Постанова

від 20.12.2018 по справі 826/550/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/550/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача та третьої особи - Складаного В.А.,

представника відповідача - Вільгельм А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Авто-Актив на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року (дата виготовлення повного тексту рішення невідома) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Авто-Актив до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису від 17.12.2015, постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.12.2015 №№ 87/15/10/26-20/2912/02/6, 88/15/10/26-21/2912/02/6, 89/15/10/26-22/2912/02/6.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів своєї скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Свої доводи обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять доказів того, яким чином відповідачем віднесено об'єкт будівництва до ІІІ категорії складності. Крім того, позивач зазначає, що ним до суду першої інстанції було подано заяву про зміну підстав позову, проте вказана заява Окружним адміністративним судом міста Києва при вирішенню спору врахована не була, що є грубим порушенням норм процесуального права та призвело до неправильного вирішення справи.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 07.12.2018 від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Приватного підприємства Авто-Актив залишити без задоволення, а рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року - без змін.

У судовому засіданні 20 грудня 2018 року представник позивача та третьої особи апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

Департаментом ДАБІ у м.Києві, на підставі перевірки виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 13.11.2015, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Сервіс Рапід та ПП АВТО-АКТИВ на об'єкті будівництва Будівництво сервісного центру по обслуговуванню та продажу автомобілів з закладом ресторанного господарства (закусочної) на вул. Кільцева дорога, 14 у Святошинському р-ні м.Києва , за результатами якої складено відповідний акт від 17.12.2015.

В акті перевірки встановлено невиконання припису від 13.11.2015, а саме: будівельні роботи виконуються без документа, який дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; відсутній проект виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги п. 3.3.1 ДБН А.3.1-5-200 Управління, організація, технологія. Організація будівельного виробництва ; не дотримання вимог ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення , а саме: не всі будівельники носять будівельні каски, сигнальні жилети, чим порушено п. 4.30.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.12.2015, у якому вимагає у термін до 31.12.2015 усунути допущенні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2015 та прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- від 29.12.2015 № 87/15/10/26-20/2912/02/6, якою ПП АВТО-АКТИВ визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п.4 ч.3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 124 000,00 грн.;

- від 29.12.2015 № 88/15/10/26-21/2912/02/6, якою ПП АВТО-АКТИВ визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 124 000,00 грн.;

- від 29.12.2015 № 89/15/10/26-22/2912/02/6, якою ПП АВТО-АКТИВ визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.3 п.1 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 24 804,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки відповідача, покладені в основу спірних рішень, є обґрунтованими, внаслідок чого такі рішення прийняті правомірно, а підстави для їх скасування відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Департаменту ДАБК м. Києва у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Положенням про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) від 01 жовтня 2015 року № 978 (далі - Положення № 978).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Департаменту ДАБК м. Києва проведено позапланову перевірку, за результатом якої складено акт про перевірку, припис з вимогою щодо усунення порушення, протоколи про виявлені порушення. За наслідками розгляду справи також винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, підставою для винесення постанови від 29.12.2015 № 87/15/10/26-20/2912/02/6 стало те, що будівельні роботи із будівництва закладу громадського харчування на вул. Кільцева дорога, 14 у Святошинському р-ні м. Києва виконуються без документу, який дає право на виконання будівельних робіт.

Згідно з ч. 1 статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робі відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що рішенням Департаменту ДАБІ у м. Києві від 20.11.2015 № 42 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво сервісного центру по обслуговуванню та продажу автомобілів з закладом ресторанного господарства (закусочної) на вул. Кільцева дорога, 14 у Святошинському р-ні м. Києва від 01.10.2015 № КВ 083152740550.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що частина друга статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Кожна з наведених ознак (умов) є самостійною, а відтак достатньою для визнання будівництва самочинним.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт слугували встановлені перевіркою порушення, а саме те, що проектна документація на об'єкт будівництва Будівництво сервісного центру по обслуговуванню та продажу автомобілів з закладом ресторанного господарства (закусочної) на вул. Кільцева дорого,14 у Святошинському районі м. Києва та затверджена замовником - ТОВ Сервіс Рапід розроблена та затверджена з порушеннями вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, будівельних норм.

При цьому, відповідно до абзацу четвертого пункту 6 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію щодо об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Щодо посилання апелянта на те, що матеріали справи не містять жодного документу, за яким відповідачем встановлено, що об'єкт містобудування мав саме ІІІ категорію складності, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній постанові відповідача від 29.12.2015 № 87/15/10/26-20/2912/02/6 вказано, що віднесення даного об'єкту до класу наслідків СС2 та ІІІ категорії складності відбулося суб'єктом владних повноважень відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013. Разом з тим, як зазначено в листі ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА від 09.11.2015 №1651 наданий розрахунок категорії складності об'єкта будівництва, зроблений ТОВ Формат Інжирінг , виконаний невірно, з посиланням на будівельні норми та стандарти, що втратили чинність. У зв'язку з чим, розрахунок був виконаний відповідно до положень ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва .

Так, відповідно до містобудівних умов та обмежень № 577/15/12/009-15 від 18.08.2015 та декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083152740550 від 01.10.2015 об'єкт будівництва має 2 черги будівництва, а саме:

- І черга будівництва - заклад ресторанного господарства (закусочна);

- II черга - сервісний центр по обслуговуванню та продажу автомобілів.

ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво , відповідно до яких було здійснено розрахунок категорії складності об'єкта будівництва Будівництво сервісного центру по обслуговуванню та продажу автомобілів з закладом ресторанного господарства (закусочної) на вул. Кільцева дорога, 14 у Святошинському р-ні м.Києва , передбачали можливість здійснювати розрахунок категорії складності окремо на кожну чергу будівництва.

Разом з тим, відповідно до п. 4.2 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва проектування об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об'єкт будівництва в цілому.

При цьому, категорію складності такого об'єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А.1 ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013, розрахованими для об'єкта будівництва в цілому.

Однак, відповідно до договору на виконання проектних робіт № 1506-06 від 24.06.2015, проектна документація розроблялась тільки на І чергу будівництва Будівництво закладу громадського харчування МакДональдз на Кільцевій дорозі (район автосалону АКУРА) м. Київ .

Крім того, ТОВ Формат Інжиніринг під час розроблення проектної документації визначив клас наслідків та категорію складності для І та II черг будівництва окремо одна від одної, чим порушив вимогу п. 4.2 ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва .

Враховуючи вищезазначене, проектною організацією ТОВ Формат Інжиніринг та замовником будівництва - ТОВ Сервіс Рапід розроблено та затверджено проектну документацію з порушенням ч. 1 ст. 31 та ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З огляду на викладене, відповідачем доведено порушення позивачем вимог частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а тому оскаржувана постанова відповідача є правомірною та оскарженню не підлягає, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Що стосується доводів відповідача про відсутність на об'єкті будівництва на вул. Кільцева дорога, 14 у Святошинському р-ні м. Києва проекту виконання будівельних робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2.1 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва підготовка до будівництва об'єкта включає, зокрема, розроблення ПВР: із будівництва будівель, споруд, їх частин, із виконання окремих видів або етапів робіт, зокрема робіт, які виконуються особливо складними методами або в особливо складних умовах, із виконання позамайданчикових та внутрішньомайданчикових підготовчих робіт.

Згідно п.3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 виконання робіт без ПВР не допускається.

Позивачем не заперечувалось відсутності у нього вказаного проекту виконання робіт.

Пунктом 8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Також, щодо порушень позивачем вимог пункту 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення , колегія суддів зазначає наступне.

Зазначені порушення підтверджуються матеріалами перевірки та наявними в матеріалах справи фотознімками з об'єкту будівництва.

При цьому, позивач в позовній заяві не заперечив вказаних обставин та пояснив, що на час здійснення перевірки на будівельному майданчику була обідня перерва, у зв'язку з чим частина будівельників зняла каски та сигнальні жилети.

Відповідно до п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення. усі особи, що перебувають на будівельному майданчику зобов'язані носити захисні каски, сигнальні жилети.

З наведеної норми права вбачається, що обов'язок носити захисні каски та сигнальні жилети виникає з самого факту перебування на будівельному майданчику.

У зв'язку з цим всі будівельники, перебуваючи на будівельному майданчику навіть під час обідньої перерви, зобов'язані носити захисні каски та сигнальні жилети.

Позивачем, стверджуючи про відсутність порушень, не надано належних доказів відсутності порушень п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення , про що також наголосив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів проведення профілактичних бесід, доказів наявності достатньої кількості касок для забезпечення всіх робітників на будівництві.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позапланова перевірка ПП Авто-Актив здійснювалася відповідачем з метою перевірки виконання позивачем припису від 13.11.2015 (вимоги якого були чинними, та не скасовані в судовому порядку), яким зобов'язано останнього усунути порушення встановленні в ході перевірки.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання вимог припису від 13.11.2015.

В матеріалах справи міститься повідомлення ПП Авто-Актив від 11.12.2015 № 1112/01 на виконання припису від 13.11.2015 із зазначенням найменувань відповідних документів, які в матеріалах справи відсутні, та в якому підприємство визнає факт порушення вимог чинного законодавства. Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів на виконання вимог припису від 13.11.2015 підприємством надано не було.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідаю вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконується без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робі - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при винесені оскаржуваних постанов орган державного архітектурно-будівельного контролю діяв виключно в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України.

Щодо доводів апелянта, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано його заяви про зміну підстав позову, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 04.04.2016.

04.04.2016 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою позивача до 30.05.2016.

30.05.2016 розгляд справи було знову відкладено з метою ознайомлення позивача з документами, наданими відповідачем під час судового засідання до 04.07.2016.

Відповідно до довідки від 04.07.2016, розгляд справи відкладено у зв'язку з перебуванням судді у відпустці на 29.08.2016 (т.1, а.с. 136).

Під час судового засідання, яке відбулося 29.08.2016 головуючим суддею оголошено про початок розгляду справи по суті (т.1, а.с.141)

Надалі справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.07.2017, 17.01.2018, 28.03.2018, 02.05.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про зміну підстав позову позивачем подано тільки 28.03.2018 (т.1, а.с.182).

Як вже зазначалось раніше, чинним КАС України передбачено право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Разом з тим, вказане право повинно бути реалізоване позивачем у строк - до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи здійснювався у відкритому судовому засіданні колегією у складі трьох суддів.

Під час судового засідання 29.08.2016 головуючим суддею було оголошено про початок розгляду справи по суті (т.1, а.с.141).

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що заява позивача, яка подана 28.03.2018, вважається поданою з пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 47 КАС України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не розглянувши належним чином питання можливості прийняття вказаної заяви позивача про зміну підстав позову, проте вказані порушення не призвели до неправильного вирішення справи, а тому, у відповідності до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судом апеляційної інстанції також не можуть бути прийняті до уваги та розглянуті доводи апеляційної скарги, які були продубльовані позивачем з заяви про зміну підстав позову., оскільки зміна підстав позову відбулась з порушенням встановленого для цього КАС України строку.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Авто-Актив на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Авто-Актив до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 20 грудня 2018 року.