Рішення

від 12.12.2018 по справі 922/2993/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2993/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл", 03190, м. Київ, вул. Саратівська, 37, оф. 5, код 40044939 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз-Трейд", 61002, АДРЕСА_1, код 41114708 про спонукання усунути недоліки товару та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз-Трейд", 61002, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл", 03190, м. Київ про стягнення 1 500 000 грн. заборгованості за участю представників:

ТОВ "НК Вест Ойл" - ОСОБА_2, довіреність б/н від 24.10.18

ТОВ "Енергосоюз-Трейд" - ОСОБА_3, довіреність б/н від 29.10.18

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "НК Вест Ойл" (позивач) до ТОВ "Енергосоюз-Трейд" (відповідач) в якій позивач просить суд зобов'язати ТОВ «Енергосоюз-Трейд» безоплатно усунути недоліки товару поставлених у період с 01.10.2018 року по 22.10.2018 року, а саме відповідність товару ТУ та ДТС затверджених в Україні для нафтопродуктів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що за договором від 24 квітня 2017 року поставки нафтопродуктів № ЕС-З-КО ТОВ «Енергосоюз-Трейд» (Постачальник) в період з 01.10.2018 року по 22.10.2018 року поставив ТОВ "НК Вест Ойл" (Покупець) товар, однак, згодом було виявлено, що поставлений товар у зазначений період не відповідає якості яка була узгоджена сторонами, не відповідає ТУ та ДТС затверджених в Україні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2018, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 05.11.2018 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

Підготовче засідання по справі призначено на 03.12.2018.

21.11.2018 до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Енергосоюз-Трейд» відповідно до якої відповідач просить суд стягнути з позивача 1 500 000 грн. заборгованості наявної за договором поставки нафтопродуктів № ЕС-З-КО від 24.04.2017 р.

Ухвалою суду від 23.11.2018 було прийнято зустрічний позов (вх. № 32836 від 21.11.2018) ТОВ "Енергосоюз-Трейд" до ТОВ "НК Вест Ойл" про стягнення заборгованості до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "НК Вест Ойл".

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 03.12.2018 про відкладення підготовчого засідання на 12.12.2018 року, для надання відзиву на зустрічний позов.

ТОВ "НК ВЕСТ ОЙЛ" подав до суду відзив на зустрічний позов (вх. №34181 від 07.12.2018) в якому вказує, що в період з 01.10.2018 року по 22.10.2018 року Постачальник поставив Покупцю Товар, а Покупець прийняв вказаний Товар.

22.10.2018 року між сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2018 по 22.10.2018 року, відповідно до якого TOB НК Вест Ойл має заборгованість у сумі 5 497 928,96 грн. перед ТОВ Енергосоюз-Трейд .

22.10.2018 року сторонами було укладено додаткову угоду до поставки нафтопродуктів № ЕС-З-КО від 24.04.2017 року у якій сторони узгодили такий графік повернення заборгованості: до 01.11.2018 року - 1 500 000 гривень, до 31.12.2018 року - 3 997 928, 96 гривень.

Станом на сьогоднішній день у ТОВ НК Вест Ойл перед ТОВ Енергосоюз- Трейд дійсно існує заборгованість у розмірі 1 500 0000 грн. У зв'язку із скрутним фінансовим становищем та відсутністю необхідних грошових коштів оплатити вищезазначену заборгованість TOB НК Вест Ойл не має можливості.

Крім того, TOB НК Вест Ойл вважає що поставка товару в період з 01.10.2018 року по 22.10.2018 року здійснена з порушенням умов Договору, які викладені у первісному позові за даною справою.

Таким чином, з відзиву на зустрічний позов не вбачається можливим дійти висновку щодо визнання TOB НК Вест Ойл зустрічного позову.

ТОВ Енергосоюз- Трейд подало до суду відзив на первісний позов (вх. № 34250 від 07.12.2018), в якому вважає, що Постачальник свої зобов'язання з договором виконував належним чином, з твердженням Позивача у первісній позовній заяві про те, що в період з 01.10.2018 по 22.10.2018 року Постачальником було здійснено поставку Товару неналежної якості, не згодний, проти задоволення первісного позову про усунення недоліків товару заперечує в повному обсязі. Зазначає, що Позивач по первісному позову не надає на підтвердження своєї позиції жодних доказів, які б вказували на порушення ТОВ Енергосоюз-Трейд умов Договору.

12.12.2018 сторони звернулися до суду з письмовою згодою, згідно ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Таким чином ухвалою суду від 12.12.2018 було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті на 12.12.2018.

Представник Позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримував вимоги, викладені в його позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, підтримував зустрічний позов.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового засідання.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2017 року ТОВ НК Вест Ойл (надалі- Покупець, Позивач) було укладено договір поставки нафтопродуктів № ЕС-З-КО з ТОВ Енергосоюз-Трейд (надалі -Постачальник, Відповідач).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати , а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі- Товар) в кількості, асортименті, по цінам, в терміни відповідно до умов Договору і додатків до нього, що є невід'ємною частинами договору.

Згідно п. 7.1. Договору Покупець зобов'язується оплатити Товар на умовах 100% попередньої оплати Партії товару, якщо інше не передбачене Сторонами у додатках до даного договору.

Відповідно до п. 7.7. Договору якщо в результаті звірки взаєморозрахунків буде виявлено, що сум грошових коштів, отриманих від Покупця на оплату товару за відповідним Додатком до даного Договору:

а) недостатньо для покриття вартості поставленої партії товару - Постачальник відшкодовує Покупцю протягом 10 (десяти) банківських днів надлишок суми, на підставі листа Покупця і підписаного Сторонами акту звірки взаємних розрахунків.

22.10.2018 року між сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2018 по 22.10.2018 року, відповідно до якого TOB НК Вест Ойл має заборгованість у сумі 5 497 928,96 грн. (п'ять мільйонів чотириста дев'яносто сім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 96 копійок) перед ТОВ Енергосоюз-Трейд .

22.10.2018 року сторонами було укладено додаткову угоду до поставки нафтопродуктів № ЕС-З-КО від 24.04.2017 року у якій сторони узгодили такий графік повернення заборгованості:

до 01.11.2018 року - 1 500 000 гривень ( один мільйон п'ятсот тисяч гривень)

до 31.12.2018 року - 3 997 928, 96 гривень ( три мільйона дев'ятсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 96 копійок).

Як було встановлено під час розгляду справи, сьогоднішній день Покупцем не сплачено коштів за отриманий товар, строк оплати яких був до 01.11.2018, внаслідок чого у TOB НК Вест Ойл утворилась заборгованість перед ТОВ Енергосоюз-Трейд у розмірі 1 500 000 грн., що й стало підставою для звернення ТОВ Енергосоюз-Трейд до суду з зустрічним позовом.

В свою чергу TOB НК Вест Ойл в своєму первісному позові вказує, що товар, поставлений в період з 01.10.2018 року по 22.10.2018 року не відповідає якості яка була узгоджена сторонами, не відповідає ТУ та ДТС затверджених в Україні, що й стало підставою для його звернення до суду за захистом своїх прав з позовом про зобов'язання ТОВ «Енергосоюз-Трейд» безоплатно усунути недоліки цього товару.

Надаючи оцінку та правову кваліфікацію зазначеним обставинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.193 ГК України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ст. 674 ЦК України Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ст. 278 ЦК України Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору якість Товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) і державним стандартам (ДСТ), що діють на території України, і підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу - виробника Товару.

Відповідно до п. 6.1. Договору - Приймання Товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог:

- Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України» (затверджена Наказом № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції 02 вересня 2008 року № 805/15496);

- Інструкції "З контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" (затверджена Наказом від 4 червня 2007 року N 271/121), в подальшому Інструкції, а також відповідно до умов даного Договору і Додатків до нього.

Пунктом 6.2. договору сторони домовились, що Товар вважається поставленим ПОСТАЧАЛЬНИКОМ і прийнятим ПОКУПЦЕМ по кількості і якості відповідно до умов даного Договору і Додатків до нього, а також відповідно до паспорту якості, виданого заводом-виробником. Постачальник зобов'язується передати залізниці або транспортній організації, відповідно, паспорт якості (посвідчення про якість) разом з іншими супровідними документами на Товар, що надаються для перевезення Товару залізницею або автотранспортом (при умовах поставки Товару: FСА - станція або пункт відправлення, зазначені у відповідному Додатку до даного Договору), або Вантажовідправнику Покупця (при умовах поставки Товару: FСА - естакади наливу нафтопродуктів, зазначені у відповідному Додатку до даного Договору; СРТ станція або пункт призначення, зазначені у відповідному Додатку до даного Договору), або Покупцю (при умовах поставки Товару: ЕХW незалежно від місця передачі Товару) в залежності від умов поставок Товару, зазначених у відповідних Додатках до даного Договору.

Згідно п. 6.7. Договору - ПОКУПЕЦЬ має право виставити ПОСТАЧАЛЬНИКУ претензію по якості Товару не пізніше 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати поставки Товару, за умови дотримання ПОКУПЦЕМ вимог, визначених даним Договором і положеннями Інструкції в частині, що не суперечить даному Договору.

Претензія Покупця щодо поставки неякісного Товару вважається необґрунтованою, якщо ПОКУПЕЦЬ не одержав акт незалежного експерта про неналежну якість Товару, що повинен бути прикладений до претензії. Сторони підтверджують, що погодженим незалежним експертом є ОСОБА_4 України. Організація експертизи Товару здійснюється за рахунок ПОКУПЦЯ. У випадку задоволення претензії ПОКУПЦЯ про неналежну якість Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язаний відшкодувати витрати ПОКУПЦЯ на проведення експертизи за умови надання документів, що підтверджують такі витрати.

За приписом статтей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

При цьому, Позивач, посилаючись в первісному позові на те, що Відповідачем в період з 01.10.2018 року по 22.10.2018 року Постачальник поставив Покупцю Товар, а Покупець прийняв вказаний Товар, однак, згодом було виявлено, що поставлений товар у зазначений період не відповідає якості яка була узгоджена сторонами, не відповідає ТУ та ДТС затверджених в Україні, не надав суду ні до самої позовної заяви, ні в подальшому під час розгляду справи, будь-яких доказів на підтвердження цих обставин.

Позивачем не надано взагалі доказів того, що ним проводилося дослідження чи будь-яка експертиза якості поставленого товару.

Матеріали справи, також, не містять доказів звернення Позивача з вимогами (Претензією) до Відповідача щодо якості товару.

Більш того, до матеріалів справи надані копії видаткових накладних № 3655 від 09.10.2018, №3653 від 09.10.2018, №3747 від 19.10.2018, №3738 від 19.10.2018, дослідивши які, судом було встановлено, що вони містять підписи та печатки як Постачальника так і Покупця.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як унормовано ч. 2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфін України 24.05.1995, № 88: 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

При цьому суд зазначає, що підписання покупцем накладних, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Тобто, Позивачем було прийнято товар без зауважень щодо якості, кількості та комплектності товаросупроводжувальних документів.

Виходячи з викладеного, суд вважає безпідставними доводи Позивача викладені у позові та запереченнях на зустрічну позовну заяву.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між Позивачем та Відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого Позивач повинен був оплатити Відповідачу отриманий товар до 01.11.2018, а Відповідач має право вимагати від Позивача виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, суд ураховує правову позицію, висловлену ЄСПЧ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 р.). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Позивач в установленому порядку не довів обставини, на які він посилається в позовній заяві, а також не спростував обставини повідомлені Відповідачем у зустрічному позові, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні первісних позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ Енергосоюз-Трейд безоплатно усунути недоліки товару поставленого у період с 01.10.2018 року по 22.10.2018 року та задоволення зустрічного позову Відповідача про стягнення з ТОВ "НК Вест Ойл" 1 500 000,00 грн. заборгованості.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами до відшкодування були заявлені лише витрати по сплаті судового збору.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне судові витрати за розгляд первісного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл" та судові витрати за розгляд зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз-Трейд" відмовити повністю.

Судові витрати за розгляд первісного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл".

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл" задовольнити повінстю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл" (03190, м. Київ, вул. Саратівська, 37, оф. 5, код 40044939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз-Трейд" (61002, АДРЕСА_1, код 41114708) 1 500 000 грн. заборгованості наявної за договором поставки нафтопродуктів № ЕС-З-КО від 24.04.2017 р.

Судові витрати за розгляд зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл" (03190, м. Київ, вул. Саратівська, 37, оф. 5, код 40044939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз-Трейд" (61002, АДРЕСА_1, код 41114708) - 22 500,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Вест Ойл" (03190, м. Київ, вул. Саратівська, 37, оф. 5, код 40044939).

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз-Трейд" (61002, АДРЕСА_1, код 41114708).

Повне рішення складено 20.12.2018 р.

Суддя ОСОБА_1