Рішення

від 20.12.2018 по справі 0940/2021/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2018 р. справа № 0940/2021/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антера" про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банку, платника податків, що має податковий борг, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) 31.10.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антера" (надалі по тексту також - відповідач, ТзОВ "Будівельна компанія "Антера") про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банку, платника податків, що має податковий борг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено самостійно визначені податкові зобов'язання, а також податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом з податку на прибуток підприємств розмірі 190,00 гривень та податку на додану вартість в загальному розмірі 218 949,32 гривень. Зокрема, відповідачем 11.10.2016 подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання в сумі 1 306,00 гривень. Також, 08.02.2017 відповідачем подано до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, де самостійно визначив податкові зобов'язання в сумі 190,00 гривень. Окрім того, на підставі акту камеральної перевірки своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.01.2018 за №1148/09-19-52-01/40411324 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007395201 від 03.03.2018, згідно якого до ТзОВ "Будівельна компанія "Антера" застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних на суми податку на додану вартість в загальному розмірі 217 643,32 гривень. У зв'язку із несплатою відповідачем вказаних податкових зобов'язань утворилась заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, яка станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 219 139,32 гривень. Як стверджує позивач, згідно листа Територіального сервісного центру №2643 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 23.06.2018 за №31/9/601 та від 13.11.2018 за №31/9/993, транспортні засоби за ТзОВ Будівельна компанія "Антера" у територіальних сервісних центрах не зареєстровані. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 23.10.2018 відомості щодо права власності на нерухоме майно у ТзОВ Будівельна компанія "Антера", відсутні. Таким чином, у зв'язку із несплатою відповідачем податкових зобов'язань в розмірі 219 139,32 гривень та відсутністю у останнього нерухомого майна, рухомого майна у вигляді транспортних засобів, ГУ ДФС в Івано-Франківській області просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТзОВ Будівельна компанія "Антера", що знаходяться на його розрахункових рахунках у банківських установах.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 02.11.2018 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с. 1-2).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.11.2018 надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: проспект Грушевського, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200. Однак, 14.11.2018 поштове відправлення із даною ухвалою повернулося на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 32-35).

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Поряд з вказаним, частиною 1 статті 174 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

За змістом вимог пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.11.2018 вважається врученою позивачу належним чином з 14.11.2018.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) судом здійснено відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антера" 08.04.2016 зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код юридичної особи 40411324), на підтвердження чого в матеріалах справи міститься Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.10.2018 та взяте на облік Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків і зборів (а.с. 26-28).

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно підпункту 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133, пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість та платником податку на прибуток підприємств.

Досліджуючи обставини про наявність податкового зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

У відношенні до податку на прибуток підприємств суд відзначає, що згідно підпункту 133.1.1. пункту 131.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (пункт 136.1 статті 136 Кодексу).

Згідно вимог пункту 137.1 статті 137 коментованого Кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (пункт 137.4 статті 137 Податкового кодексу України).

З приводу податку на додану вартість то відповідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку, серед інших, є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ТзОВ Будівельна компанія "Антера" сформовано і подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року від 11.10.2016, в якій відповідачем самостійно розраховано розмір податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1 306,00 гривень (а.с.17).

Також, 08.02.2018 відповідачем подано до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, де відповідачем самостійно визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 190,00 гривень (а.с.18).

Самостійно визначені зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 306,00 гривень і податку на прибуток підприємства в сумі 190,00 гривень відповідач не сплатив, і на момент розгляду справи самостійно задекларований податковий борг в загальному розмірі становить 1 496,00 гривень.

Згідно положень пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства в загальному розмірі 1 496,00 гривень, які несплачені останнім у встановлений строк, являється узгодженою заборгованістю ТзОВ Будівельна компанія "Антера".

Згідно абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10 статті 201.10 коментованого Кодексу (в редакції, яка діяла до 01.01.2017), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абзацу 11 пункту 201.10 статті 201.10 коментованого Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У відповідності до пункту 120 - 1 .1 статті 120 -1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пунктів 76.1, 76.2 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За змістом пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що посадовою особою Коломийського управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТзОВ "Будівельна компанія "Антера" з 01.11.2016 по 31.12.2016 та зареєстрованих по 12.01.2017 включно.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1148/09-19-52-01/40411324 від 24.01.2018 (а.с. 12-13), із висновку якого слідує, що ТзОВ "Будівельна компанія "Антера" допущено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме:

- реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на загальну суму 995 742,59 гривень податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних;

- реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на загальну суму 393 563,47 гривень податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних.

Вказаний акт камеральної перевірки Коломийським управлінням ГУ ДФС в Івано-Франківській області надісланий на податкову адресу ТзОВ "Будівельна компанія "Антера", однак повернулося на адресу позивача із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Дана обставина підтверджується супровідним листом від 25.01.2018 за №726/10/09-19-52-01-23, квитанцією про надіслання поштового відправлення за №3000155571, що містяться в матеріалах справи (а.с.14, 16), а також офіційними відомостями розділу "Відстеження" на веб-сайті ПАТ "Укрпошта" за номером поштового відправлення 78206 0062104 4 (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku).

Відповідно до пунктів 42.2, 42.4 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

За змістом підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій є контролюючий орган.

Як встановлено судом, ГУ ДФС в Івано-Франківській області, 03.03.2018 на підставі акта перевірки від 24.01.2018 за №1148/09-19-52-01/40411324, прийнято податкове повідомлення-рішення за №0007395201, згідно якого до ТзОВ "Будівельна компанія "Антера" застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних:

- на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 995 742,59 гривень в розмірі 10% в сумі 99 574,27 гривень;

- від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 393 563,47 гривень в розмірі 30% в сумі 118 069,04 гривень.

Податкове повідомлення-рішення №0007395201 від 03.03.2018 надіслано позивачем на податкову адресу відповідача 05.03.2018, проте повернулося 05.04.2018 на адресу податкового органу із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що підтверджується квитанцією про надіслання поштового відправлення за №3000374551, та відтиском штампу ПАТ "Укрпошта" на конверті з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи (а.с.41, 42). У зв'язку із неможливістю вручення вказаного податкового рішення №0007395201 від 03.03.2018, посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області складено акт про неможливість вручення суб'єкту господарювання податкового повідомлення-вручення від 10.04.2018 за №92 (а.с.40).

На час розгляду справи, застосований контролюючим органом до ТзОВ "Будівельна компанія "Антера" штраф за затримку реєстрації податкових накладних, згідно податкового повідомлення-рішення №0007395201 від 03.03.2018, відповідачем до бюджету не сплачено і заборгованість по ньому в загальному становить 217 643,32 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6 . пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0007395201 від 03.03.2018, суд приходить до переконання, що застосований позивачем штраф в загальному розмірі 217 643,32 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби в місті Києві надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми "Ю" за №4740-17 від 19.04.2017 за податковою адресою: вул. Лятошинського, 14, Голосіївський району, м. Київ, проте вказана податкова вимога 19.05.2017 повернулася на адресу відправника із відміткою "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" (а.с.11).

Така обставина додатково підтверджується офіційними відомостями розділу "Відстеження" на офіційному веб-сайті ПАТ "Укрпошта" за номером поштового відправлення 0411617659590 (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku).

В розумінні пункту 42.2 статті 42 ПК України податкову вимогу форми "Ю" за №4740-17 від 19.04.2017 слід вважати належним чином врученою ТзОВ "Будівельна компанія "Антера", так як скеровувалися за відомою податковою адресою відповідача.

Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за вересень 2016 року і податку на прибуток підприємства за 2016 рік від 11.10.2016 і 08.02.2017 відповідно, актом про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТзОВ "Будівельна компанія "Антера" з 01.11.2016 по 31.12.2016 та зареєстрованих по 12.01.2017 включно за №1148/09-19-52-01/40411324 від 24.01.2018, податковим повідомлення-рішенням за №0007395201 від 03.03.2018, довідкою про борг за платежами від 10.10.2018, витягами із облікової картки платника податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, а також податковою вимогою форми "Ю" за №4740-17 від 19.04.2017, які містяться в матеріалах справи (а.с.9, 10, 12-13, 15, 17, 18, 22, 23, 24).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства і податку на додану вартість в загальному розмірі 219 139,32 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення такої заборгованості або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

В силу вимог підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, з огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку, слід відмітити чітке встановлення законодавством не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для розгляду такого позову і задоволення відповідних вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 23.10.2018 відомості щодо права власності на нерухоме майно у ТзОВ "Будівельна компанія "Антера", відсутні (а.с.25).

Відповідно до письмової інформації Територіального сервісного центру №2643 Регіонального сервісного центру в Івано-Франківській області від 13.11.2018 за №31/9/993, за ТзОВ "Будівельна компанія "Антера" транспортні засоби у територіальних сервісних центрах не зареєстровані (а.с.37).

Таким чином, наведене вище свідчить про відсутність у відповідача будь-якого нерухомого майна та рухомого майна у вигляді транспортних засобів.

Виходячи з аналізу положень підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та встановлених обставин, суд дійшов переконливого висновку про необхідність накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, ТзОВ "Будівельна компанія "Антера", за яким числиться податковий борг в загальному розмірі 219 139,32 гривень, що станом на день розгляду справи не сплачений відповідачем до бюджету.

Позивачем надано суду інформацію про відкриті і закриті банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антера" (а.с.19).

Положеннями підпункту 94.6.2 . пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, а також беручи до уваги відсутність у відповідача нерухомого та рухомого майна, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться в банку, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антера", яке має податковий борг, у спосіб, визначений підпунктом 94.6.2 . пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України.

З огляду на вказане, позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антера", є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антера" (ідентифікаційний код юридичної особи 40411324), які знаходяться на рахунках у банках, що обслуговують платника податків в межах стягнення в дохід бюджету податкового боргу в сумі 219 139,32 гривень (двісті дев'ятнадцять тисяч сто тридцять дев'ять гривень тридцять дві копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антера" (ідентифікаційний код юридичної особи 40411324), проспект Грушевського, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1