РІШЕННЯ
Іменем України
10 грудня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/624/18 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., при секретарі Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця Походні Оксани Валентинівни,
АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1
до відповідача: Ніжинської міської ради Чернігівської області
пл. імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 34644701
про визнання поновленим договору оренди землі та зобов'язання вчинити дії щодо підписання додаткової угоди
За участю представників сторін:
від позивача: Васюк Д.Г.
відповідача: Ільющенко С.В.
В судовому засіданні, на підставі ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
20.08.2018 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Походні Оксани Валентинівни до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання поновленим договору оренди землі та зобов'язання вчинити дії щодо підписання додаткової угоди.
В обґрунтування підстав позову позивач повідомив, що звертався до відповідача із заявою від 16.05.2018 та листом-повідомленням від 26.07.2018, до яких додавав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 13.06.2013, та після закінчення дії договору продовжив користуватися земельною ділянкою і належним чином виконувати умови такого договору. З огляду на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди землі в порядку та строки, які встановлені ст. 33 Закону України Про оренду землі , позивач вважає, що договір оренди є поновленим, а тому має бути укладена відповідна додаткова угода, від укладення якої відповідач ухиляється.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 справа №927/624/18 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою суду від 27.08.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: доплати 1762,00 грн судового збору за другу вимогу немайнового характеру.
03.09.2018, у встановлений судом строк, на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 30.08.2018 про усунення недоліків до якого додано доказ сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн (квитанція №20 від 30.08.2018).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 позовну заяву фізичної особи - підприємця Походні Оксани Валентинівни до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання поновленим договору оренди землі та зобов'язання вчинити дії щодо підписання додаткової угоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.10.2018.
27.09.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 02.1-18/2175 від 21.09.2018 в якій відповідач заперечує проти позовних вимог мотивуючи це невиконанням позивачем обов'язку щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір та ненаданням позивачем додаткової угоди в строк не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору, у зв'язку з чим позивачем втрачено переважне право на укладання договору оренди на новий строк, що, на думку відповідача, в свою чергу унеможливлює автоматичне поновлення договору оренди землі в порядку ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Суд долучив поданий відповідачем відзив до матеріалів справи.
10.10.2018 до початку підготовчого засідання від позивача надійшли відповідь на відзив в якому позивач вважає, що викладені відповідачем у відзиві доводи не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать вимогам закону у зв'язку з чим просить суд позов задовольнити.
Крім того, позивачем подано клопотання про витребування у відповідача письмових доказів: регламенту Ніжинської міської ради в редакції чинній на червень 2018 та належні та допустимі докази оприлюднення рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області № 31-39/2018 від 26.06.2018 на офіційному сайті ради.
Відповідачем подано клопотання № 02.1-18/686 від 10.10.2018 про допит у якості свідка головного спеціаліста відділу земельних відносин Виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_5, яка здійснювала опрацювання заяви позивача та повідомляла телефоном останнього про результату її розгляду.
Подані позивачем та відповідачем клопотання долучено судом до матеріалів справи.
10.10.2018 суд ухвалив продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів, зобов'язавши відповідача надати регламент Ніжинської міської ради в редакції чинній на червень 2018 та належні та допустимі докази оприлюднення рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області № 31-39/2018 від 26.06.2018 на офіційному сайті ради, викликавши в підготовче засідання 12.11.2018 позивача та відповідача.
В підготовчому засіданні 12.11.2018 позивачем та відповідачем подані клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, які задоволено судом. Позивач заперечив проти клопотання відповідача про виклик свідка, в той же час, представник відповідача висловив припущення щодо можливості огляду доказів за місцем їх знаходження.
Суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 26.11.2018.
26.11.2018 відповідачем подано копії договору на надання послуг веб-хостінгу № 1127663 від 03.04.2017 та договору №20001 про надання послуг з розробки електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) від 24.02.2015, які долучено судом до матеріалів справи.
Крім того, в підготовчому засіданні 26.11.2018 судом задоволено клопотання відповідача про виклик свідка для допиту в судове засідання розгляду справи по суті, в якому також буде здійснено огляд сторінки веб-сайту Ніжинської міської ради, з залученням до участі у такому огляді спеціаліста суду, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.12.2018.
10.12.2018 позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу та копією рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару. Суд задовольнив клопотання долучивши подані документи до матеріалів справи.
В судове засідання 10.12.2018 з'явився свідок ОСОБА_5, головний спеціаліст Відділу земельних відносин Виконкому Ніжинської міської ради. Керуючись ст. 211 Господарського процесуального кодексу України, суд роз'яснив сторонам порядок проведення допиту свідка та під звукозапис судового процесу попередив свідка про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384,385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиві показання свідка та за відмову давати показання. Як повідомив суду свідок, він працює на посаді головного спеціаліста Відділу земельних відносин Виконкому Ніжинської міської ради та не є працівником Центру надання адміністративних послуг Ніжинської міської ради, до якої звертався позивач і до компетенції якого відноситься повідомлення заявників про результати розгляду поданих заяв. Свідок також зауважила, що до кола посадових обов'язків головного спеціаліста Відділу земельних відносин Виконкому Ніжинської міської ради не входить обов'язок сповіщати про результати звернень громадян до Центру надання адміністративних послуг. Повідомлення телефоном позивача 11.07.2018 щодо результату розгляду поданої заяви не було передбачено посадовими інструкціями, а було здійснено виключно за власною ініціативою.
На запитання представника позивача чи були під час розгляду додаткової угоди заперечення у відповідача щодо поновлення строку оренди землі позивачем свідок зазначила, що про такі заперечення їй не відомо, оскільки рішення про поновлення договорів оренди земельних ділянок приймаються депутатами на відповідній сесії ради.
Крім того, в судовому засіданні 10.12.2018 у присутності представників сторін та залученого судом спеціаліста в приміщенні Господарського суду Чернігівської області здійснено огляд веб-сайту (сторінки) в мережі інтернет Ніжинської міської ради де за розміщеним посиланням Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, внесення змін в рішення міської ради, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження технічної документації, надання земельних ділянок суб'єктам господарювання фізичним особам , розміщено та доступно для завантаження рішення Ніжинської міської ради №31-39/2018 від 26.06.2018. За результатами огляду доказів за їх місцезнаходженням складено протокол огляду який підписано всіма особами, що приймали участь у такому огляді без зауважень.
Представник позивача позов підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
В свою чергу, відповідач заперечував проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні, оскільки позовні вимоги позивача, як вказує відповідач є безпідставними.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ :
13.06.2013 між позивачем та Ніжинською міською радою було укладено договір оренди землі, відповідно до умов п. 1 якого Ніжинська міська рада (орендодавець) надала, а позивач як орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення малої архітектурної форми - торгівельного павільйону на підставі рішення тридцять четвертої сесії шостого скликання Ніжинської міської ради від 04.12.2012, у м. Ніжині, по вул. Московській, 21-К.
Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду надається земельна ділянка з кадастровим номером: 47 104 00000:02:08:0045 загальною площею 0,0024га, у тому числі 0,0024га під будівлею.
За умовами п. 20 даного договору сторони визначили, що передача земельної ділянки орендареві здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі його укладено строком на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п. 43 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір оренди зареєстровано у Ніжинському міському відділі Чернігівської регіональної філії Центр ДЗК , дата реєстрації речового права 13.06.2013.
16.05.2018 позивачем на ім'я Ніжинського міського голови подано заяву про продовження строку дії договору оренди землі під павільйон, площею 0,0024га за адресою м. Ніжин, по вул. Московська, 21-К. Заяву отримано відповідачем 16.05.2018 та зареєстровано за реєстраційним номером 1327.
26.07.2018 позивачем направлено на адресу відповідача лист в якому позивач, посилаючись на положення ст. 33 Закону України Про оренду землі направила відповідачу 2 примірники додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки один з яких після підписання просила повернути в найкоротший термін для здійснення подальшої державної реєстрації.
На 39 сесії VII скликання Ніжинської міської ради 26.06.2018 прийнято рішення Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, внесення змін в рішення міської ради, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження технічної документації, надання земельних ділянок суб'єктам господарювання фізичним особам , п. 1.2. якого поновлено договір оренди терміном до 01 листопада 2018 року на земельну ділянку площею 0,0024 га за адресою: м. Ніжин, вул. Московська, 21К кадастровий номер 7410400000:02:008:0045 фізичній особі-підприємцю Походні Оксані Валентинівни для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності (павільйон)), зі встановленням орендної плати на рівні 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік, тощо.
Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною першою ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно із ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 8 договору оренди землі від 13.06.2013 передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.
Це положення договору узгоджується із загальною нормою ч.1 ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України Про оренду землі .
Так, у ч.1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, у частинах 1-5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Таким чином, згідно із ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених ст. 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Отже, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами 8, 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч.8 ст. 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч. 1-5 і ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не пов'язані одна з іншою. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі 920/739/17.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Рішенням Ніжинської міської ради 36 сесії VII скликання №18-36/2018 від 28.02.2018 затверджено регламент центру надання адміністративних послуг Ніжиської міської ради Чернігівської області п. 31, 34 якого передбачають здійснення адміністратором центру перевірки відповідності вхідного пакета документів інформаційній картці адміністративної послуги, у разі потреби - надає допомогу суб'єктові звернення у заповненні бланка заяви. Адміністратор центру приймає заяву, у якій повинна міститись необхідна інформація про адміністративну послугу, яку має намір отримати заявник та перелік документів (копій документів), поданих суб'єктом звернення до неї.
Пунктом 38 вказаного регламенту передбачено обов'язок адміністратора центру під час отримання вхідного пакета документів з'ясувати прийнятний для суб'єкта звернення спосіб його повідомлення про результат надання адміністративної послуги, а також спосіб передачі суб'єктові звернення вихідного пакету документів (особисто, засобами поштового або телекомунікаційного зв'язку), про що зазначається в описі вхідного пакета документів у паперовій та/або електронній формі.
До адміністративного центру 16.05.2018 позивачем на ім'я Ніжинського міського голови подано заяву про продовження строку дії договору оренди землі під павільйон, площею 0,0024га за адресою м. Ніжин, по вул. Московська, 21-К. Заяву прийнято 16.05.2018 та зареєстровано за номером 1327). Вказана заява не містить відміток у графі щодо обраного заявником способу повідомлення так і способу надання результату розгляду поданої заяви.
Надаючи інформацію першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олійнику Г.М., в.о. начальника відділу адміністративно-дозвільних процедур Степнова Ю.М. листом № 06-17/107 від 03.09.2018 (а.с. 75) повідомила, що 11.07.2018 адміністратор відділу адміністративно-дозвільних процедур Михальченко О.М. повідомив позивача по телефону про прийняте Ніжинською міською радою рішення, в той час як лист з витягом з рішення Ніжинської міської ради №31-39/2018 від 26.06.2018 направлено на адресу позивача лише 27.08.2018.
Посилання на текст вказаного рішення розміщено на інтернет-сторінці Ніжинської міської ради в розділі Рішення, прийняті на 39 сесії 7 скликання 26.06.2018, де за посиланням Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, внесення змін в рішення міської ради, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження технічної документації, надання земельних ділянок суб'єктам господарювання фізичним особам (http://www.nizhynrada.gov.ua/storage/проект 2/Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, внесення змін в рішення міської ради,-49-.doc) розміщено та доступно для завантаження файл з текстом рішення. Зазначена на інтернет-сторінці дата оприлюднення (розміщення) файлу з текстом рішення - 02.07.2018.
Як вбачається з протоколу огляду доказів у місці їх знаходження від 10.12.2018, здійсненого за участю залученого спеціаліста, встановити точну дату розміщення відповідного посилання на інтернет сторінці не вбачається за можливе, в той же час з огляду вказаної інтернет сторінки не можна дійти беззаперечного висновку про те, чи є зазначення такої дати фіксованим (яка проставляється автоматично у момент розміщення інформації та є остаточною з виключенням можливості редагування такої дати у майбутньому) або при внесенні інформації на сторінку інтернет-ресурсу дата вноситься відповідальною особою в окрему форму яку може бути відредаговано в подальшому. Як зазначив під час проведення огляду спеціаліст однозначна відповідь на поставлені судом запитання може бути отримана під час проведення огляду адміністративної частини веб-сайту або безпосередньо у підприємства, що надає послуги веб-хостінгу для Ніжинської міської ради.
Таким чином, дата на веб-сайті (інтернет-сторінці) Ніжинської міської ради не є належним та допустимим доказом розміщення такого рішення 02.07.2018. Посилання відповідача на повідомлення позивача телефоном відхилено судом, оскільки такий спосіб повідомлення при поданні заяви від 16.05.2018 позивачем не обирався, доказів здійснення такого повідомлення відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача на повідомлення в телефонному режимі судом не приймається, оскільки воно здійснене неуповноваженою особою та у спосіб, який суперечить ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .
Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено надсилання листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Законом не встановлений початок перебігу строку для надсилання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи закінчився встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце обґрунтовані заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Як зазначалось вище та не заперечується відповідачем витягом з рішення Ніжинської міської ради №31-39/2018 від 26.06.2018 поновлено строк оренди позивачу до 01.11.2018 направлено на адресу позивача 27.08.2018.
Передбачений ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі лист-повідомлення про відмову в поновленні договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах на адресу позивача не направлявся.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі на поновлення договору. Матеріали справи свідчать, що відповідач безпідставно позбавив позивача права скористатись переважним правом на поновлення договору оренди на той самий термін (5 років) і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Також суд приймає до уваги висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини: за обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити терміни його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат; крім того вказаним рішенням було встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором.
У ході розгляду справи судом був встановлений факт вчинення орендарем дій, які полягають у продовженні користування земельною ділянкою, внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, укладення договорів про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, на водопостачання та водовідведення, договір на постачання електричної енергії, що свідчить про намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі.
Так, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов'язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату. При цьому, рішення про поновлення договору оренди на менший строк ніж передбачений п. 8 договору оренди від 13.06.2013 відповідач приймав виходячи за рамки норм, зокрема як вимог так і строків, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі .
За вказаних обставин, враховуючи те, що позивач належним чином продовжує виконувати свої обов'язки за договором оренди землі після закінчення строку його дії 13.06.2018, в матеріалах справи відсутні докази відмови орендодавця в поновленні договору у встановлений законодавством місячний строк, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Частинами 1-4 до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем, у тексті поданої до суду позовної заяви зазначено, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи включає в себе 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, тоді як поданий розрахунок гонорару за надану правову допомогу складено на суму 6750,00 грн.
У відповідності до ст.13,14,15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням.
Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
В якості документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу у Господарському суді Чернігівської області, надано ордер серії ЧН №001882 від 10.10.2018 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 573 від 09.09.2011 підтверджуюче, що Васюк Д.Г. є адвокатом.
У відповідності до ч. 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України , позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд.
Договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Васюк Д.Г. та позивачем, розрахунку витрат робочого часу адвоката, пов'язаних з наданням правничої допомоги, що підлягає сплаті як судові витрати, доказів сплати позивачем адвокату гонорару (грошової винагороди), суду не надано.
Приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду документального підтвердження понесення витрат на правову допомогу, а саме платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а тому у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача відповідних витрат.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 237-241, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки до Договору оренди землі від 13.06.2013 між Ніжинською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Походнею Оксаною Валентинівною в наступній редакції:
Додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки до Договору оренди землі від 13.06.2013 (державна реєстрація від 13.06.2013р. № 4827322)
Ніжинська міська рада Чернігівської області ( код ЄДРПОУ 34644701), в подальшому Орендодавець , з одного боку, та підприємець Походня Оксана Валентинівна (РНОКПП НОМЕР_1), яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, в подальшому Орендар з іншого боку, відповідно до ст.ст.21,33 Закону України Про оренду землі , уклали цю угоду про наступне.
1. Поновити термін договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером : 74 104 00000:02:008:0045, яка знаходиться в м. Ніжин, вул. Московська, 21-К (державна реєстрація від 13 червня 2013 року № 4827322) на 5 (п'ять) років до 13 червня 2023 року.
2. Всі інші умови вищевказаного договору, які не зачіпаються даною угодою, залишаються незмінними.
3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 13 червня 2013 року № 4827322) та набирає чинності з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.
3. Стягнути з Ніжинської міської ради (пл. імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 34644701) на користь Фізичної особи - підприємця Походні Оксани Валентинівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 3524,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2018 року.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2018 |
Оприлюднено | 21.12.2018 |
Номер документу | 78747502 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Фесюра М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні