Рішення

від 18.12.2018 по справі 923/931/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року Справа №923/931/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

представники сторін не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства "РЕНТ-СОФТ", м.Херсон

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Харитонової Наталії Володимирівни, м.Херсон

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", м.Дніпро

про стягнення 400 000 грн. неустойки

Описова частина рішення: Позовну заяву подано Приватним підприємством РЕНТ-СОФТ (надалі по тексту рішення - ПП РЕНТ-СОФТ ) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Харитонової Наталії Володимирівни (надалі по тексту рішення - ФОП Харитонова Н.В.) 400 000грн. в якості неустойки у правовідносинах за договором суборенди частини нежилого приміщення №07/р, укладеного позивачем та відповідачем 11.09.2017р.

Позов обгрунтований тими обставинами, що у зв'язку із розірванням договору оренди спірного приміщення, укладеного між позивачем та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент (надалі по тексту рішення - ТОВ Ріелті Менеджмент ), припиняється дія договору суборенди, а відтак і право суборендаря (відповідача) займати орендовані приміщення. З огляду на неповернення відповідачем орендованих приміщень позивачем із застосуванням ч.2 ст.785 ЦК України нараховано неустойку за період з 27.02.2018р. по 27.04.2018р. у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць.

В позовній заяві ПП РЕНТ-СОФТ просило розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 31.10.2018р. було задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Цією ж ухвалою суду було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 31.10.2018р. суд повідомив відповідача про право звернутися із заявою із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про право подати відзив на позовну заяву.

Від відповідача заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

22.11.2018р. від ТОВ Ріелті Менеджмент надійшли письмові пояснення на позовну заяву про стягнення неустойки, за якими третя особа зазначає, що договір суборенди припинив свою дію в силу закону 12.02.2018р., оскільки договір оренди, який надавав можливість позивачу користуватися нерухомим майном та здати його в суборенду відповідачу припинив свою дію 12.02.2018р., на підставі додаткової угоди про розірвання, що призвело до припинення дії договору суборенди, окрім зобов'язань сторін щодо повернення нерухомого майна та укладання акту приймання-передачі повернення нерухомого майна, що відповідно до норм ЦК України є обов'язком особи, яка була користувачем в день припинення договору.

Учасники справи належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи у спосіб, передбачений процесуальним законом, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи, але в судове засідання призначене на 18.12.2018р. не з'явились.

Про обізнаність позивача про розгяд справи 18.12.2018р. свідчить також розписка (а.с. 142).

Враховуючи означене, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи, за відсутності представників сторін та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, господарський суд встановив:

11.09.2017р. між ТОВ Ріелті Менеджмент (орендодавець) та ПП РЕНТ-СОФТ (орендар) було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №11/09/1-р (а.с.38-41), відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в тимчасове користування об'єкт нерухомості, за адресою: м.Херсон, вул.Робоча,84 (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. та п.2.2. договору об'єкт нерухомості складається із будівель та споруд торгівельного комплексу, а саме: спортивного комплексу площею 4384,9кв.м (літ.А), площа опалення 25,1 кв.м (літ.Б) підстанція площею 47,9кв.м (літ. В), КПП площею 6,9кв.м (літ. Г), огорожі №1, 2, мостіння №І, ІІ. Загальна площа приміщення, яке передається в оренду складає 4464,8кв.м.

Сторони узгодили, що орендар вправі надавати приміщення або право на користування приміщенням повністю або частково третім особам без попереднього погодження з орендодавцем (п.38.1. договору).

11.09.2017р. між ТОВ Ріелті Менеджмент та ПП РЕНТ-СОФТ було складено та підписано акт приймання передачі до договору №11/09/1-р від 11.09.2017р. (а.с.42) про те, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт нерухомості, загальною площею 4464,8кв.м за адресою: м.Херсон, вул.Робоча,84.

11.09.2017р. між ПП РЕНТ-СОФТ (орендар) та ФОП Харитонова Н.В. (суборендар) було укладено договір суборенди №07/р частини нежитлового приміщення розташованого за адресою вул.Робоча,84 (а.с.25-34).

Відповідно до п.1.1. та п.1.2. договору орендар передає суборендарю в тимчасове платне користування нежитлові приміщення об'єкта нерухомості за адресою: м.Херсон, вул.Робоча,84. Приміщення, які передаються в суборенду знаходяться в користуванні орендаря на підставі договору оренди з власником торгово-розважального комплексу Оскар .

Площа приміщення, яке передається в суборенду складає 1040кв.м (п.2.3. договору).

Сторони у п.10.2. договору узгодили, що суборендар сплачує орендарю орендну плату у розмірі 15000грн., щомісячно, без НДС.

Відповідно до п.39.1. договору, останній може бути розірваний або припинений у відповідності з договором або законодавством України.

По закінченню строку суборенди, а також в разі розірвання або припинення дії договору, суборендар зобов'язаний звільнити приміщення від будь-якого майна та повернути орендарю протягом 15 днів з дня настання однієї з вказаних обставин (п.40.1. договору).

01.10.2017р. ПП РЕНТ-СОФТ та ФОП Харитонова Н.В. уклали додаткову угоду №1 до договору суборенди №07/р частини нежилового приміщення, розташованого за адресою м.Херсон, вул.Робоча,84 від 11.09.2017р. (а.с.36).

За умовами означеної додаткової угоди сторони погодили, зокрема, внести зміни в статтю 2 п. 2.3. договору, а саме викласти його в новій редакції:

2.3. Площа приміщення, яке передається в суборенду складає: 4464,8кв.м .

Окрім того, сторони у названій додатковій угоді погодили внести зміни в статтю 10 п.10.2. договору, виклавши його в новій редакції:

Сторони дійшли згоди та встановили, що суборендар сплачує орендарю орендну плату в розмірі 100000грн., щомісячно без ПДВ .

12.02.2018р. ТОВ Ріелті Менеджмент та ПП РЕНТ-СОФТ було підписано додаткову угоду до договору оренди частини нежитлового приміщення №11/09/1-р від 11.09.2017р. (а.с. 43) відповідно до умов якої, сторони погодили, наступне:

- керуючись п.39.2 договору оренди №11/09/1-р від 11.09.2017р. розірвати договір;

- орендатор зобов'язується протягом одного календарного місяця з дати підписання додаткової угоди повернути орендований об'єкт нерухомості орендодавцю та підписати акт повернення приміщення;

- додаткова угода набирає чинності з моменту підписання сторонами.

Листом від 12.02.2018р. (а.с.44), позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди, на підставі якого ПП РЕНТ-СОФТ передало в суборенду ФОП Харитоновій Н.В. приміщення, у зв'язку з чим, позивач просив відповідач звільнити займані приміщення до 27.02.2018р.

Докази направлення означеного листа позивачем за адресою місця реєстрації відповідача, містяться на а.с. 45 -46.

Листом від 02.03.2018р. (а.с.47) позивач повторно повідомив відповідача про припинення договору суборенди у зв'язку з розірванням договору оренди, від якого договір суборенди є похідним. В означеному листі позивач також повідомив відповідача про те, що ФОП Харитонова Н.В. продовжує використовувати приміщення без будь-яких законних підстав.

09.08.2018р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому посилаючись на положення ст.785 ГК України зазначав на зобов'язаннях відповідача сплатити неустойку у розмірі 200000грн. за порушення зобов'язань по поверненню приміщення.

У вказаному листі позивач також просив відповідача звільнити безпідставно займане приміщення за адресою м.Херсон, вул.Рабоча,84 в строк до 31.08.2018р.

Надіслані позивачем на адресу відповідача листи, залишенні останнім без відповіді, відповідачем не повернено майно орендоване за договором суборенди, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом свої порушених прав.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі виникли відносини з договору найму (суборенди) майна, врегульовані гл. 58 ЦК України, та пар.5 гл. 30 ГК України.

Частинами 1,6 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч.1, 4 ст.285 ГК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з цим, як зазначалося вище, 12.02.2018р. між ТОВ Ріелті Менеджмент та ПП РЕНТ-СОФТ було підписано додаткову угоду до договору оренди частини нежитлового приміщення №11/09/1-р від 11.09.2017р. відповідно до умов якої, сторони погодили, серед іншого розірвати договір оренди №11/09/1-р від 11.09.2017р.

Положенням ч.1 ст.761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст.774 передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

З аналізу положень статей 761, 774 Цивільного кодексу України суд вбачає, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду.

З огляду на викладене договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.

Таким чином, договір суборенди №07/р частини нежилого приміщення, розташованого за адресою м.Херсон, вул.Робоча,84 від 11.09.2017р. укладений між ПП РЕНТ-СОФТ та ФОП Харитоновою Н.В. припинив свою дію 12.02.2018р.

Тобто з саме з тієї дати, коли на підставі додаткової угоди між ТОВ Ріелті Менеджмент та ПП РЕНТ-СОФТ було розірвано договір оренди №11/09/1-р від 11.09.2017р., похідним від якого є договір суборенди №07/р частини нежилого приміщення, розташованого за адресою м.Херсон, вул.Робоча,84 від 11.09.2017р.

За змістом п.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.40.1. договору суборенди по закінченню строку суборенди, а також в разі розірвання або припинення дії договору, суборенда тор зобов'язаний звільнити приміщення від будь-якого майна та повернути орендатору протягом 15 днів з дня настання однієї з вказаних обставин

Судом встановлено, що 12.02.2018р. договір суборенди №07/р частини нежилого приміщення, розташованого за адресою м.Херсон, вул.Робоча,84 від 11.09.2017р. припинив свою дію, проте орендоване нерухоме майно не було повернуто відповідачем позивачу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки суборендар після закінчення строку дії договору суборенди не повернув і не намагався повернути об'єкт оренди орендарю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном, суд приходить до висновку про те, що неповернення об'єкту оренди за договором суборенди у період, зокрема, з 27.02.2018р. по 27.04.2018р. відбулося виключно з вини самого суборендаря, що є умовою для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.

Як зазначалося вище, відповідно до п.10.2. договору суборенди №07/р, з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 01.10.2017р., орендна плата яку сплачує відповідач позивачу складає 100000грн. без ПДВ.

З урахуванням положень ч.2 ст.785 ЦК України та п.10.2. договору суборенди №07/р, розмір неустойки складає 200000грн. за кожен місяць користування майном після припинення дію договору суборенди та неповернення орендованого майна.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 400000грн за прострочення виконання ним зобов'язання з повернення майна у період з 27.02.2018р. по 27.04.2018р.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір повністю покладається на відповідача.

Суд також зазначає, що позивачем в прохальній частині позовної заяви було зазначено вимогу про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000грн.

Згідно ч. 1-4 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем не було надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та в порушення ст.74 ГПК України не було надано доказів розміру витрат на правничу допомогу, які заявлені до стягнення з відповідача.

У зв'язку з недоведеністю та необґрунтованості позивачем розміру витрат на правничу допомогу, вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Харитонової Наталії Володимирівни (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства РЕНТ-СОФТ (73039, м.Херсон, вул.49 Гвардійської Херсонської дивізії,24, код ЄДР 41534517) неустойку у розмірі 400000грн. та судовий збір у розмірі 6000грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 21.12.2018р.

Суддя Н.А. Павленко