Рішення

від 19.12.2018 по справі 912/470/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 рокуСправа № 912/470/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/470/18

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка", 28062, Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Попельнасте, вул. Соборна, 10

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Ак. Корольова, 26

за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації, 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Шевченка, 132

та Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Попельнасте, вул. Леніна, буд. 3

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним наказу, визнання укладеною додаткової угоди

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2018;

від відповідача - участі не брали;

від 3-іх осіб - участі не брали;

присутні вільні слухачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, у якій містяться такі вимоги:

- визнати недійсним лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 32-11-0.63-1143/2-18 від 31.01.2018 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 21 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Попельнастівської сільської ради, Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 22,96 га, в тому числі рілля - 22,96 га 3520385500:02:000:9036, зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.01.2008 за № 040838000002;

- визнати недійсним Наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.01.2018 № 11-188/14-18-СГ "Про припинення права оренди";

- визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2008 року, зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.01.2008 за № 040838000002, зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року, державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136 у такій редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2008 року

(зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного

земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня

2008 року за № 040838000002), зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року

(державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136)

м. Кропивницький ___

---

року

Кіровоградської області

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, від імені якого діє

---

, що діє на підставі статті 122 Земельного кодексу України, іменоване в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" - в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до ч.ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду (далі за текстом - угода) про поновлення договору оренди землі від 21 січня 2008 року (зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня 2008 року за № 040838000002), зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року (державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136) (далі за текстом - договір) наступним чином:

1. Поновити договір оренди землі від 21 січня 2008 року (зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня 2008 року за №040838000002), зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року (державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136) терміном на 5 (п'ять) років.

2. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки 21 січня 2008 року (зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня 2008 року за № 040838000002), зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року (державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136).

4. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка", третій у компетентному органі, що проводить державну реєстрацію речових прав.

Реквізити сторін

"Орендодавець": "Орендар":

Головне управління Держгеокадастру у Сільськогосподарське товариство

Кіровоградській області з обмеженою відповідальністю

вул. Академіка Корольова, 26 "ім. Шевченка" в особі директора

м. Кіровоград, ОСОБА_7

Кіровоградська область,

Олександрійський район,

с. Попельнасте, вул. Соборна, 10

---

---

---

---

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати за неї орендну плату, у визначеному законом порядку скористався своїм правом на автоматичне поновлення договору оренди, звернувшись до відповідача у встановленому законом порядку з відповідним клопотанням, однак, відповідач безпідставно відмовив в оформленні додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Ухвалою від 02.03.2018 господарський суд прийняв вказану заяву, відкрив провадження у справі у справі №912/470/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 26.03.2018 об 11:00 год., залучив до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 районну державну адміністрацію та Попельнастівську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області.

19.03.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Так відповідач стверджує, що Орендар не відреагував на його пропозиції щодо зміни умов Договору, а тому, у зв'язку з недосягненням згоди щодо таких змін, Договір є припиненим. Також відповідачем направлено в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк з дня закінчення дії Договору заперечення у його поновленні, про що, також, видано відповідний Наказ "Про припинення права оренди земельної ділянки".

Протокольною ухвалою від 26.03.2018 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву у підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/470/18 до 14:00 12.04.2018.

27.03.2018 на адресу господарського суду від СТОВ "ім. Шевченка" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код 39767636, місцезнаходження: 25030, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Ак. Корольова, 26) здійснювати будь-які дії спрямовані на розпорядження, надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 22,96 га, в тому числі рілля - 22,96 га, кадастровий номер 3520385500:02:000:9036 або її частини;

- заборонити Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь які дії, спрямовані на: скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 22,96 га, в тому числі рілля - 22,96 га, кадастровий номер 3520385500:02:000:9036 у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 3520385500:02:000:9036, який присвоєний земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 22,96 га, в тому числі рілля - 22,96 га у державному земельному кадастрі.

Ухвалою від 28.03.2018 задоволено вказану заяву та встановлено заходи забезпечення позову.

29.03.2018 від ОСОБА_1 районної державної адміністрації надійшли пояснення, згідно яких третя особа повідомляє, що не має до позивача, як до Орендаря земельної ділянки претензій; справу просить розглянути на розсуд суду за відсутності її представника.

06.04.2018 позивачем подана відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що ним не було отримано листа від 29.12.2017, яким відповідач нібито заперечив проти поновлення Договору, водночас час, який зазначається відповідачем достатнім для збору відповідних документів є занадто малим. Так відповідач листом від 21.12.2017 зобов'язав позивача надати інформацію щодо розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки землі (витяг з нормативної грошової оцінки) та належні докази на підтвердження своєчасної сплати орендної плати (квитанції, платіжні доручення) за період дії договору, а листом від 29.12.2017 (доказів направлення якого позивачу не надав) вже зазначив про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору і припинення переважного права у зв'язку з невчиненням Орендарем дій для укладення Додаткової угоди. Також позивач наголошує на належному виконанні умов Договору, що підтверджується матеріалами справи.

12.04.2018, позивачем подано заяву про зупинення провадження у справі до розгляду палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 920/739/17.

Ухвалою від 12.04.18 у підготовчому засіданні по справі № 912/470/18 оголошено перерву до 12:00 год. та запропоновано учасникам судового процесу письмово повідомити свою позицію з приводу клопотання позивача про зупинення провадження у справі №912/470/18 до перегляду у касаційному порядку ОСОБА_8 Палатою Верховного Суду справи №920/739/17 за позовом Приватного підприємства "Карла Маркса-2" про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору поновленим на підставі норм статті 33 Закону України "Про оренду землі".

17.04.2018 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження по справі №912/470/18 до перегляду у касаційному порядку ОСОБА_8 Палатою Верховного суду справи №920/739/17.

Ухвалою від 20.04.2018 господарський суд задовольнив клопотання позивача та відповідача про зупинення провадження у справі, зупинив провадження у справі №912/470/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_8 Палатою Верховного Суду справи № 920/739/17.

10.09.2018 Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду прийнято Постанову у справі №920/739/17.

12.11.2018 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови Верховного суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у даній справі усунено.

Ухвалою від 20.11.2018 господарський суд поновив провадження у справі № 912/470/18, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначив на 15:00 28.11.2018.

...........................закрито, перейшли в судове і т.д. ..................................

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача позов заперечив та просив суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

21.01.2008 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" (Орендарем) укладено Договір оренди (надалі - Договір), згідно п. п. 1, 2 якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 22,96 га, в тому числі ріллі - 22,96 га, кадастровий номер 3520385500:02:000:9036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Попельнастівської сільської ради.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.01.2008 за № 040838000002.

29.12.2012 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" укладено зміни до вищевказаного договору оренди землі, згідно з якими внесено зміни у п. п. 2, 4, 7, 8 Договору, зокрема, внесено зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановлено розмір орендної плати на рівні 4% від нормативної грошової оцінки, у п. 7 встановлено, що договір укладено на 5 років з моменту реалізації змін до договору, передбачено переважне право та порядок реалізації поновлення договору на новий строк.

Господарський суд враховує, що Договір був чинним до 24.01.2013, а на момент необхідності реєстрації змін до нього (24.01.2013) статті 18, 20 Закону України "Про оренду землі" були виключені, якими було передбачено необхідність державної реєстрації договору оренди.

Отже, враховуючи зміни до законодавства, належну форму укладення Змін до договору оренди, господарський суд дійшов висновку, що вони набули чинності з моменту підписання та продовжили строк дії Договору на п'ять років, тобто до 24.01.2018.

Вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 107658338 від 15.12.2017 (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.

Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана СТОВ "ім. Шевченка" в оренду за Договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статтею 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістом ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як встановлено вище, перебіг строку дії Договору закінчується 24.01.2018.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Листом-повідомленням від 27.11.2017 позивач звернувся до відповідача (вх. дата 29.11.2017) про готовність та згоду до узгодження істотних умов та строку дії договору оренди землі при його поновленні на новий строк. До листа-повідомлення додано проект додаткової угоди про поновлення Договору на той же строк та на тих самих умовах.

Листом від 21.12.2017 № С-22880/0-16715/0/6-17 відповідач повідомив СТОВ "ім. Шевченка", що для встановлення належного виконання обов'язків за Договором необхідно надати інформацію щодо відсутності заборгованості по сплаті орендної плати та докази щодо своєчасної сплати орендної плати, щодо належності виконання позивачем обов'язків за умовами договорів. Також відповідач зазначив про необхідність подання Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Вказані документи необхідно було надати з метою узгодження істотних умов у межах строку визначеного Законом України "Про оренду землі".

Відповідач надав лист № С-22880/0-17165/0/6-17 від 29.12.2017, який адресовано ним позивачу і у якому відповідач з посиланням на ч.ч. 1-5 ст 33 Закону України "Про оренду землі", вказуючи про невчинення орендарем дій для укладання додаткової угоди, зазначає про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору. У зв'язку з вказаним відповідач доходить висновку, що переважне право позивача на поновлення Договору є припиненим. Водночас доказів направлення такого листа на адресу позивача відповідачем не подано, а позивач зазначає про неотримання такого листа.

На виконання вимог відповідача, вказаних у листі від 21.12.2017 № С-22880/0-16715/0/6-17, позивач разом із заявою від 04.01.2018 про готовність узгодження істотних умов та строку дії договору при його поновленні на новий строк, подав довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від 29.12.2017, довідку сільської ради від 02.01.2018, висновок державної експертизи землевпорядної документації, копію технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

У зв'язку з неотриманням відповіді на вказану заяву позивач, по закінченню строку дії Договору, листом-повідомленням від 25.01.2018 просив поновити Договір оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". До такого листа додано проект Додаткової угоди про поновлення дії Договору оренди земельної ділянки на той же строк і на тих самих умовах.

09.02.2018 позивач отримав від відповідача ОСОБА_9 № 32-11-0.63-1143/2-18 від 31.01.2018 про заперечення у поновленні Договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". До такого листа додано акт приймання-передачі земельної ділянки.

На адвокатський запит Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надало копію Наказу № 11-188/14-18-СГ від 29.01.2018 "Про припинення права оренди земельної ділянки", яким:

- припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 22,9563 га, в тому числі 22,9563 га - рілля, кадастровий номер 3520385500:02:000:9036, розташованої на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, надане сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (оренда), посвідчене договором оренди землі, зареєстрованого за № 040838000002 від 24 січня 2008 року (п. 1);

- віднести земельні ділянки загальною площею 22,9563 га, в тому числі 22,9563 га - рілля, кадастровий номер 3520385500:02:000:9036 до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності (п. 2);

- направити орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, зареєстрованого № 0400838000002 від 24 січня 2008 року (п. 4).

Орендар наголошує на порушенні відповідачем вимог ч. ч. 1-5 Закону України "Про оренду землі", а саме ухилення від узгодження істотних умов Договору, водночас, зазначаючи про подальше користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим просить визнати поновленим Договір, укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору на тих же умовах та на той же строк, а також визнати недійсним лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 32-11-0.63-1143/2-18 від 31.01.2018 про заперечення у поновленні Договору та визнати недійсним та скасувати Наказ № 11-2926/14-18-СГ від 01.06.2018, оскільки він виданий поза межами повноважень відповідача.

Вирішуючи спір по суті господарський суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок поновлення договору оренди землі унормовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 8). У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку (частина 9). З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (частина 10). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 12).

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

10.09.2018 ОСОБА_8 Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 920/739/17, у якій розглянуто спір, що ґрунтується на застосуванні норм статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Так у п. 5.2. постанови від 10.09.2018 зазначено, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Як встановлено вище, СТОВ "ім. Шевченка" вчасно, більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору оренди землі (до 24.01.2018), 29.11.2017 звернулося із листом-повідомленням про поновлення Договору на новий строк з проектом Додаткової угоди на тих самих умовах та на той же строк. Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами Договору оренди та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі". (аналогічні обставини встановлені у п. 5.3. Постанови ВП ВС від 10.09.2018).

У п. 5.5. постанови від 10.09.2018 ОСОБА_8 Верховного Суду зазначила, що:

"Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах."

Водночас Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області взагалі не розглянуло такий лист-повідомлення Орендаря, направивши лише листа № С-22880/0-16715/0/6-17 від 21.12.2017 (а.с. 20), яким запропонувало позивачу з метою узгодження істотних умов за договором надати інформацію щодо наявної розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки землі (витяг з нормативної грошової оцінки) та належні докази на підтвердження своєчасної сплати орендної плати (квитанції, платіжні доручення) за період дії договору.

Отже, замість розгляду листа-повідомлення орендаря про поновлення Договору оренди на новий строк по суті відповідач, всупереч приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі", витребував від орендаря додаткові документи. Також суд враховує, що орендар не пропонував змінювати істотні умови Договору, а відтак немає необхідності узгоджувати такі умови.

ОСОБА_9 № С-22880/0-17165/0/6-17 від 29.12.2017 (а.с. 54-55) про заперечення у поновленні Договору з огляду на неподання витребуваних документів взагалі не направлявся позивачу, тому не є належним доказом в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України та не береться до уваги господарським судом.

У п. 5.7. постанови від 10.09.2018 ОСОБА_8 Верховного Суду зазначила, що: "У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору."

Стосовно відсутності необхідності додавати до листа-повідомлення інші документи, за винятком проекту додаткової угоди про поновлення Договору, то це чітко встановлено ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Також на цьому наголошує і ОСОБА_8 Верховного Суду у п. 5.8. постанови від 10.09.2018.

Обставини у справі № 912/470/18 подібні обставинам справи № 920/739/17, орендодавець, не надавши належної відповіді на лист про поновлення Договору, грубо порушив право орендаря на поновлення Договору оренди землі на новий строк згідно приписів частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тобто відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" (п. 5.10 постанови ВП ВС від 10.09.2018).

Водночас господарський суд вважає, що позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки звернення до суду на підставі приписів ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" можливе лише в разі фактичного погодження сторонами у процесі узгодження нових істотних умов договору оренди землі, але сторони так і не уклали додаткової угоди (п. 5.5. постанови від 10.09.2018 ВП ВС). В даному випадку відповідач не розпочав процедуру узгодження істотних умов договору, не погодився на ті ж умови, що були передбачені проектом Додаткової угоди позивача, не запропонував свої умови, на яких можлива зміна Договору оренди, а лише безпідставно витребував додаткові документи, які не вимагаються приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

У подальшому, листом № С-1/0-322/0/17-18 від 25.01.2018 Орендодавець, без будь-якого обґрунтування повідомив із посиланням на ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" про заперечення у поновленні Договору, зазначаючи, що він про це вже повідомляв у листі № С-22880/0-17165/0/6-17 від 29.12.2017 (який не направлявся позивачу), чим продовжував грубо порушувати процедуру реалізації Орендарем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У постанові від 18.01.2018 по справі № 910/12017/17 Верховний Суд наголосив, що у справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства", суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, законне сподівання на продовження дії Договору, за умови належного виконання та дотримання вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та умов самого Договору, в світлі практики Європейського Суду з прав людини є майновим правом Орендаря у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини "Кривіцька та Кривіцький проти України" вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування... Щоб захистити особу від свавілля, недостатньо забезпечити формальну можливість мати змагальне провадження для оскарження застосування положення закону в її справі. Якщо ухвалене в результаті судове рішення не містить обґрунтування або доказової бази, виникле втручання у гарантоване Конвенцією право може стати непередбачуваним та, як наслідок, не відповідати вимозі законності.

У п.п. 70, 71 рішення Європейського Суду з прав людини "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси... Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналізуючи положення вказаних рішень Європейського суду з прав людини господарський суд дійшов висновку, що, не розглядаючи взагалі по суті лист-повідомлення від 27.11.2017, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, порушуючи "принцип належного урядування", що передбачає діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, свавільно порушуючи чітко передбачену процедуру розгляду такого листа, що визначена ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", положення якої є достатньо чіткими у своїх термінах, порушив право Орендаря, визначене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Оскільки ст. 33 Закону України "Про оренду землі", як визначено у п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини "Кривіцька та Кривіцький проти України", передбачає також і засоби юридичного захисту проти свавільного застосування, то саме вони і підлягають застосуванню при захисті прав Орендаря. Так відповідно до ч. 11 досліджуваної статті відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Очевидно, що в разі встановлення судом факту незаконного такого ухилення чи відмови, суд має захистити порушене право Орендаря, оскільки недостатньо забезпечити формальну можливість мати змагальне провадження для оскарження застосування положення закону в її справі (п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини "Кривіцька та Кривіцький проти України"), таке провадження повинно мати наслідком відновлення порушеного права, а не лише його констатацію.

Враховуючи вищезазначені положення рішення Європейського Суду з прав людини "Рисовський проти України", що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків, господарський суд доходить переконливого висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не може отримувати вигоду, тобто стверджувати про припинення права оренди у позивача, шляхом прийняття відповідного Наказу, в результаті невиконання та недотримання самим відповідачем чітких приписів ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивач, належно користуючись своїми правами, як Орендар за Договором, вчинив всі необхідні дії для поновлення Договору оренди, тоді як Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області свавільно порушило вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі", діяло поза межами повноважень, якими наділено Законом, наслідком чого стало порушення права позивача на поновлення Договору оренди на новий строк.

Вимога про визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.01.2018 № 11-188/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" може бути предметом розгляду в господарському суді, оскільки такий Наказ порушує право на майнові права позивача і ця вимога є похідною від спору щодо таких майнових прав.

Вказане ґрунтується на нормах п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем порядку поновлення Договору, то Наказ про припинення права оренди земельної ділянки, яка є об'єктом такого Договору прямо суперечить такому поновленню та порушує право Орендаря на мирне володіння орендованою земельною ділянкою. Також, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не мав права припиняти право оренди позивача, оскільки таке припинення є наслідком свавільних дій відповідача, як державного органу за межами повноважень, наданих йому Законом України "Про оренду землі", а державні органи, які не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (п. 71 Рішення ЄСПЛ "Рисовський проти України"). Відтак, не розглядаючи листів-повідомлень позивача, відповідач припустився (свідомо чи несвідомо) істотніх помилок, які призвели до порушення права позивача на поновлення Договору оренди, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п. 71 Рішення ЄСПЛ "Рисовський проти України"). Тому видання оспорюваного Наказу є наслідок помилки відповідача, а така помилка не може виправлятись за рахунок позивача, а має бути виправлена за рахунок відповідача, як державного органу, шляхом визнання його недійсним та скасування.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з п. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

На підставі вказаних норм господарський суд визнає незаконним та скасовує Наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.01.2018 № 11-188/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки".

Відносно вимоги про визнання недійсним листа-повідомлення № 32-11-0.63-1143/2-18 від 31.01.2018 про заперечення у поновленні Договору оренди, то в цій частині господарський суд не знаходить підстав для задоволення з огляду на таке.

Ст. 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вище досліджено, що позивач має право згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 21 Цивільного кодексу України звернутись до суду із вимогою про скасування правового акту індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Виходячи зі змісту Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за №177/26622, юридичною формою рішень такого органу є накази. Положенням не передбачено прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в області нормативних актів. Юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази, які відповідно до підп. 12 п. 11 названого Положення, підписує начальник Головного управління.

Оспорюваний позивачем лист-повідомлення, яким відповідач повідомляє про прийняте ним рішення, безпосередньо рішенням такого органу не являються.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. При цьому, спосіб оскарження чітко в діючому законодавстві не визначений.

В даному випадку позивач, як орендар, який належно виконував обов'язки за договором, скористався своїм правом на автоматичне поновлення договору, звернувшись до відповідача у встановленому законом порядку з відповідним клопотанням, однак відповідач безпідставно відмовив в оформленні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що досліджено вище.

В той же час перелік способів захисту цивільних прав та інтересів закріплено ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, якими визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів та якими не передбачено такого захисту, як визнання недійсним (таким, що не відповідає законодавству) рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладене у листі - повідомленні, що по суті є вимогою про встановлення юридичних фактів, що можуть встановлюватися лише, як елементи оцінки фактичних обставин справи при розгляді господарськими судами спору про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог СТОВ "ім. Шевченко" в частині визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні від 31.01.2018 № 32-11-0.63-1143/2-18, оскільки воно не є рішенням в розумінні чинного законодавства.

Стосовно визнання укладеною додаткової угоди, то позивач на підставі ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" оскаржив зволікання в укладенні додаткової угоди шляхом визнання її укладеною. Вище перелічені вимоги, що необхідні для визнання договору поновленим відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, належне виконання обов'язків за договором СТОВ "ім. Шевченка" підтверджує належними та достатніми доказами, а саме довідкою Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області від 19.02.2018 № 1031 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, довідкою № 45 від 15.02.2018 Попельнастівської сільської ради, яка підтверджує, що після закінчення строку дії Договору СТОВ "ім. Шевченка" продовжує користуватись земельною ділянкою загальною площею 22,96 га, сплачує орендну плату за таке користування у повному обсязі, користування земельною ділянкою здійснюється за цільовим призначенням. Твердження відповідача щодо неможливості встановити за яку саме земельну ділянку здійснювалась сплата орендної плати і, можливо, позивач прострочував таку сплату за досліджуваним Договором є лише припущеннями відповідача, що не підтверджуються належними доказами в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд враховує, що позивач просить суд визнати укладеною Додаткову угоду на тих самих умовах та на той же строк. Такі умови були запропоновані Орендодавцю згідно заяви від 04.01.2018.

Враховуючи визнання Наказу "Про припинення права оренди" недійсним, лист-повідомлення № 32-11-0.63-1143/2-18 від 31.01.2018, який направлений на виконання п. 4 такого Наказу не вважається належним запереченням в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки в нього відсутня підстава.

З метою захисту права орендаря, що грубо порушене відповідачем, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору на тих самих умовах та на той же строк на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки орендар продовжує користуватись земельною ділянкою та відсутнє заперечення орендодавця у місячний строк після закінчення строку дії договору.

Аналогічний спосіб захисту застосувала ОСОБА_8 Верховного Суду у своїй постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Таким чином, позовні вимоги СТОВ "ім. Шевченко" підлягають задоволенню в частині визнання укладеною додаткової угоди та визнання недійсним Наказу № 11-188/14-18-СГ від 29.01.2018.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним Наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.01.2018 № 11-188/14-18-СГ "Про припинення права оренди".

Визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2008 року, зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.01.2008 за № 040838000002, зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року, державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136 у такій редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2008 року

(зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного

земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня

2008 року за № 040838000002), зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року

(державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136)

м. Кропивницький ___

---

року

Кіровоградської області

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, від імені якого діє

---

, що діє на підставі статті 122 Земельного кодексу України, іменоване в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" - в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до ч.ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду (далі за текстом - угода) про поновлення договору оренди землі від 21 січня 2008 року (зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня 2008 року за № 040838000002), зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року (державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136) (далі за текстом - договір) наступним чином:

1. Поновити договір оренди землі від 21 січня 2008 року (зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня 2008 року за № 040838000002), зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року (державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136) терміном на 5 (п'ять) років.

2. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки 21 січня 2008 року (зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня 2008 року за № 040838000002), зміни до Договору укладені від 29 грудня 2012 року (державна реєстрація речового права оренди від 15 грудня 2017 року за № 23947136).

4. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка", третій у компетентному органі, що проводить державну реєстрацію речових прав.

Реквізити сторін

"Орендодавець": "Орендар":

Головне управління Держгеокадастру у Сільськогосподарське товариство

Кіровоградській області з обмеженою відповідальністю

вул. Академіка Корольова, 26 "ім. Шевченка" в особі директора

м. Кіровоград, ОСОБА_7

Кіровоградська область,

Олександрійський район,

с. Попельнасте, вул. Соборна, 10

---

---

---

---

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" (28062, Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Попельнасте, вул. Соборна, 10, і.к. 30702717) 3524 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 20.12.2018.

Суддя Т. В. Макаренко