Рішення

від 06.12.2018 по справі 826/9494/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2018 року № 826/9494/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ВТОР" до проГоловного управління ДФС в м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

від позивача - Наталушко А.О., Іваненко Л.П.;

від відповідача - Косіч Д.В., Чуєв Р.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ВТОР" (далі - ТОВ "Еко-Втор") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) від 07.06.2018 № 0029401404, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за лютий 2018 року в сумі 6300985,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що останнім без порушень було складено звітну податкову декларацію з податку за лютий 2018 року та додаток № 3 до декларації, у якому відображено постачальників та суми сплаченого постачальникам податку на додану вартість за товари/послуги, у тому числі на митній території України в липні-грудні 2017 року та в січні-лютому 2018 року. Позивач стверджує, що у ході проведення перевірки ним було надано оборотно-сальдові відомості загальну (головна книга) та оборотні відомості по рахунках 10, 13, 15, 20, 22, 23, 26, 28, 31, 361, 631, 6851, 92-94 та підібрані по контрагентах (додатку № 3) оплата, яка оплачена по банку та реєстр митних платежів до банку з урахуванням ВМД. Поряд з цим, надані документи не були враховані контролюючим органом ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду заперечень на акт перевірки.

Ухвалою суду від 25.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9494/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 18.09.2018.

19.07.2018 представником відповідача Обушевською З.В. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що при відображенні ТОВ "Еко-Втор" у декларації за лютий 2018 року між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 19896395,00 грн, бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 11802012 грн, встановлено, що в порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Еко-Втор" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2018 року на 6300985,00 грн.

У підготовчому судовому засіданні 18.09.2018 було оголошено перерву до 10.10.2018.

03.10.2018 представником позивача Наталушко А.О. подано до суду клопотання, у якому остання просить суд долучити до матеріалів справи копії платіжних доручень, які підтверджують факт сплати ТОВ "Еко-Втор" товарів/послуг у період з липня по грудень 2017 року, січень - лютий 2018 року (том 1 а.с. 101-236).

У судовому засіданні 10.10.2018 судом було долучено до матеріалів справи податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за липень-грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року (том 1 а.с. 241-256) та копії платіжних доручень про оплату ТОВ "Еко-Втор" придбаних товарів/послуг на суму 16056893,00 грн (том 2 а.с. 1-250, том 3 а.с. 1-161).

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 10.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 08.11.2018.

У судовому засіданні 08.11.2018 оголошено перерву до 06.12.2018.

Представники позивача у судовому засіданні 06.12.2018 позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні 06.12.2018 заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 25.04.2018 по 11.05.2018 посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Еко-Втор" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року, за результатами якої складено акт від 17.05.2018 № 483/26-15-14-04-01/35506576 (том 1 а.с. 12-23).

Згідно висновкової частини акта перевірки:

- не встановлено порушення ТОВ "Еко-Втор" вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за лютий 2018 року на 4722227,00 грн;

- встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Еко-Втор", внаслідок чого платником завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2017 року на 6300985,00 грн.

23.05.2018 позивачем до контролюючого органу було подано заперечення на акт перевірки та документи на підтвердження правомірності визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету (том 1 а.с. 24-44).

За результатами розгляду заперечень ГУ ДФС листом від 04.06.2018 № 25613/10/26-15-14-04-01-12 повідомило ТОВ "Еко-Втор" про залишення без змін висновків акта перевірки від 17.05.2018 № 483/26-15-14-04-01/35506576, згідно яких встановлено, що порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Еко-Втор" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2018 року на 6300985,00 грн (том 1 а.с. 45-49).

07.06.2018 ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0029401404, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за лютий 2018 року в сумі 6300985,00 грн (том 1 а.с. 50).

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування став висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідач у акті перевірки стверджує, що позивачем невірно розраховано суми від'ємного значення податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Контролюючий орган зазначив, що відповідно до поданої до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року (вх. № 9165229836 від 17.08.2017) значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов'язань" становить 1775093,00 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 18310704,00 грн, у тому числі: значення рядка 16.1 декларації "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 16065893,00 грн. Відповідно, відповідач вважає, що від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 469718,00 грн (1775093 грн - (18310704,00 грн - 16065893,00 грн).

Згідно поданої до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року (вх. № 9190059751 від 18.09.2017) значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов'язань" становить 1797781,00 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 19212453,00 грн, у тому числі: значення рядка 16.1 декларації "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 16535611,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 879061,00 грн (1797781,00 грн - (19212453,00 грн - 16535611,00 грн).

Відповідно до поданої до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у Києві податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року (вх. № 9215829957 від 18.10.2017) значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов'язань" становить 2984295,00 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 20116377,00 грн, у тому числі: значення рядка 16.1 декларації "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 17414672,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 282590,00 грн (2984295,00 грн - (20116377,00 грн - 17414672,00 грн).

Згідно поданої до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року (вх. № 9243292874 від 17.11.2017) значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов'язань" становить 2644567,00 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 19384944,00 грн, у тому числі: значення рядка 16.1 декларації "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 17132082,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 391705,00 грн (2644567,00 грн - (19384944,00 грн - 17132082,00 грн).

Відповідно до поданої до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року (вх. № 9270532976 від 18.12.2017) значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов'язань" становить 2071568,00 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 19151277,00 грн, у тому числі: значення рядка 16.1 декларації "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 16740377,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 339332,00 грн (2071568,00 грн - (19151277,00 грн - 16740377,00 грн).

Згідно поданої до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року (вх. № 9296350448 від 19.01.2018) значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов'язань" становить 1630111,00 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 18853216,00 грн, у тому числі: значення рядка 16.1 декларації "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 17079709,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 143396,00 грн (1630111,00 грн - (18853216,00 грн - 17079709,00 грн).

Відповідно до поданої до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року (вх. № 9024493292 від 19.02.2018) значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов'язань" становить 1844735,00 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 20320722,00 грн, у тому числі: значення рядка 16.1 декларації "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 17223105,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 1252882,00 грн (1844735,00 грн - (20320722,00 грн - 17223105,00 грн).

Згідно поданої до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року (вх. № 9047794261 від 19.03.2018) значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов'язань" становить 1996664,00 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 22110489,00 грн, у тому числі: значення рядка 16.1 декларації "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 18475987,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 1637838,00 грн (1996664,00 грн - (22110489,00 грн - 18475987,00 грн).

За наведених обставин, відповідач стверджує, що позивач при визначенні суми бюджетного відшкодування у декларації за лютий 2018 року зобов'язаний був враховувати лише позитивні суми від'ємного значення кожного заявленого податкового періоду, відповідно, вважає, що спірне рішення прийнято ним з чітким дотриманням норм Податкового кодексу України.

Разом з тим, наведені висновки відповідача спростовуються нормами податкового законодавства.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що чинне законодавство не ставить для платника податків обов'язкової умови заявляти до бюджетного відшкодування від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду виключно в наступному податковому періоді. Натомість, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, ключовою умовою для виникнення у платника податків права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, є сплата такого податку у складі вартості товарів/послуг, при цьому фактичне отримання таких товарів для даної статті, не є передумовою для отримання бюджетного відшкодування.

Аналогічної думки дотримується ДФС України у консультації "Щодо права на бюджетне відшкодування ПДВ у разі попередньої оплати за товари/послуги" від 05.01.2018 № 74/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, Міністерство фінансів України у листі від 21.07.2017 №11310-09-10/19633.

Визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість по "першій події" відповідає також міжнародній практиці, зокрема практиці застосування податку на додану вартість в європейських державах, та законодавчо закріплено положеннями Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість.

Статтею 167 вказаної Директиви встановлено, що право на віднесення на зменшення податкового зобов'язання виникає за фактом виникнення податкових зобов'язань за податком, що може бути віднесений на зменшення податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 168 Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість у тому обсязі, в якому товари й послуги використовуються в цілях операцій платника податку, що підлягають оподаткуванню, такому платникові податку надається право відносити на зменшення податкового зобов'язання зазначені нижче суми з податку на додану вартість, що має бути ним сплачений, у Державі-члені, в якій такий платник податку виконує зазначені операції: a) податок на додану вартість, що належить до сплати або був сплачений у такій Державі-члені, у зв'язку з поставкою такому платникові податку товарів і послуг, що були чи мають бути надані іншим платником податку; b) податок на додану вартість, що належить до сплати у зв'язку з операціями, котрі вважаються поставками товарів або послуг згідно зі статтею 18(a) та статтею 27; c) податок на додану вартість, що належить до сплати у зв'язку з придбанням товарів у межах Співтовариства згідно зі статтею 2(1) (b) (i); d) податок на додану вартість, що належить до сплати за операціями, котрі вважаються придбанням у межах Співтовариства згідно зі статтями 21 та 22; e) податок на додану вартість, що належить до сплати або був сплачений у зв'язку з імпортуванням товарів у таку Державу-члена.

З аналізу наведених норм вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у будь-яких податкових періодах.

Так, згідно поданої ТОВ "Еко-Втор" до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) становить 11802012 грн.

Згідно даних додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)" в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України позивач відобразив суму від'ємного значення за липень 2017 року у розмірі 1177437,19 грн, за серпень 2017 року у розмірі 1291221,08 грн, за вересень 2017 року у розмірі 1266932,76 грн, за жовтень 2017 року у розмірі 1036464,20 грн, за листопад 2017 року у розмірі 1601547,21 грн, за грудень 2017 року у розмірі 1028158,49 грн, за січень 2018 року у розмірі 2379462,29 грн, за лютий 2018 року у розмірі 2020788,92 грн.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує сплату позивачем сум податку на додану вартість за вказані періоди у зазначених розмірах. При цьому, обрахунок останнім суми бюджетного відшкодування суперечить наведеним вище положенням ПК України.

З доданих до матеріалів справи декларацій з податку на додану вартість вбачається, що з липня 2017 року позивач у рядках 21 декларував суми від'ємного значення, яка зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду.

У лютому 2018 року на виконання пункту 200.7 ПК України позивачем прийнято рішення про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому, визначаючи суму бюджетного відшкодування позивачем повністю дотримано вимоги статті 200 ПК України та розраховано останню як різницю між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом.

Крім того, слід зазначити, що згідно з встановленими обставинами справи та відповідно до акта перевірки, факт оплати сум податку на додану вартість контрагентам-постачальникам не оспорюється, суми від'ємного значення з ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування в лютому 2018 року, заявлені в межах сум фактично сплачених у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та не перевищували суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на час подання податкової декларації.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що підстав для визнання відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2018 року року та на відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у розмірі 6300985,00 грн у контролюючого органу - немає.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 07.06.2018 № 0029401404 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ВТОР" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 6, ідентифікаційний код 35506576) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) від 07.06.2018 № 0029401404.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ВТОР" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 6, ідентифікаційний код 35506576) 94514,78 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко