Рішення

від 21.12.2018 по справі 279/4945/17

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження №2/279/526/18

Справа № 279/4945/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді Коваленко В.П.

за участю секретаря Петрук О.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області , про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,6400, кадастровий номер 1822380600:07:000:0060, яка розташована на території Бехівської сільської ради, з цільовим призначенням - для веденняґ товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 15.08.2014 року помер її батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.6400 га та 2.7401 га. На підставі Державного акту від 20.10.2004 року серія ЖТ №056809 на право власності на земельну ділянку площею 3,38 га, яка розташована на території Бехівської сільської ради з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка складається з двох земельних ділянок площею 2.7401 га кадастровий номер 1822380600:06:000:0092 та площею 0.6400 га кадастровий номер 1822380600:07:000:0060, ОСОБА_3 , отримав дану земельну ділянку у власність. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області № 279/4732/16-ц від 16.12.2016 року встановлено факт належності ОСОБА_3 вищезазначеного Державного акту. Визнано за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на вказану земельну ділянку. ОСОБА_1 звернулася до відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з метою офіційного оформлення у власність двох земельних ділянок, які належали батькові на підставі Державного акта. Проте,їй було відмовлено у реєстрації в зв"язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме : наявні зауваження щодо валідності електронного документа. Перетин ділянок з ділянкою 1822380600:07:000:0060, площа співпадає на 100% ( повне співпадіння). Також було повідомлено, що з таким же кадастровим номером та площею земельної ділянки, було оформлено право власності на дану ділянку за ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, представник позивачки ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідач в судове засідання на неодноразові виклики не з"явився, відзиву не надав.

Представник за довіреністю Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд , дослідивши матріали справи, встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом : визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права та створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

В разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. (ст.155 ЗК України).

Тобто, земельним законодавством України визначено порядок надання земельних ділянок громадянам УКраїни, порушення якого може слугувати підставою для визнання недійсним відповідного акта органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якщо таким актом порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

На підставі Державного акту від 20.10.2004 року серія ЖТ №056809 на право власності на земельну ділянку площею 3,38 га, яка розташована на території Бехівської сільської ради з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка складається з двох земельних ділянок площею 2.7401 га кадастровий номер 1822380600:06:000:0092 та площею 0.6400 га кадастровий номер 1822380600:07:000:0060, ОСОБА_3 , отримав дану земельну ділянку у власність, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку (а. с. 4).

За позивачкою ОСОБА_1 на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області № 279/4732/16-ц від 16.12.2016 року , в порядку спадкування за заповітом, визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 2.7401 га цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бехівської сільради, кадастровий номер 1822380600:06:000:0092 та земельну ділянку загальною площею 0.6400 га, кадастровий номер 1822380600:07:000:0060 за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бехівської сільради (а. с. 15).

Відповідач ОСОБА_2, згідно Державного акту від 18.10.2004 року серія ЖТ №056768 на право власності на земельну ділянку площею 5,12 га, яка розташована на території Бехівської сільської ради з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка складається з трьох земельних ділянок: площею 2.33 га кадастровий номер 1822380600:07:000:0080, площею 2.00 га кадастровий номер 1822380600:07:000:0060 , площею 0.79 га , кадастровий номер 1822380600:07:000:0099 , отримав дану земельну ділянку у власність (а. с.31).

Отже, встановлено наявність фактичної видачі та реєстрації двох Державних актів на різні земельні ділянки під одним і тим же присвоєним кадастровим номером, що суперечить діючим нормам законодавства України та порушує право позивача у повній мірі здійснювати права в порядку спадкування, щодо земельної ділянки, що залишилась після смерті її власника ОСОБА_3,що і підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В судовому засіданні ні позивач , ні її представник не заявляли клопотань про призначення судово-земельної експертизи, самостійно не надали суду доказів того, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Проте, враховуючи, що будь-яких порушень чинного законодавства при виділенні земельних ділянок ОСОБА_2 допущено не було, право власності на спірну земельну ділянку виникло у відповідача раніше, ніж у позивача, відповідачем ОСОБА_2 не порушено право позивачки на земельну ділянку.

Фактично Державні акти видані на підставі одного й того ж розпорядження Коростенської районної ради, помилка була допущена представником землевпорядної організації.

Відповідно до роз"яснень, які містяться у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також уразі звернення до суду органів та осіб, яким надано право зазищати права, свободи чи інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси , то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Суд не має права вирішувати питання про права та обовязки осіб, не залученимх до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 125, 152,155 ЗК України , суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання Державного акту на право власностіна земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації- відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданння апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 пункту 15 розділу Х111 "Перехідні положення" ЦПК до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області апеляційної скаргои протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : В.П. Коваленко