Рішення

від 11.12.2018 по справі 904/3952/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018м. ДніпроСправа № 904/3952/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольська машинобудівна компанія", м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО", м. Київ

про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 910 080,00 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маріупольська машинобудівна компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО" (далі - відповідач) про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 910 080,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №320ММК від 21.12.2017 в частині поставки продукції.

31.08.2018 від позивача разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 залишено позов без руху.

12.11.2018 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

У зв'язку з відпусткою судді Петренко Н.Е. 18.10.2018 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 призначено підготовче засідання на 22.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2018 відкладено підготовче засідання на 13.11.2018.

05.11.2018 від позивача надійшло письмове повідомлення про зміну юридичної адреси відповідача, в якому позивач повідомив суд, що станом на дату звернення до суду юридична адреса відповідача була: м. Дніпро, площа ОСОБА_1 буд. 1, оф. 245, проте станом на 05.11.2018, згідно даних з офіційного сайту Міністерства юстиції України в розділі Єдиний державний реєстр юридичних осіб, відповідач змінив свою юридичну адресу на таку: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8. Позивач просив суд врахувати ці обставини при розгляді справи.

В підготовчому засіданні 13.11.2018 судом розглянуто письмове повідомлення позивача щодо зміни юридичної адреси відповідача та зазначено, що справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, тому повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 закрито підготовче провадження. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11.12.2018.

11.12.2018 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, за наявними у справі письмовими доказами.

11.12.2018 представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Відповідач був повідомлений про час і місце проведення судового засідання 26.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930006878433, про причини неявки свого представника в судове засідання не повідомив, будь-які клопотання до суду не подав.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2018, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО" (далі - постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Маріупольська машинобудівна компанія" (далі - покупець) був укладений Договір № 320ММК від 21.12.2017 (далі - Договір).

За твердженням позивача, він здійснив перерахування на користь відповідача суми попередньої оплати за продукцію у розмірі 910 080,00 грн. (платіжне доручення № 5146 від 26.12.2017) згідно з пред'явленим відповідачем рахунком-фактурою №002212 від 22.12.2017.

Як зазначає позивач, відповідач не виконав зобов'язання з поставки визначеного ОСОБА_2 товару, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем складає 910 080,00 грн. Ці обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права та причиною виникнення спору.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, відзив на позов і доказів оплати заявленої до стягнення суми не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Як передбачено ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору.

Як передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з додатковою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО" (далі - постачальник), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО" (далі - відповідач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Маріупольська машинобудівна компанія" (далі - позивач, покупець) укладений Договір № 320ММК від 21.12.2017 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. ОСОБА_2 постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (надалі - товар), на умовах, викладених в цьому договорі, а також у Специфікаціях до ОСОБА_2, які є невід'ємними частинами цього ОСОБА_2.

Зміна асортименту, номенклатури, кількості, ціни товару оформляється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Специфікацій (п. 1.2. ОСОБА_2).

Пунктом 3.1. ОСОБА_2 передбачено, що товар поставляється за умовами, які зазначені у Специфікаціях відповідно до правил "Інкотермс" у редакції 2010 року.

У відповідності до п. 3.2. ОСОБА_2 термін поставки товару вказується в специфікаціях.

Згідно п.п. 5.1., 5.2. ОСОБА_2 розрахунки за цим договором проводяться в національній валюті України. Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у строки, вказані у Специфікаціях до даного ОСОБА_2.

Цей Договір набирає чинності з моменту його двостороннього підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018 (п. 9.1. ОСОБА_2).

За умовами п. 1 Специфікації №1 від 21.12.2017 за ОСОБА_2 поставляється товар, а саме: колісна пара РУ1Ш-957-Г нового формування з буксовим вузлом кр.У18.01.00.00.000-1.ОСБ ДСТУ ГОСТ 4835:2008 в кількості 64 штуки за ціною 79 000,00 грн. за одну штуку.

Відповідно до п. 2 Специфікації №1 від 21.12.2017 до ОСОБА_2 розрахунки за товар здійснюється наступним шляхом:

- передоплата у розмірі: 15 % вартості товару до 27.12.2017 та 15 % вартості товару у період 10.01. - 20.01.2018 згідно виставленого рахунка;

- 70 % вартості товару на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки товару та приймання його ВТК на складі покупця.

Термін поставки колісних пар: січень - лютий 2018 року (п. 3 Специфікації №1 від 21.12.2017 до ОСОБА_2).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов ОСОБА_2, 26.12.2017 позивач перерахував на рахунок відповідача, суму попередньої оплати за продукцію у розмірі 910080,00 грн., що дорівнює 15 % ціни ОСОБА_2 з ПДВ.

Згідно п. 4.3. ОСОБА_2 сторони погодили, що після перерахування попередньої оплати, ціни на товар зміні не підлягають.

На виконання умов ОСОБА_2 позивач 26.01.2018 знову перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передоплату у розмірі 300 000,00 грн., проте ця сума була повернута відповідачем 30.01.2018.

На момент розгляду справи відповідач не поставив позивачу продукцію, що була обумовлена в ОСОБА_2 та не повернув суму перерахованої попередньої оплати за товар у розмірі 910 080,00 грн.

Листом від 21.03.2018 за вих. № 206/6-68 (арк.с. 27) позивач звертався до відповідача з проханням повернути йому суму перерахованої попередньої оплати в розмірі 910 080,00 грн. Проте, листом від 26.03.2018 (арк.с. 28) відповідач повідомив, що не вважає за можливе повернути суму попередньої оплати в розмірі 910 080,00 грн., оскільки вважає ці грошові кошти своєю втраченою вигодою, яка не підлягає поверненню.

Листом від 03.04.2018 за вих. № 506-83 (арк.с. 29) позивач пропонував відповідачу підписати специфікацію на 12 колісних пар з умовами оплати: 50% передоплати і 50% передоплати за готовністю колісних пар до відвантаження, враховуючи здійснений раніше платіж в сумі 910 080,00 грн. в рахунок передоплати. В листі від 04.04.2018 (арк.с. 30) відповідач зазначив, що вважає дану пропозицію неприйнятною у зв'язку з тим, що позивач не виконав умови договору, у зв'язку з чим ТОВ "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО" не отримало запланованого прибутку. Враховуючи викладене, відповідач вважає здійснену позивачем попередню оплату своєю втраченою вигодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. При ц ьому повинна бути встановлена наявність в обставинах справи одночасно чотирьох складових, якими є: протиправна поведінка, збитки потерпілої особи; безпосередній причинно-наслідковий зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони; вина особи, що завдала шкоду. Наявність всіх зазначених складових є необхідною вимогою для застосування міри відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки відповідач не надав суду жодного доказу, який би свідчив про понесені відповідачем збитки у зв'язку із неодержаним прибутком за укладеним з позивачем ОСОБА_2, суд дійшов висновку про безпідставність посилань відповідача на втрачену вигоду як на підставу неповернення позивачу суми попередньої оплати за ОСОБА_2 в розмірі 910 080,00 грн.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на умови п. 3.2 ОСОБА_2, п. 3 Специфікації № 1 від 21.12.2017 до ОСОБА_2 щодо поставки товару в термін з січня по лютий 2018 року, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем його обов'язку з поставки товару є таким, що настав.

Таким чином, беручи до уваги встановлені судом обставини щодо невиконання відповідачем обов'язку з поставки попередньо оплаченого позивачем товару, останній набув право вимоги повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 910 080,00 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 910 080,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольська машинобудівна компанія" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1; код ЄДРПОУ 40822553) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8; код ЄДРПОУ 40789092) про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 910 080,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8; код ЄДРПОУ 40789092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольська машинобудівна компанія" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1; код ЄДРПОУ 40822553) суму попередньої оплати у розмірі 910 080,00 грн . (дев'ятсот десять тисяч вісімдесят грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 651,20 грн. (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маріупольська машинобудівна компанія" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1; код ЄДРПОУ 40822553).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОМПЛЕКТ ДНІПРО" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8; код ЄДРПОУ 40789092).

Повний текст рішення складено 21.12.2018.

Суддя ОСОБА_3