Рішення

від 22.12.2018 по справі 826/27492/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2018 року № 826/27492/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомДержавного підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом доДержавної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі - ДП НАЕК Енергоатом , позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області, відповідач) про (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 06.07.2016 № 9911/10):

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування переплати ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК Енергоатом (код ЄДРПОУ 25881800) з коду платежу 11020100 Податок на прибуток державних підприємств в рахунок сплати платежів по коду 11011000 Військовий збір у сумі 853156,00 грн.;

- зобов'язання відповідача зарахувати переплату ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК Енергоатом (код ЄДРПОУ 25881800) з коду платежу 11020100 Податок на прибуток державних підприємств в рахунок сплати платежів по коду 11011000 Військовий збір у сумі 853156,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року суддею Літвіновою А.В. відкрито провадження по справі № 826/27492/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

17.10.2016 у судовому засіданні на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 № 5860 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та згідно з пунктом 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 № 25), адміністративну справу № 826/27492/15 повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/27492/15 прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача наявна переплата з податку на прибуток у розмірі 853156,00 грн., однак відповідачем не здійснено зарахування відповідної суми переплати в рахунок платежів з військового збору.

Позивач зазначає, що відповідно до вимог статті 87 Податкового кодексу України ним неодноразово подавались заяви про зарахування переплати, однак платником не отримано від відповідача відповіді на подані заяви. Також, позивач наголошує, що відповідачем не вчинено жодних дій щодо зарахування переплати.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, заперечень та будь-яких письмових пояснень щодо змісту позовних вимог до суду не подав.

Натомість, на адресу суду надійшли заперечення від Головного управління ДФС у Київській області, в яких останнє повідомляло про відсутність можливості зарахувати переплату через загрозу невиконання доведених показників та незабезпечення внаслідок цього надходжень до державного бюджету, а також про планування часткового зарахування переплати з податку на прибуток на березень 2016 року з повним зарахування найближчим часом іншої частини переплати (заперечення датовані 04.03.2016).

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом зареєстроване 20.12.1996, запис від 29.07.2014 № 10741200000000221, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.10.2015, код ЄДРПОУ - 24584661.

Відокремлений підрозділ Атомремонтсервіс Державного підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом є відокремленим підрозділом позивача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.03.2016 № 1000707563, код ЄДРПОУ - 25881800 та знаходиться на обліку у відповідача як платник податків з 16.02.2001.

Позивач у грудні 2012 року сплатив авансові внески з податку на прибуток підприємства за січень-вересень 2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № від 28.12.2012 № 7437.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача із листами від 14.08.2015 № 11889/15, від 15.10.2015 № 14885/15, від 24.11.2015 № 17153/15, в яких просив зарахувати переплату з податку на прибуток в розмірі 559 063, 00 грн. в рахунок платежів з військового збору.

Подані позивачем заяви були отримані відповідачем, що підтверджується відбитком календарного штемпеля (вх. від 18.08.2015), рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (штрихкодовий ідентифікатор 0103249611747), а також листом від 19.05.2015 № 289/10/20-040, відповідно до змісту якого відповідач підтверджує факт надходження заяв позивача, проте відповідачем не було зараховано переплату з податку на прибуток в розмірі 559 063, 00 грн. в рахунок платежів з військового збору.

Крім того, в листопаді 2015 року та березні 2016 року між відокремленим підрозділом позивача (ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК Енергоатом ) та відповідачем проведено звіряння розрахунків платника за період з 01.01.2015 по 31.10.2015 та за період з 01.01.2016 по 25.03.2016 відповідно за платежем Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають на державній власності , код платежу 11020100.

Результати звіряння розрахунків оформлені актами від 20.11.2015 № 471-20, від 29.06.2016 № 60-20, відповідно до змісту яких, за даними територіального органу Міндоходів, позитивне сальдо розрахунків на користь платника становить 853 156, 00 грн.

Крім того, наявність у відокремленого підрозділу позивача (ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК Енергоатом ) станом на 31.12.2015 переплати з податку на прибуток в розмірі 853156,00 грн. підтверджується також відомостями картки особового рахунку з податку на прибуток державних підприємств, копія якої містить в матеріалах справи (а.с. 58).

У зв'язку із чим позивач подав до відповідача лист від 20.04.2016 № 5926/15, в якому просив зарахувати переплату з податку на прибуток в розмірі 853 156, 00 грн. в рахунок платежів з військового збору.

У відповідь листом від 19.05.2016 № 289/10/20-040 відповідач повідомив, що порушене в заявах позивача питання щодо зарахування переплати потребує погодження з Головним управлінням ДФС у Київській області.

А тому, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області із листом від 25.05.2016 № 7689/15 про надання дозволу на зарахування переплати з податку на прибуток, за результатами розгляду якого Головне управління ДФС у Київській області листом від 03.06.2016 № 1246/10/10-36-07-01-09 повідомило платника про те, що відповідно до розпорядчих документів, які регламентують роботу органів ДФС, розгляд заяв від платників здійснює орган ДФС, в якому перебуває на обліку платник.

Незгода з бездіяльністю суб'єкта владних повноважень в частині незарахування переплати з податку на прибуток в розмірі 853 156, 00 грн. в рахунок платежів з військового збору обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податків господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань (абзац 10 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що згідно приписів підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до положень пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платником податків подається заява на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначається про погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Згідно пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Для сплати платником податку на прибуток та військового збору наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 Про бюджетну класифікацію виділені спеціальні коди бюджетної класифікації.

У зв'язку із цим Державною казначейською службою України були відкриті відповідні рахунки для сплати платниками податку податку на прибуток державних підприємств та військового збору.

Так, податку на прибуток державних підприємств та військовому збору, на момент виникнення спірних правовідносин, присвоєно різні коди бюджетної класифікації, а саме 11020100 та 11011000 відповідно.

Згідно пункту 4 розділу І Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994 (далі - Порядок), облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Порядку реєстри за платежами до бюджету ведуться виключно за кодами бюджетної класифікації, контроль за справлянням (стягненням) платежів за якими покладено на Міндоходів.

Згідно із пунктом 13 розділу ІІ Порядку занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами підлягають поверненню платнику у порядку, встановленому законодавством (пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За таких підстав, незарахування відповідачем переплати з податку на прибуток державних підприємств в рахунок погашення податкового зобов'язання з військового збору та зволікання в реагуванні на листи платника податків щодо погашення самостійно визначених платником податків грошових зобов'язань зі сплати військового збору за рахунок надміру сплачених сум податку на прибуток є протиправною бездіяльністю відповідача.

Згідно пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Норми статті 19 Конституції України зобов'язують органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

З положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, не вчиняючи на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, обов'язкових дій з зарахування переплати з податку на прибуток в розмірі 853156,00 грн. в рахунок платежів з військового збору на підставі заяви платника, відповідач допустив протиправну бездіяльність, суд вважає за необхідне адміністративний позов в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною задовольнити.

З приводу позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу суму переплати по податку на прибуток державних підприємств (код платежу 11020100) у розмірі 853156,00 грн. в рахунок сплати військового збору (код платежу 11011000) суд зазначає таке.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається висновок, що законодавством передбачено право суду у випадку визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати переплату ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК Енергоатом (код ЄДРПОУ 25881800) з коду платежу 11020100 Податок на прибуток державних підприємств в рахунок сплати платежів по коду 11011000 Військовий збір у сумі 853156,00 грн., є дотриманням судом гарантій на те, свідчитиме про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За таких обставин, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 2458661, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області щодо незарахування переплати ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК Енергоатом (код ЄДРПОУ 25881800) з коду платежу 11020100 Податок на прибуток державних підприємств в рахунок сплати платежів по коду 11011000 Військовий збір у сумі 853 156, 00 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області зарахувати переплату ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК Енергоатом (код ЄДРПОУ 25881800) з коду платежу 11020100 Податок на прибуток державних підприємств в рахунок сплати платежів по коду 11011000 Військовий збір у сумі 853 156, 00 грн.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39476671, 07101, Київська область, м. Славутич, проспект Дружби Народів, 17-А) на користь Державного підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 2458661, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін