Постанова

від 20.12.2018 по справі 805/2325/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №805/2325/15-а

адміністративне провадження №К/9901/9194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуАртемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року (суддя С.В. Бабіч) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року (колегія у складі суддів: Р.Ф. Ханова, Л.А. Василенко, А.В. Гайдар) у справі№ 805/2325/15-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс доАртемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області проскасування вимоги зі сплати єдиного внеску № Ю-22-17 від 05 грудня 2014 року в сумі 104559,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс (далі - ТОВ Гарант Внешсервіс ) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати вимогу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № Ю-22-17 від 05 грудня 2014 року про стягнення з позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 104559, 86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає вимогу податкової інспекції № Ю-22-17 від 05.12.2014 року про стягнення з позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 104559, 86 грн. такою, що підлягає скасуванню у повному обсязі та в силу пункту 9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (в редакції чинній на час прийняття відповідачем спірного рішення, далі - Закон № 2464-VІ) позивач звільнений від відповідальності за невиконання обов'язку зі сплати єдиного внеску.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року позов задоволено частково. Скасовано вимогу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області зі сплати єдиного внеску № Ю-22-17 від 05 грудня 2014 року частково на суму 84310,13 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач, що перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту де проводилася АТО, а отже відповідно до пункту 9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (в редакції чинній на час прийняття відповідачем спірного рішення, далі - Закон № 2464-VІ) починаючи з 14 квітня 2014 року на період її проведення до нього не застосовуються штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VІ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано вимогу Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № Ю-22-17 від 05 грудня 2014 року в сумі 104559,86 грн.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд, фактично погодившись з рішенням та мотивами суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування спірної вимоги в частині нарахування позивачу штрафу й пені, прийшов також до висновку, що відсутність обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 05 грудня 2014 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суддів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Гарант Внешсервіс є юридичною особою, за юридичною адресою: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Ювілейна, буд.57, кв.106 є платником єдиного внеску, згідно з довідкою форми №4-ОПП від 17 червня 2006 року № 278/10/29-014-3 та перебуває на обліку, як платник єдиного соціального внеску у Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, розташованому на території населеного пункту м. Артемівську, який визначений переліком зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року №1669-VII (в редакції чинній на час виникнення вчасної несплати позивачем ЄВ, далі - Закон №1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

Податковою інспекцією відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ та на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, винесено та направлено позивачу вимогу № Ю-22-17 від 5 грудня 2014 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30 листопада 2014 року у сумі 104559,86 грн.

З урахуванням поданої позивачем звітності та часткових сплат, а також періоду виникнення недоїмки тощо, до складу вимоги включено заборгованість у сумі 104559, 86 грн. за період січень - жовтень 2014 року, що підтверджується зворотнім боком облікової картки позивача з єдиного податку.

Судами також встановлено, що Донецькою торгово-промисловою палатою 18 березня 2015 року видано сертифікат № 3686, яким засвідчені форс-мажорні обставини, зокрема, акти тероризму, оголошена та неоголошена війна на території Донецької області ТОВ Гарант Внешсервіс в період з 14 квітня 2014 року - тривають, дату встановити не можливо.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року №1669-VII та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Частиною другою статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник ЄВ зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону №2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення п. 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників ЄВ від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

Розпорядженням від 30.10.2014 № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить в тому числі і м. Артемівськ (Артемівська міська рада).

Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, м. Артемівськ (Артемівська міська рада) віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, судами попередніх інстанцій цілком обґрунтовано взято до уваги, що позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, внаслідок чого зробили правильний висновок, що він, в силу вимог Закону №1669-VII, не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI.

Водночас Верховний Суд наголошує на тому, що Закон № 2464-VI не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Окрім того слід відзначити, що згідно з положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою, зокрема, для звільнення від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо вчасної сплати ЄВ є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.

Суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що спірна вимога від 05 грудня 2014 року № Ю-22-17 сформована відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI, яка визначає заходи впливу та стягнення. За приписами абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Слід звернути увагу на те, що відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку своєчасної сплати внесків, починаючи з 15 квітня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 05 грудня 2014 року.

Відтак, формування податковим органом спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) є протиправним.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції повністю погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій (з урахуванням правильно наданої судом апеляційної інстанції правової оцінки обставинам справи) не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року в частині, залишеній без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

..........................

..........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду