Постанова

від 20.12.2018 по справі 815/3139/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3139/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного права від 30 липня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Автотранс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Автотранс» ( Позивач) звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України (Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 427105/41348505 від 15.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №7 та зобов'язання зареєструвати вказану податкову накладну.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017р. «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів. Проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного права від 30 липня 2018 року - позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 427105/41348505 від 15.12.2017 року.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 31.10.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Автотранс» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Автотранс» (код ЄДРПОУ 41348505) судові витрати у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

В апеляційній скарзі, Державна фіскальна служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 30.07.2018р. скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що у зв'язку з відсутністю копій первинних документів, серед наданих до ДФС України, наявність яких передбачена договором та/або законодавством, платником податків не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «ОСОБА_1 Автотранс» зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного права від 30 липня 2018 року - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «ОСОБА_1 Автотранс» є надання послуг, пов'язаних з систематичним перевезенням вантажу автомобільним транспортом (код КВЕД 49.41), який належить позивачу на праві оренди на підставі договорів оренди транспортних засобів, а саме: договору оренди транспортних засобів №021613 від 02 жовтня 2017 року; Актів приймання - передачі транспортних засобів від 03 жовтня 2017 року та від 05 жовтня 2017 року до даного Договору, виконання якого підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №417 від 31 жовтня 2017 року та №418 від 31 жовтня 2017 року (а.с. 28-39); договору піднайму транспортних засобів №021617 від 02 жовтня 2017 року; Актів приймання - передачі транспортних засобів від 03 жовтня 2017 року до даного Договору, виконання якого підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №416 від 31 жовтня 2017 року (а.с. 40-46); договору сублізингу №021228 з відповідальністю сублізингоодержувача за збереження предмета лізингу від 02 жовтня 2017 року; Акту приймання - передачі від 02 жовтня 2017 року, виконання якого підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №415 від 31 жовтня 2017 року (а.с. 47-51).

02 жовтня 2017 року ТОВ «ОСОБА_1 Автотранс» направлено Повідомлення про прийняття працівника на роботу, а саме працівників в кількості 34 (тридцять чотири) особи (а.с. 52-53), прийняття якого Лиманською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області підтверджується Квитанцією №2 від 02 жовтня 2017 року (реєстраційний номер НОМЕР_1) (а.с. 54-).

Судом також встановлено, що 07 вересня 2017 року між TOB «НАФТОТРЕЙД РЕСУРС» , код ЄДРПОУ 33680859 (постачальник) та ТОВ «ОСОБА_1 Автотранс» (покупець) укладено договір поставки партіями з використанням паливних карток №08-4076 (а.с. 17-27, за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця поставляти товар (надавати послуги), а позивач зобов'язується приймати у власність товари (послуги) та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором.

За змістом п. 1.16 вказаного Договору товар - нафтопродукти в асортименті, скраплений газ, а також супутні товари, поставка яких здійснюється з використанням паливних карток.

Згідно пункту 3.1 Договору №08-4076 від 07 вересня 2017 року передача позивачу нафтопродуктів здійснюється шляхом заправки транспортних засобів позивача (довіреної особи позивача) в кількості та асортименті, обраних позивачем самостійно, в межах ліміту, встановленого на паливній картці та залишків ресурсів на індивідуальній картці, або особовому рахунку.

Пунктом 3.4 Договору №08-4076 від 07 вересня 2017 року передбачено, що за результатами транзакцій (операція фактичної передачі товару покупцю, яка здійснюється з використанням паливної картки, при умові правильного введення PIN-коду та попередньої авторизації паливної картки), що були здійснені протягом звітного періоду (календарний місяць). Постачальником складається та надається позивачу зведена видаткова накладна та/або зведений акт приймання передачі.

На підтвердження фактичного придбання позивачем в жовтні 2017 року палива дизельного MUSTANG ДП-Л-ЄВР05-ВО за Договором №08-4076 від 07 вересня 2017 року та здійснення оплати за нього надано до суду копії: видаткової накладної №285363 від 31 жовтня 2017 року на загальну суму 555 807,38 грн.; акту приймання-передачі товарів до Договору поставки партіями з використанням наливних карток №08-4076 за період з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року; платіжних доручень №123 від 03 жовтня 2017 року на суму 500000,00 грн., № 227 від 25 жовтня 2017 року на суму 150000,00 грн. (а.с. 55-57).

Крім того, у рамках здійснення господарської діяльності ТОВ «ОСОБА_1 Автотранс» (автоперевізник) укладено з TOB «ОСОБА_1 УКРАЇНА» , код в ЄДРПОУ 37039253, (клієнт) Генеральний договір на послуги з автоперевезення насіння соняшнику №060773 від 01 жовтня 2017 року, за умовами якого клієнт доручає, а автоперевізник зобов'язується за плату та за рахунок клієнта виконати послуги, пов'язані з систематичним перевезенням вантажу автомобільним транспортом, згідно підписаних додаткових угод до Договору (а.с. 58-62).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що сторони укладають відповідні додаткові угоди до даного договору, в яких визначаються: кількість вантажу, пункт відправлення та пункт призначення вантажу, розміри оплати послуг автоперевізнику, найменування вантажоотримувача, період, в який здійснюється автоперевезення, інші необхідні відомості.

Так, на виконання умов договору № 060773 за період з 15 жовтня 2017 року по 01 листопада 2017 року включно на підставі Додаткової угоди №1 від 03 жовтня 2017 року до Договору №060773 та Додаткової угоди №2 від 10 жовтня 2017 року до Договору №060773 позивачем було здійснено автоперевезення соняшнику за відповідними маршрутами, що підтверджується копіями Реєстрів товарно-транспортних накладних №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 до Акту виконання робіт (надання послуг) №7 від 31 жовтня 2017 року на загальну суму 297121,39 грн., в тому числі ПДВ 49 520,23 грн. (а.с. 69-81).

За змістом п.4.2 Договору №060773 розрахунки за надані позивачем послуги проводяться після виконання послуг останнім і підписання сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг) шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача протягом трьох банківських днів після надання Позивачем клієнту наступних документів: рахунку фактури, податкової накладної, складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідної товарно-транспортної накладної на вантаж, документів, що підтверджують додаткові витрати автоперевізника.

15.11.2017 року TOB «ОСОБА_1 УКРАЇНА» направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 07.12.2017 року на суму 297121,39 грн., в тому числі ПДВ 49 520,23 грн. (а.с. 85-86).

Відповідно електронної квитанції про реєстрацію податкової накладної №7 від 31.10.2017 року, за реєстраційним номером НОМЕР_2 від 15.11.2017 року, реєстрацію податкової накладної було зупинено. В квитанції вказано про виявлені наступні помилки. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 87).

08.12.2018 року TOB «ОСОБА_1 УКРАЇНА» на пропозицію зазначену у зазначеній вище квитанції, направлено в електронному вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК №7 від 31.10.2017 року та надано пояснення (а.с. 88-92).

15.12.2017 року прийнято Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 427105/41348505 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 31.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 93).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного у цій справі акту індивідуальної дії та безпідставності його прийняття, а також невідповідності змісту вимогам, що висуваються до їх обґрунтування та форми.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на час виникнення спірних правовідносин регламентована:

Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями);

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій (далі - Постанова № 190);

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами та доповненнями (далі - Постанова №1246).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2016 року №752/30620 (далі - Наказ № 567);

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 «Про затвердження Порядку роботи ОСОБА_2 Державної фінансової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року №753/30620 (далі - Наказ №566);

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &quза;Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190).

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної/рахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику.

Відповідно пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» п. 201.16.1, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/рахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно п.1 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» № 566 від 13.06.2017 року, цей порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Згідно п. 2 Порядку №566, комісія є постійним діючим колегіальним органом ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п. 201.16 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або ро відмову в такій реєстрації» .

Зазначена комісія приймає рішення про:

Реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог Кабінету Міністрів України №190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2.

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Одним з доводів апеляційної скарги є те, що відповідно до чинного законодавства у відповідача наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведеного вище, наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судом першої інстанції.

Судом першої інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідних рішень ОСОБА_2, адже у квитанції від 15 листопада 2017 року № НОМЕР_2, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч визначеній у рішенні підставі їх прийняття, як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у рішеннях не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем ОСОБА_2 ДФС України документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Апелянтом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти, встановлені судом.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 308, 311, 315, 316, 321,322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного права від 30 липня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Автотранс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Дата складення повного судового рішення 20.12.2018р.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5