Рішення

від 18.12.2018 по справі 826/12233/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року 15:34 № 826/12233/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доМіністерства освіти і науки України третя особаБлагодійна організація Міжнародний благодійний фонд Духовність та здоров'я про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-

за участю представників учасників справи:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача - Кравець О.А.

від третьої особи - Демченко В.П.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі по тексту - відповідач), третя особа - Благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Духовність та здоров'я , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, що полягає у не вчиненні необхідних дій для прийняття та затвердження Типової освітньої програми ІНФОРМАЦІЯ_1 , автором якої є позивач;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2018 року №268 Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти: це тільки дві типові освітні програми (під кер. ОСОБА_5 та під кер. ОСОБА_6.);

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 02 квітня 2018 року №310 Про проведення конкурсного відбору проектів підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти ;

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 06 липня 2018 року №735 Про видання підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти за кошти державного бюджету у 2018 році ;

- зобов'язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії, необхідні для прийняття та затвердження Типової освітньої програми ІНФОРМАЦІЯ_1 , автором якої є позивач.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що внаслідок протиправної бездіяльності Міністерства освіти і науки України та протиправного наказу від 21 березня 2018 року №268 позивач не могла брати участь в конкурсі відбору проектів підручників, написаних на основі її Типової освітньої програми. При цьому, однією із частин першого етапу зазначеного конкурсу є науково-методична експертиза. Також позивач вважає накази Міністерства освіти і науки України про призначення конкурсу та про його результати протиправними, адже ОСОБА_1 не змогла внаслідок незаконних обмежень та протиправної бездіяльності відповідача взяти участь у такому конкурсі.

На думку позивача, відповідач свій обов'язок щодо затвердження програми позивача та надання їй грифа Міністерства освіти і науки України не виконує, чим порушує Закон України Про загальну середню освіту (частини 3 статті 15 Закону). При цьому, позивач вважає, що Міністерство освіти і науки України порушує право позивача на результати її інтелектуальної творчої діяльності, що заявлені в Конституції України.

Додатково позивач зазначила, що Типова освітня програма ІНФОРМАЦІЯ_1 дає можливість уникнути проблем, пов'язаних із навчанням, вихованням і станом здоров'я дітей.

Також позивач звернула увагу й на те, що чинне законодавство не передбачає існування тільки однієї чи двох або в обмеженій кількості освітніх програм, вводячи таким чином монополію.

У відзиві на адміністративний позов представник Міністерства освіти і науки України зазначив, що позивач невірно трактує процедуру присвоєння грифів Міністерства освіти і науки України навчальним програмам та підручникам. Крім того, представник відповідача стверджує, що автор програми ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 з невідомих причин не подала рукопис програми до Державної служби якості освіти України.

На думку представника відповідача, твердження позивача щодо позбавлення її можливості як автора Типової освітньої програми реалізувати свої авторські права є хибними, оскільки відповідно до розділу І пункту 6 Положення про конкурсний відбір проектів підручників для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, у Конкурсі можуть брати участь фізичні та юридичні особи, які мають виключне авторське право на використання твору (далі - учасники Конкурсу) та які надали згоду передати на безоплатній основі МОН, ІМЗО (при укладанні договорів на видання підручників за рахунок коштів Державного бюджету України) право на розміщення підручників (з іноземних мов та української мови для ЗЗСО з навчанням мовами національних меншин у комплекті з аудіосупроводом у форматі mp3) в електронному вигляді (у pdf-форматі) для безоплатного використання користувачами мережі Інтернет строком на п'ять років.

Також представник відповідача стверджує, що Міністерство освіти і науки України не порушувало прав та законних інтересів позивача. Водночас, останньою не наведено на підтвердження факту порушення її прав жодних аргументів та належних доводів.

Позивач надала до суду відповідь на відзив, у якій пояснила, що не подала до Державної служби якості освіти України рукопис програми ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що Міністерством освіти і науки України запропоновано авторам проходити експертизу на відповідність Державному стандарту початкової освіти повторно. При цьому, Державна служба якості освіти України не має повноважень щодо затвердження типових освітніх програм. Крім того, експертизу програми ІНФОРМАЦІЯ_1 , автором якої є позивач, на відповідність Державному стандарту початкової освіти уже здійснено, що підтверджується листом ДНУ Інститут модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2018 року №22.1/10-644.

Тобто, позивач повідомила, що головним аргументом щодо правомірності її відмови від надання до Державної служби якості освіти України рукопису програми ІНФОРМАЦІЯ_1 є те, що чинне законодавство не встановлює для неї, як для автора типової освітньої програми обов'язкове звернення до Державної служби якості освіти України, а відтак вимоги Міністерства освіти і науки України з цього питання порушують положення частини 1 статті 19 Конституції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 18 грудня 2018 року позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник третьої особи підтримав адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представників відповідача та третьої особи 2, допитавши у якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розглянувши подані сторонами та іншими учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 є автором освітньої програми ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом Державної наукової установи Інститут модернізації змісту освіти від 30 січня 2018 року №22.1/10-235 науковому керівнику медико-педагогічного проекту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність представлення рукопису освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, які навчаються за медико-педагогічним проектом ІНФОРМАЦІЯ_1 , упорядкованого відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти.

Також у вказаному листі зазначено, що своєчасне подання рукопису вищезгаданої освітньої програми дасть можливість провести належну процедуру надання їй грифа Рекомендовано Міністерством освіти і науки України відповідно до Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України.

Крім того, у листі від 30 січня 2018 року №22.1/10-235 вказано про необхідність надіслання рукопису Типової освітньої програми до 01 лютого поточного року на адресу Інституту модернізації змісту освіти.

Як вбачається з протоколу №3 засідання комісії з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 21 лютого 2018 року до порядку денного засідання внесено обговорення науково-методичної експертизи рукописів Типових освітніх програм, зокрема і Типова інтегрована корекційно-оздоровча програма для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти ІНФОРМАЦІЯ_1 (автор ОСОБА_1.).

В протоколі №3 від 21 лютого 2018 року засідання комісії зазначено, що на засіданні наявна не менше 2/3 від складу комісії, що дає підставу для роботи комісії та прийняття рішень, а також про відсутність під час засідання авторів програм.

За результатами голосування за всі 11 пред'явлених на засідання комісії програм проголосували одноголосно всі присутні члени комісії.

При цьому, у примітці вказано про необхідність впродовж 5 робочих днів з моменту оприлюднення Державного стандарту початкової освіти, в робочому порядку переглянути всі програми на відповідність вимогам затвердженого Державного стандарту початкової освіти. Офіційним листом до Державної наукової установи Інститут модернізації змісту освіти подати оновлені варіанти програм з інформацією щодо їх доопрацювання.

Пунктом 2 протоколу №3 від 21 лютого 2018 року засідання комісії ухвалено порушити клопотання перед колегією Міністерства освіти і науки України про надання грифа Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як освітнім програмам для загальної середньої освіти, які працюють за освітніми проектами та державними експериментами, зокрема, освітню інтегровану корекційно-оздоровчу програму для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти ІНФОРМАЦІЯ_1 (автор ОСОБА_1.).

При цьому, пунктом 1 вказаного протоколу вирішено порушити клопотання перед колегією Міністерства освіти і науки України про надання Типовим освітнім програмам грифа Затверджено Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: Типова освітня програма початкової освіти (цикл І (1-2 клас)) (автор колектив під керівництвом ОСОБА_6.); Типова освітня програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти (автор колектив під керівництвом ОСОБА_5.).

Допитані у якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили суд про те, що під час засідання комісії її членами враховувалась, зокрема, позиція експертів та наявність громадського обговорення освітньої програми під час прийняття відповідного рішення.

В подальшому, 22 лютого 2018 року проведено засідання колегії Міністерства освіти і науки України, до порядку денного якого включено питання про типові освітні, типові навчальні та освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти.

На вказаному засіданні Міністр освіти і науки України повідомила, що 21 лютого 2018 року Уряд ухвалив рішення про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти, який має принципові відмінності від попередніх державних стандартів, оскільки він суголосний вимогам теперішнього часу і націлений на майбутнє.

В ході розгляду питань, винесених на порядок денний засідання колегії, членом колегії Коваленко О.Я. зазначено, що комісія переглянула програми на відповідність типовим і повідомила, що для того, щоб школа могла вибрати програму, вона повинна мати гриф Затверджено МОН або Рекомендовано МОН , а на місцях директори департаментів мають право регулювати процес вибору.

Також, Карандій В.А., директор Українського центру оцінювання якості освіти, зазначив, що гриф надається відповідно до Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2008 року №537, який розроблений на основі старого законодавства. На сьогодні нове законодавство не передбачає наявності грифів, а передбачає затвердження програм: типові програми затверджує МОН, а грифа Рекомендовано МОН немає. У зв'язку з цим запропонував голосувати за проект рішення без пункту 4, ОСОБА_10 дати завдання відпрацювати ці програми.

За результатами засідання колегії Міністерства освіти і науки України складено протокол №2 від 22 лютого 2018 року, яким постановлено взяти до відома інформацію про типові освітні, типові навчальні та освітні програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти та ухвалити проект рішення з урахуванням пропозиції щодо вилучення пункту 4 щодо схвалення освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, які реалізуються за освітніми проектами, та надання їм грифа Рекомендовано Міністерством освіти і науки .

За проголосували 30 членів колегії Міністерства освіти і науки України.

На виконання статті 64 Закону України Про освіту , постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 Про затвердження Державного стандарту початкової освіти та рішення колегії Міністерства освіти і науки України (протокол №2/2-2 від 22 лютого 2018 року) Міністерством освіти і науки України видано наказ від 21 березня 2018 року №268, яким затверджено типові освітні, включаючи навчальні, програми з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти та надано їм гриф Затверджено Міністерством освіти і науки відповідно до переліку, що додається.

Так, відповідно до додатку до вказаного наказу Міністерства освіти і науки України затверджено дві типові освітні програми: типову освітню програму, розроблену під керівництвом ОСОБА_5 1-2 клас; типову освітню програму, розроблену під керівництвом ОСОБА_6 1-2 клас.

В подальшому, 02 квітня 2018 року Міністерством освіти і науки України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №781 Деякі питання забезпечення підручниками та навчальними посібниками студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів , від 21 лютого 2018 року №87 Про затвердження Державного стандарту початкової освіти , наказу Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2018 року №248 Про затвердження Положення про конкурсний відбір проектів підручників для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2018 року за №359/31811, та з метою забезпечення здобувачів початкової освіти новим поколінням підручників, видано наказ №310 Про проведення конкурсного відбору проектів підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти .

Пунктом 1 вказаного наказу оголошено конкурсний відбір проектів підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти з 02 квітня 2018 року, а пунктом 2 - затверджено перелік предметів вивчення та назв підручників, з яких проводитиметься конкурс.

На виконання підпункту 1 пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 02 квітня 2018 року №310 Про проведення конкурсного відбору проектів підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти , а також відповідно до пункту 12 розділу І Положення про конкурсний відбір проектів підручників для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2018 року №248, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2018 року за №359/31811, Міністерством освіти і науки України видано наказ від 12 квітня 2018 року №347 Про затвердження складу конкурсних комісій конкурсного відбору проектів підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти .

Згідно з рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року (протокол №6/1-19) Про підсумки конкурсного відбору проектів підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти та відповідно до Положення про конкурсний відбір проектів підручників для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2018 року №248 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2018 року за №359/31811 зі зміною, внесеною наказом Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2018 року №660 Про внесення зміни до Положення про конкурсний відбір проектів підручників для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 червня 2018 року за №740/32192, Міністерством освіти і науки України видано наказ №735 від 06 липня 2018 року Про видання підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти за кошти державного бюджету у 2018 році .

Незгода позивача із бездіяльністю відповідача щодо вчинення необхідних дій для прийняття та затвердження Типової освітньої програми ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з наказами Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2018 року №268, від 02 квітня 2018 року №310 та від 06 липня 2018 року №735, зумовила її звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630 (далі по тексту - Положення №630 в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Абзацами 10-19 пункту 4 Положення №630 визначено, що МОН відповідно до покладених на нього завдань: здійснює в межах повноважень, передбачених законом, координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сферах, що належать до його компетенції; створює умови для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої освіти, інклюзивного навчання та освіти протягом життя, наукових ступенів та вчених звань; розробляє та затверджує в установленому порядку Базовий компонент дошкільної освіти, розробляє державні стандарти освіти, а також стандарти вищої освіти та стандарти освітньої діяльності за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті; розробляє та затверджує типові навчальні плани загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; організовує розроблення навчально-методичного забезпечення дошкільних, загальноосвітніх, спеціальних та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, а також позашкільної освіти; розробляє та затверджує державні освітні стандарти з конкретних професій; координує діяльність місцевих органів управління освітою в частині формування оптимальної мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та забезпечує формування оптимальної мережі професійно-технічних навчальних закладів, експериментальних навчальних закладів для задоволення освітніх потреб населення з урахуванням потреб особистості і регіональної специфіки; організовує діяльність державної психологічної служби та соціально-педагогічного патронажу в системі освіти; визначає основні цілі та завдання виховного процесу в навчальних закладах; розробляє та затверджує умови прийому до навчальних закладів.

Відповідно до вимог пункту 11 Положення №630 для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МОН, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у МОН може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу МОН.

Згідно з Положенням про Науково-методичну раду Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27 жовтня 2015 року №1115 (далі по тексту - Положення №1115), Науково-методична рада Міністерства освіти і науки України (далі - Науково-методична рада) - це постійний консультативно-дорадчий орган.

Пунктом 1.3 Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2008 року №537, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за №628/15319 (далі по тексту - Порядок №537), офіційне визнання відповідності навчальної літератури, засобів навчання і навчального обладнання вимогам державних стандартів освіти, державних санітарних правил і норм, гігієнічних нормативів, інших нормативних документів реалізується через процедуру надання МОН відповідного грифа МОН або свідоцтва МОН Про визнання відповідності педагогічним вимогам (далі - Свідоцтво).

Вимогами пунктів 1.7, 1.8 Порядку №537 передбачено, що рішення про надання грифа Рекомендовано Міністерством освіти і науки України та рішення про надання грифа Затверджено Міністерством освіти і науки України приймається на колегії МОН та затверджується наказом МОН. При цьому, гриф Рекомендовано Міністерством освіти і науки України надають підручникам, що стали переможцями Всеукраїнського конкурсу навчальних програм та підручників для загальноосвітніх навчальних закладів і плануються для апробації та моніторингових досліджень у загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах.

Також, вимогами пункту 1.4 Порядку №537 передбачено, що грифи МОН надають такій навчальній літературі: навчальним програмам; підручникам; навчальним посібникам; навчально-методичним або методичним посібникам; хрестоматіям; зібранням творів; словникам; енциклопедіям; тлумачним словникам для школярів; термінологічним словникам для школярів; довідникам для школярів; практикумам; навчальним наочним посібникам; альбомам. Крім того, відповідно до вимог пункту 1.5 Порядку №537 грифи МОН надають таким засобам навчання: навчально-наочним ігровим посібникам; атласам; навчальним картам; відео- та аудіозасобам навчання; електронним засобам навчального призначення; електронним засобам загального призначення.

Аналіз наведених норм свідчить, що Типовим освітнім програмам гриф Рекомендовано Міністерством освіти і науки України не надається.

Суд звертає увагу, що листом №22.1/10-1279 від 26 квітня 2018 року Державна наукова установа Інститут модернізації змісту освіти також повідомила ОСОБА_1, що Типовим освітнім програмам гриф Рекомендовано Міністерством освіти і науки України не надається.

При цьому, як зазначалось вище, саме з аналогічних підстав на засіданні колегії Міністерства освіти і науки України від 22 лютого 2018 року ухвалено проект рішення з урахуванням пропозиції щодо вилучення пункту 4 щодо схвалення освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, які реалізуються за освітніми проектами, та надання їм грифа Рекомендовано Міністерством освіти і науки України , що вбачається судом правомірним та обґрунтованим.

Додатково суд звертає увагу, що основою для розроблення закладами загальної середньої освіти освітніх програм є Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 (далі по тексту - Постанова №87).

Пунктом 3 Постанови №87 Міністерству освіти і науки України доручено вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових освітніх програм для учнів закладів загальної середньої освіти з метою забезпечення впровадження Державного стандарту, затвердженого цією постановою.

Суд звертає увагу, що вказаною постановою Кабінету Міністрів України відповідачу доручено саме затвердження типових освітніх програм, а не присвоєння їм грифу Рекомендовано Міністерством освіти і науки України .

При цьому суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, тобто відсутність дій, які повинен був вчинити суб'єкт владних повноважень, але не вчинив, що потягло за собою порушення прав чи інтересів фізичної чи юридичної особи.

З огляду на те, що чинним законодавством не передбачено обов'язку Міністерства освіти і науки України щодо присвоєння типовим освітнім програмам грифу Рекомендовано Міністерством освіти і науки України , судом не вбачається з боку відповідача допущення ним оскаржуваної бездіяльності та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно доводів позивача щодо безпідставності тверджень відповідача про необхідність проведення Державною службою якості освіти України експертизи освітньої програми на відповідність Державному стандарту початкової освіти, суд зазначає наступне.

Так, під час засідання комісії з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України за результатами голосування за всі 11 пред'явлених на засідання комісії програм проголосували одноголосно всі присутні члени комісії, що підтверджується протоколом №3 від 21 лютого 2018 року.

При цьому, у примітці вказано про необхідність впродовж 5 робочих днів з моменту оприлюднення Державного стандарту початкової освіти, в робочому порядку переглянути всі програми на відповідність вимогам затвердженого Державного стандарту початкової освіти. Офіційним листом до Державної наукової установи Інститут модернізації змісту освіти подати оновлені варіанти програм з інформацією щодо їх доопрацювання.

Відповідно до експертного висновку на Типову інтегровану корекційно-оздоровчу програму для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти ІНФОРМАЦІЯ_1 (автор ОСОБА_1), автору необхідно доопрацювати освітню програму відповідно до вимог затвердженого Державного стандарту початкової освіти та подати її оновлений варіант з інформацією щодо доопрацювання офіційним листом до Державної наукової установи Інститут модернізації змісту освіти .

Тобто, вказаний висновок погоджений із зауваженням та необхідністю доопрацювання Типової інтегрованої корекційно-оздоровчої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти ІНФОРМАЦІЯ_1 (автор ОСОБА_1).

Матеріали справи не містять доказів надання позивачем доопрацьованої Типової інтегрованої корекційно-оздоровчої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної наукової установи Інститут модернізації змісту освіти .

За таких обставин, судом вбачається відсутність вимоги Міністерства освіти і науки України щодо проведення повторної експертизи, адже перший висновок експертизи складений з умовою доопрацювання. Відтак, факт повторності мав би місце у разі виключно позитивного висновку.

При цьому, суд звертає увагу, що листом №1/12-2346 від 05 березня 2018 року Міністерство освіти і науки України звернулось до Голови Державної служби якості освіти України із проханням щодо розгляду навчальних програм, які не були схвалені на засіданні колегії Міністерства освіти і науки України 22 лютого 2018 року, щодо відповідності Державному стандарту початкової освіти.

Тобто, метою такої експертизи є можливість, у разі отримання позитивного висновку експертизи, подальшого схвалення навчальних програм, у т.ч. і програми, автором якої є позивач.

Водночас, позивачем не заперечується факт неподання нею рукопису програми до Державної служби якості освіти України.

В той же час, судом не вбачається протиправною пропозиція Міністерства освіти і науки України щодо розгляду навчальних програм Державною службою якості освіти України на предмет їх відповідності Державному стандарту початкової освіти.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного наказу Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2018 року №268 та відсутність підстав для його скасування.

В частині решти позовних вимог щодо оскарження наказів Міністерства освіти і науки України від 02 квітня 2018 року №310 та від 06 липня 2018 року №735, суд звертає увагу, що позивач оскаржує дані накази виключно з підстав неможливості взяти участь у конкурсі підручників.

При цьому, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас, частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З урахуванням наведених норм законодавства та заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з підстав, які неведені позивачем в позовній заяві.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення її прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем доведено правомірність його дій та винесених рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення суду виготовлений 19 грудня 2018 року.