Постанова

від 18.12.2018 по справі 804/2145/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

18 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/2145/16

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2016 р. (суддя Степаненко В.В.) в справі № 804/2145/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промгідротехбуд до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промгідротехбуд звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької північної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 710 059,60 грн., в тому числі за основним платежем - 1 806 706,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 903 353,20 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2016 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.12.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 710 059,60 грн., в тому числі за основним платежем - 1 806 706,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 903 353,20 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав, визначених статтею 202 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує на неврахування судом першої інстанції недоведеності фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ТрейдМакс Груп , не врахування відсутності контрагента позивача достатньої кількості трудових ресурсів, основних засобів тощо. Крім того, зазначає про відсутність належних доказів використання придбаних товарів/послуг при виконанні позивачем робіт на об'єктах ПАТ Північний ГЗК та ПАТ ЦГЗК , відсутності доказів залучення субпідрядників при виконанні цих робіт.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити судове рішення без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

До судового засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.

Представника позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здійснення господарських операцій з контрагентами ТЗОВ ВКФ Агротехкомплект та ТОВ Ттрейдмакс Груп за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р., за результатами перевірки складено акт від 17.11.2015 р. № 488/04-83-22-05/34545593, яким встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 138.2 ст. 138, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з не підтвердженням фактів здійснення господарських операцій, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за період з 01.07.2015 р. по 30.07.2015 р. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Трейдмакс Груп на загальну суму (без податку на додану вартість) 4500000,00 грн., сума податку на додану вартість - 900000,00 грн.; завищено податкові зобов'язання за період з 01.07.2015 р. по 30.07.2015 р. по взаємовідносинам з контрагентами на загальну суму (без податку на додану вартість) - 4500000,00 грн., сума податку на додану вартість - 900000,00 грн.

За наслідками розгляду заперечень позивача 28.12.2015 р. контролюючим органом у відповіді №13850/04-83-22-03 змінено висновок акту перевірки та викладено його в наступній редакції: встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.07.2015 р. по 30.07.2015 р. завищено податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Трейдмакс Груп на загальну суму податку на додану вартість - 1 806 706,40 грн., у тому числі за липень 2015 року на 900 000,00 грн., за серпень 2015 року на 906 706,40 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки 31.12.2015 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 710 059,60 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ ТрейдМакс Груп на підставі договорів субпідряду № 21 від 03.06.2015 р., № 22 від 03.06.2015 р., № 197 від 19.06.2015 р., за умовами яких субпідрядник за дорученням генпідрядника зобов'язаний виконати роботи. Суд першої інстанції вважав доведеним фактичне здійснення господарських операцій за договорами субпідряду належним чином оформленими документами.

Крім того, позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 179 від 17.06.2015 р. придбавався у ТОВ ТрейдМакс Груп товар, фактичне виконання умов якого суд першої інстанції вважав доведеними первинними документами.

Суд першої інстанції встановив, що придбані у контрагента товари та послуги реалізовані позивачем ПАТ Північний ГЗК та ПАТ ЦГЗК на підставі договорів підряду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності фактичного здійснення спірних господарських операцій, що обумовило правомірність формування позивачем податкового кредиту за такими господарськими операціями.

Суд вважає обґрунтованим такий висновок, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Криворізькою північною ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Промгідротехбуд щодо дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами ТЗОВ ВКФ Агротехкомплект та ТОВ Трейдмакс Груп за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р., за результатами якої складено акт № 488/04-83-22-05/34545593 від 17.11.2015 р., за висновками якого встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 138.2 ст. 138, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з не підтвердженням фактів здійснення господарських операцій, що призвело до завищення податкового кредиту за період з 01.07.2015 р. по 30.07.2015 р. по взаємовідносинам з ТОВ Трейдмакс Груп на загальну суму (без податку на додану вартість) 4500000 грн., сума податку на додану вартість - 900000 грн.; завищення податкових зобов'язань за період з 01.07.2015 р. по 30.07.2015 р. по взаємовідносинам в контрагентами на загальну суму (без податку на додану вартість) 4500000 грн., сума податку на додану вартість - 900000 грн.; ПАТ Північний ГЗК на суму податку на додану вартість 825000 грн., ПАТ Центральний ГЗК - на суму податку на додану вартість 75000 грн.

За результатами розгляду заперечень платника податків контролюючим органом змінено висновки акту перевірки № 488/04-83-22-05/34545593, а саме вважається вірним наступний висновок: Позаплановою виїзною документальною перевіркою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р завищено податковий кредит на загальну суму 1806706,4 грн., в тому числі по ТОВ Трейдмакс Груп на суму податку на додану вартість за липень 2015 р. - 900000 грн., ТОВ Трейдмакс Груп на суму податку на додану вартість, задекларовану в серпні 2015 р. - 906706,4 грн.

На підставі акту перевірки та розгляду заперечень платника податків контролюючим органом 31.12.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ Промгідротехбуд суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2710059,60 грн., в тому числі за основним платежем - 1806706,4 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 903353,2 грн.

Підставою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Трейдмакс Груп , здійснених у липні 2015 р.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, позивачем здійснювалось придбання товарів та послуг у ТОВ Трейдмакс Груп на підставі договорів субпідряду № 21 від 03.06.2015 р., № 22 від 03.06.2015 р., № 197 від 19.06.2015 р. та договору купівлі-продажу № 179 від 17.06.2015 р.

Так, за умовами договорів субпідряду № 21 від 03.06.2015 р., № 22 від 03.06.2015 р., № 197 від 19.06.2015 р. генпідрядник (ТОВ Промгідротехбуд ) доручає, субпідрядник (ТОВ Трейдмакс Груп ) зобов'язується виконати роботи на об'єктах капітального будівництва ПАТ Північний ГЗК та ПАТ Центральний ГЗК .

За договором купівлі-продажу продажу № 179 від 17.06.2015 р. позивачем придбавалось у ТОВ Трейдмакс Груп (листи, пневморесора, редуктор, підшипник тощо).

Фактичне виконання спірних господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами: актами виконаних робіт, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт, відомостями ресурсів по актам виконаних робіт, розрахунками.

Позивачем здійснено розрахунок з ТОВ Трейдмакс Груп шляхом безготівкового перерахування коштів.

Не є спірним питанням видача контрагентом позивачу податкових накладних за наслідками постачання товару та послуг.

Спірні господарські операції належним чином відображені в бухгалтерському обліку позивача.

Витрати щодо придбання товарів та послуг за спірними господарськими операціями позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товару та послуг, - до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Основними видами діяльності ТОВ Промгідротехбуд є інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; будівництво житлових та нежитлових будівель; будівництво трубопроводів; підготовчі роботи на будівельному майданчику.

Всі зазначені вище господарські операції безпосередньо пов'язані з основним видом діяльності позивача. Так, послуги за договорами субпідряду, як вказувалось вище, придбані позивачем у ТОВ Трейдмакс Груп задля належного виконання умов договорів підряду, укладених позивачем з ПАТ Північний ГЗК та ПАТ Центральний ГЗК , фактичне виконання яких не є спірним питанням.

Усі придбані товари у ТОВ Трейдмакс Груп використані позивачем саме при здійсненні робіт з капітального будівництва на об'єктах ПАТ Північний ГЗК та ПАТ Центральний ГЗК . Оприбуткування придбаних товарів, внутрішнє переміщення, передача у виробництво є доведеним картками складського обліку, вимогами на переміщення.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Як встановлено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у зазначеній редакції датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього кодексу у вказаній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Видача позивачу постачальниками належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не є спірним питанням.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв'язку з придбанням товарів та послуг, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та послуг за спірними угодами, оприбуткування таких товарів, подальший рух та використання товарів та послуг у виробництві власної продукції.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність здійснення позивачем спірних господарських операцій.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що контрагент позивача мав у штаті недостатню кількість працівнику, у контрагента відсутні основні фонди та виробничі потужності, суд зазначає наступне.

Контрагент позивача, за наслідками здійснення господарських операцій з яким позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, в перевіряємий період мав статус платника податку на додану вартість, відомості про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємств до ЄДР не вносилось, а відтак, підприємство мало право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім товару та послуг.

При цьому суд вказує на ненадання відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, належних, достовірних та достатніх доказів у розумінні статей 73, 75-76 КАС України тверджень про відсутність у контрагента позивача основних засобів, виробничих приміщень, трудових ресурсів.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Невиконання контрагентом своїх податкових зобов'язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для такого контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених за придбані послуги сум до складу витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування вказаних показників та має всі документальні підтвердження розміру таких витрат та податкового кредиту.

Стосовно зазначення апелянтом про відсутність належних доказів використання придбаних товарів/послуг при виконанні позивачем робіт на об'єктах ПАТ Північний ГЗК та ПАТ ЦГЗК , відсутності доказів залучення субпідрядників при виконанні цих робіт, суд вказує на таке.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів у розумінні статей 73, 75-76 КАС України зазначених тверджень.

При цьому фактичне виконання позивачем із залученням субпідрядника ТОВ Трейдмакс Груп будівельних робіт на об'єктах ПАТ Північний ГЗК та ПАТ ЦГЗК , підтверджено, зокрема, виконавчими схемами, наданими позивачем до суду апеляційної інстанції, які складені як підрядником, так й замовником.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2016 р. в справі № 804/2145/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2016 р. в справі № 804/2145/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промгідротехбуд до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 18.12.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.12.2018 р.

ОСОБА_3 ОСОБА_1

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко