Постанова

від 06.12.2018 по справі 902/1093/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Справа №902/1093/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Савченко Г.І.

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтаж" на рішення господарського суду Вінницької області, постановлене 06 липня 2018 року суддею Нешик О.С. у м. Вінниця, повний текст складено 17 липня 2018 року у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтаж"

про стягнення 42679,23 грн заборгованості за отриманий товар згідно договору поставки

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-С"

про стягнення зайво виплачених грошових коштів (попередньої оплати) за товар, який не був поставлений за договором поставки

Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2017 року, ТОВ "Будова-С" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Гранд Монтаж" про стягнення 42 679,23 грн. - заборгованості за поставлений товар за Договором поставки №19 від 02 червня 2014 року, з тих підстав, що відповідачем не було проведено розрахунки за поставлений товар по семи видаткових накладних на суму 42 679,23 грн.

25 січня 2018 року, ТОВ "Гранд Монтаж" звернулось до господарського суду Вінницької області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Будова-С" про стягнення зайво виплачених грошових коштів (попередньої оплати) за товар, який не був поставлений за Договором поставки №19 від 02 червня 2014 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що строк, в який продавець зобов'язався розрахуватися за поставлений/прийнятий товар у договорі не визначено, таким чином, після проведення аналізу первинних бухгалтерських документів, які відображають взаємовідносини із ТОВ "Будова-С", а також після проведення звірку взаєморозрахунків, встановило, що на протязі 2015 року ТОВ "Будова-С" поставило товар на 584 629,51 грн., а ТОВ "Гранд Монтаж" перераховано коштів на загальну суму 625 862,33 грн., що з урахуванням заборгованості на початок 2015 року (668 грн.), товариством було зайво сплачено 40 564,82 грн.

06 липня 2018 року, рішенням господарського суду Вінницької області було задоволено первісний позов ТОВ "Будова-С" до ТОВ "Гранд Монтаж" про стягнення 42 679,23 грн. - заборгованості за отриманий товар згідно Договору поставки та стягнуто з відповідача на користь ТОВ "Будова-С" 42 679,23 грн. - заборгованості та 1600,00 грн. - судового збору. В задоволенні зустрічного позову про стягнення зайво виплачених грошових коштів (попередньої оплати) за товар, який не був поставлений за Договором поставки було відмовлено.

ТОВ "Гранд Монтаж", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки ТОВ "Гранд Монтаж" фактично зайво перерахувало ТOB "Будова-С" грошові кошти в сумі 46 663,82 грн. за товар який так і не було поставлено.

Так, вважає, що судом безпідставно прийнято до уваги 18 накладних по яких не надавалось довіреності на отримання товару зазначеного в них та відповідно товар по ним не отримувався, за даними бухгалтерського обліку вони не значаться, і їх оригінали на підприємстві відсутні.

ТОВ "Будова С" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що ТОВ "Гранд Монтаж" належними доказами не спростував отримання ним по спірним видатковим накладним товару і належними способами не довів його неотримання.

Щодо наявності оригіналів видаткових накладних, то зазначає, що таке твердження ТОВ "Гранд Монтаж" є безпідставним, оскільки представник ТОВ "Будова-С" надав в судове засідання оригінали цих видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, які в судовому засіданні було оглянуто та детально досліджено, після чого - повернуто представнику ТОВ "Будова-С", а копії цих видаткових і накладних долучені до матеріалів справи.

29 жовтня 2018 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Гранд Монтаж" було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 06 грудня 2018 року.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

02 червня 2014 року, між ТОВ "Будова-С", як постачальником, та ТОВ "Гранд Монтаж", як покупцем, було укладено Договір поставки №19, згідно умов якого постачальник поставляє покупцю будівельні матеріали згідно відповідних накладних, а покупець зобов'язаний прийняти товар, оплатити його на встановлених Договором умовах для використання в господарській діяльності. (т.1, а.с.12-14)

Відповідно до п.п.2.1.-2.3. Договору поставки, вказаний договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін, діє до 31 грудня поточного року включно. Строк дії договору автоматично щорічно продовжується, у разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії договору офіційного письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини.

Згідно п.п.3.1.-3.4. Договору поставки, покупець робить усне замовлення по телефону або за допомогою факсимільного зв'язку. Постачальник засобами телефонного зв'язку підтверджує замовлення шляхом рахунку з урахуванням товарних пропозицій, які є в наявності на складі або можуть бути поставлені у додатково встановлені сторонами строки. Рахунок на оплату (п.3.1, 3.2. Договору) може бути переданий або надісланий іншій стороні договору в оригіналі, а також в копії за факсимільним зв'язком або за електронною поштою. Рахунок на оплату є попереднім документом стосовно погодження між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури), умов поставки (в тому числі доставки) товару, строку і умов оплати товару.

У відповідності до ст. 5 договору, покупець зобов'язаний провести 100% оплату за товар згідно рахунку-фактури. Розрахунок проводиться шляхом перерахування суми вартості партії товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок постачальника.

Згідно п.9.3. Договору, у випадку затримки оплати товару покупець, за вимогою постачальника, сплачує останньому суму боргу.

02 червня 2017 року, ТОВ "Будова-С" цінним листом №2103000907791 звернулось до ТОВ "Гранд Монтаж" з вимогою про сплату заборгованості в сумі 42 679,23 грн. (т.1 а.с.15-16).

15 червня 2017 року, ТОВ "Гранд Монтаж" у відповідь на претензію, запитом №7, просило ТОВ "Будова-С" надіслати на адресу товариства оригінали усіх документів, на яких ґрунтується вимога, оскільки останні відсутні. (т.1 а.с.87-88)

14 липня 2017 року, ТОВ "Гранд Монтаж" у відповіді на претензію від 02 червня 2017 року повідомило ТОВ "Будова-С", що вона безпідставна, більше того, за період з 2015-2017 років за поставлений товар була здійснена переплата у розмірі 41 940,07 грн. (т.1 а.с.89-91)

06 грудня 2017 року, ТОВ "Будова-С" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Гранд Монтаж" про стягнення 42 679,23 грн. - заборгованості за отриманий товар згідно Договору поставки №19 від 02 червня 2014 року, посилаючись на те, що досі є неоплаченим товар, отриманий відповідачем за видатковими накладними:

- №РН-0000310 від 11 червня 2015 року на суму 1960,00 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0103 від 02 червня 2015 року);

- №РН-0000313 від 11 червня 2015 року на суму 399,00 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0103 від 02 червня 2015 року);

- №РН-0000321 від 12 червня 2015 року на суму 2920,00 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0103 від 02 червня 2015 року);

- №РН-0000304 від 16 червня 2015 року на суму 1003,5 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0103 від 02 червня 2015 року);

- №РН-0000472 від 30 липня 2015 року на суму 28 471,11 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0142 від 06 липня 2015 року);

- №РН-0000526 від 05 серпня 2015 року на суму 707,24 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0169 від 03 серпня 2015 року);

- №РН-0000524 від 05 серпня 2015 року на суму 7 218,38 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0169 від 03 серпня 2015 року) .(т.1 а.с.3-8, 17-23, т.5 а.с.24-25, 33, 37)

25 січня 2018 року, ТОВ "Гранд Монтаж" звернулось до господарського суду Вінницької області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Будова-С" про стягнення зайво виплачених грошових коштів (попередньої оплати) за товар, який не був поставлений за Договором поставки №19 від 02 червня 2014 року. (т.1 а.с.49-51)

02 травня 2018 року, ТОВ "Гранд Монтаж" звернулося до господарського суду Вінницької області із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Будова-С" 46 663,82 грн. заборгованості за отриманий товар по Договору поставки №19, оскільки товариство оплатило, але не отримало товар, також, за накладними:

- №РН-0000358 від 03 липня 2015 року на суму 2 886,00 грн.;

- №0000378 від 03 липня 2015 року на суму 3213,00 грн. (т.5 а.с.77)

17 травня 2018 року, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області було задоволено клопотання слідчого Лівобережного відділення Вінницького відділу поліції ГУ Національної поліції у Вінницькій області та надано слідчому дозвіл на проведення тимчасового доступу до документів ТОВ "Будова-С", в зокрема до видаткових накладних №РН-0000304 від 16 червня 2015 року, №РН-0000310 від 11 червня 2015 року, №РН-0000313 від 11 червня 2015 року, №РН-0000321 від 12 червня 2015 року, №РН-0000472 від 30 липня 2015 року, №РН-0000526 від 05 серпня 2015 року, №РН-0000524 від 05 серпня 2015 року, які були вилучені у товариства 15 червня 2018 року. (т.5 а.с.108-112)

06 липня 2018 року, рішенням господарського суду Вінницької області було задоволено первісний позов ТОВ "Будова-С" до ТОВ "Гранд Монтаж" про стягнення 42 679,23 грн. - заборгованості за отриманий товар згідно Договору поставки та стягнуто з відповідача на користь ТОВ "Будова-С" 42 679,23 грн. - заборгованості та 1600,00 грн. - судового збору. В задоволенні зустрічного позову про стягнення зайво виплачених грошових коштів (попередньої оплати) за товар, який не був поставлений за Договором поставки було відмовлено. (т.5 а.с.117-125)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути вимога про примусове виконання зобов'язання та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено з матеріалів справи, між сторонами було укладено Договір поставки №19 від 02 червня 2014 року, за умовами якого постачальник поставляє покупцю будівельні матеріали згідно відповідних накладних, а покупець зобов'язаний прийняти товар, оплачувати його на встановлених договором умовах для використання в господарській діяльності.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Протягом 2014-2015 років, ТОВ "Будова-С", за видатковими накладними, поставило ТОВ "Гранд Монтаж" товар на загальну суму 1 012 587,75 грн., а ТОВ "Гранд Монтаж", за поставлений товар, відповідно до платіжних доручень, перерахував 969 908,39 грн. (т.3 а.с.28-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-51).

Проте, є ще досі неоплаченим товар, отриманий ТОВ "Гранд Монтаж" за видатковими накладними:

- №РН-0000304 від 16 червня 2015 року на суму 1003,5 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0103 від 02 червня 2015 року);

- №РН-0000310 від 11 червня 2015 року на суму 1960,00 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0103 від 02 червня 2015 року);

- №РН-0000313 від 11 червня 2015 року на суму 399,00 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0103 від 02 червня 2015 року);

- №РН-0000321 від 12 червня 2015 року на суму 2920,00 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0103 від 02 червня 2015 року);

- №РН-0000472 від 30 липня 2015 року на суму 28 471,11 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0142 від 06 липня 2015 року);

- №РН-0000526 від 05 серпня 2015 року на суму 707,24 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0169 від 03 серпня 2015 року);

- №РН-0000524 від 05 серпня 2015 року на суму 7 218,38 грн. (отримано ОСОБА_1 за довіреністю №0169 від 03 серпня 2015 року) .(т.1, а.с.17-23, т.5, а.с.24-25, 33, 37)

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем виконано свої зобов'язання за Договором поставки №19 і поставив товар на загальну суму 1 012 587,75 грн., а відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару, оплативши всього 969 908,39 грн., тобто є таким, що прострочив свої зобов'язання на суму 42 679,36 грн., а тому колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції зроблено правильно висновок про задоволення в цій частині позовних вимог позивача.

ТОВ "Будова-С" цінним листом №2103000907791 вимагало від ТОВ "Гранд Монтаж" сплати заборгованості в сумі 42 679,23 грн., яку останнє залишило без задоволення, зазначивши, що ТОВ "Гранд Монтаж" здійснено переплату у розмірі 41940,07 грн.. та заперечило поставку товару за наступними 18-ма видатковими накладними:

- №РН-0000454 від 22 липня 2015 року на суму 9920,00 грн.;

- №РН-0000471 від 30 липня 2015 року на суму 35580,00 грн.;

- №РН-0000489 від 31 липня 2015 року на суму 4093,00 грн.;

- №РН-0000490 від 31 липня 2015 року на суму 2385,00 грн.;

- №РН-0000487 від 31 липня 2015 року на суму 660,00 грн.;

- №РН-0000488 від 31 липня 2015 року на суму 3415,00 грн.;

- №РН-0000492 від 31 липня 2015 року на суму 5444,00 грн.;

- №РН-0000484 від 31 липня 2015 року на суму 2017,00 грн.;

- №РН-0000486 від 31 липня 2015 року на суму 55,00 грн.;

- №РН-0000480 від 31 липня 2015 року на суму 1593,00 грн.;

- №РН-0000491 від 31 липня 2015 року на суму 890,00 грн.;

- №РН-0000493 від 31 липня 2015 року на суму 6286,00 грн.;

- №РН-0000494 від 31 липня 2015 року на суму 1413,00 грн.;

- №РН-0000495 від 31 липня 2015 року на суму 1495,00 грн.;

- №РН-0000508 від 03 серпня 2015 року на суму 781,80 грн.;

- №РН-0000358 від 03 липня 2015 року на суму 2 886,00 грн.;

- №РН-0000378 від 03 липня 2015 року на суму 3213,00 грн.4;

- РН-0000524 від 05 серпня 2015 року на суму 7 218,38 грн. (т.1 а.с.15-16)

Колегія суддів оцінює критично та не приймає до уваги посилання відповідача-позивача на те, що товариство не було отримано товар по цим накладним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що товар згідно вказаних вище видаткових накладних був ним отриманий та частково оплачений платіжними дорученнями, що узгоджується з п.5.1 Договору поставки №19 (за виключенням останньої видаткової накладної №РН-0000524 від 05 серпня 2015 року на суму 7218,38 грн., яка і включена ТОВ "Будова-С" до суми загальної заборгованості), так:

- видаткова накладна №РН-0000358 від 03 липня 2015 року на суму 2 886,00 грн. оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000604 від 23 червня 2015 року на суму 2886,00 грн. платіжним дорученням №528 від 23 червня 2015 року (т.4 а.с.241-243);

- видаткова накладна №РН-0000378 від 03 липня 2015 року на суму 3213,00 грн. оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000620 від 25 червня 2015 року на суму 3213,00 грн. платіжним дорученням №535 від 25 червня 2015 року (т.4 а.с.244-246);

- видаткова накладна №РН-0000471 від 30 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000775 від 28 липня 2015 року на суму 35580,00 грн. платіжним дорученням №673 від 30 липня 2015 року (т.5 а.с.19-21);

- видаткова накладна №РН-0000480 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000701 від 13 липня 2015 року на суму 1593,00 грн. платіжним дорученням №693 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.193-195);

- видаткова накладна №РН-0000484 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000771 від 27 липня 2015 року на суму 2017,00 грн. платіжним дорученням №700 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.190-192);

- видаткова накладна №РН-0000486 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000575 від 17 червня 2015 року на суму 55,00 грн. платіжним дорученням №698 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.199-201);

- видаткова накладна №РН-0000487 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000677 від 08 липня 2015 року на суму 660,00 грн. платіжним дорученням №699 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.196-198);

- видаткова накладна №РН-0000488 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000750 від 20 липня 2015 року на суму 3413,00 грн. платіжним дорученням №704 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.202-204);

- видаткова накладна №РН-0000489 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000591 від 18 червня 2015 року на суму 4093,00 грн. платіжним дорученням №703 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.205-207);

- видаткова накладна №РН-0000490 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000596 від 22 червня 2015 року на суму 2385,00 грн. платіжним дорученням №705 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.208-210);

- видаткова накладна №РН-0000491 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000560 від 15 червня 2015 року на суму 890,00 грн. платіжним дорученням №702 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.211-213);

- видаткова накладна №РН-0000492 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000699 від 17 липня 2015 року на суму 5444,00 грн. платіжним дорученням №697 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.214-216);

- видаткова накладна №РН-0000493 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000755 від 21 липня 2015 року на суму 6286,00 грн. платіжним дорученням №706 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.217-219);

- видаткова накладна №РН-0000494 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000777 від 28 липня 2015 року на суму 1413,00 грн. платіжним дорученням №707 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.220-222);

- видаткова накладна №РН-0000495 від 31 липня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000730 від 16 червня 2015 року на суму 1495,00 грн. платіжним дорученням №701 від 31 липня 2015 року (т.4 а.с.223-225);

- видаткової накладної №РН-0000508 від 03 серпня 2015, оплачена за рахунком-фактури №СФ-0000812 від 03 серпня 2015 року на суму 781,80 грн. платіжним дорученням №727 від 03 серпня 2015 року (т.4 а.с.238-240);

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ст. 612 ЦК України).

Тому, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 42 679,36 грн. та безпідставністю позовних вимог у зустрічному позові, оскільки доказів оплати накладних (№РН-0000304, №РН-0000310, №РН-0000313, №РН-0000321, №РН-0000472, №РН-0000526, №РН-0000524) на загальну суму 42 679,23 грн. за якими ТОВ "Гранд Монтаж" отримало товар і на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ "Будова-С", відсутні в матеріалах справи та не надані відповідачем-позивачем, проте строк сплати ним настав так, як відповідачу за первісним позовом виставлялись відповідні рахунки-фактури.

Посилання ТОВ "Гранд Монтаж" на те, що товариство не надавало довіреностей на отримання товару по спірним накладним і цей факт підтверджує, що такий товар не поставлявся, судова колегія критично оцінює і відхиляє як необґрунтовані, оскільки товариство своїми діями по оплаті платіжними дорученнями з чіткими вказівками щодо отриманого товару схвалило спірні поставки, тобто вчинило дії, що свідчать про прийняття їх до виконання.

Статтею 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Крім того, з матеріалів справи не встановлено фактів того, що ТОВ "Гранд Монтаж" перераховував кошти у якості передоплати за Договором поставки №19, оскільки усі проплати спрямовувались на оплату виставлених рахунків-фактур, більше того є, умовами укладеного між сторонами договору не встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата).

Щодо клопотання ТОВ "Гранд Монтаж" про допит свідків, то разом з зустрічною позовною заявою ТОВ "Гранд Монтаж" було подано клопотання про виклик та допит свідків, якою останній просив суд викликати та допитати в якості свідків колишнього директора підприємства відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 та колишнього працівника - ОСОБА_1, то воно не відповідало вимогам ст.ст. 88, 89 ГПК України, і товариством не було усунуто недоліки клопотання під час всього терміну здійснення підготовчого провадження.

Інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 238 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269-275, 276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 06 липня 2018 року у справі №902/1093/17 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтаж" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/1093/17 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Саврій В.А.