Ухвала
від 22.12.2018 по справі 824/1290/18-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

22 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1290/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - відповідач-1) та Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2) про:

- визнання протиправними дії відповідача-1 з внесення до Акту позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 №09 від 21.11.2018 р. недостовірних відомостей про порушення ст.18 Господарського процесуального кодексу, частин 6 та 7 ст.41, частини 1 ст.52, частини 3 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора у справі №926/914-б/14 про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД";

- визнання протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом від 12.12.2018 р., в частині застосування до арбітражного керуючого - ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №1201 від 28.11.2018 р.

Ухвалою від 22.12.2018 провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду.

Разом з адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій просить постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України вчинення дій щодо прийняття наказу про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 чи вчинення будь-яких інших дій, які можуть призвести до позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, анулювання свідоцтва НОМЕР_2 від 12 червня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1, внесення запису до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним:

- рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом від 12.12.2018 р., в частині застосування до арбітражного керуючого - ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання №1201 від 28.11.2018 р., є очевидно протиправним (обґрунтування протиправності містяться в адміністративному позові: невиконання незаконної ухвали, ставлення в провину не закриття рахунку в Держказначействі, що не віднесено до компетенції арбітражного керуючого, тощо);

- не забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України вчиняти дії щодо прийняття наказу про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 призведе до усунення від виконання повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ряду підприємств, а саме: ЗАТ Львівський керамічний завод , ВАТ Західшляхбуд , ФОП ОСОБА_2, ВАТ Коломийський м'ясокомбінат , ТОВ Боянівка Імпекс ЛТД , що є не поправним, оскільки відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд буде зобов'язаний призначити інших арбітражних керуючих, і при цьому скасування судом цього оспорюваного рішення не надасть можливості суду чи відповідачам повернути позивача, як арбітражного керуючого, до виконання функцій на вказаних підприємствах, що позбавить джерел існування та передбаченого ст.43 Конституції України права на працю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Так, відповідно до частин 1,2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.

Як наведено вище судом, на думку позивача, не вжиття заходів забезпечення позову, призведе до не унеможливлення поновлення його порушених прав та інтересів, у разі прийняття рішення на його користь, а також він вважає, що оскаржене рішення містить очевидні ознаки протиправності.

Щодо унеможливлення поновлення порушених прав та інтересів позивача, у разі прийняття рішення суду на його користь.

Так, відповідно до свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_2 від 12.06.2013 позивач є арбітражним керуючим.

Правовий статус арбітражного керуючого визначений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992, №2343-ХІІ, відповідно до якого ним є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (частина 1 статті 1).

Виконання функцій арбітражного керуючого є реалізацією людиною положень статті 43 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (цієї статтею охоплюється право на працю див. Справа Лекавічієне проти Литви, заява 48427/09 §36 від 27.06.2017) щодо права на працю, яка підлягає оплаті відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992, №2343-ХІІ.

Реалізація цього права надає можливість людині заробляти собі на життя, під час трудового життя більшість людей мають значні можливості для розвитку стосунків із зовнішнім світом (дивіться Матееску (Mateescu) проти Румунії, №1944/10, §20, 14.01.2014), позбавлення цього ж права, створює перепони або взагалі унеможливлює людині себе утримувати.

У зв'язку із цим при вирішенні питання щодо позбавлення особи права на працю, суб'єктом правозастосування, якими в нашому випадку є відповідач-1 та відповідач-2, необхідно ретельно зважити обставини справи та прийняти збалансоване рішення, яке врахує будь-які несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів людини і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого переслідує ціль усунення від виконання обов'язків не кваліфікованої або недоброчесної особи. При цьому шкода від такої діяльності має бути належно обґрунтованою та переважати суспільний інтерес щодо здійсненні діяльності таким арбітражним керуючим.

Відповідно до наявних у справі копій судових рішень судів господарської юрисдикції позивач є арбітражним керуючим на наступних підприємствах: ЗАТ Львівський керамічний завод (справа №8/61), ВАТ Західшляхбуд (справа №8/33(10)), ФОП ОСОБА_2 (справа №11/Б-891), ВАТ Коломийський м'ясокомбінат (справа №909/942/15), ТОВ Боянівка Імпекс ЛТД (справа №926/914-б/14).

Згідно положень частини 3 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992, №2343-ХІІ, у разі позбавлення позивача права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) суди господарської юрисдикції зобов'язані будуть призначити інших арбітражних керуючих у наведених вище справах.

При цьому варто зазначити, що у разі задоволення цього позову, позивач не зможе повернутись, як арбітражний керуючий у зазначені господарські справи, що свідчить про унеможливлення поновлення його порушених прав та інтересів.

Окрім цього, актуальним залишається ризик щодо відсутності фінансових можливостей на особисте утримання позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують наявність альтернативного (за виключенням діяльності на посаді арбітражного керуючого) доходу позивача.

Щодо очевидних ознак протиправності оскарженого рішення.

Чинні положення КАС України містять приписи відповідно до яких наявність очевидних ознак протиправності оскарженого рішення є підставою для забезпечення позову.

Відповідно до словника української мови під "очевидністю" розуміється ясність та зрозумілість (Словник української мови: в 11 томах. - Том 5, 1974. - Стор. 830.), яка не потребує проведення ретельного аналізу щодо розуміння змісту. Тобто, виявлення ознак протиправності рішення не має потребувати істотної інтелектуальної діяльності і є зрозумілим без аналізу інших матеріалів справи.

В інших випадках, для встановлення протиправності оскарженого рішення, необхідно дослідити матеріали справи, заслухати пояснення сторін, тощо.

У цій справі, позивач притягується до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредитора боржника (банкрута). Підставою для цього є довідка про результати позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 12.11.2018, №09, якою виявлено порушення п'яти норм чинного законодавства в діяльності позивача.

Не проводячи ретельного аналізу змісту цієї довідки, слід прийти до висновку, що виявленні у позивача порушення, в частині незабезпечення використання при проведенні ліквідаційної процедури одного рахунку, не є такими, оскільки в самій довідці відсутні будь-які докази використання позивачем інших рахунків. Окрім того, вимога закрити рахунок в Казначействі України, очевидно суперечить пунктам 5,7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014, №569, оскільки такими повноваженнями арбітражний керуючий не володіє.

Щодо інших виявлених відповідачем-1 порушень в діяльності позивача, то для їх оцінки на предмет правомірності, необхідно здійснити більш ретельний аналіз, який процесуально можливий на стадії розгляду справи по суті.

За таких обставин, проаналізувавши викладене вище, суд вважає, що реалізація оскаржуваного рішення не можлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим. Судовий захист порушеного права має бути реальним, а не ілюзорним.

При прийнятті цього рішення суд виходь із балансу інтересів сторін у справі та критерію "необхідності в демократичному суспільстві", з того, що порушення в діяльності позивача виявлені виключно по одному суб'єкту господарювання, в той час коли позивач є арбітражним керуючим і по іншим справам, а також з того, що оскаржене рішення впливає на конституційні та конвенційні гарантії позивача на працю.

Позивачем обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України вчинення дій щодо прийняття наказу про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 чи вчинення будь-яких інших дій, які можуть призвести до позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, анулювання свідоцтва НОМЕР_2 від 12 червня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1, внесення запису до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Обрання такого способу забезпечення позову є логічним, оскільки відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992, №2343-ХІІ, саме відповідач-2 приймає рішення та здійснює дії, якими реалізується рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Не вжиття таких заходів призведе до неможливості поновлення порушених прав та інтереси позивача, у разі задоволення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

З огляду на викладене, керуючись статтями 2,6,9,150,151,154,155,243,248,256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборони Міністерству юстиції України вчиняти дії щодо прийняття наказу про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 чи вчинення будь-яких інших дій, які можуть призвести до позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, анулювання свідоцтва НОМЕР_2 від 12 червня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1, внесення запису до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - до вирішення цієї справи по суті.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Ухвалу в повному обсязі складено 22 грудня 2018 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Відповідач - 1 - Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області (58010, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1 код ЄДРПОУ 02894548)

Відповідач - 2 - Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622)

Суддя О.В. Анісімов

Дата ухвалення рішення22.12.2018
Оприлюднено23.12.2018

Судовий реєстр по справі —824/1290/18-а

Ухвала від 05.09.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 14.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Уханенко С.А.

Постанова від 23.07.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Постанова від 23.07.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Ухвала від 03.07.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Ухвала від 10.06.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Рішення від 18.04.2019

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Анісімов Олег Валерійович

Ухвала від 04.04.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 21.03.2019

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Анісімов Олег Валерійович

Ухвала від 20.03.2019

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Анісімов Олег Валерійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні