Ухвала

від 21.12.2018 по справі 910/13758/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

21.12.2018Справа № 910/13758/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" (01113, м.Київ-133, вул.Генерала Алмазова, буд.18/7, офіс 514, код ЄДРПОУ 37402655)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ" (04053, м.Київ, вул.Обсерваторна, буд.12а, код ЄДРПОУ 39398410)

про стягнення 154 880,87 грн,-

суддя О.Є. Блажівська

без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна", 16 жовтня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ", про стягнення 154 880,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням Товаристом з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ" умов Договору поставки №4 від 19.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 вказану позовну залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

26.10.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

14.12.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" надійшла заява про відмову від позову.

Розглянувши матеріали справи та заяву позивача про відмову від позову, суд вирішив закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Положеннями статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судом досліджено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" від 01.12.2018 про відмову від позову у справі №910/13758/18 та встановлено, що від імені позивача вказана заява підписана директором ОСОБА_1

Одночасно суд повідомляє позивача про наслідки, передбачені ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України відмови від позову та закриття провадження у справі, а саме у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана директором, документи на підтвердження повноважень якого наявні в матеріалах справи та перевірені судом, за таких підстав відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" від позову у справі №910/13758/18 підлягає прийняттю судом.

У зв'язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, відповідно до ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

У відповідності до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як встановлено судом, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Таким чином, з урахуванням ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті розпочався через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №910/13758/18, тобто з 10.12.2018.

Проте, як встановлено судом, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" було подано через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 14.12.2018, про що свідчить штамп канцелярії суду на першому аркуші заяви.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, так як заява про відмову від позову подана позивачем після початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про те, що судовий збір, сплачений при подані позову у справі №910/13758/18 поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 46, ст.ст. 130, 185, 191, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" від позову.

2. Закрити провадження у справі №910/13758/18.

3. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Є. Блажівська