Рішення

від 21.12.2018 по справі 904/4976/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4976/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Лисканич Христини Стефанівни, м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки та охорони "ДЕФЕНДЕР", м.Кривий Ріг

про стягнення коштів за договором купівлі-продажу в сумі 113 099,80 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Лисканич Христина Стефанівна звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки та охорони "ДЕФЕНДЕР" і просить суд стягнути 83 544,97 грн. - боргу, 27 487,95 грн. - пені, 2 066,88 грн. - 3% річних та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу №354 від 24.11.2017р. в частині поставки оплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав.

Вважаючи на те, що ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою Відповідача зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2017р. між Фізичною особою-підприємцем Лисканич Христиною Стефанівною (далі-Позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки та охорони "ДЕФЕНДЕР" (далі-Відповідач, продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 354 (а.с.21).

Відповідно до п.1.1 Договору, продавець бере на себе зобов'язання продати (передати у власність) покупця 4 шт. відеокарти Asus PCI-Ex GeForce GTX 1080 Ti ROG Strix OC 11GB GDDR5X; 1 шт. блоку живлення Chieftec Navitas GPM-1250C; 6 шт. відеокарт Sapphire PCI-Ex Radeon RX 570 Nitro+ 8GB GDDR5 відповідно до специфікації, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити замовлений товар, на умовах цього Договору.

Сторонами була підписана Специфікація № 1 від 24.11.2017р., в якій сторони дійшли згоди щодо номенклатури, кількості та вартості товару, що поставляється (а.с.24).

Договір діє з моменту підписання сторонами і до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно умов Договору, але не пізніше чим до 31.12.2017р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору (п.2.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору, сторони домовляються про те, що загальна договірна ціна товару за цим Договором купівлі-продажу з ПДВ становить 83 544,97 грн.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що покупець бере на себе зобов'язання протягом п'яти банківських днів з дня підписання цього Договору перерахувати на поточний рахунок продавця указану суму коштів, визначені в п. 3.1 Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору, оплата здійснюється в національній валюті України, на підставі рахунку-фактури.

Відповідачем було виставлено Позивачу рахунок на оплату № СФ-000004515 від 24.11.2017р. на суму 83 544,97 грн. (а.с.26).

Позивачем було оплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 161 від 29.11.2017р. (а.с.27).

Продавець зобов'язується передати покупцю весь товар протягом семи календарних днів з дати попередньої оплати (п. 4.1 Договору).

21.12.2017р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача лист, в якому він просить повернути грошові кошти у розмірі 83 544,97 грн. у зв'язку з не поставкою товару (а.с.28).

21.12.2017р. Відповідач надав відповідь Позивачу, в якій просить відтермінувати поставку товару до кінця поточного року та зазначає, що бере на себе зобов'язання поставити товар до 31.12.2017р. (а.с.29).

28.12.2017р. Позивач направив на адресу Відповідача лист, в якому просить повернути грошові кошти у розмірі 83 544,97 грн. у зв'язку з не поставкою товару (а.с.30).

Також, 28.12.207р. та 25.01.2018р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію, в якій вимагає повернути грошові кошти у розмірі 83 544,97 грн. (а.с. 35, 39).

Не поставка товару у строки визначені у Договорі та не повернення Відповідачем суми передплати і стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав, покупець має право вимагати передачу товару або повернення суми передплати.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.1 Договору, строк поставки товару є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів поставки товару або сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав, покупець має право вимагати передачу товару або повернення суми передплати.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 83 544,97 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3 Договору, за порушення строків передачі товару продавець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 27 487,95 грн. за період з 07.12.2017р. по 31.10.2018р.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, приходить до висновку, що Позивачем допущено арифметичну помилку. Зробивши перерахунок, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає задоволенню становить 27 486,30 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано Відповідачу 3% річних у розмірі 2 066,88 грн. за період з 03.01.2018р. по 31.10.2018р.

Слід зазначити, що застосування Позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з Відповідача суми трьох процентів річних є невірним, оскільки стягнення з суми попередньої оплати, перерахованої за договором не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625ЦК України.

Грошове зобов'язання, у Відповідача відсутнє, оскільки він за Договором купівлі-продажу № 354 від 24.11.2017р. є продавцем з визначеними зобов'язаннями передати товар покупцеві (Позивачу). Грошові ж зобов'язання за даним договором закріплені виключно за покупцем (Позивачем).

За такі дії Відповідач може нести відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки та охорони "ДЕФЕНДЕР" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 21, оф. 305; ідентифікаційний код 39872983) на користь Фізичної особи-підприємця Лисканич Христини Стефанівни (79040, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) - суму боргу у розмірі 83 544,97 грн ., пеню у розмірі 27 486,30 грн. та судовий збір у розмірі 1 729,77 грн ., про що видати наказ.

В інший частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

21.12.2018р.