Рішення

від 12.12.2018 по справі 2040/7260/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12 грудня 2018 р. справа № 2040/7260/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представників позивача - Костромицька І.В., Орел В.В., Кононенко Є.С.,

представника відповідача - Гончаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська бджільницька компанія "Науково-дослідний колектив "Даніка" (код ЄДРПОУ 34466386, 62340, Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова, вулиця Колективістів, будинок 5) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання незаконними дій та скасування постанов про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша українська бджільницька компанія "Науково-дослідний колектив "Даніка" (далі - ТОВ ПУБК "НДК "Даніка") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) щодо призначення та проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Українська бджільницька компанія Науково-дослідний колектив Даніка (ЄДРПОУ 34466386) відповідно до наказу №01.01-07/476 від 14.05.2018 року;

- скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/МГ-ОС від 14.06.2018 року;

- скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/ТД-ОС від 14.06.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 24 травня 2018 року за місцем фактичного знаходження виробництва ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" в с. Безпалівка, вул. Привокзальна, буд. 19, Зміївського району Харківської області було здійснено інспекційне відвідування державним інспектором ТУ Держпраці у Харківській області з метою перевірки дотримання законодавства про працю. За результатами перевірки було складено акт інспекційного відвідування від 24 травня 2018 року №ХК0397/22/АВ, яким виявлено порушення законодавства та 14.06.2018 року за результатом розгляду вказаного акту начальником Головного управління Держпраці у Харківській області винесено дві постанови про накладення штрафу уповноваженими особами. Представник позивача зазначив, що перевірка, проведена інспектором Держпраці, здійснена без наявності підстав, передбачених законодавством. Представник позивача вказав, що висновки інспектора Держпраці про те, що договір, укладений між ТОВ ПУБК НДК ДАНІКА та ОСОБА_5 містить ознаки трудового договору, є повністю безпідставними га такими, що не відповідають фактичним обставинам справи З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду 24.09.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до п. 2 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Порядок № 295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Підставою для проведення інспекційного відвідування стало саме рішення керівника органу контролю, а не те, як помилково зазначає позивач, що інспектор Держпраці зустрів на іншому підприємстві ОСОБА_5 і вона вказала, що працює на ТОВ ПУБК НДК Даніка . Представник відповідача зазначив, що саме на етапі допуску до інспекційного відвідування позивач міг поставити питання про необґрунтованість призначення та невідповідність розпорядчих документів, але позивач здійснив допуск до проведення інспекційного відвідування, тому в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючим органом. Під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" надано копію цивільно-правової угоди №1\04-18 від 11.04.2018, укладеної між адміністрацією підприємства (далі - Замовник) та ОСОБА_5 (далі - Виконавець). Відповідач вважає, що зазначена цивільно-правова угода містить ознаки трудових правовідносин, отже працівника було допущено до роботи без належного оформлення трудових відносин. З огляду на викладене відповідачем встановлено, що роботодавцем порушено ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки, з 11.04.2018 адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" фактично було допущено ОСОБА_5 до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі, без виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, без повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Також, під час інспекційного відвідування адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" надано копії штатних розписів за 2017-2018 роки, відомості нарахування заробітної плати та відомості виплати заробітної плати за травень-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року. Ретельно проаналізувавши вищезазначені документи встановлено, що технологам виробництва ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 індексація заробітної плати, при наявності підстав, не нараховувалася та не виплачувалася. З огляду на викладене, відповідач вважає, що при складанні постанов №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/ТД-ОС від 14.06.2018 та №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/МГ-ОС від 14.06.2018, діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ ПУБК "НДК "Даніка" зареєстровано в якості юридичної особи 04.08.2006 року.

Судом встановлено, що на підставі інформаційної довідки, керуючись п.п.3 п.5 Порядку 295 відповідачем було видано наказ №01.01-07/476 від 14.05.2018 та оформлено направлення №01.01-94/02.03/926 від 14.05.2018 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ ПБК НДК Даніка .

Направлення на проведення заходу державного контролю №01.01-94/02.03/926 від 14.05.2018 року було пред'явлено директору Кононенку Є.С., та копію якого він одержав 18.05.2018, про що міститься особистий підпис Кононенко Є.С.

Під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" надано копію цивільно-правової угоди № 1\04-18 від 11.04.2018, укладеної між адміністрацією підприємства (далі - Замовник) та ОСОБА_5 (далі - Виконавець).

За наслідками інспекційного відвідування встановлено, що роботодавцем порушено ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки, з 11.04.2018 адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" фактично було допущено ОСОБА_5 до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі, без виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, без повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Також, під час інспекційного відвідування адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" надано копії штатних розписів за 2017-2018 роки, відомості нарахування заробітної плати та відомості виплати заробітної плати за травень-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року. Ретельно проаналізувавши вищезазначені документи встановлено, що технологам виробництва ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 індексація заробітної плати, при наявності підстав, не нараховувалася та не виплачувалася.

Зазначені порушення були оформлені в акті інспекційного відвідування №ХК0397/22/АВ від 24.05.2018, складено припис №ХК0397/22/АВ/П від 24.05.2018 та винесено постанови №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/ТД-ОС від 14.06.2018 та №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/МГ-ОС від 14.06.2018.

Відносно позовної вимоги про визнання незаконними дій Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) щодо призначення та проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Українська бджільницька компанія Науково-дослідний колектив Даніка (ЄДРПОУ 34466386) відповідно до наказу №01.01-07/476 від 14.05.2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 року № 75 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено "Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю", "Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю" (далі по тексту - Порядок №295).

Пунктом 1, 2 Порядку № 295 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп. 3 п. 5 Порядку № 295).

Частиною 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

Разом з цим, частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Крім того, у частині 5 статті 2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Натомість, відповідно до положень пп. 3 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

У даному випадку головним державним інспектором було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю на підставі пп. 3 п. 5 Порядку № 295, а саме за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп. 3 п. 5 Порядку № 295).

Таким чином, доводи позивача щодо відсутності у відповідача підстав для проведення перевірки ТОВ ПУБК "НДК "Даніка" є необґрунтованими.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.03.2018 року у справі №697/2073/17.

Також, відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Порядок № 295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

З огляду на викладене, відповідачем на підставі інформації, що міститься в інтернет - мережі та інформації, зібраної інспектором праці, яка знайшла своє відображення у інформаційній довідці від 19.04.2018, на підставі пп. 3 п.5 Порядку 295 правомірно було видано наказ №01.01-07/476 від 14.05.2018 та оформлено направлення №01.01-94/02.03/926 від 14.05.2018 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ ПБК НДК Даніка .

Окремо суд зазначає, що саме на етапі допуску до інспекційного відвідування позивач міг поставити питання про необґрунтованість призначення та невідповідність розпорядчих документів. Але, позивач здійснив допуск до проведення інспекційного відвідування, тому в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючим органом. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10, Верховний Суд України від 13.02.2018 № 804/5402/14.

Відповідно до п.8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до ч.2 ст.12 Конвенції МОП №81 від 1947 року, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Інспектор праці відповідно до пункту 11 Порядку №295 та статті 12 Конвенції МОП №81 мають право за наявності посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення: під час проведення інспекційних відвідувань з питань неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.

Суд зазначає, що позивачем в позовній заяві та під час розгляду справи не наведені доводи незаконності дій ГУ Держпраці під час ініціювання та проведення інспекційного відвідування. При цьому суд зауважує, що відповідачем проводилось саме інспекційне відвідування, а не перевірка.

Таким чином, дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи лише в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак дії контролюючого органу з призначення інспекційного відвідування та його проведення не відповідають наведеним критеріям, позаяк дії інспектора праці є лише службовою діяльністю працівників Головного управління Держпраці у Харківській області на виконання своїх посадових обов'язків із збиранням доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому, саме по собі призначення інспекційного відвідування та його проведення, а саме відправлення направлення, складення акта не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Окрім цього, оспорюванні за цим позовом процедурні дії не мають самостійного правового значення, оскільки не являються собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) щодо призначення та проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Українська бджільницька компанія Науково-дослідний колектив Даніка (ЄДРПОУ 34466386) відповідно до наказу №01.01-07/476 від 14.05.2018 року вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Відносно позовної вимоги про скасування Постанови Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/МГ-ОС від 14.06.2018 року, судом встановлено наступне.

Під час інспекційного відвідування адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" надано копії штатних розписів за 2017-2018 роки, відомості нарахування заробітної плати та відомості виплати заробітної плати за травень-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року.

Інспектором встановлено, що технологам виробництва ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 індексація заробітної плати, при наявності підстав, не нараховувалася та не виплачувалася.

Згідно наданих документів (штатних розписів з січня по жовтень 2017 року, відомостей нарахування заробітної плати та відомостей на виплату грошей за червень - жовтень 2017 року) при базовому місяці січень 2017 року технологам виробництва ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за червень, липень, серпень 2017 року при коефіцієнті індексації 3.70 не нараховувалася та не виплачувалася індексація заробітної плати за фактично відпрацьований час за червень, липень, серпень 2017 року у сумі 62,31 грн. щомісячно кожному.

Окрім цього, при базовому місяці січень 2017 року технологам виробництва ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за вересень, жовтень 2017 року при коефіцієнті індексації 6.90 не нараховувалася та не виплачувалася індексація заробітної плати за фактично відпрацьований час за вересень, жовтень 2017 року у сумі 116,20 грн. щомісячно кожному.

Зазначені порушення були оформлені в акті інспекційного відвідування №ХК0397/22/АВ від 24.05.2018 року.

Суд зазначає, що представниками позивача жодного спростування вказаних висновків акту в цій частині не наведено та доказів відсутності встановленого актом інспекційного відвідування порушення до суду не надано, під час розгляду справи представники позивача не заперечували факту вказаного порушення.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 265 КзпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини 4, 5 статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 33 Закону України про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Статтею 2 ЗУ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги. Відповідно до статті 18 ЗУ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що відповідно до статті 19 цього Закону, є обов'язковим для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Тобто, індексація заробітної плати віднесено до мінімальних державних гарантій. Колегія суддів в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 12.04.2018 по справі №816/2325/16, дійшли до висновку про віднесення індексації заробітної плати до мінімальних державних гарантій.

Таким чином, відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі №697/2073/17, а саме те, що згідно п. 29 Порядку №295 накладення штрафу на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (використання праці неоформлених працівників) накладається незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), визначений механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Таким чином, на підставі акту інспекційного відвідування №ХК0397/22/АВ від 24.05.2018 відповідачем правомірно винесено постанову №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/МГ-ОС від 14.06.2018, підстави для її скасування відсутні.

Отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно правомірності винесення постанови Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/ТД-ОС від 14.06.2018 року та наявності підстав для її скасування, судом встановлено наступне.

Під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" надано копію цивільно-правової угоди № 1\04-18 від 11.04.2018, укладеної між адміністрацією підприємства (далі - Замовник) та ОСОБА_5 (далі - Виконавець).

Інспектор дійшов висновку, що зазначена цивільно-правова угода містить ознаки трудових правовідносин, отже працівника було допущено до роботи без належного оформлення трудових відносин.

З огляду на викладене, відповідачем встановлено, що роботодавцем порушено ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки, з 11.04.2018 адміністрацією ТОВ ПУБК "НДК "ДАНІКА" фактично було допущено ОСОБА_5 до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі, без виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків та без повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

На підставі вказаних висновків відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/ТД-ОС від 14.06.2018 року.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з положеннями ч.1 ст.843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно приписів ч.1 ст.850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Судом встановлено, що між ТОВ ПУБК НДК ДАНІКА та громадянкою ОСОБА_5 було укладено цивільно-правову угоду №1/04-18 від 11 квітня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_5 взяла на себе зобов'язання виконати роботу із фасування пігулок, а саме розфасувати пігулки в кількості 1820 флаконів по 90 пігулок у кожному.

З метою отримання результату роботи, який відповідає певним нормам, вимогам щодо якості, п. 1.2. договору визначено, що робота має відповідати вимогам державних стандартів до даного виду робіт. З метою сприяння підрядникові у виконанні цієї роботи, п. 5. Договору визначено, що координація процесу роботи покладається на директора Кононенко Є.С.

Загальний строк виконання роботи становить з 11 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року.

При цьому договором не регламентовано час виконання підрядником такої роботи, який обирався нею на власний розсуд, та при цьому, відповідно до п. 2.2. договору передбачено оплату за виконання усього обсягу робіт у сумі 4000.00 (чотири тисячі) гривень.

Отже, підрядник самостійно в межах загального встановленого строку договору визначав порядок роботи, час її здійснення, при цьому правила внутрішнього розпорядку позивача на нього не розповсюджувалися.

Відповідно до положень ч.1 статті 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується викопувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виточувати працівникові заробітну тату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

В свою чергу, за підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно- правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку.

У цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 327 ЦК України).

Умовами цивільно-правової угоди, укладеної між сторонами, передбачено, що ОСОБА_5 здійснює роботи з фасування пігулок у кількості 1820 флаконів по 90 пігулок. Таким чином вона виконувала низькокваліфіковану роботу, яка не вимагає наявності спеціальної професійної підготовки та кваліфікації (з метою відповідності результату державним стандартам, якість роботи контролювалася директором підприємства); зацікавленість підприємства не в процесі праці, а в виконанні певного обсягу робіт, оплата праці у сумі 4000,00 (чотири тисячі) гривень здійснюється не за процес трудової діяльності, а за обсяг виконаної роботи; цивільно-правовий договір передбачає лише граничний строк виконання роботи без вказівки на підпорядкування робочого процесу трудовому розпорядку; ОСОБА_5 самостійно організовувала та несла відповідальність за організацію та виконання роботи з урахуванням вимог техніки безпеки з охорони праці.

Зазначені умови притаманні саме договору підряду.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами, тобто нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами ЦК України.

Згідно з положеннями ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної тати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за коленого працівника, щодо якого скоєно порушення.

Однак, матеріалами інспекційного відвідування не містять доказів фактичного допуску працівника ОСОБА_5 до роботи (до виконання трудових функцій, які підпадають під визначення роботи за трудовим договором). При цьому за три фактичних відвідування інспектором праці жодного разу не було виявлено громадянку ОСОБА_5 за робочим процесом.

Судом встановлено, що інспектором було зроблено висновок про те, що ОСОБА_5 допущено до роботи без укладання трудового договору, а укладений з нею цивільно-трудовий договір є саме трудовим, натомість, договір, укладений з ОСОБА_5 спрямований на отримання певного обсягу робіт без встановлення для ОСОБА_5 обов'язку дотримання трудового розпорядку.

З наявних матеріалів справи вбачається, що після виконання визначеного договором обсягу робіт між ТОВ ПУБК НДК ДАНІКА та ОСОБА_5 було підписано акт наданих послуг та здійснено оплату за виконаний обсяг роботи.

Таким чином, висновки інспектора Держпраці про те, що договір, укладений між ТОВ ПУБК НДК ДАНІКА та ОСОБА_5 містить ознаки трудового договору, спростовується наявними в матеріалах справи доказами та є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача порушень вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, що свідчить про протиправність Постанови Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/ТД-ОС від 14.06.2018 року та наявність підстав для її скасування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/ТД-ОС від 14.06.2018 року.

В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська бджільницька компанія "Науково-дослідний колектив "Даніка" (код ЄДРПОУ 34466386, 62340, Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова, вулиця Колективістів, будинок 5) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання незаконними дій та скасування постанов про накладення штрафу - задовольнити частково.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0397/22/АВ/П/ПТ/ТД-ОС від 14.06.2018 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська бджільницька компанія "Науково-дослідний колектив "Даніка" (код ЄДРПОУ 34466386, 62340, Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова, вулиця Колективістів, будинок 5) судовий збір у сумі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.12.2018 року.

Суддя Біленський О.О.