Рішення

від 13.12.2018 по справі 357/12582/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12582/18

2/357/4370/18

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 грудня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

25.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Виконавчим комітетом Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

До дня смерті ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1. Це підтверджується довідкою Яблунівської сільської ради від 26.09.2018 р. №02-31/79.

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, до складу якої, зокрема, входять: 1) земельна ділянка, площею 0,9001 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована в адміністративних межах Яблунівської сільської ради, призначена для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, реєстраційною карткою земельної ділянки серії НОМЕР_5, розпорядженням Білоцерківської райдержадміністрації від 27.03.2008 р. № 182;

2) земельна ділянка, площею 0,2500 га з кадастровим номером НОМЕР_6, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4; 3) земельна ділянка площею, 0,2197 га з кадастровим номером НОМЕР_7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8.

За життя ОСОБА_3 оформила правовстановлюючі документи на вищевказані земельні ділянки, але не встигла зареєструвати своє право власності на них.

Оцінка земельних ділянок підтверджується довідкою держгеокадастру від 11.10.2018 року №1689/0/211 18. Видана міськрайонним управлінням у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області про те, що згідно журналу видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) господарствам Білоцерківського району вартість земельної частки паю станом на 01.01.2018 року становить 50016, 86 гривень (п'ятдесят тисяч шістнадцять гривень 86 копійок).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0,25 га, нормативно-грошова оцінку становить 23375, 96 гривень (двадцять три тисячі триста сімдесят п'ять гривень 96 копійок), від 11.10.2018 року, 1690/0/211-18.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0, 2197 га становить 4696, 70 гривень (чотири тисячі шістсот дев'яносто шість гривень 70 копійок) від 11.10.2018 року 1691/0/211-18.

Все своє майно ОСОБА_3 заповіла позивачці ОСОБА_1. Заповіт було посвідчено 16 квітня 1990 р. головою виконкому Яблунівської сільської ради Пономаренко Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 20. До дня смерті ОСОБА_3 цей заповіт не змінювався та не скасовувався. Це підтверджується відміткою на заповіті від 22.06.2010 р. Інших спадкоємців немає. Таким чином, позивачка має право на спадкування за заповітом відповідно до ч. 1 ст.1223 ЦК України.

У встановлений законом 6-місячний строк 09 липня 2010 року позивачка звернулася до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3. За заявою позивачки було відкрито спадкову справу за номером у спадковому реєстрі 49599683 (номер у нотаріуса 259/2010). Це підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Постановою державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Руденко Н.П. від 15 березня 2016 року № 534/02-31 позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі Свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки, оскільки не проведено державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,9001 га та державна реєстрація права власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,2197 га проведена після смерті власника. В цій постанові також зазначено, що, за даними нотаріальної контори, саме позивачка прийняла спадщину після ОСОБА_3. Інших спадкоємців немає.

В зв'язку з тим, що нотаріус відмовила позивачці в оформленні права на спадщину, вона змушена звернутися з цим позовом до суду.

Просила суд визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на

земельну ділянку, площею 0,9001 га, з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована в адміністративних межах Яблунівської сільської ради, призначена для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4); земельну ділянку, площею 0,2500 га, з кадастровим номером НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9); земельну ділянку, площею 0,2197 га, з кадастровим номером НОМЕР_7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для ведення особистого селянського господарства, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( а. с. 3-6 ).

Ухвалою судді від 31 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 15 годину 00 хвилин 28 листопада 2018 року ( а. с. 27-28 ).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності ( а. с. 25 ) не з'явилася, надала до суду заяву, отримана судом 13.12.2018 року за вх. № 41184, в якій просила справу слухати без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Яблунівська сільська рада в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, отримано судом лист за підписом сільського голови 07.12.2018 року за вх. 40269, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнають повному обсязі, проти позову не заперечують, просили його задовольнити. Справу просили слухати без участі представника Яблунівської сільської ради.

Враховуючи те, що відповідачем визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Виконавчим комітетом Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ( а. с. 7 ).

Про те, що ОСОБА_3 дійсно була матір'ю позивачки ОСОБА_1 підтверджує наявна в матеріалах справи свідоцтво про народження позивачки ( а. с. 21 ).

Встановлено, що до дня смерті ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Яблунівської сільської ради від 26.09.2018 р. №02-31/79 ( а. с. 19 ).

Встановлено, що після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, до складу якої, зокрема, входять: 1) земельна ділянка площею 0,9001 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована в адміністративних межах Яблунівської сільської ради, призначена для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, реєстраційною карткою земельної ділянки серії НОМЕР_5, розпорядженням Білоцерківської райдержадміністрації від 27.03.2008 р. № 182; 2) земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером НОМЕР_6, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4; 3) земельна ділянка площею 0,2197 га з кадастровим номером НОМЕР_7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8 ( а. с. 11-15 ).

Оцінка земельних ділянок підтверджується довідкою держгеокадастру від 11.10.2018 року №1689/0/211 18. Видана міськрайонним управлінням у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області про те, що згідно журналу видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) господарствам Білоцерківського району вартість земельної частки паю станом на 01.01.2018 року становить 50016, 86 гривень ( а. с. 16 ).

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0,25 га від 11.10.2018 року, 1690/0/211-18, нормативно-грошова оцінка становить 23375, 96 гривень ( а. с. 18 ).

З Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0, 2197 га від 11.10.2018 року 1691/0/211-18, нормативно-грошова оцінка становить 4696, 70 гривень ( а. с. 17 ).

Все своє майно ОСОБА_3 заповіла позивачці ОСОБА_1, про що свідчить наявний в матеріалах справи заповіт, який було посвідчено 16 квітня 1990 р. головою виконкому Яблунівської сільської ради Пономаренко Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 20 ( а. с. 8 ).

09 липня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 та за заявою позивачки було відкрито спадкову справу за номером у спадковому реєстрі 49599683 (номер у нотаріуса 259/2010), що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі ( а. с. 9 ).

Встановлено, що постановою державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Руденко Н.П. від 15 березня 2016 року № 534/02-31 позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі Свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки, оскільки не проведено державної реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0,9001 га та державна реєстрація права власності на земельні ділянки, площею 0,2500 га та 0,2197 га проведена після смерті власника. В цій постанові також зазначено, що, за даними нотаріальної контори, саме позивачка прийняла спадщину після ОСОБА_3. Інших спадкоємців немає ( а. с. 10 ).

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У силу ст. ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Постановою державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Руденко Н.П. від 15 березня 2016 року № 534/02-31 позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі Свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки, оскільки не проведено державної реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0,9001 га та державна реєстрація права власності на земельні ділянки, площею 0,2500 га та 0,2197 га проведена після смерті власника. В цій постанові також зазначено, що за даними нотаріальної контори, саме позивачка прийняла спадщину після ОСОБА_3. Інших спадкоємців немає ( а. с. 10 ).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування (п.3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

1 липня 2004 року прийнято Закон України № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Закон № 1952-ІV).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про внесення права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно частини 3 статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст. 3 цього Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства , що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_3 ОСОБА_4 районною державної адміністрацією Київської області не зареєстрований у відповідних органах, тобто не проведена його державна реєстрація. Даний державний акт, виданий на розпорядження Білоцерківської РДА від 27 березня 2008 року за № 182 ( а. с. 11 ).

Тому, на час отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, Законом передбачалося державна реєстрація, оскільки права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникали лише з моменту такої реєстрації.

Отже, на час отримання ОСОБА_3 державного акту на земельну ділянку, передбачено обов'язковість державної реєстрації.

Однак, ОСОБА_3 за життя не здійснила реєстрацію зазначеної земельної ділянки.

В ухвалі ВССУ від 19 жовтня 2017 року, останній роз'яснював та виходив з того, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття самим спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку, адже відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державної реєстрації. Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

В підготовчому судовому засіданні, яке відбувалося 28.11.2018 року представник позивача посилалася на те, що ОСОБА_3 не встигла провести державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки, оскільки хворіла та просила оголосити перерву в підготовчому засіданні для надання підтвердження.

Однак, звертаючись до суду 13.12.2018 року з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, остання не надала жодного належного та допустимого доказу в підтвердження того, що ОСОБА_3 не мала можливості у зв'язку із хворобою здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, на що посилалася представник позивача в підготовчому засіданні 28.11.2018 року.

Тому, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 частині визнання права власності в поряду спадкування на земельну ділянку, площею 0,9001 га, з кадастровим номером НОМЕР_3, призначена для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, що розташована в адміністративних межах Яблунівської сільської ради, виданої розпорядженням Білоцерківської райдержадміністрації від 27.03.2008 р. № 182 не підлягають задоволенню, так як недоведеними та безпідставними.

Стосовно, визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером НОМЕР_6, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 та земельну ділянку площею 0,2197 га з кадастровим номером НОМЕР_7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8, суд приходить до наступного.

Встановлено, що державні акти на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_10 та серії НОМЕР_8, видані на ім'я ОСОБА_3 20 травня 2010 року на підставі рішення Яблунівської сільської ради, 23-а сесія 5 скликання від 16 вересня 2009 року № 23-133 ( а. с. 14, 15 ), тобто після смерті останньої, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 7 ).

Отже, ОСОБА_3 за життя не мала можливості здійснити державну реєстрацію зазначених земельних ділянок, серії НОМЕР_10 та серії НОМЕР_8.

Тому, позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_9, яка прийняла спадщину, однак не має можливості отримати свідоцтво про право власності, вірний обрала спосіб захисту свого порушеного права, та вимоги позивача в частині визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером НОМЕР_6, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 та земельну ділянку площею 0,2197 га з кадастровим номером НОМЕР_7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8 є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в судовому засіданні досліджено лист, спрямований на адресу суду та отриманий 07.12.2018 року за вх. № 40269, за підписом сільського голови, де останній зазначив, що позовні вимоги визнають в повному обсязі та проти позову не заперечують.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У відповідності до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду віднести за рахунок позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 182, 328, 1216, 1218, 1258, 1261, 1262, 1269 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 77,81, 82, 133, 141, 206, 211, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд, -земельну ділянку, площею 0,9001 га, з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована в адміністративних межах Яблунівської сільської ради, призначена для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4); земельну ділянку, площею 0,2500 га, з кадастровим номером НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9); земельну ділянку, площею 0,2197 га, з кадастровим номером НОМЕР_7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для ведення особистого селянського господарства, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( а. с. 3-6 ).

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером НОМЕР_6, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( державний акт серії НОМЕР_4 ) та на земельну ділянку площею 0,2197 га з кадастровим номером НОМЕР_7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, призначена для ведення особистого селянського господарства ( державний акт серії НОМЕР_8 ).

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області в частині визнання права власності в поряду спадкування на земельну ділянку, площею 0,9001 га, з кадастровим номером НОМЕР_3, призначена для ведення особистого селянського господарства, ( державний акт серії НОМЕР_4), що розташована в адміністративних межах Яблунівської сільської ради, виданої розпорядженням Білоцерківської райдержадміністрації від 27.03.2008 р. № 182, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області потягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: 09100, АДРЕСА_3, ІПН: НОМЕР_1 );

Відповідач: Яблунівська сільська рада Білоцерківського району Київської області (адреса знаходження: 09154, Київська області, Білоцерківський район, с. Яблунівка, вул. Центральна, буд. 66 ).

Повне судове рішення складено 20 грудня 2018 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов