Рішення

від 20.11.2018 по справі 497/1482/18

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.11.2018

Справа № 497/1482/18

Провадження № 2/497/748/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

секретаря судового засідання - Ковтун О.І.,

прокурора - Дундер Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовом першого заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_1 поданого в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Голицька сільська рада Болградського району Одеської області про стягнення суми заподіяної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2018 року перший заступник керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_1, який діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області, звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача:

- на користь держави суму завданої шкоди в розмірі 16 000.00 гривен, заподіяну навколишньому природному середовищу;

- на користь прокуратури Одеської області судові витрати в розмірі 1 762.00 гривен.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач ОСОБА_2, 29 січня 1964 року здійснював незаконне полювання перебуваючи в мисливських угіддях Болградської РО УТМР, на землях Голицької сільської ради Болградського району Одеської області без наявності дозвільних документів на рушницю та на право полювання, здобув двох зайців-русаків.

Згідно постанови Болградського районного суду Одеської області, справа №497/1658/17 від 28.11.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.85 ч.2 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням терміну притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ст.247 КУпАП.

Внаслідок вчиненого відповідачем правопорушення державі нанесено шкоду у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривен. В зв'язку з чим прокурор в інтересах держави звернувся до суду із зазначеним позовом.

Прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області, радник юстиції ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності (а.с.32) в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в позовній заяві, наполягала на їх задоволенні, надала пояснення з підстав зазначених в позовній заяві. Стверджувала, що Державна екологічна інспекція в Одеській області не виконує належним чином, покладені на неї функції, і з часу прийняття судового рішення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, до часу подачі цього позову, не звернулася самостійно з вимогами про відшкодування завданої державі шкоди, в зв'язку з чим, цей позов подано прокурором. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Окрім цього 19.11.2018 року першим заступником керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_1 було надано додаткові пояснення (а.с.45-48), в яких він посилається на те, що 06.07.2018 року прокуратурою направлено до Державної екологічної інспекції в Одеській області лист про вжиття заходів органами прокуратури щодо стягнення в судовому порядку суми шкоди, спричиненої державі ОСОБА_2, але відповіді на цей лист не надійшло. Після цього 26.10.2018 року позивачу повторно направлявся лист, який теж залишений ним поза увагою. Тому він вважає, що нехтування листами прокуратури, невжиття тривалий час заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми свідчать про невиконання уповноваженим органом, суб'єктом владних повноважень, своїх обов'язків, що стало підставою для представництва інтересів держави в суді.

Позивач про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.44), у судове засідання не прибув, заяви про підтримання позовних вимог до суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Голицька сільська рада Болградського району Одеської області - повідомлена належним (а.с.43), в судове засідання не прибула, пояснень на позовну заяву не надала.

Відповідач до суду не прибув, причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою свого постійного місця реєстрації: вул. Молодіжна, буд. 45, с. Виноградне, Болградський район, Одеська область (а.с.39-42), що підтверджується довідкою Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області (а.с.23), але конверт з судовою повісткою на 20.11.2018 року повернувся до суду з відміткою листоноші отказ от получения .

Втім, судову повістку виклик на 05.10.2018 року, ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими документами до неї позивачем було отримано (а.с.31), однак жодних доводів, пояснень, заперечень на спростування доводів, викладених в позовній заяві відповідач до суду не надіслав, і в судові засідання не з'являвся.

Згідно ст.128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою (ч.2).

Положеннями ч.9 ст.130 ЦПК України встановлено, що у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди прокурора, який діє в інтересах позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 89 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 3 та 4 ст.56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Статтею 4 закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що природні ресурси України є власністю Українського народу, середовища . Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, законами України.

Згідно зі ст.170 ЦК України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 жовтня 2011 № 454, Держекоінспекція України входить до системи органів державної виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Отже, позивач є уповноваженим державним органом. Який виступає від імені держави з метою захисту інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З позовною заявою до суду в інтересах держави про стягнення завданої суми шкоди звернувся Прокурор, який своє звернення обґрунтовує тим, що державний орган, який виступає від імені держави з метою захисту інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, не в повному обсязі виконуються обов'язки покладені на нього Законом. Сума заподіяної шкоди, спричинена державі, внаслідок незаконного полювання ОСОБА_2 залишилася не стягнутою з відповідача та добровільно не погашеною, а саме з 28.11.2017 року по 29.08.2018 року (дата подачі позовної заяви до суду) та і по теперішній час.

Тобто підставою для звернення з даним позовом до суду Прокурором вказано невиконання Державною екологічною інспекцією в Одеській області своїх обов'язків.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції від 31.03.2005 року заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009 року, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію: Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад. При захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей. Осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_5 Європи від 27.05.2003 № 1604 Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Як вбачається з Постанови Верховного Суду від 20.09.2018 року Справа №924/1237/17 захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Суд вважає, що в даному випадку звернення прокурора з вищезазначеним позовом було необхідне, так як позивач по справі - Державна екологічна інспекція в Одеській області, дійсно не виконує покладені на неї обов'язки, про що також свідчить не з'явлення представника позивача в жодне судове засідання та не надіслання до суду жодної заяви та письмових пояснень.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про мисливське господарство та полювання полювання - це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що до полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня);перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про мисливське господарство та полювання забороняється, зокрема: полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону (якими є посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин, відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання), крім того, забороняється полювання у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу). До полювання, відповідно до ст. 12 Закону прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, з будь-якою стрілецькою зброєю, або з продукцією полювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про мисливське господарство та полювання добування мисливських тварин здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка та лисицю.

Згідно зі ст. 63 Закону України Про тваринний світ підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом ОСОБА_4 України.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну ,адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Спільним наказом міністерства аграрної політики та продовольства України, міністерства екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 року № 301/222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2017 року за № 842/30710 затверджено Такси для обчислення розмірів відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України).

Судом встановлено, що 05.08.2017 року, приблизно о 07:30 годині, ОСОБА_2, з мисливською гладкоствольною рушницею ІЖ-18, кал.16, №3802-Н та набоями, перебуваючи в мисливських угіддях Болградської РО УТМР на землях Голицької сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту), у заборонений час ( у не мисливський сезон), та не маючи взагалі дозвільних документів на рушницю і на право полювання, здобув двох зайців-русаків, зробивши постріли дроб'ю, чим порушив правила полювання та заподіяв збиток держави в розмірі 16 000 гривень.

За цим фактом ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та відповідно до постанови Болградського районного суду Одеської області від 28.11.2017 року та постанови від 08.12.2017 року про виправлення описки по справі № 497/1658/17 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, але провадження закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст.247 КУпАП (а.с.11, 13-14).

Працівниками відділу екологічного контролю природних ресурсів Південного регіону, на підставі Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання затвердженими наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерством аграрної політики та продовольства України та міністерством екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 року № 301/222, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 12 липня 2017 року за № 842/30710, було складено розрахунок завданої шкоди, відповідно до якої незаконне добування зайця-русака у кількості 3 штук склала 16 000 гривень (а.с.12).

Позивачем - Державною екологічною інспекцією в Одеській області 02.02.2018 року ОСОБА_2 за адресою його реєстрації було надіслано претензію №19 (а.с16).

Таким чином в судовому засіданні було доведено, що відповідачем ОСОБА_2 було заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 16 000 гривень, тому ця шкода підлягає стягненню, а позовна заява задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь прокуратури Одеської області підлягають стягненню понесені судові витрати - 1762.00 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги першого заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_1 поданого в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Голицька сільська рада Болградського району Одеської області про стягнення суми заподіяної шкоди - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КК №600801, виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 15.02.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь держави Державної екологічної інспекції в Одеській області: пр-т Шевченка, №12, м. Одеса, 65058, шкоду заподіяну навколишньому середовищу в розмірі 16000.00 гривен (шістнадцять тисяч гривен), реквізити для оплати: розрахунковий рахунок 33118331700163, код ЄДРПОУ 04378126, МФО 828011 в УДКС в Болградському районі ГУ ДКСУ Одеської області

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КК №600801, виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 15.02.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь прокуратури Одеської області: 65026, м.Одеса, вул.Пушкінська, №3, код отримувача (код ЄДРПОУ) 03528552, рахунок отримувача 35213085000564, банк отримувача ДКСУ у м.Києві, код банк отримувача 820172, код класифікації доходів бюджету 22030101 судовий збір в розмірі 1762.00 гривен (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 21.11.2018 року.

Суддя С.В.Кодінцева