Рішення

від 18.12.2018 по справі 497/1759/18

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e -mail: inbox@bg.od.court.gov.ua , web:https:// bg.od.court.gov.ua , код ЄДРПОУ: 02897690

18.12.2018

Справа № 497/1759/18

Провадження № 2-о/497/89/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

розглянувши за відсутністю сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - Головне Управління Держгеокадастру в Одеський області, Виноградівська сільська рада Болградського району Одеської області - про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 року до суду з вищевказаною заявою звернувся ОСОБА_1 - представник за довіреністю Ізмаїльського прикордонного загону, якою просить про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що земельні ділянки, згідно державного акту про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№205724, який був виданий 05.09.2006 року на підставі рішення Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області №222-IV від 12.05.2005 року, кадастрові номери яких - №5121481600:02:002:0001 та №5121481600:02:001:0003, - розташовані саме на вулиці Іордана Банєва, 99 та на вулиці Прикордонників,1 у с.Виноградівка Болградського району Одеської області.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що, згідно вказаного державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Ізмаїльський прикордонний загін є постійним користувачем земельними ділянками загальною площею 2,3658га, що розташовані на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області за адресою: вул.І.Банева,99, вул.Пограничників,1, с.Виноградівка, Болградський район, Одеська область. Це землі переданих для розміщення прикордонних застав Ізмаїльського прикордонного загону. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №03065с800001. Але у вищевказаному державному акті допущено помилку в написанні розташування земельної ділянки: замість правильного українською "вул.Іордана Банєва,99, та вул.Прикордонників,1, с.Виноградівка", неправильно зазначено "вул.І.Банева,99, вул.Пограничників,1, с.Виноградівка", тому Ізмаїльському прикордонному загону було відмовлено у державній реєстрації права постійного користування вказаними земельними ділянками, і, оскільки це становище виправити у позасудовому порядку неможливо - у державному Акті про право на землю неможна вносити виправлення, а у видачі нового Акту у зв'язку зі змінами у законодавстві відділ земельних ресурсів райдержадміністрації відмовив.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, у заяві просив задовольнити вимоги заяви та розглянути справу за його відсутністю.

Зацікавлені особи - Головне Управління Держгеокадастру в Одеський області, Виноградівська сільська рада Болградського району Одеської області -сповіщені належним чином про дату та місце судового засідання, до суду не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю, не надавши заперечень проти задоволення вимог заяви.

Вивчивши у судовому засіданні доводи заяви, розглянувши надані заявником документи та матеріали, звіривши копії документів з оригіналами в ході судового засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Згідно рішення ВГС України від 02.02.2010р. у справі №6/444, в силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини , що виникають у державі. При цьому, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції щодо розгляду справ визначається, зокрема, нормами процесуального права.

Так, відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій України» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення, і, відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Положеннями ст.20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного Кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, в разі, якщо предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту є цивільно-господарським спором суб'єктів господарської діяльності.

В разі звернення до суду з вимогою щодо визнання певного факту, позивач просить встановити лише юридичний факт, який мав місце у минулому. Отже, якщо позивач фактично звертається до суду з вимогою лише про встановлення певного факту, це виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає в такому разі способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призведе до поновлення його порушеного матеріального права.

В разі заявлення позивачем вимоги про встановлення певного факту, ця вимога не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки вона є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про цивільне право. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Такий висновок не суперечить положенням Конституції України, зокрема щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.

Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з господарсько-матеріальних правовідносин, оскільки зі змісту статті 12 ГПК України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах , за виключенням справ, визначених у пп.2,3 ч.1 ст.12 ГПК України. Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати. Таким чином, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право .

Отже, оскільки заява про встановлення юридичного факту може бути підсудною господарському суду лише за наявності при цьому спору про право - якщо він пов'язаний з його зміною, припиненням, встановленням (визнанням), а з вищевказаної заяви представника позивача ОСОБА_1 вбачається, що він звернувся до суду з заявою про встановлення такого факту, як неправильність написання поштової адреси розташування земельних ділянок у Державному акті про право постійного користування на земельну ділянку, що перешкоджає у державній реєстрації права користування земельною ділянкою, тому встановлення такого факту не є господарським спором, не породжуватиме в наслідок встановлення цього факту цивільно-господарських правовідносин, і тому підлягає розгляду у порядку цивільно-процесуального судочинства у загальному порядку.

Згідно положень ст.ст.4 і 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, що встановлений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення певних юридичних фактів. Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню у судовому порядку, наводиться ч.2 ст.315 ЦПКУ і не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші, не зазначені цією статтею факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, з наданих заявником відомостей і доказів судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- згідно державного акту про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№205724, що був виданий 05.09.2006 року Ізмаїльському прикордонному загону м.Ізмаїл Одеської області на підставі рішення Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області №222-IV від 12.05.2005 року, та який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Виноградівської сільської ради за №03065с800001, Ізмаїльський прикордонний загін міста Ізмаїл Одеської області є постійним користувачем двох земельних ділянок з кадастровими номерами: 5121481600:02:002:0001 та 5121481600:02:001:0003, що розташовані на вул.І.Банєва,99, та на вул.Пограничників,1, с.Виноградівка, Виноградівська сільська рада Болградського району Одеської областідля розміщення прикордонних застав Ізмаїльського прикордонного загону (а.с.7);

- згідно витягу з Державного земельного кадастру, заявнику належить земельна ділянка площею 1,9000 га, з кадастровим номером 5121481600:02:001:0003, що розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, с.Виноградівка, вул.Прикордонників,1 про що зазначено у державному акті серії ЯЯ205724 від 05.09.2005р. (а.с. 8-9);

- також згідно витягу з Державного земельного кадастру, заявнику належить ще одна земельна ділянка площею 0,4658га, з кадастровим номером 5121481600:02:002:0001, яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, с.Виноградівка, вул.Іордана Банєва,99, що зазначено у державному акті серії ЯЯ205724 від 05.09.2005р. (а.с. 13-14);

- згідно листа голови Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області вбачається, що поштові адреси: вул.І.Банева, № 99 та вул.Іордана Банєва, № 99, у с.Виноградівка Болградського району Одеської області, - є однією й тією ж самою адресою, а також поштові адреси: вул.Пограничників, № 1 і вул.Прикордонників, № 1 у с.Виноградівка Болградського району Одеської області - також є однією й тією ж самою адресою ( а.с.19);

- згідно рішення № 42147544 та 42151835 від 20.07.2018 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно було відмовлено заявнику у державній реєстрації прав та їх обтяжень земельних ділянок, що перебувають в його володінні на праві постійного користування, - з-за розбіжності назв вулиць у поштових адресах, які раніше, при перекладі з російської мови були записані у Державному акті українською неправильно (а.с.20-21);

- відповідно до заяви голови Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області сільська рада вимоги заявника визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення;

- головне Управління Держгеокадастру в Одеській області також своєю заявою вимоги заявника визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012р. Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду відповідно до п.6ч.1ст.315 ЦПК України, - з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документу, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що у судовому порядку можна встановити належність особі такого документу, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що необхідний заявнику для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за правильною поштовою адресою, що випливають з цього факту. Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами у справі, поясненнями заявника, і ніким не заперечується, нічим не спростовується, та, не встановивши, що задоволенням вимог заяви порушуються права третіх осіб, суд дійшов висновку, що є усі підстави для задоволення вимог заяви і встановлення факту, зазначеного у заяві, що має юридичне значення для заявника.

Керуючись ст.ст.269-276 ЦК України, ст.ст.1-11,13, 76, 89, 293, ч.2. 315, 319, 351, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа - Головне Управління Держгеокадастру в Одеський області, Виноградівська сільська рада Болградського району Одеської області - про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити та визнати, що дві земельні ділянки з кадастровими номерами 5121481600:02:002:0001 та 5121481600:02:001:0003, згідно державного акту про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№205724, який був виданий 05.09.2006 року на підставі рішення №222-IV Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області від 12.05.2005 року, - розташовані, відповідно, саме на вулиці Іордана Банєва, 99 та на вулиці Прикордонників,1 у с.Виноградівка Болградського району Одеської області.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання Апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Відповідно до п.п.15.5п.15ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.12.2018 року.

Суддя А.В. Кравцова