Рішення

від 20.12.2018 по справі 826/24130/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2018 року № 826/24130/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аналіт Системс Україна

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного

управління ДФС у місті Києві

третя Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта Союз Торг

особа

про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від

09.10.2015р. №0005922207 та від 09.10.2015р. №0005932207 ,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Аналіт Системс Україна (далі - позивач та/або ТОВ Аналіт Системс Україна ) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган) за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Союз Торг (далі - третя особа) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення від 09 жовтня 2015 року №0005922207, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийняте;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення від 09 жовтня 2015 року №0005932207, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві;

- судові витрати покласти на відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що акт перевірки не відповідає фактичним обставинам справи, а спірні операції ТОВ Аналіт Системс Україна з контрагентами, які були предметом перевірки є реальними, а угоди укладені позивачем з останніми відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків.

Крім того, ТОВ Аналіт Системс Україна вказало, що формування ним податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами не залежить від дій та обставин залежних від контрагента.

Разом з цим, позивач стверджує, що перевірка була проведена на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Овдієнка Віталія Митрофановича від 05 травня 2015 року, яка винесена в рамках кримінального провадження №12015000000000143 від 18 березня 2015 року, однак, станом на час прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, вироку у відповідному кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження з нереабілітуючи обставин не було, а тому у контролюючого органу, в розрізі норм Податкового кодексу України, були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Третя особа в судове засідання 05 квітня 2018 року не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відношення до позову не висловила.

Враховуючи вказані обставини судом ухвалено про здійснення подальшого розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлення №2074/256-58-22-07-09 від 08 вересня 2015 року, виданого державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, старшим державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту Мірошник Юлією Станіславівною згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженнями постанови від 05 травня 2015 року старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Овдієнка Віталія Митрофановича від 05 травня 2015 року, яка винесена в рамках кримінального провадження №12015000000000143 від 18 березня 2015 року та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 08 вересня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю Аналіт Системс Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. та податку на додану вартість за період з 01.01.2014р. по 05.05.2015р., за наслідком якої складено акт №4714/26-58-22-07-11/307777541 від 21 вересня 2015 року (далі - акт перевірки) (т. 1, а.с. 11-21).

Згідно акту перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення ТОВ Аналіт Системс Україна :

1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 70 157 грн., в тому числі: вересень 2014 року - 75884 грн.; жовтень 2014 року - 22144 грн.; листопад 2014 року - 7407 грн.; грудень 2014 року - 33022 грн.;

2. п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в загальному розмірі 63141 грн., в тому числі за 2014 рік - 63141 грн.

Враховуючи вказані висновки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0005932207 від 09 жовтня 2015 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю Аналіт Системс Україна збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 70 157 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17 539 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1) (т. 1, а.с. 23);

- податкове повідомлення-рішення №0005922207 від 09 жовтня 2015 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 63 141 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15 785 грн. (далі-оскаржуване та/або спірне рішення №2) (т. 1, а.с. 22).

Як слідує з акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що операції ТОВ Аналіт Системс Україна та ТОВ Дельта Союз Торг не є господарською діяльністю підприємства в розмінні пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України.

Крім того, вказаний висновок базується на тому, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ Дельта Союз Торг за період вересень-грудень 2014 року, відсутні правочини між ТОВ Аналіт Системс Україна та ТОВ Дельта Союз Торг за перевіряємий період, як такі, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Водночас, відповідачем в основу акту перевірки в цій частині покладено постанову від 05 травня 2015 року старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Овдієнка Віталія Митрофановича від 05 травня 2015 року, яка винесена в рамках кримінального провадження №12015000000000143 від 18 березня 2015 року та протоколів допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Аналогічні підстави покладені в основу акту перевірки в частині взаємовідносин між ТОВ Аналіт Системс Україна та ТОВ Сенсатіка Груп .

Разом з цим, позивач вважає, що спірні рішення прийнятті протиправно, а висновки акту не відповідають фактичним обставинам справи, що і стало підставою для звернення останнього до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.

Так, судом встановлено, що між ТОВ Аналіт Системс Україна та ТОВ Дельта Союз Торг укладено договір купівлі-продажу №П 19-14 від 15 серпня 2014 року (далі - договір №П 19-14) (т. 1, а.с. 36-38).

Згідно п. 1.1 вказаного договору постачальних зобов'язується на підставі заявок покупця приладдя та інше лабораторне обладнання (далі - за текстом - Товар) у комплекті, кількості та по цінах згідно рахункам, що додаються до кожної поставки.

Оплата товару проводиться у національній грошовій одиниці у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до виставлених рахунків (п. 22 договору №П 19-14).

Відповідно до п. 3.2 договору №П 19-14 постачальник зобов'язується разом з товаром надати сертифікати якості, технічні паспорти або інший документ від виробника, що підтверджує якість поставленого товару та його технічні характеристик.

На підтвердження реальності операції позивачем надано договір №П 19-14 (т. 1, а.с. 36-38), податкові накладні (т. 1, а.с. 42-55), рахунки-фактури та видаткові накладні (т. 1, а.с. 59-79), картки складського обліку (т. 1, а.с. 80-93), обороно-сальдові відомості (т. 1, а.с. 94-105), реєстр приходних накладних (т. 1, а.с. 106), товаро-транспортні накладні (т. 1, а.с. 113-123) та докази щодо подальшої реалізації товарів.

Разом з цим, судом встановлено в ході розгляду справи, що між позивачем та ТОВ Сенсатіка Груп укладено договір надання послуг №159-147 від 23 жовтня 2014 року (далі - договір №159-147) (т. 1, а.с. 33-35).

Згідно п. 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених останнім, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договору строку надати за плату наступні послуги (надалі іменуються Послуги ): виконати роботи та поставити матеріли та комплектуючі для забезпечення технічного обслуговування та ремонту КВП, лабораторного, електро-технічного та електронного обладнання у кількості та асортименті згідно потреб замовника.

На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано до суду наступні документи: договір №159-147 (т. 1, а.с. 23-25), податкові накладні (т. 1, а.с. 39-55), акти виконаних робіт (т. 1, а.с. 56-58), рахунки-фактури (т. 1, а.с. 59-79).

Суд оцінюючи в сукупності надані ТОВ Аналіт Системс Україна документи звертає увагу на те що контролюючим органом в акті перевірки не досліджено первинно-господарські документи по взаємовідносинам ТОВ Аналіт Системс Україна з ТОВ Дельта Союз Торг , ТОВ Сенсатіка Груп та не вказано, зокрема, що відсутності певних документів на підтвердження господарських операцій.

Натомість, висновок відповідача щодо заниження податку на прибуток позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Дельта Союз Торг та ТОВ Сенсатіка Груп базується виключно на постанові від 05 травня 2015 року старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Овдієнка Віталія Митрофановича від 05 травня 2015 року, яка винесена в рамках кримінального провадження №12015000000000143 від 18 березня 2015 року та протоколу допиту свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Як наслідок, висновок відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість стало підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, тобто прийняття спірного рішення №2.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, платник податків може формувати валові витрати у разі реального придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності що, у першу чергу, має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статусу первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, законодавцем визначено підставу виникнення у платника податку права на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених нормами чинного законодавства, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником ПДВ.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як також зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими, за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Дельта Союз Торг , ТОВ Сенсатіка Груп , у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо протиправного заниження ТОВ Аналіт Системс Україна податку на прибуток та податку на додану вартість.

Крім того суд звертає увагу на те, що згідно пп. 78.1.1 п. 781 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 58.4 ст. 58 ПК України у редакції до 01 вересня 2015 року було визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.1 п. 78.14 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку (п. 86.9 ст. 86 ПК України).

У той же час, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-VЙЙЙ (далі - Закон №655-VЙЙЙ) виключено п. 58.4 ст. 58 та п. 86.9 ст. 86 ПК України.

Згідно ж п. 88.6 ст. 86 ПК України у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Разом з цим, п. 36 розділу XX Перехідні Положення ПК України у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин визначено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Аналізуючи наведені обставини суд приходить до висновку, що загальний порядок направлення податкових повідомлень рішень, який передбачений п. 86.6 п. 86 ПК України застосовується за результатами перевірок, які проводяться в межах кримінального провадження про кримінальні правопорушення застосовується до тих кримінальних проваджень, які розпочаті після набрання чинності Закону.

Тобто, відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, а такий акт перевірки може бути одним із доказів в кримінальному провадженні.

В свою чергу, в ході розгляду справи судом встановлено, що кримінальне провадження, в рамках якого було здійснено перевірку ТОВ Аналіт Системс Україна , було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків .

За таких обставини, суд вважає податковий органи при прийняті податкових повідомлень-рішень мав керуватися п. 36 розділу XX Перехідні Положення ПК України.

При цьому, суд акцентує увагу на тому що матеріали адміністративної справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження наявності вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими у кримінальному провадженні №12015000000000143 від 18 березня 2015 року в рамках якого було проведено перевірку відповідача.

Водночас, представник відповідача у судовому засіданні повідомив про відсутність вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами у кримінальному провадженні №12015000000000143 від 18 березня 2015 року.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1 . Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аналіт Системс Україна (03110, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, б. 5/1, код ЄДРПОУ 30777541) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, б. 6, код ЄДРПОУ 39471390) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення від 09 жовтня 2015 року №0005922207 прийняте Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення від 09 жовтня 2015 року №0005932207, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

4. Судові витрати в розмірі 2499,33грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аналіт Системс Україна (03110, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, б. 5/1, код ЄДРПОУ 30777541) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, б. 6, код ЄДРПОУ 39471390).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін