Постанова

від 04.12.2018 по справі 804/6274/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

04 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/6274/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1, Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 р. в адміністративній справі №804/6274/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 17004-1302 від 29.05.2017 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" на загальну суму 1 521 188 грн.

Ухвалою суду від 30.11.2017 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Дніпровську міську раду (а.с. 63).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове-повідомлення рішення № 17004-1302 від 29.05.2017 р., яким визначено грошове зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 1 521 188, 16 грн. за користування упродовж 2014-2017 років трьома земельними ділянками по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, площею 28 кв.м, 1259 кв.м та 4950 кв.м, відповідно позивач вважає протиправним, оскільки 03.02.2013 року між нею та гр. ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на орендованих позивачем земельних ділянках по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську та новий власник зазначеного будинку 28.11.2014 року отримав дозвіл міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по фактичному розміщенню житлового будинку. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про припинення позивачем орендних відносин з Дніпропетровською міською радою відносно вказаних земельних ділянок, а отже, про відсутність обов'язку сплати нею орендної плати за користування даними ділянками після укладення договору купівлі-продажу житлового будинку від 03.02.2013 р., тобто, протягом 2014-2017 років. Також, позивач не згодна з розрахунками орендної плати за землю за період 2016, 2017 роки в частині визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнтів індексації за ці роки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково. Скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 17004-1302 від 29.05.2017 р. в частині визначення зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" на загальну суму 297 823,84 грн., в тому числі по періодам: за 2014 рік - на суму 46 322,70 грн., за 2015 рік - на суму 72 320,86 грн., за 2016 рік - на суму 86 980,61 грн., за 2017 рік - на суму 91 199,67 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, що строк дії укладеного між позивачем та третьою особою договору оренди від 18.12.2008 р. земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, кадастровий номер НОМЕР_1:246:0030, площею 0,1259 га, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, терміном дії на п'ять років, закінчився 18 грудня 2013 року, а тому відсутні правові підстави вважати право користування ОСОБА_1 зазначеною земельною ділянкою продовженим після 18 грудня 2013 року, зважаючи на укладення нею до цього часу договору купівлі-продажу житлового будинку, що розташований на цій ділянці.

Що стосується позовних вимог в іншій частині, суд зазначив, що оскільки будь-які дії, спрямовані на розірвання договорів оренди землі, повернення цих земель за актом прийому-передачі Дніпропетровській міській раді, як-то передбачено умовами укладених з позивачем договорів оренди, у зв'язку з укладенням договору від 03.02.2013 р. купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на цих земельних ділянках позивач не вчинила, що позбавило Дніпровську міську раду як розпорядника земель можливості переукласти договори оренди землі з фактичним землекористувачем, а також не встановлено обставин, які свідчили б про припинення зазначених договорів за рішенням суду, тому відсутні підстави вважати припиненим права позивача на користування двома земельними ділянками (кадастровий номер НОМЕР_1:246:0029, площею 0,4950 га; кадастровий номер НОМЕР_2:246:0028, площею 0,0028 га). Крім того, розрахунки орендної плати за користування спірними земельними ділянками, здійснені відповідачем на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідають вимогам закону та підстав для їх перерахунку судом не встановлено.

Позивачем та третьою особою на рішення суду першої інстанції подано апеляційні скарги.

Позивач, не погодившись з доводами суду, просила скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, пославшись на правову позицію Верховного Суду у справі №904/6296/17, а також безпідставність неврахування висновків Верховного Суду України, викладених у постановах №21-54а10 та 21-59а10. Крім того, за твердженням апелянта судом залишено поза увагою порядок індексації базової вартості землі, а також невідповідність визначеного коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок у розрахунку орендної плати за 2016-2017 роки.

Третьою особою в апеляційній скарзі зазначено, що судом порушено приписи матеріального законодавства, оскільки не враховано визначену законодавством процедуру розірвання договору оренди, а саме судом не взято до уваги, що після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а відповідно зобов'язана сплачувати орендну плату за землю в порядку і в розмірах, встановлених законом, з урахуванням умов договору оренди. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, апелянт просив скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити рішення про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали наведені в апеляційних скаргах доводи. Представник відповідача надав пояснення, аналогічні наведеному в апеляційній скарзі третьої особи та заперечив щодо задоволення апеляційної скарги позивача.

Заслухавши доводи учасників процесу та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

У відповідності до наявних у справі доказів, судом першої інстанції було встановлено, що 18.12.2008 року між Дніпровською міською радою як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем укладено договори оренди трьох земельних ділянок, що розташовані по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську (м. Дніпро), а саме:

- кадастровий номер НОМЕР_1:246:0030, площею 0,1259 га, на п'ять років, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі (державна реєстрація договору оренди проведена 18.12.2008 р.);

- кадастровий номер НОМЕР_1:246:0029, площею 0,4950 га, на п'ятнадцять років, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі (державна реєстрація договору оренди проведена 18.12.2008 р.);

- кадастровий номер НОМЕР_2:246:0028, площею 0,0028 га, на п'ятнадцять років, по фактичному розміщенню трансформаторної підстанції (державна реєстрація договору оренди проведена 18.12.2008 р.) (а.с. 87-115).

Згідно з п.п.14.3 п.14, п.п. 7.8. п. 7, п.п. 6.13 п. 6 зазначених договорів оренди (які є типовими), невід'ємними частинами договору є, зокрема акт приймання-передачі об'єкта оренди, за якими орендар набуває в користування та повертає орендодавцеві надані в оренду земельні ділянки. Державна реєстрація зазначених договорів оренди проведена 18.12.2008 року. Відносно земельних ділянок з кадастрововими номерами НОМЕР_1:246:0029, площею 0,4950 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі; НОМЕР_2:246:0028, площею 0,0028 га, по фактичному розміщенню трансформаторної підстанції, які надані в оренду строком на 15 років, земельні ділянки Дніпровській міській раді не повернуті, договори оренди з ОСОБА_1 не розірвані, а орендна плата до бюджету нею не сплачується, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове-повідомлення рішення № 17004-1302 від 29.05.2017 р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання із сплати орендної плати за землю з фізичних осіб у загальному розмірі 1 521 188 грн., в тому числі: за 2014 рік - на суму 275 268, 68 грн., за 2015 рік - на суму 358 272, 62 грн., за 2016 рік - на суму 430 896 грн., за 2017 рік - на суму 456 750, 86 грн. (а.с. 11).

Щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, кадастровий номер НОМЕР_1:246:0030, площею 0,1259 га, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, яка передана в користування позивачці на підставі договору оренди від 18.12.2008 р., укладеного з Дніпропетровською міською радою терміном дії на п'ять років, суд встановив, що строк дії зазначеного договору оренди закінчився 18 грудня 2013 року, реєстраційних записів щодо поновлення договору оренди зазначеної земельної ділянки в Інформаційній (автоматизованій) підсистемі "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська (МЗІС) не виявлено, а тому відсутні правові підстави вважати право користування ОСОБА_1 зазначеною земельною ділянкою продовженим після 18 грудня 2013 року, зважаючи на укладення нею до цього часу договору купівлі-продажу житлового будинку, що розташований на цій ділянці.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 17004-1302 від 29.05.2017 р. про визначення податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" підлягає скасуванню в частині, що стосується визначення позивачці орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1:246:0030, площею 0,1259 га) за 2014 - 2017 роки на загальну суму 297 823,84 грн., в тому числі по періодам: за 2014 рік - на суму 46 322,70 грн., за 2015 рік - на суму 72 320,86 грн., за 2016 рік - на суму 86 980,61 грн., за 2017 рік - на суму 91 199,67 грн.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується частково.

Так, виходячи з обставин, що також мають значення для правильного вирішення даного спору, позивачем укладено з гр. ОСОБА_2 договір від 03.02.2013 р. купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,4950 га, кадастровий номер - НОМЕР_1:246:0029 по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, який 03.02.2013 року зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (а.с. 85, 55).

Отже, з дати реєстрації даного правочину в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, позивач втратила право користування земельною ділянкою площею 0,4950 га, кадастровий номер - НОМЕР_1:246:0029, по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську. Крім того, такі докази, як звернення гр. ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради 28.11.2014 щодо переоформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташований належний йому на праві власності житловий будинок за вказаною адресою, та відповідне рішення Дніпропетровської міської ради №197/19 від 13.04.2017 про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню житлового будинку, а також заява позивача від 17.11.2015 до Дніпропетровської міської ради про вилучення у неї земельної ділянки у зв'язку з відчуженням житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,4950 га, кадастровий номер - НОМЕР_1:246:0029 по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, також доводять факт припинення користування позивачем земельною ділянкою.

У відповідності до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладання договору купівлі-продажу, а також і на час вирішення спору редакція даної норми не змінилась), якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час укладання правочину та на даний час), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Враховуючи, що вказані вище приписи законодавства передбачають припинення права користування земельною ділянкою у попереднього власника з часу виникнення в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами, тобто автоматично, в силу закону, а також з урахуванням того, що наведені норми законодавства є імперативними та відхилення від них на підставі договору, іншого акту індивідуальної дії, не допускається, слід вважати договір оренди земельної ділянки таким, що не припиняється в цілому, проте має місце заміна сторони в зобов'язанні, тобто до набувача права власності на будівлю, що розташована на орендованій земельній ділянці, переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщено таку будівлю на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, а також і обов'язок зі сплати орендної плати.

Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у справах №904/6296/17, № 815/5779/15, 808/5439/13-а.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 17004-1302 від 29.05.2017 р. про визначення податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" підлягає скасуванню не лише в частині, що стосується визначення позивачці орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1:246:0030, площею 0,1259 га) за 2014 - 2017 роки на загальну суму 297 823,84 грн. у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, а і в частині визначення орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1:246:0029, площею 0,4950 га) за цей самий період у розмірі 1 216 483,20 грн. у зв'язку із припиненням у позивача права користування цією земельною ділянкою.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає приписам матеріального та процесуального законодавства, та узгоджується з наявними у справі доказами, зокрема актами міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська у відповідних періодах, на підтвердження відповідної правової позиції.

Так, згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 289.2 ст.289 Податкового кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за відповідною формулою Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до п. 289.3. ст. 289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Так, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом № 6-28-0.22-201/2-16 від 11.01.2016 р. повідомила, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, що застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, становить на 2014 рік - 1,249, на 2015 рік - 1,433.

З урахуванням рішення Дніпропетровської міської ради № 103/36 від 26.06.2013 р. про погодження проекту "Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпропетровська", середньою (базовою) вартістю земель м. Дніпропетровська розраховано в межах міста - 306,35 грн. за 1 кв.м.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська" встановлено нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю за 1кв.м. землі - 306,35 грн., та передбачено, що нормативна грошова оцінка земель міста підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 5/7 від 27.04.2016 р. "Про внесення змін до рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська", яке є чинним, врегульовано строк індексації нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, при визначенні розміру плати за землю слід враховувати коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, які застосовуються кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель: за 2013 рік - 1,0, за 2014 рік - 1,249, за 2015 рік - 1,433, при проведенні грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2016 року.

На виконання вимог п. 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, відповідачем правомірно застосовано коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, тому до затвердженої базової вартості 1 кв. м. землі - 306,35 грн. станом на 01.01.2013 року застосовуються коефіцієнти індексації: за 2013 рік - у розмірі 1,0; за 2014 рік - у розмірі 1,249; за 2015 рік - у розмірі 1,433, за 2016 рік - у розмірі 1,06, що складає станом 01.01.2016 року - 548,31 грн., станом на 01.01.2017 року - 581,21 грн.

Враховуючи вищевикладене, розрахунки орендної плати за користування спірними земельними ділянками, здійснені відповідачем правомірно з урахуванням даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у відповідності до витягів з технічної документації, згідно яких середня (базова) вартість земель населеного пункту станом на 01.01.2016 року складає 548,31 грн., а станом на 01.01.2017 р. складає 581,21 грн. (а.с. 46-49).

Що стосується правильності застосування коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок, зокрема, застосовано коефіцієнт 2,0 замість 1,0 (для обслуговування житлового будинку), колегія суддів зазначає, що застосування відповідного коефіцієнту відповідає даним витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, переданих у користування позивачці, до яких відповідні зміни не вносились. Крім того, зміна таких даних, зокрема в частині застосування коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок, не є компетенцією міської ради з урахуванням приписів ст. ст. 9, 21 Закону України Про державний земельний кадастр .

Отже, наведені доводи позивача щодо протиправності розрахунків розміру орендної плати є безпідставними.

Доводи третьої особи, наведені у апеляційній скарзі, зокрема в частині заперечень щодо правомірності висновків суду першої інстанції з приводу припинення між позивачем та третьою особою договірних відносин за договором оренди від 18.12.2008 земельної ділянки площею 0,1259 га, кадастровий номер НОМЕР_1:246:0030, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідною правовою нормою ці доводи не обґрунтовані, та з урахуванням наявних у справі доказів не спростовують правову позицію суду першої інстанції. Окремо колегія суддів зауважує, що відсутність договору оренди, в даному випадку дія договору припинена у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено у відповідності до п.12.3 Договору, доводить відсутність у позивача статусу орендаря земельної ділянки, що вказує на правильність висновків суду першої інстанції відносно втрати позивачем статусу суб'єкта сплати орендної плати за землю.

Відповідно до приписів ст. 317 КАС України, підставами для зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З урахуванням вищенаведеного, а також беручи до уваги правову позицію Верховного Суду з висловлених питань, яка, згідно положень ст. 242 КАС України, має враховуватися при виборі і застосуванні норм права, в даному випадку з питань визначення суб'єкта сплати орендної плати за землю, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру орендної плати, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 17004-1302 від 29.05.2017 р., що підлягає скасуванню у зв'язку з його протиправністю, а саме:

Крім того, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги третьої особи, оскільки наведені в ній доводи не спростовують правове обґрунтування висновків суду першої інстанції у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скарги ОСОБА_1, Дніпровської міської ради - задовольнити частково.

Абзац другий рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 р. в адміністративній справі №804/6274/17 змінити та викласти в наступній редакції: Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 17004-1302 від 29.05.2017 р. в частині визначення зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" на загальну суму 1 514 307,04 грн., в тому числі по періодам: за 2014 рік - на суму 273 980,92 грн., за 2015 рік - на суму 356 664,21 грн., за 2016 рік - на суму 428 961,56 грн., за 2017 рік - на суму 454 700,35 грн.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко