Постанова

від 20.12.2018 по справі 708/975/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1906/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 23 Івахненко О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

Храпка В.Д.,

Бондаренка С.І., Новікова О.М.

за участю секретаря: Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Івахненко О.Г., у справі за позовом ОСОБА_5 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія , третя особа: Чигиринська районна державна адміністрація про скасування речового права оренди землі та повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до СТОВ Чигиринська аграрна компанія про скасування речового права оренди землі та повернення земельної ділянки. В обґрунтування свої вимог вказував на те, що є власником земельної ділянки площею 2.85 га, розміщеної в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 061779 реєстраційний номер 330 від 24.04.2004 року.

30 травня 2012 року між ОСОБА_5 і СТОВ Чигиринська аграрна компанія було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років.

Орендар СТОВ Чигиринська аграрна компанія не провів державну реєстрацію орендованої земельної ділянки в порядку передбаченим законодавством на той час.

24 січня 2014 року орендар СТОВ Чигиринська аграрна компанія зареєструвало право на вказану земельну ділянку.

З таких підстав ОСОБА_5 просив суд скасувати речове право оренди земельної ділянки площею 2.85 га, розміщеної в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району та зобов'язати СТОВ Чигиринська аграрна компанія повернути земельну ділянку.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2018 року позов задоволено повністю.

Скасовано речове право оренди земельної ділянки площею 2.85 га, кадастровий номер

НОМЕР_1 розміщеної в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, право на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 реєстраційний номер 330 від 24.04.2004 року, номер запису 4414871, зареєстрованого на підставі договору оренди землі, укладеного 30.05.2012 року між ОСОБА_5 та СТОВ Чигиринська аграрна компанія , Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 10299695.

Зобов'язано СТОВ Чигиринська аграрна компанія повернути ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 яка згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5

Стягнуто з СТОВ Чигиринська аграрна компанія на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 1 409 грн. 06 коп.

В апеляційній скарзі СТОВ Чигиринська аграрна компанія просить рішення суду скасувати, як незаконне, необґрунтоване, постановлене при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права і як наслідок порушено норми процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що позивачем при зверненні до суду було невірно обрано спосіб захисту порушених прав власності, на що суд не звернув уваги, судом не застосовано строк позовної давності, вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, на основі фактичних обставин справи, а вимоги викладені в апеляційній скарзі вважає такими, що не підлягають до задоволення.

Вивчивши матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку залишення апеляційної скарги без задоволення по наступних підставах.

Відповідно до 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.04.2004 року є власником 2.85 га земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

30 травня 2012 року між ОСОБА_5 і СТОВ Чигиринська аграрна компанія укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років. Початком терміну дії договору є дата проведення його державної реєстрації.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки проведена не була.

24.01.2014 року державним реєстратором Чигиринського районного управління юстиції проведена реєстрація речового права на підставі договору оренди, укладеного між сторонами 30.05.2012 року.

З дня укладення договору оренди СТОВ Чигиринська аграрна компанія використовує земельну ділянку і виплачує орендну плату.

Спір про орендну плату відсутній.

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України 2004 року, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації ( частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону ( у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації

Факт державної реєстрації договору оренди, згідно пунктів 12-13 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, мав бути засвідчений підписом уповноваженої особи і печаткою уповноваженого органу державної влади або місцевого самоврядування, а також підтверджений занесенням відповідного запису до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Пунктом 7 договору оренди землі від 30.05.2012 року, що був підписаний сторонами передбачено, що початком дії договору є дата проведення його державної реєстрації.

Сторони не виконали передбачений законом і договором обов'язок щодо проведення державної реєстрації договору оренди землі, а тому договір оренди землі від 30 травня 2012 року не може вважатися таким, що набрав чинності.

Відповідно до п. 30 договору оренди орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки встановлені договором оренди, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому договором оренди землі; дотримуватися режиму природоохоронного використання земель; у п'ятиденний строк подати копію цього договору до ДПІ в Чигиринському районі.

Відповідач не виконав умови договору в цій частині, а саме приступив до використання земельної ділянки без реєстрації в установленому порядку договору оренди.

24.01.2014 року державним реєстратором Чигиринського районного управління юстиції проведено державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Проте проведення державної реєстрації речового права на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а отже не може вплинути на момент набрання чинності цим договором оренди землі.

Із вищевикладеного випливає, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_5 і СТОВ Чигиринська аграрна компанія 30.05.2012 року на час звернення до суду не набрав чинності.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 500/2815/16.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно , без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зі змісту вказаних нормативних приписів вбачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися вказаним майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

При цьому необхідно зазначити, що стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477 ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тому суд першої інстанції правильно витребував земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 якою незаконно користується СТОВ Чигиринська аграрна компанія .

Поскільки договір оренди земельної ділянки не набрав чинності то і проведення державної реєстрації речового права оренди землі проведено з порушенням вимог закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник СТОВ Чигиринська аграрна компанія був присутній в суді першої інстанції і заяви про застосування строку позовної давності не заявляв. Тому в суді апеляційної інстанції СТОВ Чигиринська аграрна компанія таку заяву подати не може.

Відповідно до ч 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Державна реєстрація речового права оренди земельної ділянки по даній справі пов'язана з порушенням цивільного права позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано таке право, а тому повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2018 року по справі № 823/2042/16.

Як в позовній заяві так і в рішенні суду позовні вимоги ґрунтуються на визнанні незаконним проведення державної реєстрації речового права. Але суд помилково вказав про скасування речового права, а не державної реєстрації речового права.

Вказана помилка може бути виправлена судом першої інстанції шляхом передбаченим діючим ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2018 року залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21.12.2018 року.

Судді: