Рішення

від 21.12.2018 по справі 810/5018/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року м. Київ справа №810/5018/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Науково-упроваджувального приватного підприємства "Нортон" до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Науково-упроваджувальне приватне підприємство "Нортон" (далі - позивач, НУПП "Нортон") з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС), в якому просить:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 10 серпня 2018 року №878628/20616967;

- зареєструвати податкову накладну №159 від 02 липня 2018 року.

1 жовтня 2018 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 17.10.2018, суд відкрив провадження у справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання.

13 листопада 2018 року до суду від Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про залучення Головного управління ДФС у Київській області як відповідача.

Ухвалою суду від 20.11.2018 задоволено клопотання Державної фіскальної служби України про залучення відповідача по справі та залучено до участі у адміністративній справі №810/5018/18 за позовом Науково-упроваджувального приватного підприємства "Нортон" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії в якості відповідача ОСОБА_1 управління ДФС у Київській області (далі - відповідач -2, ГУ ДФС у Київській області).

Протокольною ухвалою від 20.11.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

На обґрунтування позову позивач послався на те, що позивач зазначив, що відповідно до приписів п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України НУПП "Нортон" було складено податкову накладну №159 від 02 липня 2018 року та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація даної податкової накладної була зупинена, оскільки товариством не було надано пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. 09.08.2018 НУПП "Нортон" подано копії документів, які підтверджують надання даних послуг.

Однак, рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 10 серпня 2018 року №878628/20616967 позивачу було відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №159 від 02 липня 2018 року з підстав ненадання платником податку копій усіх документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, в тому числі: рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, зазначивши в додатковій інформації, що відсутні документи щодо придбання.

Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №159 від 02 липня 2018 року протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідач-1 та відповідач-2 проти позову заперечили, у відзивах на позовну заяву зазначили, що позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, чим порушено процедуру подачі податкової накладної до податкового органу, Постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку/коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" та норми Податкового кодексу України.

Відповідач-2 пояснив, що під час перевірки реальності здійснення операцій встановлено відсутність таких документів: платіжні документи (платіжне доручення та/або банківська виписка), які повинні підтверджувати факт оплати за поставлений товар поставщиком ПП "Транс-Керн".

Cудом встановлено, що рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10 серпня 2018 року №878628/20616967, яке надано до позовної заяви позивачем, стосуються відмови в реєстрації податкової накладної від 10.08.2018 №159.

Натомість, рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10 серпня 2018 року №878628/20616967, яке надано до відзивів на позовну заяву відповідачами, стосуються відмови в реєстрації податкової накладної від 02.07.2018 №159.

Ухвалою суду від 10.12.2018 було витребувано у відповідачів додаткові докази по справі, зокрема, письмові пояснення в реєстрації якої накладної відмовлено рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.08.2018 №878628/20616967.

13 грудня 2018 року відповідачем-2 подано письмові пояснення, згідно яких убачається, що рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10 серпня 2018 року №878628/20616967 було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.07.2018 №159.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Науково-упроваджувальне приватне підприємство "Нортон" (ідентифікаційний код 20616967) зареєстроване в якості юридичної особи 17.07.1995 за адресою: 09106, АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.10.2018 №1004487118 (том 1, а.с. 82-84).

Видами діяльності позивача є, зокрема, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту Код КВЕД 46.19.

Судом встановлено, що 20 липня 2017 року між НУПП "Нортон" (Продавець) та ТОВ Науково-технічне підприємство "Макс і К" (Покупець) укладено договір поставки №20/07-17 (том 1, а.с. 48-49).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує Феритові магніти. Загальна кількість (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару зазначена та погоджена сторонами у рахунках-фактурах (видаткових накладних).

В рамках провадження господарської діяльності, на виконання договору поставки від 20.07.2017 №20/07-17, НУПП "Нортон" було відвантажено та поставлено ТОВ Науково-технічне підприємство "Макс і К" товару, а саме: магніт П. 84х64Х14 М28СФ250 у кількості 19040 шт. та магніт П. 84х64х14 (сфер.) у кількості 6510 шт., всего на суму 682798,20 грн., у тому числі ПДВ 113799,70 грн., що підтверджується видатковою накладною від 02.07.2018 №РН-0000059 (том 1, а.с. 51), рахунком-фактурою від 22.06.2018 №СФ-0000058 (том 1, а.с. 50), довіреністю від 27.06.2018 №005070 (том 1, а.с. 52), товарно-транспортною накладною від 02.07.2018 №59 (том 1, а.с. 53-54).

Судом встановлено, що 22.06.2018 на розрахунковий рахунок позивача у АТКБ "Приватбанк" надійшли кошти від ТОВ Науково-технічне підприємство "Макс і К" у розмірі 100000,00 грн. та 03.07.2018 у розмірі 847758,20 грн., що підтверджується банківськими виписками (том 1, а.с. 55, 59).

У зв'язку з настанням першої з подій (зарахування коштів) позивач склав та зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.06.2018 №151 на товар: магніт П. 84х64Х14 М28СФ250 у кількості 4492,362982 шт. на суму 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн. (том 1, а.с. 56-58).

Також у зв'язку з настанням першої з подій (відвантаження товару) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.07.2018 №159 на товар: магніт П. 84х64Х14 М28СФ250 у кількості 14547,637 шт. та магніт П. 84х64х14 (сфер.) у кількості 6510 шт., на суму 582798,20 грн., у тому числі ПДВ 97133,03 грн. (том 1, а.с. 13-14).

30 липня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до якої податкову накладну від 02.07.2018 №159 прийнято, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с. 15).

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник "D" - 0166447422420025365527028670350954040391, "Р" - 0 ".

На виконання вимог контролюючого органу, 09.08.2018 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №1 (том 1, а.с. 16-76, 141).

Разом з поясненнями позивачем до зазначеного повідомлення прикріплені копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, за наслідками якої було складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір поставки від 20.07.2017 №20/07-17, рахунок-фактура від 22.06.2018 №СФ-0000058, виписка від 22.06.2018, видаткова накладна від 02.07.2018 №РН-0000059, довіреність від 27.06.2018 №005070, товарно-транспортна накладна від 02.07.2018 №59, платіжне доручення від 03.07.2018 №4656, договір від 01.03.2017 №2017/НОРТОН, рахунок від 19.06.2018 №СФ-0000137, видаткова накладна від 22.06.2018 №РН-0000135, договір на поставку від 01.02.2018 №01/02-17, видаткова накладна від 22.06.2018 №BH-00057, видаткова накладна від 27.06.2018 №РН-000100, акт від 27.06.2018 №ОУ-0000006, попередня калькуляція від 27.06.2018 №КА-0000003, видаткова накладна від 02.06.2018 №РН-000134, договір оренди від 01.01.2017 тощо.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, комісія ГУ ДФС у Київській області прийняла рішення від 10.08.2018 №878628/20616967, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.07.2018 №159 (том 1, а.с. 118-119).

В якості підстави прийняття такого рішення комісією ГУ ДФС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, в тому числі: рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, зазначивши в додатковій інформації, що відсутні документи щодо придбання.

Не погоджуючись з вказаним рішеннями комісії ГУ ДФС у Київській області від 10.08.2018 №878628/20616967 позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК) встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 вказаного Кодексу).

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D &gм; 0,03, P &?х; P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 4 Порядку №177, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку №177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена (як зазначено в квитанції №1) через те, що "податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем засновано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Так, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований)за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

ОСОБА_1 управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Суд наголошує, що відповідачами не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Крім того, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою НУПП "Нортон", з вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, віднесено до ризикових платників.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &q?ід; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18-20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як встановлено судом, підставами для прийняття комісією ГУ ДФС у Київській області рішення від 10.08.2018 №878628/20616967 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02 липня 2018 року №159 є: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, в тому числі: рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, зазначивши в додатковій інформації, що відсутні документи щодо придбання.

Однак, суд звертає увагу, що документи, які підтверджують придбання товару, а саме: магніт П. 84х64Х14 М28СФ250 у кількості 19040 шт. та магніт П. 84х64х14 (сфер.) у кількості 6510 шт., позивачем надавались.

Так, постачальником магнітів П. 84х64Х14 М28СФ250 у кількості 19040 шт. є ПП "Транс-Керн", що підтверджується договором поставки від 01.03.2017 №2017/НОРТОН, рахунком від 19.06.2018 №СФ-0000137, видатковою накладною від 22.06.2018 №РН-0000135, податковими накладними від 19.06.2018 №140 та від 22.06.2018 №143.

При цьому, з метою реалізації даного типу магніту необхідна була його шліфовка, яку здійснив для позивача - ТОВ "Коерцит", що підтверджується договором поставки продукції виробничо-технічного призначення від 01.02.2018 №01/02-17, видатковою накладною від 22.06.2018 №BH-00057, рахунком-фактурою від 27.06.2018 №СФ-0000130, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2018 №ОУ-0000006.

Постачальником магнітів П. 84х64х14 (сфер.) у кількості 6510 шт. є ТОВ "Коерцит", що підтверджується договором поставки продукції виробничо-технічного призначення від 01.02.2018 №01/02-17, рахунком-фактурою від 02.07.2018 №СФ-0000134, видатковою накладною від 02.06.2018 №РН-000134.

Суд бере до уваги, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

У відзиві на позовну заяву відповідачем-2 вказано про ненадання позивачем платіжних документів (платіжне доручення та/або банківська виписка), які повинні підтверджувати факт оплати за поставлений товар поставщиком ПП "Транс-Керн", однак пункт 14 Порядку №117 не містить підстав, з яких має прослідковуватись, що такі документи мали б бути подані, при цьому контролюючим органом не було вказано позивачу про необхідність їх надання.

При цьому, суд звертає увагу, що 09.08.2018 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено разом з повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №1 була направлена банківська виписка від 22.06.2018, яка підтверджує факт оплати постачальнику ПП "Транс-Керн" коштів у розмірі 90000,00 грн., згідно рахунку від 19.06.2018 №СФ-0000137 (том 1, а.с. 16, 55).

Крім того, в матеріалах справи наявні банківські виписки: від 19.06.2018 та від, 04.07.2018, які підтверджують факт оплати постачальнику ПП "Транс-Керн" коштів у розмірі 60000,00 грн. та від 181891,20 грн., згідно рахунку від 19.06.2018 №СФ-0000137 та від (том 1, а.с. 165, 167).

Під час розгляду справи ГУ ДФС у Київській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Науково-технічне підприємство "Макс і К".

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог НУПП "Нортон" про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Київській області від 10 серпня 2018 року №878628/20616967.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну НУПП "Нортон" №159 від 02 липня 2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній №159 від 02 липня 2018 року. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №159 від 02 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну НУПП "Нортон" №159 від 02 липня 2018 року.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанцій від 12.09.2018 №312 на суму 1841,00 грн. та від 11.10.2018 №322 на суму 1683,00 грн., позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 3524,00 грн. (том 1, а.с. 4, 104).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3524,00 грн. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України пропорційно з урахуванням задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10 серпня 2018 року №878628/20616967.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Науково-упроваджувального приватного підприємства "Нортон" №159 від 02 липня 2018 року.

Стягнути на користь Науково-упроваджувального приватного підприємства "Нортон" (09106, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: 20616967) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, Солом'янський район, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А, ідентифікаційний код: 39393260) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Науково-упроваджувального приватного підприємства "Нортон" (09106, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: 20616967) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Шевченківський район, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код: 39292197) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.