Судовий наказ

від 21.12.2018 по справі 908/2732/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

СУДОВИЙ НАКАЗ

21.12.2018 Справа № 908/2732/18

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу від 13.12.18

від заявника (стягувача): приватного підприємства «Арт-Авто», 69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 20

до боржника: товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-газова компанія», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17

про стягнення 67 872,00 грн. основного боргу за договором суборенди від 01.09.13 № 03-13 та 176,20 грн. судового збору.

ВСТАНОВИВ:

17.12.18 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство «Арт-Авто» з заявою від 13.12.18 про видачу судового наказу про стягнення з боржника – товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-газова компанія» 67 872,00 грн. основного боргу за договором суборенди від 01.09.13 № 03-13 та 176,20 грн. судового збору.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором суборенди від 01.09.13 № 03-13 та наявністю заборгованості за період з квітня 2015 року по липень 2016 року у розмірі 67 872,00 грн., яка зокрема, підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 02.07.16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.18 вказану заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 154 ГПК України закріплено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Розглянувши заяву за вих. від 01.08.18 № 417 про видачу судового наказу, судом не виявлено підстав передбачених ст. 152 ГПК України для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу У країни (ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтю 283 Господарського кодексу України визначає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною. 3 ст. 285 ГК визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 3 ст. 774 ЦК України закріплено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частино.1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 147, 148, 154, 155 ГПК України, суд

НАКАЗУЄ:

Стягнути з боржника – товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-газова компанія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, код ЄДРПОУ 34718123) на користь стягувача - приватного підприємства «Арт-Авто» (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 20, код ЄДРПОУ 347 18123) - 67 872 (шістдесят сім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу за договором суборенди від 01.09.13 № 03-13 та 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп. судового збору.

2. Копію судового наказу та копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати боржнику.

3. Судовий наказ після набрання ним законної сили надіслати стягувачу.

Суд повідомляє, що згідно із приписами п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд в письмовій формі.

Згідно із ч. 1 ст. 159 ГПК України, у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом 5 днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Дата набрання судовим наказом законної сили: “___”

Строк пред'явлення судового наказу до виконання: “___”

Дата видачі судового наказу стягувачу: “___”

          Суддя                               В.Л. Корсун