Рішення

від 12.12.2018 по справі 398/1388/18

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1388/18

провадження №: 2/398/1564/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

"12" грудня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Колісник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник адвокат ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Ален про визнання дійсним договору купівлі-продажу,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 13 липня 2005 року, згідно якого ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однокімнатну квартиру №1, що знаходиться по вул. Михайла Грушевського (колишня Чекістів), буд. 43 в місті Олександрія Кіровоградської області, що посвідчений на Універсальній товарній біржі Ален , реєстраційний номер 946.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.07.2005 року її батько ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу був укладений на Універсальній товарній біржі Ален , реєстраційний номер 946. На підставі вказаного договору квартира була зареєстрована за ОСОБА_6 на праві приватної власності Олександрійським МБТІ 19 серпня 2005 року реєстр №10071/89 стр. 234. 20.11.2014 року батько позивача ОСОБА_6 помер. Після смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на зазначену вище квартиру. Батько заповіт не складав. Вона звернулась до нотаріуса про прийняття спадщини, однак постановою приватного нотаріуса Олександрійського міського округу ОСОБА_7 №88/02-31 від 16.06.2017 року їй було відмовлено у здійсненні нотаріальної дії з посиланням на невідповідність поданого правовстановлюючого документа на вказану квартиру вимогам законодавства.

14.08.2018 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Ален в особі директора фірми ОСОБА_8 подала до суду пиьмові пояснення, у яких зазначила про те, що проти задоволення позову не заперечує.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином за усіма відомим суду адресами, давалось оголошення на сайті Судової влади України про виклик відповідачів, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв, клопотань, відзиву не надали. Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити на підставі наявних матеріалів справи заочне рішення, відповідно до вимог ст., ст. 280-284 ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 13 липня 2005 року, реєстраційний №946, згідно якого ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однокімнатну квартиру №1, що знаходиться по вул. Михайла Грушевського (колишня вул. Чекістів), буд. 43 у місті Олександрія Кіровоградської області, що посвідчений на Універсальній товарній біржі Ален .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер 20 листопада 2014 року, актовий запис №1158.

Приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_9 постановою від 16 червня 2017 року №88/02-31 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що нею не подано належним чином оформлений документ, який підтверджує право власності померлого на вищевказану квартиру.

Згідно наявної у матеріалах витребуваної судом інвентаризаційної справи фотокопії рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.05.2005 року по справі №2-2689/2005 договір купівлі-продажу однокімнатної квартири №1, що знаходиться у будинку №43 по вул. Чекістів в м. Олександрія Кіровоградської області, укладений 13 липня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Ларіоновою і ОСОБА_4 на Універсальній товарній біржі Ален за №946 визнано дійсним, визнавши за ОСОБА_6 право власності за означену квартиру.

Згідно листа Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.11.2018 року №05/71/2018 надати справу №2-2689/2005 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності надати неможливо, оскільки згідно відомостей реєстрації первинного обліку за 2005 рік Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області дана справа не облікована. Згідно відомостей реєстрації первинного обліку за 2005 рік №2-2689/2005 облікована інша справа.

Отже, враховуючи те, що Олександрійський міськрайонний судКіровоградської області не підтвердив наявність рішення від 18.05.2005, копія якого знаходиться у матеріалах інфвентаризаціної справи, суд виходить з того, що такого рішення суд не виносив.

Згідно архівної довідки №696 КП ОМБТІ право власності на квартиру АДРЕСА_2 належить ОСОБА_6 на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.05.2005 року 2-2689 2005.

Згідно навного у матеріалах інвентаризаційної справи свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Олександрійської міської ради 30 червня 2005 року, до часу укладення зазначеного вище біржового договору право власності на відповідну квартиру належало ОСОБА_10 та ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів витребуваної судом спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6, єдиним його спадкоємцем, який прийняв спадщину, подавши відповідну заяву нотаріусу, є його донька ОСОБА_1 Родинні відносини спадкоємця і спадкодавця підтверджуються свідоцтвом про народження позивача, у якому її батьком зазначений ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 4 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу, повинен бути укладений в письмовій формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялись сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.

За правилами ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною 4 вказаної норми передбачено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦПК України право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом. Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі ст.227 ЦК УРСР у редакції, чинній на момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» , у редакції, чинній станом на 1999 рік, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п.п.1.5-1.7 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 121 від 09.06.98, державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності. Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Згідно п.9 додатку 1 до цієї Інструкції до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна віднесено договори купівлі-продажу, зареєстровані біржею.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини і норми права, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку про те, що вказана вище квартира дійсно належала спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі зареєстрованого на товарній біржі договору купівлі-продажу, який був фактично виконаний сторонами і також відповідно до чинного на момент його укладення законодавства зареєстрований у бюро технічної інвентаризації. Відповідачі ухилилися від нотаріального посвідчення цього договору. Право власності ОСОБА_6 на квартиру ніким не оспорюється. Однак, у зв'язку з недодержанням при укладенні договору нотаріальної форми, донька ОСОБА_1, яка є єдиним спадкоємцем, не може реалізувати свої спадкові права. Тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання договору дійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже враховуючи, що іншого способу захисту своїх майнових справ позивач не має, а обставини зазначені в позовній заяві підтвердилися, позовні вимоги підлягають задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, рнокпп НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ, буд. 8, корп. 6) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, рнокпп НОМЕР_2, місце реєстрації встановити не представилось можливим, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, місце реєстрації встановити не представилось можливим, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Ален (код юридичної особи 24714448, юридична адреса: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, пл. Соборна, 3/16) про визнання дійсним договору купівлі-продажу.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири №1, що знаходиться у будинку №43 по вул. Михайла Грушевського (колишня назва вул. Чекістів) у м. Олександрія Кіровоградської області, укладений 13 липня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Ларіоновою і ОСОБА_4 на Універсальній товарній біржі Ален , реєстраційний номер 946.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення складений і підписаний суддею у нарадчій кімнаті 12 грудня 2018 року.

Суддя Орловський В.В.