Рішення

від 12.12.2018 по справі 813/922/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/922/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Фаворит» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фаворит (далі - позивач, ТзОВ Фаворит ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2017, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 1929481,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 482370,00 грн.

Ухвалою судді Карп'як О.О. від 17.03.2018 відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі. Підготовче засідання призначено на 23.04.2018.

Підготовчі засідання неодноразово відкладались за клопотанням сторін для долучення доказів до матеріалів справи та у зв'язку з відрядженням судді.

Ухвалою від 04.07.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Адміністративний позов обґрунтований таким.

За результатами камеральної перевірки даних податкової декларації ТзОВ Фаворит з податку на додану вартість за серпень 2017 року податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено суму податкових зобов'язань (р.9) в сумі 1 929 481 грн. та, відповідно, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету (р.18.1) на суму 1 929 481 грн. Позивач зазначає, що такі висновки відповідачем зроблено за результатами камеральної, а не документальної перевірки, без аналізу та дослідження первинних документів, а тому не можуть бути підставою для донарахування грошових зобов'язань. В акті перевірки ГУ ДФС у Львівській області зазначає, що ТзОВ Фаворит не включено до складу податкового зобов'язання в податковій звітності з ПДВ за серпень 2017 року виписані податкові накладні на контрагентів (покупців) на загальну суму ПДВ 1929481,00 грн. Однак відповідачем не враховано, що в даний період була заблокована робота по реєстрації податкових накладних, а відображені в акті камеральної перевірки податкові накладні на вказану вище суму тільки відправлені на реєстрацію та не зареєстровані на контрагентів, що підтверджується квитанціями про відправку на реєстрацію. Тому позивачем повторно вчинено дії щодо реєстрації податкових накладних на тих самих контрагентів або взаєморозрахунки призупинено (анульовано). Оскільки вказані в акті перевірки податкові накладні помилково (подвійно) відправлені на реєстрацію та відсутня технічна можливість самостійно позивачу видалити їх з системи СМКОР , такі податкові накладні слід вважати недійсними. При цьому за результатами аналізу автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України по ТзОВ Фаворит податковим органом не виявлено заниження податкових зобов'язань чи завищення податкового кредиту.

Позивач стверджує, що правильність відображення ним даних у Декларації по ПДВ за серпень 2017 року підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по взаєморозрахунках з контрагентами по рахунку 361, реєстром виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2017 року та додатком 5 до Декларації. За наявності розбіжностей даних податкової декларації з даними ЄРПН податковий орган повинен проводити позапланову документальну перевірки, а не за результатами камеральної перевірки без дослідження первинних документів встановлювати та вважати доведеними відповідні порушення податкового законодавства. Відтак, в даному випадку, висновки камеральної перевірки не можуть бути підставою для донарахування грошових зобов'язань позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях. Вказує, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 ПК України, внаслідок чого ТзОВ Фаворит занижено суму податкових зобов'язань в сумі 1929481 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яка сплачується до бюджету на суму 1929481,00 грн. У зв'язку з цим відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Правомірність свого рішення ГУ ДФС у Львівській області обґрунтовує тим, що ТзОВ Фаворит не надано доказів помилковості виписаних податкових накладних, які ним подано на реєстрацію, однак не відображено в податковій декларації.

Крім цього зазначає, що нормами ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, передбачено, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, платник податків повинен завершити процедуру реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надати пояснення та/чи документи, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, що передбачено приписами п.201.16 ст.201 ПК України), після чого, з метою виправлення допущеної помилки, згідно з п.192.1 ст.192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної. Позивачем не подано розрахунку коригування до податкових накладних, які не відображені в податковій звітності, а тому при визначенні розміру податкового зобов'язання по ПДВ за серпень 2017 року позивачу слід було враховувати вартісні показники товарів/послуг, які вказані в таких податкових накладних.

З цих підстав відповідач вважає правомірним оскаржуване податкове повідомлення-рішення та просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне:

ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ Фаворит - податкова декларація з податку на додану вартість від 20.09.2017 № НОМЕР_2 за серпень 2017 року, за результатами якої складено акт № 456/13-01-12-21/25239995 від 20.10.2017 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 ПК України, внаслідок чого ТзОВ Фаворит занижено суму податкових зобов'язань в сумі 1929481 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яка сплачується до бюджету на суму 1929481,00 грн.

Зокрема, камеральною перевіркою встановлено, що згідно з даними ЄДРПН ТзОВ Фаворит упродовж серпня 2017 року виписано та зареєстровано на контрагентів (покупців) 229 податкових накладних на загальну суму ПДВ 3 457 288,11 грн. Однак, в податковій декларації по ПДВ за серпень 2017 року ТзОВ Фаворит задекларовано податкові зобов'язання лише на суму 1 527 807,00 грн.

Згідно з даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України по ТзОВ Фаворит не обліковується заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту за серпень 2017 року.

Отже, в результаті виявленої розбіжності між даними податкової декларації з ПДВ та ЄДРПН податковий орган дійшов висновку, що ТзОВ Фаворит в серпні 2017 року не включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 1 929 481 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2017, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 1 929 481 грн. за основним платежем та 482 370 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Згідно з п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Аналіз вказаних норм ПК України дає підстави дійти висновку, що податкова накладна вважається зареєстрованою у випадку отримання продавцем електронної квитанції про її прийняття без зауважень. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної, така накладна не є зареєстрованою. Водночас відсутність факту реєстрації податкової накладної, складеної за результатами дійсної господарської операції, не позбавляє обов'язку продавця відобразити вказану у ній суму ПДВ у складі податкових зобов'язань в податковій декларації, однак така накладна не дає підстави покупцю включати таку суму податку до складу податкового кредиту. Тобто, за умови дотримання положень вказаної норми ПК України, виникає розбіжність в даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

З акту перевірки судом встановлено, що податковим органом не виявлено факту заниження податкових зобов'язань чи завищення податкового кредиту в серпні 2017 року по ТзОВ Фаворит за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України. Водночас, ГУ ДФС у Львівській області виявлено розбіжність між даними податкової декларації та даними Єдиного реєстру податкових накладних, що, відповідно до положень п.201.10 ст.201 ПК України, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України , та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Відтак камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо встановлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Отже, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для перевірки первинних документів платника податків з метою усунення розбіжності між даними податкової декларації та даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Як зазначалось вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі висновків камеральної перевірки без дослідження первинних документів позивача.

Тобто, висновок про заниження ТзОВ Фаворит податкових зобов'язань зроблений відповідачем не на підставі та не у межах повноважень, визначених ПК України, а тому є протиправним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, незаконна перевірка не створює правових наслідків, а саме невиконання вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № К/9901/924/18 2а/1570/4582/11 зазначено: Підсумовуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду доходить таких висновків: перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої .

Податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню .

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення належними та допустимими доказами. Водночас встановлені судом порушення при проведенні перевірки свідчать про його протиправність. Тому позовні вимоги слід задовольнити.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 29.11.2017 року №0163111221.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (адреса:79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит" (адреса:81100, Львівська обл.. Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, 8, ЄДРПОУ 25239995) 36177 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.12.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна