Постанова

від 19.12.2018 по справі 823/1809/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1809/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Океан Ігр до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан Ігр" (далі - ТОВ "Океан Ігр", позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення від 15.01.2018:

- № 0000371407 про порушення п. 1.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 від 06.07.1995 та нараховано штраф в сумі 1,00 грн;

- № 0000381407 про порушення гл. 2, п. 2.6 Постанови про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні" № 637 від 15.12.2004 зі змінами та доповненнями та нараховано штраф в сумі 71050,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 15.01.2018 № 0000371407 про нарахування штрафу в сумі 1,00 грн. невірно застосовано п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 від 06.07.1995, оскільки ТОВ "Океан Ігр" здійснює виключно розповсюдження лотерейних білетів, а тому згідно ч. 4 ст. 9 вказаного Закону не зобов'язане застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Окрім того, позивач зазначає, що податкове повідомлене-рішення від 15.01.2018 № 0000381407 про нарахування штрафу в сумі 71050,00 грн. прийнято на підставі неіснуючого порушення та норми, яка втратила чинність, так як на момент прийняття вказаного рішення Постанова про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004, на яку посилається відповідач, не діяла 10 днів, оскільки втратила чинність на підставі постанови Національного Банку України № 148 від 29.12.2017 про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 15.01.2018 № 0000371407 та № 0000381407.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не було надано підтверджуючих документів, які засвідчують факт продажу білетів саме державних лотарей, так і не підтверджений факт реалізації через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує держану політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Судом першої інстанції не враховано, що в описі наявних готівкових коштів касир Шевченко А.А. власноручним підписом засвідчила той факт, що готівкових коштів, які не належать позивачеві на місці проведення розрахунків не має. Факт не оприбуткування готівкових коштів підтверджено також в поясненнях касира Шевченко А.А.

На думку апелянта, жодні договірні стосунки не можуть змінювати положення норм чинного законодавства України з питань своєчасності та повноти оприбуткування ним готівкових коштів.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надано належної оцінки вказаним фактичним обставинам справи, та відповідно невірно застосовано норми матеріального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ГУ ДФС у Чернігівській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та правомірним.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2017 посадовими особами відповідача проведено перевірку грального залу, що розташований за адресою м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200, приміщення з логотипом "Золотий кубок" за дотриманням ТОВ "Океан Ігор" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Під час перевірки встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у частині непроведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій на суму 50,00 грн. при придбанні послуги доступу до комп'ютерної програми, яка є частиною програмно-технічного комплексу, що забезпечує зв'язок між гравцем та системою прийняття ставок.

Також, перевіркою встановлено порушення платником податків пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320), у частині неоприбуткування у касі готівкових коштів у сумі 14210,00 грн., які знаходяться у сейфі платника податків.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 105/23/23/14/41200440 від 28.12.2017 (далі - акт).

На підставі зазначеного акту та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 266/95-ВР, пункту 1 абзацу 3 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.01.2018 № 0000371407 та № 0000381407 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1,00 грн. та 71050,00 грн. відповідно.

Здійснюючи досудове врегулювання спору ТОВ "Океан Ігор" подало до ДФС у України скаргу від 30.01.2018 №1-30/01/18 на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 15.01.2018 №0000371407, №0000381407.

Рішенням Державної Фіскальної служби України №11447/6/99-99-11-03-01-25 від 30.03.2018 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 15.01.2018 №0000371407, №0000381407 залишені без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погоджуючись з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив із того, що виручка, яка знаходилася у позивача в сейфі під час перевірки йому не належала, оскільки була власністю підприємства з 100 % іноземними інвестиціями Українська національна лотарея у зв'язку із чим не могла оприбутковуватися позивачем як власні кошти, а тому порушення законодавства у сфері касових розрахунків позивачем допущено не було.

Разом з тим, колегія суддів ознайомившись із матеріалами справи вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано всі фактичні обставини у справі, що обумовлено наступним.

Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, забезпечення потреб державного бюджету в цій сфері, прав і законних інтересів громадян встановлено Законом України Про державні лотереї в Україні від 6 вересня 2012 року № 5204-VI (далі - Закон № 5204-VI).

Пунктами 12, 16, 17 статті 1 Закону № 5204-VI, визначено, що розповсюджувач державної лотереї - юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов'язані з розповсюдженням державних лотерей; електронна система прийняття ставок - програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов'язаних з проведенням державної лотереї; електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов'язаних між собою електронним або іншим зв'язком. Використання електронної системи прийняття ставок не вимагається при проведенні миттєвих лотерей.

Термінал електронної системи прийняття ставок - програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи. Термінал електронної системи прийняття ставок не повинен містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не може бути з'єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з'єднання з центральною електронною системою державної лотереї).

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону № 5204-VI операторами державних лотерей можуть бути юридичні особи, зареєстровані на території України, які відповідають вимогам цього Закону.

Оператор державних лотерей забезпечує діяльність, спрямовану на проведення державних лотерей на всій території України. Оператор державних лотерей повинен мати постійно діючі відокремлені підрозділи у кожному населеному пункті України з населенням понад 500 тисяч осіб, а також пункти розповсюдження державних лотерей в кожному населеному пункті з населенням понад 5 тисяч осіб, але не менше 5 тисяч пунктів розповсюдження.

Згідно статті 9 Закону № 5204-VI розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції: здійснює прийом ставок від гравців і передає їх оператору державних лотерей; видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї; веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки; забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів; проводить популяризацію державної лотереї та роз'яснює правила участі в ній; виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей.

З розповсюджувачами державної лотереї - юридичними чи фізичними особами оператор державних лотерей укладає письмові договори.

Юридичні або фізичні особи мають право здійснювати розповсюдження державної лотереї за наявності посвідчення, виданого оператором державних лотерей, форма якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, політики у сфері випуску і проведення лотерей.

Розповсюджувач державної лотереї не має права без згоди оператора державних лотерей передавати надані договором про розповсюдження державних лотерей повноваження з розповсюдження лотереї третім особам.

Розповсюджувачі не можуть змінювати встановлений оператором державних лотерей розмір ставки у лотереї і/або ціну лотерейного білета (іншого засобу, що засвідчує участь у лотереї).

Розповсюдження державних лотерей фізичними та юридичними особами відповідно до укладених з оператором державних лотерей договорів не потребує будь-яких дозволів. Розповсюдження державних лотерей не вимагає обов'язкової реєстрації суб'єктами підприємницької діяльності фізичних осіб - розповсюджувачів. Держава сприяє збільшенню мережі розповсюдження державних лотерей.

Розповсюдження державних лотерей здійснюється будь-де на території України та у будь-який спосіб, не заборонений законодавством. Розповсюджувачі державних лотерей самостійно обирають місця для такої діяльності.

Оператор державних лотерей не несе відповідальності за порушення розповсюджувачами законодавства про розповсюдження державних лотерей, якщо інше не встановлено угодою, укладеною між розповсюджувачем та оператором державних лотерей.

З урахуванням норм цієї статті оператор державних лотерей самостійно визначає розповсюджувачів державної лотереї.

Відповідно до статті 13 Закону № 5204-VI уповноваженим органом державного нагляду (контролю) за проведенням лотерей в Україні є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей, здійснює нагляд (контроль) у формі проведення планових та позапланових перевірок операторів лотерей.

Державний нагляд (контроль) у сфері лотерейної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей, відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів .

Пунктом 4 статті 9 Закону № 265/95-ВР визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів , та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються розповсюджувачами білетів державних лотарей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Разом з тим, нормами п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Тобто, не зважаючи на те, що для розповсюджувачів державних лотарей не передбачено використання РРО та РК, останні не позбавлені обов'язку щодо надання підтвердження походження готівки, яка зберігається в сейфі з метою подальшої її передачі оператору державних лотарей.

Як свідчать матеріали справи, предметом діяльності ТОВ "Океан Ігор", відповідно до статуту позивача, зокрема, є організація азартних ігор, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах.

18 квітня 2017 року позивач уклав з підприємством з 100% іноземними інвестиціями "Українська Національна лотерея" (далі - оператор) договір доручення на розповсюдження державних миттєвих лотерей № 1848/02, відповідно до умов якого оператор доручає, а ТОВ "Океан Ігор" зобов'язується розповсюджувати (продавати) від імені та за дорученням оператора, під контролем оператора державну грошову миттєву лотерею "Золотий Кубок" та державну грошову миттєву лотерею "Лото Платинум", яка проводиться оператором, шляхом організації точок продажу для прийняття сплати участі у лотерею через електронну систему прийняття ставок (лотерейна система) за допомогою лотерейних терміналів самообслуговування, а також здійснювати виплату платежів переможцям лотереї належних їм грошових сум на підставі даних лотерейної системи.

Випуск та проведення лотерей здійснюється оператором на території України на підставі виданої Міністерством фінансів України ліцензії.

Лотерея розповсюджується розповсюджувачами шляхом організації продажу пунктів розповсюдження державних лотерей для прийняття сплати участі у Лотерею через електронну систему прийняття ставок (лотерейна система) за допомогою лотерейних терміналів самообслуговування та виплати переможцям лотереї належних їм виграшів (призів).

Разом з тим, пунктом 1.9 договору доручення на розповсюдження державних миттєвих лотерей № 1848/02 від 18.04.2017 визначено, що виручка, отримана розповсюджувачем від учасників лотереї в процесі розповсюдження лотерейних білетів є власністю оператора.

Згідно із пп. 2.2.16 п. 2.2 вказаного договору розповсюджувач (ТОВ "Океан Ігр") зобов'язаний три рази на місяць перераховувати оператору (підприємству з 100% іноземними інвестиціями "Українська Національна лотерея") виручку, отриману від розповсюдження лотерей, в порядку та строки, передбачені розділом 5 цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 цього ж договору, розповсюджувач отримує винагороду з сум грошових коштів, отриманих від розповсюдження лотареї до перерахування зазначених коштів оператору.

Відповідно до пункту 5.7 сторони погоджуються, що дані обліку та звіти, сформовані довірителем на підставі даних лотерейної системи є єдиними доказами проведення операцій на терміналі та підставою для проведення розрахунків сторін. Достатнім доказом для проведення розрахунків та використання під час будь-яких спорів є звіти лотерейної системи, підписані уповноваженою особою довірителя.

Разом з тим, позивачем не надано доказів походження готівкових коштів, які знаходилися в сейфі під час перевірки, зокрема, звіту лотерейної системи, як того вимагає вищевказаний договір доручення.

При цьому, умовами договору доручення № 1848/02 від 18.04.2017 р. не передбачено механізм перерахування коштів, отриманих за результатами розповсюдження держаних лотарей оператору державних лотарей, а тому колегія суддів вважає, що в даному випадку повинні застосуватися загальні правила оприбуткування готівки.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів походження виручки, яка знаходилася у нього в сейфі під час перевірки, не визначено механізму перерахування коштів їх власнику, відповідно остання повинна була бути оприбуткована позивачем як власні кошти.

Судом першої інстанції під час розгляду справи не було враховано вищевказаних обставин, а тому він дійшов помилкового висновку про відсутність з боку позивача порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Посилання відповідача на пояснення касира Шевченко А.А., яка діє на підставі договору субдоручення № 6ОІ від 19.12.2017 р. на розповсюдження державних лотарей, відповідно до яких в сейфі знаходилася не оприбуткована готівка не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки останні в матеріалах справи відсутні.

Суд визнає, що неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.12.2018 р.