Рішення

від 13.12.2018 по справі 320/6455/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року справа №320/6455/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" до Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" з позовом до Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд:

- скасувати постанову державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області №1127/3 від 06.08.2010 про накладення арешту на нерухоме майно;

- зобов'язати Бучанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області зняти арешт та внести відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про зняття арешту з нерухомого майна, розташованого за адресою м. Буча, вул. Тарасівська, 32, що був накладений згідно постанови державного виконавця №1127/3 від 06.08.2010.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.07.2018 позивач звернувся до Відділу з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Бучанської міської ради з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Буча, вул. Тарасівська, 32, (далі - нерухоме майно), що було передано Фондом державного майна України, як засновником ВАТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна», до статутного фонду ВАТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна», згідно наказу від 13.10.1998, установчого договору, акту оцінки вартості майна, переліку переданого майна.

Розглянувши вказану заяву Відділ з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Бучанської міської ради відмовив Позивачу в такій реєстрації на підставі того, що на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Буча, вул. Тарасівська, 32, накладено арешт Бучанським міським відділом ДВС згідно постанови державного виконавця № 1127/3 від 06.08.2010, винесеної у виконавчому провадженні, боржником в якому було товариство з обмеженою відповідальністю «Анмакс», ЄДРПОУ 31119102.

Позивач зазначає, що нерухоме майно, на яке накладено арешт згідно постанови державного виконавця № 1127/3 від 06.08.2010 належить позивачу, не належить та ніколи не належало боржнику по справі - ТОВ «Анмакс». TОB «Анмакс» лише винаймало приміщення, належне позивачу, згідно договору оренди з 01.06.2008 по 01.04.2014 (додаток 5).

У зв'язку з цим, позивач вважає, що виконавцем державної виконавчої служби було порушено порядок накладення арешту, оскільки арешт було накладено на майно, що належить не боржнику, а третій особі - АТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання на 13.12.2018.

Відповідач правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву на позов не скористався.

Протокольною ухвалою суду від 13.12.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

02.07.2018 позивач звернувся до Відділу з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Бучанської міської ради з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Буча, вул. Тарасівська, 32, що було передано Фондом державного майна України, як засновником ВАТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна», до статутного фонду ВАТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна», згідно наказу від 13.10.1998, установчого договору від 13.10.1998, акту оцінки вартості майна від 18.08.1998, переліку переданого майна від 03.08.2006.

Розглянувши вказану заяву Відділ з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Бучанської міської ради відмовив позивачу в такій реєстрації на підставі того, що на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Буча, вул. Тарасівська, 32, накладено арешт Бучанським міським відділом ДВС згідно постанови державного виконавця № 1127/3 від 06.08.2010, винесеної у виконавчому провадженні, боржником в якому було товариство з обмеженою відповідальністю «Анмакс», ЄДРПОУ 31119102.

Також, 06.11.2018 позивачем було отримано лист від відповідача, де зазначено, що виконавчі провадження по боржнику ТОВ «Анмакс» завершені, зняття арешту не можливо в зв'язку із знищенням даних виконавчих проваджень.

Вважаючи спірну постанову Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що закінчення виконавчого провадження є підставою для зняття арешту з усього майна, на яке такий арешт було накладено.

Судом встановлено, що нерухоме майно, на яке накладено арешт згідно постанови державного виконавця № 1127/3 від 06.08.2010 належить позивачу, не належить та ніколи не належало боржнику по справі - ТОВ «Анмакс». TОB «Анмакс» лише винаймало приміщення, належне позивачу, згідно договору оренди з 01.06.2008 по 01.04.2014.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Бучанським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було порушено порядок накладення арешту, оскільки арешт було накладено на майно, що належить не боржнику, а третій особі - АТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна».

Згідно з частиною першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином вказані судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов – задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області №1127/3 від 06.08.2010 про накладення арешту на нерухоме майно.

Зобов'язати Бучанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області зняти арешт та внести відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про зняття арешту з нерухомого майна, розташованого за адресою м. Буча, вул. Тарасівська, 32, що був накладений згідно постанови державного виконавця №1127/3 від 06.08.2010.

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" (код ЄДРПОУ 00209775) сплачений ним судовий збір у розмірі 1762 (тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Терлецька О.О.