Постанова

від 18.12.2018 по справі 805/406/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №805/406/17-а

касаційне провадження №К/9901/40486/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2017 (суддя - Кошкош О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 (головуючий суддя - Арабей Т.Г., судді - Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання (далі - Товариство) до Офісу великих платників податків ДФС (який є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція)) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 № 0000094600 та № 0000104600.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що Інспекція неправомірно прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі висновків документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом № 44/28-09-46-17/25599771 від 24.05.2016, яка була проведена на підставі наказу керівника податкового органу від 13.05.2016 №169, який скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2016 у справі №805/1423/16-а, яка набрала законної сили.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 13.03.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 15.07.2016 № 0000094600 та № 0000104600.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що незаконність перевірки, порушення порядку її проведення призводить до відсутності її правових наслідків, оскільки наказ Інспекції №169 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства визнано протиправним судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак незаконною є проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства, а також прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення від 15 липня 2016 року №0000094600 та №0000104600.

Офіс оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.12.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме - статей 20, 78, 79 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статей 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, оскільки скасування наказу на проведення перевірки після фактичного її проведення не може бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за умов доведеності фактів порушення податкового законодавства особою, що перевіряється. Також Офіс посилається на те, що судами не досліджувалися обставини, встановлені податковим органом в ході перевірки Товариства, а додані податковим органом до матеріалів справи документи були лише формально досліджені.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на наявність системної процесуальної преюдиції (підстав звільнення від доказування) відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017), підтвердженням товарності операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Група Техресурс .

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.12.2018 прийняв касаційну скаргу Офісу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив її попередній розгляд на 18.12.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 13.05.2016 керівник Інспекції прийняв наказ № 169 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства по взаємовідносинах з ТОВ Група Техресурс з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків за відповідні періоди .

На підставі вказаного наказу Інспекція провела документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства по взаємовідносинах з ТОВ Група Техресурс з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків за відповідні періоди, за результатами якої склала акт № 44/28-09-46-17/25599771 від 24.05.2016, за висновками якого Товариством були порушені: вимоги пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 50886928,00 грн.; вимоги пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 37930284,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016: № 0000094600, яким збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 57780663,00 грн., у тому числі: 38520442,00 грн. - за основним платежем, 19260221,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000104600, яким зменшила розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2015 року на 12366486,00 грн.

Також, судами було встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2016 у справі №805/1423/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016, було визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції від 13.05.2016 № 169 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства по взаємовідносинах з ТОВ Група Техресурс з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків за відповідні періоди .

У справі, що розглядається, спірним питанням даної справи є правомірність прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням визнання у судовому порядку протиправним наказу, на підставі якого проведено перевірку.

За результатами системного аналізу положень пункту 79.1 статті 79, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Судами попередніх інстанцій виходили з того, що суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його у суді, при цьому у такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій виходили з положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) щодо обов'язковості судових рішень, що набрали законної сили, з врахуванням того, що Донецький окружний адміністративний суду постановою від 23.06.2016 постановою у справі № 805/1423/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, визнав протиправним та скасував наказ Інспекції від 13.05.2016 №169 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства . Зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції були залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 (№ К/800/ 23935/16). Вказані обставини слугували підставою для висновку судів першої та апеляційної інстанцій про те, що скасування наказу на підставі якого проведена перевірка унеможливлює визнання правомірності прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної невиїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017), не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки, на підставі висновків акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі, документальних позапланових невиїзних, є обов'язковою умовою для проведення перевірки та реалізації її наслідків.

Таким чином, доводи Офісу, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити. При цьому, посилання Офісу на недослідження судами складу податкових правопорушень, встановлених під час перевірки, є безпідставними з огляду на неможливість використання у межах спірних відносин цих результатів.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Офісу підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна