Постанова

від 18.12.2018 по справі 826/6442/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/6442/18 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.

за участю секретаря Антоненко К.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лантан Інжиніринг

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року

у справі №826/6442/18 (розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження)

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Лантан Інжиніринг

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лантан Інжиніринг , в якому просило стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Лантан Інжиніринг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки на суму податкового боргу у розмірі 198 083,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог контролюючий орган зазначив, що у відповідача утворився зазначений податковий борг у зв'язку з несплатою самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань згідно з податковою звітністю, а також донарахованих сум податкових зобов'язань, відповідно до прийнятих податкових повідомлень-рішень та пені.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Лантан Інжиніринг (02125, м. Київ, вул. Алішера Навої, буд. 57, кв. 30, код ЄДРПОУ 39846251) суму податкового боргу у розмірі 198 083,32 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач сплатив всю суму податкового боргу, що є предметом даного спору, ще до подачі податковим органом позову та розгляду справи судом першої інстанції.

Представник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в судовому засіданні, що відбулось 11 грудня 2018 року вимоги та доводи апеляційної скарги не заперечував та зазначив, що відповідачем повністю погашено заборгованість, у зв'язку з чим податковий орган має намір подати у майбутньому заяву про відмову від позову та просив відкласти розгляд справи для подання зазначеної заяви.

Колегією суддів клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було задоволено, розгляд справи відкладено на 18 грудня 2018 року.

Проте 18 грудня 2018 року сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду слід скасувати з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, предметом позову в цій справі є вимоги контролюючого органу (позивача) про стягнення з платника податків (відповідача) податкового боргу в сумі 198 083,32 грн.

Податковий борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань за податковими повідомленнями - рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 10.01.2018 № 0001041401 №0000321401, № 0000341401, від 13.10.2017 № 002931207 та за самостійно узгодженими сумами податкових зобов'язань згідно з податковою звітністю.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач сплатив такі зобов'язання.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У пункті 36.3 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до абзацу другого підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що самостійно обчислене платником податків грошового зобов'язання з податку, зазначене ним у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, поданому до контролюючого органу, вважається узгодженим таким платником.

Визначене контролюючим органом податкове зобов'язання вважається узгодженим з моменту отримання податкового повідомлення-рішення, якщо платник податків не оскаржив таке податкове повідомлення-рішення до контролюючого органу чи суду у межах визначених в законі строків.

Таким чином, визначені відповідачем грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в податкових деклараціях, а також визначені контролюючим органом в податкових-повідомленнях рішеннях, які не оскаржені відповідачем у межах визначеного в законі строку давності та не скасовані контролюючим органом чи судом, є узгодженими відповідачем.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено податкові зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями:

від 10.01.2017 № 0001041401. нараховано 1138.65 грн., сплачено відповідно до платіжного доручення №4929 від 16.01.2018р.;

від 10.01.2018 №0000321401 нараховано 17833 грн, сплачено відповідно до платіжного доручення №4928 від 16.01.2018р.;

від 10.01.2018 № 0000341401 нараховано 135706 грн, сплачено відповідно до платіжного доручення №4927 від 16.01.2018р.;

від 13.10.2017 № 002931207. нараховано загальну суму 163 126,81 грн., яку сплачено відповідно до платіжних доручень: №6318 від 27.07.2018р., №6610 від 17.08.2018р., №6611 від 17.08.2018р., №6613 від 20.08.2018р.

Крім того, відповідачем сплачено податкові зобов'язання за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями за податковою декларацією №9295488857 від 17.01.2018р. в розмірі 76020 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4976 від 26.01.2018 р.

Отже, станом на час вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем була сплачена вся сума зазначеної податкової заборгованості.

Більш того, представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував тих обставин, що відповідачем повністю погашено заборгованість.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України та закріплено також у частині 4 ст. 9 КАС України.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 ст. 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з частиною 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись 242, 246, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лантан Інжиніринг - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Лантан Інжиніринг про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 21 грудня 2018 року.