Ухвала

від 12.12.2018 по справі 752/9832/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , та накладено арешт на майно, а саме на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності ОСОБА_8 та на грошові кошти в кількості 54 купюри номіналом по 500 грн., 8 купюр номіналом по 200 грн., грошові кошти в кількості 46 купюр номіналом по 500 грн., три купюри номіналом по 200 грн., 4 купюри номіналом по 500 грн., грошові кошти в кількості 100 купюр номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в кількості 101 купюра номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в кількості 12 купюр номіналом по 50 доларів США, грошові кошти в кількості 4 купюри номіналом по 1 долару США, грошові кошти в кількості 9 купюр номіналом по 5 доларів США, грошові кошти в кількості 5 купюр номіналом по 10 доларів США, грошові кошти в кількості 2 купюри номіналом по 20 доларів США, грошові кошти в сумі 12300 доларів США, які належать ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з забороною особам, у володінні яких перебуває зазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу кримінального провадження з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

В апеляційній скарзі представник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити. Зокрема, на думку представника, розгляд клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018100000000093 відбувся з порушенням правил підсудності. Також, представник вважає, що доданий до клопотання витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у вище зазначеному кримінальному провадженні не містить відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України. Крім того, згідно доводів апеляційної скарги, слідчим було пропущено строк на звернення до суду з клопотанням про арешт грошових коштів, які є тимчасово вилученим майном, а саме клопотання подано до неналежного суду.

Також адвокат зазначає про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді посилаючись на ті обставини, що власники майна не були повідомлені про дату розгляду справи, а копію постановленого судом рішення отримали 22 жовтня 2018 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власників майна та їх представника, а копію постановленого судом рішення, як вбачається з наданих суду матеріалів апелянтом було отримано 22 жовтня 2018 року та 25 жовтня 2018 року подано апеляційну скаргу, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами представника власників майна про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість постановленого судом рішення, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000093 від 05 лютого 2018 року за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 185 КК України.

В рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності ОСОБА_8 та на грошові кошти в кількості 54 купюри номіналом по 500 грн., 8 купюр номіналом по 200 грн., грошові кошти в кількості 46 купюр номіналом по 500 грн., три купюри номіналом по 200 грн., 4 купюри номіналом по 500 грн., грошові кошти в кількості 100 купюр номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в кількості 101 купюра номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в кількості 12 купюр номіналом по 50 доларів США, грошові кошти в кількості 4 купюри номіналом по 1 долару США, грошові кошти в кількості 9 купюр номіналом по 5 доларів США, грошові кошти в кількості 5 купюр номіналом по 10 доларів США, грошові кошти в кількості 2 купюри номіналом по 20 доларів США, грошові кошти в сумі 12300 доларів США, які належать ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ,, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Накладаючи арешт на зазначене майно, слідчий суддя послався на доведеність стороною обвинувачення наявності підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.

Відповідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

10 вересня 2018 року у кримінальному провадженні № 42018100000000093 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Санкція ч. 5 ст. 185 КПК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що суд, у разі доведення винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, може призначити останнім покарання у виді конфіскації майна.

Що стосується посилань адвоката ОСОБА_6 на те, що слідчим подано клопотання до неналежного суду, то слід зазначити наступне.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є 1) слідчі підрозділи: органів Національної поліції; органів безпеки; органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; органів державного бюро розслідувань; органів Державної кримінально-виконавчої служби України; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000093 здійснюється слідчим управління ГУНП у місті Києві, службові приміщення якого розташовані в тому числі і в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, що територіально відноситься до Голосіївського району міста Києва.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , та накладено арешт на майно, а саме на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності ОСОБА_8 та на грошові кошти в кількості 54 купюри номіналом по 500 грн., 8 купюр номіналом по 200 грн., грошові кошти в кількості 46 купюр номіналом по 500 грн., три купюри номіналом по 200 грн., 4 купюри номіналом по 500 грн., грошові кошти в кількості 100 купюр номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в кількості 101 купюра номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в кількості 12 купюр номіналом по 50 доларів США, грошові кошти в кількості 4 купюри номіналом по 1 долару США, грошові кошти в кількості 9 купюр номіналом по 5 доларів США, грошові кошти в кількості 5 купюр номіналом по 10 доларів США, грошові кошти в кількості 2 купюри номіналом по 20 доларів США, грошові кошти в сумі 12300 доларів США, які належать ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з забороною особам, у володінні яких перебуває зазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1203/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11

Доповідач: ОСОБА_1