Рішення

від 21.12.2018 по справі 910/14856/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.12.2018 м. Київ Справа №  910/14856/18 За позовом: приватного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ"; до: житлово-будівельного кооперативу "ЧАЙКА"; про: стягнення 168.848,72 грн. Суддя Балац С.В. Представники: без виклику сторін. С У Т Ь     С П О Р У : Приватне акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" (далі – позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до житлово-будівельного кооперативу "ЧАЙКА" (далі – відповідач) про стягнення 168.848,72 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором на послуги водопостачання та водовідведення від 12.02.2003 № 01819/4-03, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 168.848,72 грн., з яких: 129.311,64 грн. - основна заборгованість, 12.931,16 грн. - штраф, 6.128,23 грн. - пеня, 3.678,83 грн. - 3 % річних та 16.798,86 грн. - інфляційні втрати. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14856/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва, В С Т А Н О В И В : Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як абонентом, укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення від 12.02.2003 № 01819/4-03 (далі – Договір),  відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується надати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розрахуватися за такі послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення вмістах та селищах України, затвердженими наказом держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65. Положеннями п. 2.4 Договору передбачено, що абонент забезпечує безперешкодний доступ представника постачальника до водомірних приладів обліку, а також до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб на ПДК. Згідно з п. 3.1 Договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих  постачальником. Відповідно до п. 3.3, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України. Умовами п. 3.4 Договору визначено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. Положеннями п. 7.1 Договору передбачено, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Правила користування комунальним водопроводом та каналізацією в м. Києві, затвердженими рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1986 № 24 втратили чинність 01.07.1994 у зв'язку з введенням і дію правил користування системами комунального водопостачання і містах і селищах України, затверджених наказом держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, які свою чергу, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, відповідно до п. 1.1 яких, останні є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод. Так, позивачем, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, надані відповідачу послуги в період з 01.08.2015 по 28.02.2017 на суму 302.692,85 грн., що підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, розшифровками рахунків відповідача. Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати послуг на відпуск води та послуги каналізації, відповідач вартість наданих послуг сплатив частково в сумі 173.381,21 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 129.311,64 грн. Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в розмірі 6.128,23 грн., штрафу в розмірі 12.931,16 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 3.678,83 грн. та інфляційних втрат в сумі 16.798,86 грн. Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого. Приписами статті 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (далі - Закон) встановлено, що дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води. Частиною 2 статті 22 Закону встановлено, що споживачі питної води, зокрема, зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 129.311,64 грн. сторонами судового процесу до суду не подано. Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 129.311,64 грн. З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом. Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання. Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6.128,23 грн. штрафу в сумі 12.931,16 грн., 3 % річних в сумі 3.678,83 грн. та інфляційних втрат в сумі 16.798,86 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними. Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "ЧАЙКА" (02166, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЖУКОВА, будинок 45, ідентифікаційний код 22872870) на користь приватного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" (01015, м.Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) основну заборгованість в сумі 129.311 (сто двадцять дев'ять тисяч триста одинадцять) грн. 64 коп.; пеню в сумі 6.128 (шість тисяч сто двадцять вісім) грн. 23 коп.; штраф в сумі 12.931 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 16 коп.; 3 % річних в сумі 3.678 (три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 83 коп.; інфляційні втрати в сумі 16.798 (шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 86 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 73 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.           Суддя                                                                                              С.В. Балац