Рішення

від 21.12.2018 по справі 904/4982/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4982/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ", с.Великий Омеляник

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЄАЖ", м.Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 44 739,22 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЄАЖ" і просить суд стягнути 22 000,00 грн. - боргу, 11 662,40 грн. - пені, 3 867,50 грн. - інфляційних витрат, 172,60 грн. - 3% річних, 7 036,72 грн. - 20% річних та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №14/02/2017 РІ від 14.02.2017р. в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав.

Вважаючи на те, що ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою Відповідача зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і за інформацією з сайту Укрпошта знаходиться у точці доставки та не отримується Відповідачем з 10.11.2018р. то вважається, що адресат належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" (далі-Позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЄАЖ" (далі-Відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № 14/02/2017 РІ (а.с.9).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність покупця кормові добавки торгової марки "Neovia", амінокислоти торгової марки "Evonik" та інші товарні позиції, визначені у п. 2.1 цього Договору, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, в кількості, за цінами та на умовах, викладених у Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, поставка продукції здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії продукції узгоджуються сторонами, шляхом оформлення замовлень на поставку продукції відповідно до умов, визначених цим Договором та узгоджуються сторонами у відповідних додатках.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що постачальник поставляє, а покупець оплачує продукцію за цінами вказаними у підписаних сторонами специфікаціях.

Сторонами була підписана Специфікація № 2 від 19.10.2017р., в якій сторони дійшли згоди щодо найменування, одиниць виміру, кількості, вартості та оплати товару (а.с.26).

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачу товар на суму 105 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 325 від 20.10.2017р. (а.с.25).

Відповідно до 6 Специфікації № 2, оплата здійснюється в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку на умовах: розрахунок у повному розмірі в національній валюті України з врахуванням ПДВ, з відтермінуванням 21 календарний день.

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 83 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.14-23).

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 22 000,00 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 22 000,00 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 Специфікації № 2, строк оплати товару є таким, що настав 10.11.2017р.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 22 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 9.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов Договору покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 11 662,40 грн. за період з 13.11.2017р. по 01.11.2018р.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом та з цього приводу суд вважає, що вказана вимога повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача у розмірі 11 662,40 грн.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 172,60 грн. за період з 13.11.2017р. по 02.12.2017р. та інфляційні втрати у розмірі 3 867,50 грн. за період з 13.11.2017р. по 27.09.2018р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 172,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 867,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 9.6 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов Договору протягом терміну, що перевищує 20 календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника 20% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

На підставі п. 9.6 Договору, Позивачем нараховано Відповідачу нараховано 20% річних у розмірі 7 036,72 грн. за період з 02.12.2017р. по 01.11.2018р.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 20% річних у розмірі 7 036,72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЄАЖ" (49051, м. Дніпро, просп.. Газети ПравдаАДРЕСА_1, ЄДРПОУ 36572372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" (45624, Волинська область, Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, буд 3Б, ЄДРПОУ 36770782) основний боргу у розмірі 22 000,00 грн., пеню у розмірі 11 662,40 грн., 3% річних у розмірі 172,60 грн. , 20% річних у розмірі 7 036, 72 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 867,50 грн., судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

21.12.2018р.