Ухвала

від 21.12.2018 по справі 911/2837/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2837/18

Суддя Рябцева О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пас-Транс (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 150А, код 38923036) про забезпечення позову до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 08300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пас-Транс звернулось до господарського суду Київської області із заявою № 03/12-18 від 18.12.2018 р. про забезпечення позову (до подання позовної заяви) шляхом накладення заборони на відчуження автомобіля DAF XF 105.460 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що працівником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 внаслідок повної втрати вантажу, який він перевозив належним ФОП ОСОБА_1 вантажним автомобілем для заявника, завдано заявнику шкоди на 350000,00 грн. Як зазначає заявник, з Реєстру власників транспортних засобів йому стало відомо, що ФОП ОСОБА_1 має у власності вантажний автомобіль DAF XF 105.460 2010 року випуску, придбаний 14.03.2018 р. та напівпричіп Schmitz SCS 27 2008 року випуску, придбаний 03.04.2018 р. Оскільки ФОП ОСОБА_1 добровільно відшкодувати завдану своїм працівником шкоду не намагався, а сума завданої шкоди, яка може стати предметом примусового стягнення у разі виконання відповідного рішення суду, більш ніж у 90 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати та враховуючи простоту відчуження єдиного свого майна - транспортних засобів ФОП ОСОБА_1, а також простоту припинення фізичною особою-підприємцем своєї господарської діяльності, заявник зазначає, що виконання рішення суду у даній справі може бути суттєво ускладненим.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав

та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного

судового процессу. Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі № 01-8/2776 від 12.12.2006р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики забезпечення позову .

Згідно з п. 3 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною третьою статті 74 ГПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Заявник звертаючись з вказаною заявою до суду просить суд встановити ФОП ОСОБА_1 заборону на відчуження автомобіля DAF XF 105.460 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, посилаючись на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта йому стало відомо, що нерухоме майно за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не зареєстровано, а з Реєстру власників транспортних засобів заявником встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 зареєстровано вантажний автомобіль DAF XF 105.460 2010 року випуску та напівпричіп Schmitz SCS 27 2008 року випуску. Оскільки із майна на яке може бути звернене стягнення у разі примусового виконання рішення у ФОП ОСОБА_1 є лише два транспортних засоби, вартість аналогічного транспортного засобу - DAF XF 105.460 2010 року випуску відповідно до отриманих заявником відомостей із спеціалізованого веб-сайту з продажу автомобілів AUTO-RIA від 460 тис. грн., що є співввимірною з сумою завданої шкоди, та враховуючи простоту відчуження єдиного свого майна - транспортних засобів ФОП ОСОБА_1, то заявник вказує, що виконання рішення у даній справі може бути суттєво ускладненим.

Однак, заявником не надано суду доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заявником заходу до забезпечення позову у даній справі, а саме не надано доказів того, що ФОП ОСОБА_1 має намір здійснити відчуження свого майна.

Посилання заявника на потенційну можливість ухилення ФОП ОСОБА_1 від виконання судового рішення є взагалі необґрунтованими, оскільки не намагання ФОП ОСОБА_1 добровільно відшкодувати завдану своїм працівником шкоду заявнику не свідчить про ухилення в майбутньому ФОП ОСОБА_1 від виконання рішення суду, у разі його наявності.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 136 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Пас-Транс про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 136-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Пас-Транс у задоволенні заяви № 03/12-18 від 18.12.2018 р. про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева