Рішення

від 21.12.2018 по справі 373/1614/18

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1614/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань Тітрової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Переяслав-Хмельницькому справу №373/1614/18 за позовом ОСОБА_2 до Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом і просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 право власності на житловий будинок ( загальною площею 61,30 кв.м., житловою площею 41,60 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2 та на земельну ділянку, загальною площею 0,662 га, що складається із земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,412 га, та із земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,250 га, що належали померлій ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 22 листопада 2001 року, та розташовані за тією ж адресою.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6 Після її смерті відкрилася спадщина на вищезазначене спадкове майно. За життя ОСОБА_6 склала заповіт, який був посвідчений 04 листопада 1999 року секретарем Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, відповідно до якого заповідала все своє майно дітям: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Позивач у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці за заповітом - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від своєї частки у спадщині на користь позивача, подавши відповідні заяви нотаріусу. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на будинок були видані після смерті спадкодавця. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки їй було відмовлено в зв'язку з тим, що нею не було надано витягу з Державного земельного кадастру. Зареєструвати дану земельну ділянку в даний час неможливо у зв'язку із смертю її власника.

Факт володіння померлою ОСОБА_6 вищезазначеним житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами підтверджує витягом із погосподарської книги Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 59 від 25 лютого 2015 року; копією свідоцтва про право власності на вищезазначений житловий будинок від 10 квітня 2003 року; довідкою КПКОР Лівобережне бюро технічної інвентаризації № 170302 від 14 травня 2018 року; копією технічного паспорта на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_2; довідкою ТОВ Провідне бюро технічної інвентаризації № 30 від 17 серпня 2016 року про вартість будинковолодіння.

Факт володіння земельними ділянками, які входять до складу спадкового майна, підтверджує копією Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 22 листопада 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 93; копією листа Відділу у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області; звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

Своє право на спадщину підтверджує копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6; копією свідоцтва про своє народження серії НОМЕР_3 від 08 вересня 1953 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу із ОСОБА_7; копією заповіту, посвідченого 04 листопада 1999 року секретарем Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстровий № 5); матеріалами спадкової справи відносно померлої ОСОБА_6

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення, наслідки визнання позову йому роз'яснені та зрозумілі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася про день і час розгляду справи повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини неявки не повідомила, заперечень на адресу суду не направила. В матеріалах спадкової справи наявна заява ОСОБА_5, якою вона відмовилася від своєї частки у спадщині.

Розгляд справи здійснюється відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Оскільки спадщина відкрилася 15 жовтня 2002 року, то до спірних правовідносин слід застосувати положення Цивільного кодексу Української РСР ( в редакції від 18 липня 1963 року), положення Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України „Про Державний земельний кадастр"

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику в справах про спадкування", особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За правилами ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІV від 01 липня 2004 року речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Виникнення права власності на житловий будинок не залежить від державної реєстрації цього права. Державна реєстрація лише підтверджує (закріплює) право власності на нерухоме майно.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що нездійснення спадкодавцем державної реєстрації права власності на будинок не позбавляє його спадкоємців права на нього, як частину спадкового майна, та оформлення такого права відповідно до вимог закону.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 р. № 127, не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до п.п.9, 10 Розділу VII „Прикінцевих і перехідних положень" Закону України „Про Державний земельний кадастр" №3613-VI від 07 липня 2011 року „ до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними".

Право власності спадкодавця ОСОБА_6 на земельну ділянку, загальною площею 0,662 га, що складається із земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,412 га, та із земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,250 га, що розташовані по АДРЕСА_2 позивач підтверджує копією Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_4 від 22 листопада 2001 року (а.с.16).

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.10 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.524 ЦК України (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ч.1 ст.534 ЦК України (1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо від подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Частина 1 ст. 553 цього Кодексу передбачає право спадкоємця за законом або за заповітом відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 534, 549, 553 ЦК України (1963 р.), ст. 125 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 211, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, третя особа: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 право власності на житловий будинок ( загальною площею 61,30 кв.м., житловою площею 41,60 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,662 га, що складається із земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,412 га, та із земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,250 га, що належали померлій ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 22 листопада 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 93, та розташовані по АДРЕСА_2

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового процесу:

позивач - ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

відповідач - Улянівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, адреса місцезнаходження: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Улянівка; код ЄДРПОУ 20597402;

третя особа - ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_4

третя особа - ОСОБА_5, місце проживання: Автономна АДРЕСА_1.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч.4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя Я. І. Керекеза