послуги оренди обладнання ТОВ "Укртеплопром" платіжними дорученнями № 12 від 16.02.2016р. на суму 4800,00 грн.; №142 від 19.08.2016р. на суму 50000,00грн.; №143 від 22.08.2016р. на суму 18209,15грн. ( т.1 а.с.195-207).
У свою чергу, фарба ФОП ОСОБА_4 для фарбування радіаторів ТОВ "Укртеплопром" була придбана у ТОВ "Алюфініш Україна" за договором поставки № 5/0116 від 04.01.2016 року, що підтверджується видатковими накладеними, виписками банку про сплату за придбаний товар. Крім того, вказаними виписками банку по рахунку ФОП ОСОБА_4, вбачається сплата за послуги фарбування, надані ним позивачу ( т.1 а.с.208-246).
Щодо господарських правовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_5 за 2016 -2018 роки, матеріали справи містять Договір № 6 П про надання послуг від 02.08.2016 року, специфікації №1 до договору №6 П від 02.08.2016 р. та додаткової угоди №1 від 16.08.2016р. до договору №6П від 02.08.2016р., додаткової угоди №2 від 01.01.2017р. до договору №6П від 02.08.2016р., додаткової угоди №3 від 01.02.2017р. до договору №6П від 02.08.2016р., додаткової угоди №4 від 28.04.2017р. до договору №6П від 02.08.2016р., додаткової угоди №5 від 27.07.2017р. до договору №6П від 02.08.2016р., додаткової угоди №6 від 29.09.2017р. до договору №6П від 02.08.2016р., додаткової угоди №7 від 28.12.2017р. до договору №6П від 02.08.2016р., додаткової угоди №8 від 15.01.2018р. до договору №6П від 02.08.2016р. ( т.1 а.с.247-250, т.3 а.с.1-9).
Відповідно до вищезазначеного Договору: виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги з фарбування сталевих панельних радіаторів виробництва Замовника на умовах визначених цим Договором (п. 1.1). Вартість послуг визначається сторонами у специфікації до Договору і фіксується в актах про надання послуг. Враховуючи, що послуга з фарбування надається на регулярній основі, акт з надання послуг складається раз на місяць (п. 2.1, 2.2). Роботи/послуги з фарбування сталевих радіаторів є складовою частиною багатоступеневого технологічного процесу виробництва готової продукції (сталевих радіаторів). Сторони погоджуються, що в процесі виконання даного договору, сталеві радіатори за місцем свого надходження передаються Виконавцю, а після фарбування передаються Замовнику. Враховуючи особливості технологічного процесу виробництва сталевих радіаторів акти прийому-передачі їх від Замовника до Виконавця пофарбованими не складаються, а кількість фактично пофарбованих радіаторів вказується в щомісячному акті приймання послуг Виконавця. Основним показником, які сторони використовують в разі виникнення суперечок щодо кількості пофарбованих радіаторів сторони є облікована кількість готової продукції за відповідний місяць (п. 4.1 Договору). Сторони узгодили те, що для виконання даного договору виконавець використовує власне або орендоване обладнання. Виконавець за свій рахунок забезпечує наявність всіх необхідних дозволів, допусків і т.д. для виконання робіт і надання послуг за даним договором. Обов'язок організації та відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки, охорони праці, техніки безпеки несе Виконавець (п. 4.3). Усунення дефектів, які виникли під час фарбування, проводиться протягом 20-ти календарних днів з дати письмового повідомлення Замовником про виявлення цих дефектів (п. 4.4. Договору).
Загальна технологічна схема виробничого процесу ТОВ Укртеплопром міститься у справі, в якій вказані виробничі ділянки (цехи) де проводилися відповідні роботи з виробництва готової продукції. Також на цій схемі визначені ті ділянки виробництва, які займав ФОП ОСОБА_5 під час виконання послуг з фарбування сталевих панельних радіаторів. Регламенти, які були узгоджені сторонами та які ставили конкретні технічні та технологічні вимоги до рівня якості та кількості послуг з фарбування наявні в матеріалах справи ( т.1 а.с.76-86).
На виконання взятих на себе зобов'язання ФОП ОСОБА_5 з 31.08.2016 року і до 30.03.2018 року надавав послуги з фарбування сталевих панельних радіаторів, згідно наступних актів про виконання робіт (послуг) з фарбування сталевих панельних радіаторів: № 1 від 31.08.2016р. в сумі 219 249,12 грн. в т.ч. ПДВ 36541,52 грн; №2 від 31.08.2016р. в сумі 161533,26 грн. в т.ч. ПДВ 26922,21 грн.; №3 від 31.08.2016р. в сумі 238998,78 грн. в т.ч. ПДВ 39833,13 грн; №5 від 30.09.2016р. в сумі 216843,60 грн. в т.ч. ПДВ36140,60грн.; №6 від 30.09.2016р. в сумі 186494,82 грн. в т.ч. ПДВ 31082,47 грн.; №7 від 30.09.2016р. в сумі 227343,00 грн. в т.ч. ПДВ 37890,50 грн.; №8 від 31.10.2016р. в сумі 278770,98 грн. в т.ч. ПДВ 46461,83 грн.; №9 від 31.10.2016р. в сумі 282508,02 грн. в т.ч. ПДВ 47084,67 грн.; №10 від 31.10.2016р. в сумі 260967,42 грн. в т.ч. ПДВ 43494,57 грн.; №11 від 30.11.2016р. в сумі 259878,84 грн. в т.ч. ПДВ 43313,14 грн.; №12 від 30.11.2016р. в сумі 257038,20 грн. в т.ч. ПДВ 42839,70 грн.; №13 від 30.11.2016р. в сумі 269717,58 грн. в т.ч. ПДВ 44952,93 грн.; №14 від 30.12.2016р. в сумі 55237,38 грн. в т.ч. ПДВ 9206,23 грн. ; №15 від 30.12.2016р. в сумі 254339,22 грн. в т.ч. ПДВ 42389,87 грн.; №16 від 30.12.2016р. в сумі 235980,72 грн. в т.ч. ПДВ 39330,12 грн.; №1 від 31.01.2017р. в сумі 172750,32 грн. в т.ч. ПДВ 28791,72 грн.; №2 від 28.02.2017р. в сумі 64222,56 грн. в т.ч. ПДВ 10703,76 грн.; №3 від 28.04.2017р. в сумі 90197,64 грн. в т.ч. ПДВ 15032,94 грн.; №4 від 31.05.2017р. в сумі 96502,20 грн. в т.ч. ПДВ 16083,70 грн.; №5 від 31.05.2017р. в сумі 201858,12 грн. в т.ч. ПДВ 33643,02 грн.; №6 від 30.06.2017р. в сумі 210232,80 грн. в т.ч. ПДВ 35038,80 грн.; №7 від 27.07.2017р. в сумі 177779,52 грн. в т.ч. ПДВ 29629,92 грн.; №8 від 31.08.2017р. в сумі 161568,96 грн. в т.ч. ПДВ 26928,16 грн.;№9 від 31.08.2017р. в сумі 209571,48 грн. в т.ч. ПДВ 34928,58 грн.; №10 від 29.09.2017р. в сумі 93941,22 грн. в т.ч. ПДВ 15656,87 грн.; №11 від 29.09.2017р. в сумі 150666,96 грн. в т.ч. ПДВ 25111,16 грн.; №12 від 31.10.2017р. в сумі 171285,84 грн. в т.ч. ПДВ 28547,64 грн.; №13 від 31.10.2017р. в сумі 130139,52 грн. в т.ч. ПДВ 21689,92 грн.; №14 від 30.11.2017р. в сумі 154095,72 грн. в т.ч. ПДВ 25682,62 грн.; №15 від 30.11.2017р. в сумі 90417,00 грн. в т.ч. ПДВ 15069,50 грн.; №16 від 29.12.2017р. в сумі 140507,88 грн. в т.ч. ПДВ 23417,98 грн.; №1 від 31.01.2018р. в сумі 58465,32 грн. в т.ч. ПДВ 9744,22 грн.; №2 від 28.02.2018р. в сумі 81159,60 грн. в т.ч. ПДВ 13526,60 грн.; №3 від 30.03.2018р. в сумі 51192,72 грн. в т.ч. ПДВ 8532,12 грн. ( т.3 а.с.10-43).
Зобов'язання по оплаті виконаних послуг були виконані ТОВ Укртеплопром шляхом перерахування грошових безготівкових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_5, що підтверджується наступними доказами: платіжне доручення №5 від 27.04.2018р. на суму 5000,00грн.; платіжне доручення №295 від 04.06.2018р. на суму 174506,32грн.; платіжне доручення №258 від 21.05.2018р. на суму 50000,00грн.; платіжне доручення №230 від 15.05.2018р. на суму 41500,00 грн.; платіжне доручення №193 від 18.04.2018р. на суму 2400,00грн.; платіжне доручення №162 від 06.04.2018р. на суму 47500,00грн.; платіжне доручення №156 від 06.04.2018р. на суму 7000,00грн.; платіжне доручення №126 від 07.03.2018р. на суму 5000,00грн.; платіжне доручення №132 від 07.03.2018р. на суму 25000,00грн.; платіжне доручення №123 від 05.03.2018р. на суму 28000,00грн.; платіжне доручення №122 від 02.03.2018р. на суму 3100,00грн.; платіжне доручення №88 від 21.02.2018рна суму 1000,00грн.; платіжне доручення №81 від 20.02.2018р. на суму 4000,00 грн.; платіжне доручення №78 від 19.02.2018р. на суму 57240,00 грн.; платіжне доручення №71 від 19.02.2018р. на суму 25200,00грн.; платіжне доручення №57 від 09.02.2018р на суму 20000,00грн.; платіжне доручення №40 від 24.01.2018р на суму 24000,00грн.; платіжне доручення №30 від 19.01.2018р. на суму 50000,00грн.; платіжне доручення №13 від 11.01.2018р. на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №1087 від 28.12.2017р. на суму 5000,00грн.; платіжне доручення №1065 від 21.12.2017р. на суму 104000,00грн.; платіжне доручення №1068 від 21.12.2017р. на суму 10500,00грн.; платіжне доручення №1056 від 18.12.2017р. на суму 128500,00грн.; платіжне доручення №1044 від 14.12.2017р. на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №1037 від 13.12.2017р. на суму 30000,00грн.; платіжне доручення №1033 від 06.12.2017рна суму 10000,00грн.; платіжне доручення №1015 від 29.11.2017р. на суму 16000,00грн.; платіжне доручення №997 від 28.11.2017рна суму 4000,00грн.; платіжне доручення №985 від 22.11.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №982 від 21.11.2017р. на суму 5000,00грн.; платіжне доручення №972 від 13.11.2017р. на суму 32800,00грн.; платіжне доручення №970 від 10.11.2017р. на суму 65000,00грн.; платіжне доручення №959 від 10.11.2017рна суму 120000,00грн.; платіжне доручення №941 від 07.11.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №933 від 03.11.2017р. на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №917 від 01.11.2017р. на суму 59800,00грн.; платіжне доручення №900 від 31.10.2017р. на суму 180460,00грн.; платіжне доручення №893 від 25.10.2017р. на суму 20000,00грн.; платіжне доручення №880 від 24.10.2017р. на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №892 від 24.10.2017р. на суму 39000грн.; платіжне доручення №857 від 13.10.2017р. на суму 25000,00грн.; платіжне доручення №854 від 11.10.2017р.на суму 50000,00грн.; платіжне доручення №843 від 09.10.2017р. на суму 32000,00грн.; платіжне доручення №842 від 09.10.2017р. на суму 4000грн.; платіжне доручення №816 від 27.09.2017р. на суму 34000,00грн.; платіжне доручення №806 від 26.09.2017р. на суму 83000,00грн.; платіжне доручення №802 від 25.09.2017р. на суму 70000,00грн.; платіжне доручення №798 від 22.09.2017р. на суму 4000грн.; платіжне доручення №782 від 19.09.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №769 від 14.09.2017р. на суму 59000,00грн.; платіжне доручення №765 від 12.09.2017р. на суму 20000,00грн.; платіжне доручення №750 від 11.09.2017р. на суму 215000,00грн.; платіжне доручення №744 від 08.09.2017р.на суму 167000,00грн.; платіжне доручення №740 від 07.09.2017р. на суму 100000,00грн.; платіжне доручення №730 від 06.09.2017р. на суму 4500,00грн.; платіжне доручення №739 від 06.09.2017р. на суму 149000,00грн.; платіжне доручення №722 від 05.09.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №715 від 01.09.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №720 від 01.09.2017р. на суму 26000,00грн; платіжне доручення №709 від 30.08.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №708 від 29.08.2017р. на суму 56000,00грн.; платіжне доручення №697 від 23.08.2017р. на суму 4500,00грн.; платіжне доручення №658 від 09.08.2017р. на суму 5500,00грн.; платіжне доручення №649 від 07.08.2017р. на суму 178000 грн.; платіжне доручення №647 від 04.08.2017р. на суму 50000,00 грн.; платіжне доручення №641 від 03.08.2017р. на суму 22000,00грн.; платіжне доручення №629 від 02.08.2017р. на суму 72500,00грн.; платіжне доручення №588 від 27.07.2017р. на суму 66000,00грн.; платіжне доручення №580 від 24.07.2017р. на суму 4500,00 грн.; платіжне доручення №561 від 18.07.2017р.на суму 9400,00грн.; платіжне доручення №551 від 14.07.2017р. на суму 54000,00грн.; платіжне доручення №526 від 05.07.2017р. на суму 4200,00грн.; платіжне доручення №497 від 27.06.2017р. на суму 12500,00грн.; платіжне доручення №492 від 23.06.2017р. на суму 62000,00грн.; платіжне доручення №491 від 23.06.2017р. на суму 4500,00грн.; платіжне доручення №465 від 19.06.2017р на суму 53000,00грн.; платіжне доручення №437 від 09.06.2017р на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №447 від 09.06.2017р. на суму 82500,00грн.; платіжне доручення №440 від 08.06.2017р. на суму 20000,00грн.; платіжне доручення №422 від 06.06.2017р. на суму 64000,00грн.; платіжне доручення №421 від 01.06.2017р на суму 8000,00грн.; платіжне доручення №383 від 22.05.2017p. на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №336 від 11.05.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №343 від 12.05.2017р на суму 4200,00грн.; платіжне доручення №356 від 12.05.2017р. на суму 20000,00грн.; платіжне доручення №345 від 12.05.2017р. на суму 62000,00грн.; платіжне доручення №313 від 28.04.2017р. на суму 54500,00грн.; платіжне доручення №285 від 14.04.2017р. на суму 1100,00грн.; платіжне доручення №274 від 11.04.2017р. на суму 51500,00грн.; платіжне доручення №269 від 10.04.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №261 від 06.04.2017р. на суму 36150,00грн.; платіжне доручення №260 від 06.04.2017р. на суму 50000,00грн.; платіжне доручення №253 від 05.04.2017р. на суму 110000,00грн.; платіжне доручення №237 від 31.03.2017р. на суму 15000,00 грн.; платіжне доручення №209 від 17.03.2017р. на суму 30000,00грн.; платіжне доручення №210 від 17.03.2017р. на суму 20000,00грн.; платіжне доручення №189 від 13.03.2017р. на суму 95000,00грн; платіжне доручення №182 від 09.03.2017р. на суму 15000,00грн.; платіжне доручення №180 від 07.03.2017р. на суму 16000,00грн.; платіжне доручення №179 від 07.03.2017р.на суму 2300,00грн.; платіжне доручення №170 від 03.03.2017р. на суму 10000,00грн.; платіжне доручення №161 від 24.02.2017р. на суму 54000,00грн.; платіжне доручення №154 від 23.02.2017р. на суму 30000,00 грн.; платіжне доручення №111 від 10.02.2017р. на суму 22000,00грн.; платіжне доручення №112 від 10.02.2017р. на суму 50000,00грн.; платіжне доручення №105 від 08.02.2017р. на суму 19000,00 грн.; платіжне доручення №108 від 08.02.2017р. на суму 13000,00грн.; платіжне доручення №98 від 06.02.2017р. на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №99 від 06.02.2017р. на суму 150000,00 грн.; платіжне доручення № 71 від 01.02.2017р. на суму 81000,00 грн.; платіжне доручення №66 від 30.01.2017р. на суму 1500,00 грн.; платіжне доручення №63 від 27.01.2017р. на суму 15000,0 грн.; платіжне доручення №48 від 23.01.2017р. на суму 69000,00 грн.; платіжне доручення №11 від 11.01.2017р. на суму 70000,00 грн.; платіжне доручення №1205 від 29.12.2016р. на суму 4000,00 грн.; платіжне доручення №1192 від 28.12.2016р. на суму 65000.0 грн.; платіжне доручення №1163 від 19.12.2016р. на суму 3700,00 грн.; платіжне доручення №1164 від 19.12.2016р. на суму 32000,00 грн.; платіжне доручення №1145 від 15.12.2016р. на суму 25000,00 грн.; платіжне доручення №1143 від 14.12.2016р. на суму 148000.0 грн.; платіжне доручення №1130 від 13.12.2016р. на суму 101000,00грн.; платіжне доручення №1095 від 01.12.2016р.на суму 4000,00 грн.; платіжне доручення №1055 від 24.11.2016р. на суму 179000,00 грн.; платіжне доручення №1026 від 17.12.2016р. на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №1000 від 10.11.2016р. на суму 77000,0грн.; платіжне доручення №978 від 08.11.2016р. на суму 195000,00 грн.; платіжне доручення №966 від 04.11.2016р. на суму 3200,00грн., платіжне доручення №936 від 26.10.2016р. на суму 152000,00грн.; платіжне доручення №895 від 19.10.2016р. на суму 21000,00грн.; платіжне доручення №900 від 19.10.2016р. на суму 1000,00грн.; платіжне доручення №878 від 12.10.2016р. на суму 78000,00грн.; платіжне доручення №871 від 11.10.2016р. на суму 138000,00грн.; платіжне доручення №829 від 04.10.2016р. на суму 4100,00грн.; платіжне доручення №814 від 30.09.2016р. на суму 2000,00грн.; платіжне доручення №806 від 27.09.2016р. на суму 75000,00грн.; платіжне доручення №784 від 20.09.2016р. на суму 4000,00грн.; платіжне доручення №770 від 15.09.2016р. на суму 73000,00грн.; платіжне доручення №748 від 09.09.2016р. на суму 153000,00грн.; платіжне доручення №717 від 02.09.2016р на суму 8100,00грн. ( т.3 а.с. 44-182).
З матеріалів справи встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані наступні податкові накладні по контрагенту ФОП ОСОБА_5 : №1 від 31.08.2016р., №2 від 31.08.2016р., №3 від 31.08.2016р., №1 від 30.09.2016р., №2 від 30.09.2016р., №3 від 30.09.2016р., №1 від 31.10.2016р., №2 від 31.10.2016р., №3 від 31.10.2016р., №1 від 30.11.2016р., №2 від 30.11.2016р., №3 від 30.11.2016 р., №1 від 30.12.2016р., №2 від 30.12.2016р., №3 від 30.12.2016р., №1 від 31.01.2017р., №1 від 28.02.2017р., №1 від 28.04.2017р., №1 від 31.05.2017р., №2 від 31.05.2017р., №1 від 30.06.2017р., №1 від 27.07.2017р., №1 від 31.08.2017р., №2 від 31.08.2017р., №1 від 29.09.2017р., №2 від 29.09.2017р., №1 від 31.10.2017р., №2 від 31.10.2017р., №1 від 30.11.2017р., №2 від 30.11.2017р., №1 від 29.12.2017р., №1 від 31.01.2018р., №1 від 28.02.2018р., №1 від 30.03.2018р. ( т.4 а.с. 74-141).
Судом встановлено, що для виконання взятих на себе зобов'язань ФОП ОСОБА_5 орендував приміщення у ТОВ Укртеплопром для здійснення фарбування радіаторів, що підтверджується наступними доказами ( т.3 а.с.183-201): договір №6ДО оренди нерухомого майна від 02.08.2016р.; акт №1 від 02.08.2016р. приймання-передавання приміщення до договору №6ДО від 02.08.2016р.; додаткова угода №1 від 27.12.2016р. до договору №6ДО від 02.08.2016р.; додаткова угода №2 від 28.12.2017р. до договору №6ДО від 02.08.2016р.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 31.08.2016р. на суму15876,00грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 30.09.2016р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 31.10.2016р на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 30.11.2016р.на суму 15311,52 грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 31.12.2016р. на суму 16405,20 грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 31.01.2017р. на суму 16405,020 грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 28.02.2017р на суму 16405,20 грн.; акт здачі-приймання послуг ( оренда приміщення) від 31.03.2017р. на суму 16405,50 грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 30.04.2017р.на суму 16405,20 грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення ) від 31.05.2017р. на суму 16405,20 грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 30.06.2017р. на суму 16405,20 грн.; акт здачі-приймання послуг ( оренда приміщення) від 31.07.2017р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення) від 31.08.2017р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення ) від 30.09.2017р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення ) від 31.10.2017р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення ) від 30.11.2017р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення ) від 31.12.2017р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення ) від 31.01.2018р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення ) від 28.02.2018р. на суму 16405,20грн.; акт здачі-приймання послуг (оренда приміщення ) від 31.03.2018р. на суму 16405,20грн.; платіжні доручення.
Відповідно до наказу було введено в експлуатацію, виготовлений власними силами ТОВ Укртеплопром , основний засіб Комунікації фарбувальної лінії . Як вбачається до складу цієї фарбувальної лінії входить ванна фосфатування, система розпилення хімрозчину, ванна промивки, система розпилення води над ванною промивання, камера сушіння перед фарбуванням. Фарбування радіаторів відбувається на конвеєрі, знежирення і фосфатування це один й той самий процес. Обладнання для фосфатування, як і для промивки входить в состав основного засобу "Комунікації фарбувальної лінії". Запікання фарби відбувається у печі полімеризації, яка також входить до складу основного засобу "Конвеєр для розпилення фарби з тонельним сушінням VizyonMakina ( т.1 а.с.75).
Оренда необхідного обладнання, яке використовувалося ФОП ОСОБА_5 для фарбування радіаторів підтверджується матеріалами справи, а саме: договором №2 оренди виробничого обладнання від 02.08.2016, а також актом №1 приймання-передавання обладнання від 02.08.2016р. до договору №2 від 02.08.2016р. оренди виробничого обладнання, додатком №1 до договору №2 від 02.08.2016р. оренди виробничого обладнання, додатковою угодою №1 від 27.12.2016р. до договору №2 від 02.08.2016р. оренди виробничого обладнання, додатковою угодою №2 від 28.12.2017р. до договору №2 від 02.08.2016р. оренди виробничого обладнання, актом № 2 повернення обладнання від 31.03.2018р. до договору №2 від 02.08,2016р. оренди виробничого обладнання, актом №3 приймання-передавання обладнання від 18.11.2016р. до договору №2 від 02.08.2016р. оренди виробничого обладнання, актом №2 повернення обладнання від 15.11.2016р. до договору №2 від 02.08.2016р. оренди виробничого обладнання та наступними актами здачі-приймання послуг(оренда обладнання) від 31.08.2016р. на суму 17280,00грн.; від 30.09.2016р. на суму 17280,00грн.; від 31.10.2016р. на суму 17280,00грн.; від 30.11.2016р. на суму 16128,00грн.; від 31.12.2016р. на суму 17280,00грн.; від 31.01.2017р. на суму 17280,00грн.; від 28.02.2017р. на суму 17280,00грн.; від 31.03.2017р. на суму 17280,00грн.; від 30.04.2017р. на суму 17280,00грн.; від 31.05.2017р. на суму17280,00грн.; від 30.06.2017р. на суму 17280,00грн.; від 31.07.2017р. на суму 17280,00грн.; від 31.08.2017р. на суму 17280,00грн.; від 30.09.2017р. на суму17280,00грн.; від 31.10.2017р. на суму 17280,00грн.; від 30.11.2017р. на суму 17280,00грн.; від 31.12.2017р. на суму 17280,00грн.; від 31.01.2018р. на суму 17280,00грн.; від 28.02. 2018р. на суму 17280,00грн.; від 31.03. 2018р. на суму 17280,00грн. ( т.3 а.с.202-215).
ФОП ОСОБА_5 сплатив за послуги оренди обладнання ТОВ "Укртеплопром" платіжними дорученнями №46 від 08.11.2016р. на суму 51840,00 грн.; №75 від 28.12.2016р. на суму 33408,00 грн.; №48 від 05.04.2017р. на суму 51840,00грн.; №92 від 09.06.2017р. на суму 34560,00 грн.; №9923 від 12.07.2017р. на суму 9900,00 грн.; №16902 від 17.07.2017р.на суму 7380,00 грн.; №128 від 07.08.2017р. на суму 17280,00 грн.; платіжне доручення №184 від 31.10.2017р. на суму 51840,00 грн.; №49 від 04.06.2018р. на суму 72500,00 грн.; №50 від 04.06.2018р. на суму 13900,00 грн. ( т.3 а.с.216-225).
У свою чергу, фарба ФОП ОСОБА_5 для фарбування радіаторів ТОВ "Укртеплопром" була придбана у ТОВ "Алюфініш Україна" за договором поставки № 29/0716 від 26.07.2016, що підтверджується видатковими накладеними, платіжними дорученнями про сплату за придбаний товар ( т.2 а.с.1-91,т.3 а.с.226-250).
Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті. Отже, такі визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.
Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за надані послуги (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься.
За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.
Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.77 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Суд також відмічає, що межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України мають індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Позивач, як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Контролюючий орган при перевірці поставив під сумнів можливість виконання послуг із фарбування радіаторів на обладнанні, яке перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5
В той же час, за період, коли підприємство самостійно проводило роботи із фарбування радіаторів на цьому ж самому обладнанні не викликає жодних сумнівів у його придатності до проведення фарбування радіаторів. Вищезазначене свідчить про неузгодженість відомостей, наведених у ОСОБА_1.
У позові позивач акцентував увагу, що проведення робіт із фарбування радіаторів являється однією із ланок багатоступеневого виробничого циклу у виробничому приміщенні, яке належить ТОВ Укртеплопром . Отже, враховуючи багатоступеневість та безперервність циклу виробництва кінцевої продукції та фактичне передання обладнання на перефарбування ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 в межах одного виробничого приміщення, документальне оформлення вказаних операції є неможливим те недоцільним.
Необхідність документального оформлення передання на фарбування радіаторів, які перебувають в одному приміщенні із фізичною особою-підприємцем, який виконує послуги із фарбування обладнання не відповідає специфіці процесу виробництва, а саме із вказаних причин, вказані первинні документи товариства відсутні, однак, зазначене не свідчить про відсутність проведення вказаної господарської операції, що підтверджується план-схемою виробничого приміщення ТОВ Укртеплопром в якому відбувається виробництво продукції, а також подальше її передання для проведення фарбування ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_5 відповідно.
Посилання відповідача на те, що звітність від ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Укртеплопром надходила з однієї ІР адреси не може свідчити про нереальність господарської операції, а лише свідчить про те, що даним фізичним особам- підприємцям могли надаватися послуги по веденню бухгалтерського обліку. Однак, даний факт при перевірці не досліджувався.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що фарбовані радіатори є більш ліквідним товаром ніж нефарбовані, при цьому, вартість фарбованих збільшується у порівнянні із нефарбованими. Тобто після фарбування відбувається додатковий приріст активів, водночас, процес придбання послуг із фарбування не був ускладненим та відбувався без будь-яких посередників, а безпосередньо в виконавців.
Згідно з положеннями доктрини Ділова мета відсутність посередників свідчить про те, що не відбулося за їх (посередників) рахунок штучного збільшення вартості послуг. Суд погоджується з даними твердженнями позивача та вказує, що майнова вигода від отримання таких послуг є об'єктивною, оскільки, як вже було зазначено раніше, радіатори стають більш ліквідним товаром на ринку тощо.
Тому, посилання податкового органу на те, що метою даної операції є отримання майнової вигоди виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку суперечить об'єктивній реальності. Причому податковим органом не доведено відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.
Таким чином об'єктивним та беззаперечним є твердження про те, що дані операції мають мету - отримання доходу. А дана обставина є однією із кваліфікуючих ознак господарської діяльності при здійсненні кожної окремої операції. Сам факт наявності фарбованих радіаторів та їх подальше використання у господарській діяльності ТОВ Укртеплопром в акті перевірки не оспорюється.
Отже, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.
Жодних зауважень щодо правильності оформлення податкових накладних, які виписувались контрагентами позивачеві, а також щодо належної реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН, в акті перевірки не має та не висловлювалось у судовому засіданні представником відповідача.
Таким чином, податковим органом не надано достатніх доказів неправомірного декларування спірних господарських операцій з боку позивача та його посадових осіб.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Таким чином, господарські операції позивача з його контрагентами підтверджуються вже наведеними вище документами первинного бухгалтерського обліку, які також досліджувались контролюючим органом під час проведення перевірки позивача, та підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.
На підставі вищевикладеного, висновки відповідача наведені в акті перевірки, спростовані розглядом справи, а податкові повідомлення - рішення № 00002631403 від 19.07.2018 року, № 00002621403 від 19.07.2018 року, № 00002611403 від 19.07.2018 року є такими, що підлягають скасуванню.
Щодо позову в частині оскарження податкового повідомленням - рішення № 00000271413 від 04.10.2018 року, суд вказує наступне.
Перевіркою встановлено, що у періоді з 01.01.2015р. по 31.03.2018 року ТОВ Укртеплопром було платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки є власником нежитлової нерухомості.
Згідно технічного паспорту об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. А-2 (будівля механічної майстерні) загальна площа будівлі складає 1003,7 кв.м., з них виробнича площа будівлі становить 838,6 кв. метра, допоміжна площа - 165,1кв.м. Крім того до технічного паспорту внесено ганки, навіси, прибудови, площа яких 325,5 кв.м. (1329,2 кв.м. - 1003,7 кв.м. = 325,5 кв.м.).
Як зазначено в технічному паспорті виробнича площа становить 838,6 кв. метра, яка підпадає під діє п.п. є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Інша площа нерухомого майна, а саме 490,6 кв.м. (1329,2 кв.м. - 838,6 кв.м. = 490,6 кв.м.), є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Зважаючи на вищевикладене, перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3., п. 266.3, п.п. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПКУ занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 27058,66 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 5115,60 грн., за рік 2016 в сумі 5787,60 грн., за 2017 рік в сумі 15699,20 грн., за 1 кв. 2018 року в сумі 456,26 грн.
Згідно зі ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості ( пп. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка ( пп.266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт ( п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Згідно із пп. 266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
За приписами пп. 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені, відповідно до законодавства, до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Відповідно до пп. є пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об'єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Аналіз підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, свідчить про те, що не є об'єктом оподаткування будь-які будівлі промисловості. Сполучник "зокрема" вказує на те, що перелік таких підприємств не є вичерпним.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, Будівлі нежитлові (код 12) підрозділяються на: 121 Готелі, ресторани та подібні будівлі; 122 Будівлі офісні; 123 Будівлі торговельні; 124 Будівлі транспорту та засобів зв'язку; 125 Будівлі промислові та склади; 126 Будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення; 127 Будівлі нежитлові інші.
До групи Будівлі офісні (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств, банків, поштових відділень, органів місцевого управління, урядових та відомчих департаментів тощо.
Будівлі промислові та склади (код 125) віднесено до класу 1251 "Будівлі промислові", який включає криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо за їх функціональним призначенням.
Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000К призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Також в Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 об'єктами класифікації є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Таким чином, до будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промислові, який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості; 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії; 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості; 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості; 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості; 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості; 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості; 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості; 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.
Враховуючи приписи підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд вважає, що контролюючим органом помилково віднесено належні позивачу нежитлові будівлі до категорії об'єктів оподаткування, що не мають пільг із сплати податку.
Також суд вказує, що з системного аналізу положень ПК України, якими врегульовані питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єктивно випливає, що поняття "платник податку" безумовно не є тотожним поняттю "об'єкт оподаткування".
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт нерухомості, а не суб'єкт як власник такої нерухомості. Отже, при визначенні бази оподаткування визначальними ознаками в даному випадку є саме ознаки нерухомості, а не ознаки її власника. Таким чином, база оподаткування повинна визначатися без урахування організаційно-правової форми власника та виду здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до положень чинного законодавства юридичні особи та фізичні особи - підприємці /фізичні особи належать до однієї категорії учасників господарського процесу, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Так, згідно з приписами частини другої статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи. створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ч.1 ст. 62 ГК України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно із пунктом 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно - правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Суд вказує, що, говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.
Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції і споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В Добувна промисловість та розроблення кар'єрів , С Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .
Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об'єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.
Згідно п.п. 4.1.4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно п. 110 Рішення ЄСПЛ по справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .
У справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини у рішенні від 14.10.2010 року дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Також, в рішенні Серков проти України (Serkov v. Ukraine) від 07.07.2011, заява № 766/05, ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Суд вказує, що позивач є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Наведені положення дають підстави здійснити висновок, що застосування пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.
В межах спірних відносин наявні обидві обов'язкові умови - виробничі приміщення та промислове підприємство.
За таких обставин, приміщення, як виробничі, так і адміністративні й допоміжні, що входять до складу однієї промислової будівлі та використовуються для цілей забезпечення діяльності позивача необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні п.п "є" п.п.266.2.2п.266.2ст.266 ПК України, що дає підстави для висновку, що дані нежилі приміщення підпадають під визначення "будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств" і, як наслідок звільняються від податку на нерухоме майно.
Таким чином поділ промислової будівлі на частини в залежності від найменування (призначення) його площі приміщень з яких воно складається суперечить наведеним вище вимогам Податкового кодексу України, підзаконних актів та державних класифікаторів. Відтак, об'єкт нерухомості (комплекс), який на праві власності належить ТОВ Укртеплопром не підлягає оподаткуванню.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕПЛОПРОМ" (вул. Шевченка, буд. 6,с. Вільхівка, Харківський район, Харківська область,62431, код ЄДРПОУ38117940) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 00002611403 від 19.07.2018 року, № 00002621403 від 19.07.2018 року, № 00002631403 від 19.07.2018 року, № 00000271413 від 04.10.2018 року, які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕПЛОПРОМ" .
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕПЛОПРОМ" (вул. Шевченка, буд. 6,с. Вільхівка, Харківський район, Харківська область,62431, код ЄДРПОУ38117940) у розмірі 69108,44 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сто вісім гривень 44 копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2018 року.
Суддя Заічко О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2018 |
Оприлюднено | 22.12.2018 |
Номер документу | 78744968 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Заічко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні