Рішення

від 18.12.2018 по справі 914/1795/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 Справа №914/1795/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» , м.Київ

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» , м.Львів

про відшкодування шкоди.

Ціна позову - 53577,63грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» , м.Київ до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» , м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 53577,63грн., з якої 49488,58грн. - основний борг, 2779,40грн. - інфляційні втрати та 1309,65грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 06.11.2018 року. Ухвалою суду від 06.11.2018 року відкладено підготовче засідання на 20.11.2018 року. Ухвалою суду від 20.11.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.12.2018 року. В судовому засіданні 05.12.2018 року оголошено перерву до 12.12.2018 року.

Ухвалою суду від 12.12.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.12.2018р.

В судове засідання 18.12.2018р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, від позивача подано заяву за вх.№45391/18 від 18.12.2018р., в якій позивач просить розглядати справу без участі повноважного представника позивача та позовні вимоги підтримав повністю. Позивачем подані відповідь на відзив за вх.№4188/18 від 02.11.2018р., додаткові пояснення за вх.№47208/18 від 10.12.2018р.

В судове засідання 18.12.2018р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, причини неявки не повідомлено, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засідання від 12.12.2018р. та письмовим повідомленням від 12.12.2018р., реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та надісланням ухвали суду рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення яку надіслано відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ: 79005, м.Львів, вул.Саксаганського, буд.5. Відповідачем подано відзив на позов за вх.№40017/18 від 23.10.2018р.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи відповідача - ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» є: 79005, м.Львів, вул.Саксаганського, буд.5.

Відповідачу надіслано ухвали господарського суду Львівської області від 02.10.2018р., від 06.11.2018р., від 20.11.2018р., від 05.12.2018р. та від 12.12.2018р. рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адреси зазначені у позовній заяві та витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, відтак відповідача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи судом. Крім цього, сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов'язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи подане позивачем клопотання про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач зазначає, що 17 травня 2017 року на 613 км. +980 м. а/д М-06 Київ - Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_2, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2017р. справа № 456/1747/17. Позивач зазначає, що автомобіль НОМЕР_3, був застрахований ТДВ Експрес Страхування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 17.11.2016р. № 202.16.2334108. Відповідно до Калькуляції № КА-304460 від 19.05.2017р., складеного ТОВ Радар-Сервіс вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 становить 57546,85грн. Згідно п.9.1 договору страхування розмір збитків, визначається відповідно до умов договору страхування. Відповідно до п. 13 частини А та п. 9.7.2 Договору страхування страхувальником обрано пріорітет виплати СТО, та розрахунок страхового відшкодування здійснювався на підставі рахунків СТО. Позивач зазначає, що визначення ТДВ Експрес Страхування вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, на підставі Калькуляції № КА-304460 від 19.05.2017р. складеної ТОВ Радар-Сервіс не суперечить, ні умовам договору страхування, ні Закону України "Про страхування". Відповідно до умов договору страхування ТДВ Експрес Страхування , як зазначає позивач, було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі: 57 546.85 * 0,99204 (пропорція) - 7600,20 (франшиза по КАСКО) = 49488,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЦО01348 від 30.05.2017 р. Позивач стверджує, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі Полісу № АК/ 1274672 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000грн., франшиза 0,00грн. Позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою від 04.07.2017р. за вих.№2795/17.669 про виплату страхового відшкодування, яка отримана відповідачем 24.07.2017р. Натовість, як зазначає позивач, відповідач надіслав листа від 23.08.2017р. №234 яким повідомив про необхідність надання додаткових документів. Позивач вважає дану вимогу незаконною та стверджує, що ст. 35 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ , передбачено вичерпний перелік документів, що надаються страховику, серед цих документів, відсутній документ який підтверджує вину (постанова суду). Крім того, як зазначає позивач, відповідач не виконав свій обов'язок, передбачений ст.20 ЗУ Про страхування та ст.34 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ , протягом 2-х днів не вжив заходів для розслідування страхової події.

Відповідач позовні вимоги заперечив з огляду на наступне. Відповідач у відзиві на позов зазначає, що ПрАТ АСК Скарбниця не згідна із сумою позову, щодо стягнення 53 577грн. 63 коп. Відповідач зазначає, що 24.07.2017 року ТзДВ Експрес Страхування звернулась із заявою про відшкодування шкоди на суму 49 488, 58 грн., але дана сума не вказана з коефіцієнтом фізичного зносу. Відповідач зазначає, що ТзДВ Експрес Страхування у своїй заяві не надало Звіт про оцінку ринкової вартості КТЗ, тому ПрАТ АСК Скарбниця звернулась із заявою до ФОП Федорченка провести товарознавче дослідження авто, у звіті №ФД-00423 від 20.11.17 року коефіцієнт фізичного зносу становить 0.162. Відповідач стверджує, що як вбачається із повідомлення про ДТП від 17.05.2017 року, то в даному повідомлені потерпілий зазначив, що його автомобіль раніше приймав участь у ДТП і проводились ремонтні роботи. Виходячи з вище зазначеного, то коефіцієнт фізичного зносу, як зазначає відповідач, повинен був нараховуватись, а тому початкова сума повинна була становити 43 121, 94 грн. Також відповідач зазначає, що 23.08.2017 року ПрАТ АСК Скарбниця звернулась до ТзДВ Експрес Страхування із проханням надати постанову суду в якій підтверджується вина страхувальника,однак станом на теперішній час, постанови в ПрАТ АСК Скарбниця не надходило, тому відповідно індекс інфляції та 3% річних не може нараховуватись, оскільки розгляд даної заяви призупинено до одержання усіх необхідних документів.

Обставини, встановлені судом.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2017р. у справі №456/1747/17 встановлено, що ОСОБА_2 17.05.2017р. о 13 год. 00 хв. на 613 км + 980 м автодороги Київ-Чоп (М06), керуючи транспортним засобом Peugeot Partner , н.з. ВС8375СТ, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Kia Sportage , н.з. ВС2483ЕР, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим самим порушив п.п.12.1., 13.1. ПДР.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю Kia Sportage , н.з. ВС2483ЕР, який був застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» згідно з договором добровільного страхування транспортних засобів № 202.16.2334108 від 17.11.2016.

Відповідно до калькуляції №КА-304460 від 19.05.2017р. вартість відновлювальних робіт становить 57546,85грн.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи звіту ТОВ Укравтолізинг №1758 від 19.06.2017р. про оцінку КТЗ Kia Sportage держномер ВС2483ЕР, даним звітом встановлено, що вартість відновлювального ремонту, завданий власникові КТЗ Kia Sportage держномер ВС2483ЕР, в результаті його пошкодження при ДТП складає 59200,04грн.

Законами України "Про страхування" та Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 року у справі № 910/7163/14.

На виконання умов договору добровільного страхування транспортних засобів № 202.16.2334108 від 17.11.2016, на підставі страхового акту від 29.05.2018 №3.17.669-1 позивачем виплачено страхувальнику згідно до поданої ним заяви 49488,58грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.05.2017р. №ЦО01348 на суму 49488,58грн. Виплата проведена із врахуванням п.8 частини А договору № 202.16.2334108 від 17.11.2016р., якою зокрема передбачено безумовну франшизу у випадку ДТП у розмірі 1% від страхової суми, яка із врахуванням п.11 вказаного договору становить 7600,20грн. Розрахунок проведеної виплати наведено у позові.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП 17.05.2017, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, під керуванням транспортного засобу Peugeot Partner , н.з. ВС8375СТ, застрахована у ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1274672, діючий станом на 17.05.2017р.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеної позивачем суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 49488,58грн., які відповідачем не відшкодовані.

Позивачем на адресу відповідача була скерована заява №17.669 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49488,58грн., яка отримана відповідачем 24.07.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення №7900512665361.

Відповідач у відповідь на заяву №17.669 листом вих.№234 від 23.08.2017р. просив позивача надати документи щодо притягнення ОСОБА_2 до кримінальної чи адміністративної відповідальності, зокрема належно засвідчену копію вироку, постанови тощо.

Згідно із ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За умовами ч.1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За змістом ст. 12 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про страхування " (в редакції чинній на час настання ДТП) страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Відповідно до п.9.1 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час настання ДТП) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За умовами статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За умовами ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час настання ДТП) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час настання ДТП) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.34.1. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час настання ДТП) страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Згідно із п.36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час настання ДТП) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Доказів в підтвердження прийняти вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) суду не представлено.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час настання ДТП) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності). Документи, зазначені у підпунктах "а" - "ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування. Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

Статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено вичерпний перелік документів необхідних для отримання страхового відшкодування. Відтак враховуючи вимоги п.35.2 ст.35 вказаного Закону, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо ненадання позивачем витребуваних документів зазначених у листі відповіді №234 від 23.08.17р., які унеможливили прийняття рішення, щодо виплати страхового відшкодування.

Щодо тверджень відповідача про неврахування позивачем коефіцієнту фізичного зносу, зокрема який визначений у звіті №ФД-00423 від 20.11.2017р. про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу із врахуванням ДТП, яке мало місце до даного страхового випадку, то суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час настання ДТП) встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з змінами).

Звіт ТОВ Укравтолізинг №1758 від 19.06.2017р. про оцінку КТЗ відповідає вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, тому є належним та допустимим доказом у справі, який визначає розмір матеріальних збитків. Доказів в спростування даних обставин відповідачем не представлено.

Згідно із протоколом огляду транспортного засобу від 15.06.2017р. (додаток до звіту №1758 від 19.06.2017р.) проведеного оцінювачем ТОВ Укравтолізинг в технічному стані транспортного засобу корозійних пошкоджень та/або наявності слідів відновлювального ремонту не виявлено, тому звітом №1758 від 19.06.2017р. встановлено коефіцієнт фізичного зносу спірного транспортного засобу 0,00.

Відповідно до п.5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Як вбачається із долученого відповідачем до матеріалів справи звіту №ФД-00423 від 20.11.2017р. про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу, оцінка проведена на замовлення відповідача та без фактичного огляду транспортного засобу оцінювачем. Позивач також зазначає, що звіт №ФД-00423 від 20.11.2017р. оформлений з порушенням вимог Методики, оскільки не містить додатків; питання у даному звіті не відповідають вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки відсутня відповідь на питання яка вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_4; дата складання звіту не визначена, автомобіль відремонтовано 21.06.2017р., що підтверджується актом виконаних робіт ТОВ Радар-Сервіс №ЗА-0002790 від 21.06.2017р. (даний акт долучено до матеріалів справи). Відтак, за таких обставин, зазначений звіт не може вважатися належним доказом в підтвердження обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

Згідно із п.п. 34.2., 34.3. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час настання ДТП) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Щодо покликань відповідача на попереднє пошкодження як на підставу для нарахування зносу суд зазначає наступне.

Підпунктом е пункту 8.6.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що величина втрати товарної вартості колісного транспортного засобу не нараховується у разі заміни окремих складників, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема повідомлення про подію по договору № 202.16.2334108 від 17.11.2016р. від 29.03.2017р., Акту (протоколу) огляду транспортного засобу від 29.03.2017р., калькуляції ТОВ Радар-Сервіс №КА-304398 від 30.03.2017р., у Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_5 здійснювалась заміна вітрового скла, що відповідно до пп.е п. 8.6.2. Методики не потребує пофарбування та не погіршує зовнішнього вигляду транспортного засобу, та величина втрати товарної вартості на спірний автомобіль не нараховується.

Доказів протилежного відповідачем не представлено, як і не подано доказів в підтвердження наявності попередніх пошкоджень на спірному автомобілі, що є підставою для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу. Заяв або клопотань щодо призначення судової експертизи у даній справі від сторін не подано.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати відшкодування в порядку регресу з боку відповідача не надано, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 49488грн. 58коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував 3% річних за період з 24.10.2017р. по 10.09.2018р. в розмірі 1309грн. 75коп. та інфляційні втрати за період з 24.10.2017р. по 10.09.2018р. в розмірі 2779,40грн. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

Правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. Правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням. Cтаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статею 11 ЦК України. Згідно зі статею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі. Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати основного боргу, проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Враховуючи положення ст.ст.123,124,126,129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню з відповідача документально підтверджені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (79005, м.Львів, вул.Саксаганського, буд.5, ідентифікаційний код 38099355) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.15/2, ідентифікаційний код 36086124) 49488грн. 58коп. - виплаченого страхового відшкодування, 1309грн. 65коп. - 3% річних, 2779грн. 40коп. - інфляційних втрат та 1762грн. 00коп.- судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 21.12.2018р.

Суддя Іванчук С.В.