Постанова
від 13.12.2018 по справі 818/1719/18
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1719/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Гуцала М.І. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника відповідача Кунець В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2018р. (головуючий суддя І інстанції І.Г. Шевченко, повне рішення складено 10.09.2018 року) по справі № 818/1719/18.

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Косівщинська"

про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 02.04.2018 № Ж- 2549-2073/21-18 у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_2 704,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2018р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 02.04.2018 № Ж- 2549-2073/21-18 у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права, через те, що спірна земельна ділянка, на даний час перебуває в оренді ТОВ АФ "Косівщина", просить суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року по справі № 818/1719/18 та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 подав до Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області заяву від 28.02.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2,00 гектарів, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Листом від 02.04.2018 № Ж- 2549-2073/21-18 відповідач повідомив позивача про неможливість задоволення поданої заяви, у зв'язку з тим, що відповідно до рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 №2/1 начальникам головних управлінь Держземагентства в областях за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні з 15 жовтня 2014 року, доручено обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Згідно листа Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області від 27.03.2018 № 236, сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення ОСОБА_2 земельної ділянки.

Також було зазначено, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року №333-р і від 22 вересня 2016 №688-р передбачено розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням прийнято до уваги позицію сільської ради під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено, виходячи з того, що відмова відповідача у задоволенні заяви позивача, не ґрунтується на приписах ст. 118 Земельного кодексу України, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу є відсутність погодження Косівщинською сільською радою питання з відведення земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач посилається на рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1, яким доручено начальникам головних управлінь Держземагенства в областях на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження вказаними землями. Між тим, колегія суддів вважає таке посилання є безпідставним, оскільки позиція місцевої ради щодо не надання згоди на відведення земельної ділянки не є відповідною підставою передбаченою частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Крім того, посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р та від 22.09.2016 №688-р є безпідставним оскільки даними розпорядженнями схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні та затверджено план заходів щодо її виконання, однак вони не встановлюють жодних норм у галузі регулювання земельних відносин. До того ж, відповідно до частини 3 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" розпорядження є актом Кабінету Міністрів України, який видається з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, а тому посилання на такий документ як підставу для унормування порядку отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованим.

Приписи ст. 118 Земельного кодексу України містять вичерпний перелік підстав відмови у наданні такого дозволу, якими можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, висновки відповідача про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав непогодження Косівщинською сільською радою відведення ОСОБА_2. земельної ділянки, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем правомірність свого рішення не доведено.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення відповідача не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, відповідно до якої рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути обґрунтованим та прийнятим на підставі приписів чинного законодавства.

Одним із доводів правомірності відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, наведених у апеляційній скарзі є те, що земельна ділянка перебуває у оренді ТОВ АФ "Косівщина".

Надаючи оцінку аргументам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що перебування земельної ділянки у оренді ТОВ АФ "Косівщина" не було підставою для прийняття оскаржуваної відмови.

Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям ст. 2 КАС України, суд надає правову оцінку мотивам та підставам, які були покладені в основу цього рішення.

Враховуючи, що перебування земельної ділянки в оренді не було підставою для відмови у задоволенні заяви позивача, а тому дана підстава для відмови, колегією суддів до уваги не приймаються.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання оскаржуваної відмови протиправною та її скасування підлягають задоволенню.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що приписами ст. 118 Земельного кодексу України рішення про надання або відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою приймається відповідним органом виконавчої влади за результатом розгляду клопотання поданого разом з графічними матеріалами та погодженням землекористувача.

Тобто, прийняттю рішення передує процедура розгляду певного пакету документів, визначених ст. 118 Земельного кодексу України та перевірки місця розташування земельної ділянки вимогам законів та відповідній документації.

Колегія суддів зазначає, що подана позивачем заява від 28.02.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність разом з відповідними документами відповідачем на відповідність критеріям ст. 118 Земельного кодексу України щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що є єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, не перевірялось.

Висновки відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ґрунтувалися лише на відсутності згоди сільської ради.

Суд звертає увагу, що повноваження щодо перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів та наведеним документам, належить відповідачу, при цьому, суд не може підміняти орган, на який чинним законодавством покладені такі повноваження.

Враховуючи, що перевірка відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, належить до повноважень відповідача, яким така перевірка не здійснювалась, у суду відсутні підстави для перевірки наявності або відсутності підстав встановлених ст. 118 Земельного кодексу України для надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, пунктом 1 Положення про ГУ Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Підпунктом 13 пункту 4 вказаного Положення передбачено, що Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

З наведеного вбачається, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Вищенаведеним положенням Земельного кодексу України чітко визначені підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу.

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не мають втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

У зв'язку із цим, колегія суддів вважає, що у цій справі найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права є визнання відмови відповідача протиправною, скасування його рішення та зобов'язання розглянути клопотання позивача повторно.

Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.10.2018 року по справі №822/584/18.

Відповідно до ч. 3 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи, що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування оскаржуваної відмови, прийнятої з підстав, викладених у листі Головного управління Дергеокадастру у Сумській області від 02.04.2018 року № Ж- 2549-2073/21-18, а також те, що відповідачем клопотання позивача разом з відповідними документами не перевірялись на відповідність критеріям встановленим ст. 118 Земельного кодексу України, тому вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_2

У зв'язку з цим, позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що через неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл щодо відведення земельної ділянки у власність з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 по справі № 818/1719/18 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року в іншій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) М.І. Гуцал О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 20.12.2018.

Дата ухвалення рішення13.12.2018
Оприлюднено21.12.2018

Судовий реєстр по справі —818/1719/18

Постанова від 13.12.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Постанова від 13.12.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 27.11.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 27.11.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 08.11.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 08.11.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Рішення від 04.09.2018

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Рішення від 04.09.2018

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 26.06.2018

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 07.05.2018

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні