Рішення

від 05.12.2018 по справі 2340/4007/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Справа № 2340/4007/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Гаращенка В.В.,

при секретарі: Дорошенко Л.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури до Леськівської сільської ради Монастирищенського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Уманської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою до Леськівської сільської ради Монастирищенського району, в якій просить:

- визнати бездіяльність Леськівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області щодо незатвердження планів проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків протиправною;

- зобов'язати Леськівську сільську раду Монастирищенського району Черкаської області на черговій сесії вирішити питання про розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розташованих на території дошкільних навчальних закладів Калинка по вул. Садова, 3, с. Леськи, Монастирищенського району, Черкаської області (інвентарний номер 103318) та Ромашка по вул. Центральна, 43, с. Матвіїха, Монастирищенського району, Черкаської області (інвентарний номер 103319).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що бездіяльність Леськівської сільської ради, з питання забезпечення проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, ігрових споруд, як елементів майданчиків, ставить під загрозу закріплені ст. 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров'я, грубо порушує вимоги Закону України Про благоустрій населених пунктів , призводить до безконтрольності за технічним станом елементів дитячих майданчиків та може завдати тяжких наслідків здоров'ю дітей селища та села, що відповідно порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Від відповідача надійшла заява, в якій останній позовні вимоги визнав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

За результатами проведеного Уманською місцевою прокуратурою вивчення інформації стану законності з питань дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів виявлено недоліки щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків Леськівської сільської ради, а саме, дитячих майданчиків, розташованих на території дошкільних навчальних закладів Калинка по вул. Садова, 3, с. Леськи, Монастирищенського району, Черкаської області (інвентарний номер 103318) та Ромашка по вул. Центральна, 43, с. Матвіїха, Монастирищенського району, Черкаської області (інвентарний номер 103319), які негативно впливають на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд, а у разі їх не усунення можуть привести до настання тяжких наслідків для життя і здоров'я дітей.

Зокрема, згідно інформації Леськівської сільської ради встановлено, що на території дитячого садочку Калинка та Ромашка розміщені дитячі ігрові майданчики, проте останні не передавались на баланс комунальних підприємств чи навчальних закладів, при цьому на вказані дитячі майданчики відсутні паспорти та плани технічної інвентаризації.

Виявлені порушення зумовили позивача подати позовну заяву до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради передбачено у статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон України №280/97-ВР).

Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у ст. 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів (далі - Закон України №2807-IV) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України №2807-IV благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

За змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України №2807-IV об'єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону України №2807-IV, є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 18 Закону України №2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону України №2807-IV Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29 жовтня 2012 року №550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550).

Згідно з п. 1.3 Інструкції № 550 під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №550 технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Пунктом 1.5 Інструкції №550 передбачено, що технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що організацію благоустрою у даному випадку повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Згідно листа голови Леськівської сільської ради від 31.05.2018 №114 встановлено, що на території дитячих майданчиків, розташованих на території дошкільних навчальних закладів Калинка по вул. Садова, 3, с. Леськи, Монастирищенського району, Черкаської області та Ромашка по вул. Центральна, 43, с. Матвіїха, Монастирищенського району, Черкаської області фунціонують дитячі ігрові майданчики.

При цьому в листі повідомлено, що рішення про затвердження планів паспортизації та технічної документації дитячих майданчиків сільською радою не приймались.

Отже, відповідачем підтверджено факт не затвердження планів інвентаризації та паспортизації вищевказаних об'єктів благоустрою.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що сільська рада не виконала передбаченого Законом України Про благоустрій населених пунктів обов'язку, не розробила та не затвердила планів інвентаризації та паспортизації таких об'єктів благоустрою, як дитячі майданчики.

Частиною 2 ст. 6 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Крім того, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі №К800/11809/16.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що Леськівською сільською радою Черкаської області допущено бездіяльність щодо не розроблення та не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою, а саме: дитячих майданчиків, розташованих на території дошкільних навчальних закладів Калинка по вул. Садова, 3, с. Леськи, Монастирищенського району, Черкаської області (інвентарний номер 103318) та Ромашка по вул. Центральна, 43, с. Матвіїха, Монастирищенського району, Черкаської області (інвентарний номер 103319), то суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Леськівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області щодо незатвердження планів проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків протиправною.

Зобов'язати Леськівську сільську раду Монастирищенського району Черкаської області (19142, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Леськове, вул. Центральна, 15, код ЄДРПОУ 35385277) на черговій сесії вирішити питання про розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розташованих на території дошкільних навчальних закладів Калинка по вул. Садова, 3, с. Леськи, Монастирищенського району, Черкаської області (інвентарний номер 103318) та Ромашка по вул. Центральна, 43, с. Матвіїха, Монастирищенського району, Черкаської області (інвентарний номер 103319).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.12.2018.

Суддя В.В. Гаращенко