Постанова

від 18.12.2018 по справі 905/844/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р. Справа № 905/844/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Чернота Л.Ф.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився,

відповідача – не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.580) на рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2018 (повний текст складено 28.08.2018, суддя Курило Г.Є.) у справі №905/844/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Украферт”, м.Черкаси

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, м. Краматорськ

про стягнення 84424,32 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Украферт”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, про стягнення грошових коштів у сумі 84424,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем свого обов'язку з повернення суми попередньої оплати, отриманої останнім від ПАТ «Концерт Стирол» на виконання договорів №04-104-2012КБ від 21.12.2011 та №04-105-2012КБ від 21.12.2011. Позивач зазначає, що він набув право вимоги до відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги №УТ-31/10/17 від 31.10.2017, укладеного з ПАТ «Концерт Стирол».

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2018 у справі №905/844/18 позов задоволено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з наступного:

-відповідачем не було здійснено поставку природного газу ПАТ «Концерт Стирол» на суму попередньої оплати – 84424,32 грн.;

-лист-вимога №472/08-17 від 30.08.2017 ПрАТ "Концерн Стирол" до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про повернення надмірно перерахованих грошових коштів за договорами № 04-104-2012 КБ та № 04-105-2012 КБ від 21.12.2011 в розмірі 84424,32 грн. є правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, оскільки припиняє основне зобов'язання продавця (постачальника) передати товар (природний газ) та обумовлює виникнення нового обов'язку з повернення попередньої оплати за цей товар;

-згідно договору про відступлення права вимоги №УТ-31/10/17 від 31.10.2017 позивач набув право вимоги до відповідача щодо повернення попередньої оплати за договорами №04-104-2012КБ від 21.12.2011 та №04-105-2012КБ від 21.12.2011 в розмірі 84424,32 грн.;

-відповідач не сплатив позивачу грошові кошти в добровільному порядку.

Відповідач із вказаним рішенням суду не погодився, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем, в порушення норм процесуального права, в позові об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою, оскільки підставою їх виникнення є два різні договори поставки природного газу, що не було враховано судом першої інстанції. Також відповідач вказує на те, що термін дії договорів на постачання природного газу сплинув 31.12.2015, а договір про відступлення права вимоги №УТ-31/10/17 укладений 31.10.2017, що свідчить про недійсність вимоги на момент переходу прав. Крім того, відповідач зазначає про те, що місцевий господарський суд необгрунтовано визнав акт звірки взаєморозрахунків належним доказом у цій справі, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує факт здійснення господарських операцій.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує та зазначає, зокрема, про те, що при відступленні права вимоги позивачу сторонами договору дотримано вимоги ст.514 ЦК України. Позивач вказує також на те, що ним надано суду всі первинні документи, які підтверджують наявність заборгованості відповідача за договорами №04-105-2012 КБ та № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

В судове засідання 18.12.2018 відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач в судове засідання 18.12.2018 також не з'явився, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття представника в судове засідання з причин, пов'язаних із відсутністю квитків за напрямком до м.Харкова.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Отже, підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи у випадку неможливості його явки у судове засідання є наявність обґрунтованих причин такої неявки.

Позивачем не надано суду доказів в підтвердження обставин, на які він посилається в клопотанні.

Представник позивача був присутній в судовому засіданні 22.11.2018, а отже, був обізнаний про оголошення перерви в розгляді справи на 18.12.2018.

Отже, позивач мав можливість завчасно вжити заходів для забезпечення явки представника в судове засідання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом суду, яке реалізується у разі неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене та з метою недопущення порушення процесуальних строків, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено позивача та відповідача про час та місце розгляду справи, надано додатковий час для явки представників в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

21.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (споживач) укладено договори на постачання природного газу за регульованим тарифом №04-105-2012 КБ та № 04-104-2012 КБ (договори) (а.с.29-31, 42-44 т.1).

Відповідно до п. 1.1 договорів, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (п.2.6 договорів).

Розділом 4 договорів визначено вартість послуг та порядок розрахунків сторін.

Пунктами 4.2, 4.3 договорів встановлено вартість поставленого природного газу.

Згідно з п. 4.6 договорів оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

В пунктах 6.4.1 договорів сторони передбачили, що у разі невиконання своїх зобов'язань щодо обсягів постачання газу постачальник зобов'язаний виплатити споживачеві суму у розмірі вартості недопоставленого газу протягом 10 днів.

Відповідно до п.10.1 договорів вони набирають чинності з 01.01.2012 та укладаються на строк до 31.12.2012. Договори вважаються продовженими на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

В додаткових угодах від 01.02.2015 пункт 10.1 договорів викладено в наступній редакції: «Договір вважається пролонгованим на 2015 рік і продовжує свою дію в частині надання послуг з постачання природного газу з 01.03.2015 по 31.12.2015, а в частині розрахунків - до їх повного виконання». Крім того, вказаними додатковими угодами внесено зміни в п.4.2 договорів щодо вартості поставленого природного газу (а.с.33, 47 т.1).

Додатковими угодами від 01.03.2015 також внесено зміни в п.4.2 договорів щодо вартості поставленого природного газу (а.с.34, 48 т.1).

На підтвердження поставки відповідачем в березні 2015 природного газу ТОВ «Концерн Стирол» за вказаними договорами позивач надав суду акти прийому-передачі природного газу від 09.03.2015, підписані ПАТ «Донецькоблгаз» та ПАТ «Концерн Стирол»; акти-рахунки ПАТ «Донецькоблгаз» від 09.03.2015 на суму 16084,21 грн. та на суму 19834,54 грн.; рахунки-фактури ПАТ «Донецькоблгаз» від 02.03.2015 (а.с.35,36,40,41,49,50,43,55 т.1).

Також позивач надав суду платіжні доручення про перерахування ПАТ «Концерн Стирол» на рахунок відповідача передоплати за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом №04-105-2012 КБ та № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011 (№1085 від 23.03.2015 на суму 26188,26 грн; №1086 від 23.03.2015 на суму 29929.44 грн.; №1087 від 23.03.2015 на суму 17508,72 грн.; №87 від 13.01.2015 на суму 88900,98 грн.; №1083 від 23.03.ж2015 на суму 22447,08 грн.; №1084 від 23.03.2015 на суму 29929,44 грн.) (а.с.37-39, 51-53 т.1).

ПАТ «Концерн Стирол» та ПАТ «Донецькоблгаз» підписано акт звірки взаєморозрахунків за договорами №04-104-2012 КБ та №04-105-2012КБ від 21.12.2011 за період з січня по квітень 2015, відповідно до якого, станом на 18.05.2016 підсумкове сальдо на користь ПАТ «Концерн Стирол» становить 84424,32 грн. (а.с.28 т.1).

Обставини щодо виконання ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" та ПАТ "Концерн Стирол" своїх зобов'язань за договорами №04-105-2012 КБ та № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011 встановлено у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2017 у справі №905/2443/16 за позовом ДП «Хімік» ПАТ «Азот» до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 84424,32 грн. (а.с.131 т.1).

Спір у вказаній справі №905/2443/16 виник у зв'язку з тим, що ДП «Хімік» ПАТ «Азот», на підставі угоди про відступлення права вимоги №УТ-21/05/2015 від 21.05.2015, укладеної з ПАТ «Концерн Стирол», набув право вимоги до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» щодо повернення вартості попередньої оплати за договорами № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011 та № 04-105-2012КБ від 21.12.2011 в розмірі 84424,32 грн.

Оскільки ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в добровільному порядку не сплатило грошові кошти в розмірі 84424,32 грн., ДП «Хімік» ПАТ «Азот» звернувся до суду із позовом про стягнення вказаної грошової суми.

Рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/2443/16 від 16.01.2017 позов ДП «Хімік» ПАТ «Азот» було задоволено (а.с.121 т.1).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2017 у справі №905/2443/16 рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2017 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

В наведеній постанові у справі №905/2443/16, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України (а.с.139 т.1), судом встановлено наступні обставини:

На виконання умов договору №04-105-2012 КБ від 21.12.2011, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» здійснено поставку природного газу ПАТ «Концерн Стирол» в січні 2015 в обсязі 7,732 тис.куб.м. на суму 59746,40 грн.; у лютому 2015 в обсязі 6,153 тис.куб. м. на суму 46038,96 грн.; у березні 2015 в обсязі 1,740 тис.куб.м. на суму 19 834,54 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу і виконаних робіт по транспортуванню та актами-рахунками виконаних робіт від 31.01.2015, від 28.02.2015 та від 09.03.2015.

В свою чергу, ПАТ «Концерн Стирол» було здійснено платежі за природний газ, а саме: за січень 2015 в розмірі 40487,76 грн.; за січень/лютий 2015 в розмірі 88900,98 грн.; за березень 2015 в розмірі 29929,44 грн.; за квітень 2015 в розмірі 22447,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8984 від 18.12.2014, №87 від 13.01.2015, №1084 від 23.03.2015, №1083 від 23.03.2015.

Сума грошових коштів, на яку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не було здійснено поставку природного газу за договором №04-105-2012 КБ від 21.12.2011 в період з березня по квітень 2015 складає 40280,54 грн. (17833,46 грн. - частина переплати за березень 2015 + 22447,08 грн. - попередньої оплати за квітень 2015).

На виконання умов договору №04-104-2012 КБ від 21.12.2011, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» здійснено поставку природного газу в грудні 2014 в обсязі 5,929 тис.куб.м. на суму 45814,33 грн.; у лютому 2015 в обсязі 13,914 тис.куб.м. на суму 104109,56 грн., у березні 2015 в обсязі 1,411 тис.куб.м. на суму 16084,21 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу і виконаних робіт по транспортуванню та актами-рахунками виконаних робіт від 31.12.2014, від 28.02.2015 та від 09.03.2015.

В свою чергу, ПАТ «Концерн Стирол» було здійснено платежі за природний газ, а саме: за грудень 2014 в розмірі 53983,68 грн.; за січень 2015 в розмірі 20243,88 грн.; за лютий 2015 в розмірі 40003,51 грн.; за березень 2015 в розмірі 29929,44 грн.; за квітень 2015 в розмірі 26188,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8615 від 21.11.2014, №8811 від 09.12.2014, №119 від 15.01.2015, №1086 від 23.03.2015, №1085 від 23.03.2015.

Окрім того, 23.03.2015 ПАТ «Концерн Стирол» була здійснена оплата в розмірі 17508,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1087 від 23.03.2015, у графі призначення платежу якого зазначено: «передоплата за природний газ 2,340 тис.куб.м., борг 2015р. згідно договору №04-104-2012 КБ від 21.12.2011р. згідно рахунку 04-104-02/Г від 02.03.2015р.».

Сума грошових коштів, на яку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не було здійснено поставку природного газу за договором №04-104-2012 КБ від 21.12.2011 в період з березня по квітень 2015, складає 44143,78 грн (17955,52грн. - частина переплати за березень 2015 + 26188,26 грн. - попередня оплата за квітень 2015).

Загальна сума грошових коштів, яка була сплачена ПАТ «Концерн Стирол» та на яку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не було здійснено поставку природного газу за договорами на постачання природного газу №04-105-2012 КБ та №04-104-2012 КБ від 21.12.2011 становить 84424,32грн. (40 280,54 грн. + 44 143,78грн.).

Вказане підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.05.2016 за договорами №04 - 104 - 2012 КБ та №04-105-2012КБ від 21.12.2011, згідно якого підсумкове сальдо на користь ПАТ «Концерн Стирол» становить 84424,32грн. (а.с.28 т.1).

Далі суд апеляційної інстанції в постанові у справі №905/2443/16 зазначає, що 21.05.2015 між ПАТ "Концерн Стирол" (первісним кредитором) та Дочірнім підприємством "Хімік" ПАТ "Азот" (новим кредитором) укладено угоду про відступлення вимоги (цесія) № УТ-21/05/2015, згідно з якою новий кредитор набув право вимоги до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» щодо повернення попередньої оплати за договорами № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011 та № 04-105-2012КБ від 21.12.2011 в розмірі 84424,32 грн.

21.05.2015 ПАТ "Концерн Стирол" звернулось до ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" з листом-вимогою за №15 про повернення надмірно перерахованих грошових коштів за договорами № 04-104-2012 КБ та № 04-105-2012 КБ від 21.12.2011 на постачання природного газу в розмірі 84424,32 грн., а також повідомило останнє про відступлення права вимоги грошових коштів за вказаними договорами ДП "Хімік" ПАТ "Азот".

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції у справі №905/2443/16 виходив з того, що вимога, опосередкована листом № 15 від 21.05.2015 була здійснена після (хоча і в один день) укладення угоди про відступлення права вимоги №УТ-21/05/2015 від 21.05.2015, про що безпосередньо зазначено у цьому листі, у зв'язку з чим на момент відступлення права вимоги первісний кредитор не був кредитором у зобов'язані щодо повернення попередньої оплати природного газу, а тому не міг передати таке зобов'язання на підставі укладеної угоди в розумінні ст.514 Цивільного кодексу України.

Вищий господарський суд України в постанові від 08.08.2017 у справі №905/2443/16 погодився з правовою позицією суду апеляційної інстанції (а.с.139 т.1).

Як свідчать матеріали цієї справи, 14.08.2017 між ПАТ "Концерн Стирол" та ДП "Хімік" Публічного акціонерного товариства "Азот" підписано угоду про розірвання угоди про відступлення вимоги (цесія) № УТ-21/05/2015 від 21.05.2015, в якій зокрема, зазначено про повернення від ДП "Хімік" ПАТ "Азот" до ПАТ "Концерн Стирол" права вимоги в розмірі 84424,32 грн. (а.с.63 т.1).

Листом №465/08-17 від 17.08.2017 ПАТ "Концерн Стирол" повідомило ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про розірвання угоди про відступлення вимоги (цесія) № УТ-21/05/2015 від 21.05.2015 (а.с.64-67 т.1).

31.08.2017 ПАТ «Концерн Стирол» направило ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» лист - вимогу №472/08-17 від 30.08.2017 про повернення надмірно перерахованих грошових коштів за договорами від 21.12.2011 № 04-104-2012КБ та №04-105-2012КБ в розмірі 84424,32 грн. У листі зазначено, що ПАТ «Концерн Стирол» відмовляється від поставки природного газу за вказаними договорами та вимагає протягом 7 днів з моменту отримання цього листа повернути грошові кошти в сумі 84 424,32грн. (а.с.56-60 т.1).

Вказаний лист - вимога одержаний відповідачем 06.09.2017, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.60 т.1).

31.10.2017 між ПАТ «Концерн Стирол» (первісний кредитор) та ТОВ «Стиролтранс» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №УТ-31/10/17, згідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011 та договором № 04-105-2012КБ від 21.12.2011 (основні договори), укладеними між первісним кредитором та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (боржник) (п. 1.1. договору) (а.с.17 т.1).

Відповідно до умов п. 1.2. договору, новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання щодо: повернення оплати в сумі 84 424,32 грн., здійсненої первісним кредитором за договорами № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011 та №04-105-2012КБ від 21.12.2011, право на повернення якої набуто первісним кредитором на підставі п.4.6. договору № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011 та п.4.6. договору № 04-105-2012КБ від 21.12.2011 шляхом направлення листа №472/08-17 від 30.08.2017 на адресу боржника.

Пунктом 2.1. договору №УТ-31/10/17 визначено, що первісний кредитор в термін не пізніше п'яти робочих днів з моменту підписання договору зобов'язується передати новому кредитору належним чином завірені копії всіх наявних у нього документи, що засвідчують право вимоги первісного кредитора до боржника: основних договорів, зазначених у п.1.1.договору з усіма додатковими угодами і додатками до них; інших документів, що підлягають передачі.

Передача документів оформлюється двостороннім актом, що підписується первісним кредитором і новим кредитором.

Обов'язок щодо повідомлення боржника про перехід права вимоги несе первісний кредитор (п. 2.2. договору №УТ-31/10/17).

В рахунок оплати відступленої вимоги новий кредитор (правонаступник) зобов'язується сплатити первісному кредитору суму в розмірі 84 424,32 грн. в строк до 31.12.2018 (п. 2.3. договору №УТ-31/10/17).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Всі зміни та доповнення до договору дійсні, якщо зроблені в письмовій формі та підписані обома сторонами. Відповідні зміни та доповнення є невід'ємними частинами договору (п. 6.1. договору №УТ-31/10/17).

Згідно з умовами п. 6.2. договору право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора в момент укладення цього договору.

На виконання умов договору №УТ-31/10/17 від 31.10.2017, ПАТ «Концерн Стирол» та ТОВ «Стиролтранс» складено та підписано акт прийому-передачі документів за договором №УТ-31/10/17 від 31.10.2017 (а.с.18 т.1).

16.01.2018 між ПАТ «Концерн Стирол» (первісний кредитор) та ТОВ «Украферт» (новий кредитор) укладено додаткову угоду №1 до договору про відступлення вимоги №УТ-31/10/17 від 31.10.2017 у зв'язку із зміною найменування товариства нового кредитора (правонаступника). Внесено зміни до преамбули, а також у Розділ 7 «Адреси, реквізити і підписи сторін» договору про відступлення права вимоги №УТ-31/10/17 від 31.10.2017, а саме вказано найменування нового кредитора замість ТОВ «Стиролтранс» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Украферт» (а.с.19 т.1).

03.03.2018 ПАТ «Концерн Стирол» направило ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» повідомлення №607/02-18 від 28.02.2018 про відступлення права вимоги за договорами № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011 та № 04-105-2012КБ від 21.12.2011 в сумі 84424,32 грн. новому кредитору - ТОВ «Стиролтранс», яке в свою чергу, 15.01.2018 змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Украферт» (а.с.20-23 т.1).

Вказане повідомлення разом з додатками до нього одержане ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» 19.03.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.23 т.1).

30.03.2018 позивач направив відповідачу вимогу №274 про сплату заборгованості в розмірі 84424,32 грн., яка була отримана відповідачем 05.04.2018 (а.с.24-27 т.1).

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Судова колегія враховує наступне.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та ПАТ «Концерн Стирол» укладені договори на постачання природного газу за регульованим тарифом від 21.12.2011 № 04-105-2012 КБ та № 04-104-2012 КБ.

За умовами вказаних договорів відповідач зобов'язався постачати природний газ споживачу в обсягах, визначених у додатку № 2 до договорів, а ПАТ «Концерн Стирол» - оплачувати вартість газу і наданих послуг авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, з проведенням остаточного розрахунку не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.6 договорів, у разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Згідно ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2017 у справі №905/2443/16 встановлено, що загальна сума грошових коштів, яка була сплачена ПАТ «Концерн Стирол» та на яку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не було здійснено поставку природного газу за договорами на постачання природного газу №04-105-2012 КБ та №04-104-2012 КБ від 21.12.2011 становить 84424,32 грн.

Вказана обставина щодо отримання відповідачем передоплати в розмірі 84424,32 грн., на яку ним не було здійснено поставку природного газу ПАТ «Концерн Стирол» є преюдиціальною для цієї справи, оскільки встановлена стосовно ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» у справі №905/2443/16.

Крім того, факт не здійснення відповідачем поставки ПАТ «Концерн Стирол» природного газу на суму передоплати - 84424,32 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи доказами: актами прийому-передачі природного газу за березень 2015; актами-рахунками ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» за березень 2015; платіжними дорученнями ПАТ «Концерн Стирол» за січень 2015, березень 2015; рахунками-фактурами відповідача (а.с.35-41, 49-55 т.1).

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період з січня по квітень 2015, підписаний ПАТ «Концерн Стирол» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», яким також підтверджується заборгованість відповідача в розмірі 84424,32 грн.

Отже, ПАТ «Концерн Стирол» перерахував відповідачу 84424,32 грн. як передоплату за договорами на постачання природного газу, а відповідач не здійснив поставку природного газу на вказану суму.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Концерн Стирол", в порядку п.4.6 договорів, направив ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" вимогу №472/08-17 від 30.08.2017 про повернення надмірно перерахованих грошових коштів за договорами №04-104-2012 КБ та № 04-105-2012 КБ від 21.12.2011 в розмірі 84424,32 грн. протягом 7 днів з дня отримання цього листа та зазначив про те, що він відмовляється від поставки природного газу за вказаними договорами (а.с.56 т.1).

Відповідач отримав вказаний лист 06.09.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.60 т.1).

Враховуючи наведене, з 06.09.2017 у відповідача виник обов'язок повернути попередню оплату, відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України.

Однак, відповідач не виконав вимогу ПАТ "Концерн Стирол".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ТОВ «Украферт», на підставі договору про відступлення права вимоги №УТ-31/10/17 від 31.10.2017 (із урахуванням додаткової угоди №1 від 16.01.2018), набув право вимоги до відповідача про повернення попередньої оплати за договорами №04-104-2012КБ від 21.12.2011 та №04-105-2012КБ від 21.12.2011 в розмірі 84424,32 грн. (а.с.17-19 т.1).

Позивач направив відповідачу вимогу №274 від 28.03.2018 про сплату заборгованості в розмірі 84424,32 грн. протягом 7 днів з моменту отримання вимоги (а.с.24 т.1).

Відповідач отримав вказану вимогу 05.04.2018, що підтверджується відомостями з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» (а.с.27 т.1).

Однак, в добровільному порядку заборгованість не сплатив, не представив суду доказів погашення боргу.

Враховуючи непогашення відповідачем заборгованості, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що термін дії договорів на постачання природного газу сплинув 31.12.2015, а договір про відступлення права вимоги №УТ-31/10/17 укладений 31.10.2017, що свідчить про недійсність вимоги на момент переходу прав.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.

Враховуючи, що на час укладення договору про відступлення права вимоги №УТ-31/10/17 відповідач не виконав свого обов'язку з повернення суми попередньої оплати, позивачу були відступлені дійсні права вимоги первісного кредитора у обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Крім того, відповідно до п.10.1 договорів №04-105-2012 КБ та № 04-104-2012 КБ (в редакції додаткових угод від 01.02.2015) договір вважається пролонгованим на 2015 рік і продовжує свою дію в частині надання послуг з постачання природного газу з 01.03.2015 по 31.12.2015, а в частині розрахунків - до їх повного виконання».

Враховуючи наведене, доводи відповідача є безпідставними.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що місцевий господарський суд необгрунтовано визнав акт звірки взаєморозрахунків належним доказом у цій справі, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує факт здійснення господарських операцій.

Судова колегія звертає увагу, що акт звірки взаєморозрахунків від 18.05.2015 (підписаний обома сторонами) є одним із доказів в підтвердження наявності у відповідача заборгованості перед позивачем (а.с.28 т.1).

Вказаний доказ оцінено судом у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, які додані до позову та є первинними бухгалтерськими документами (актами прийому-передачі природного газу; платіжними дорученнями ПАТ «Концерн Стирол»; рахунками-фактурами відповідача). Крім того, судом надано оцінку преюдиціальними обставинами, встановленим в судовому рішенні у справі №905/2443/16, які також підтверджують законність та обгрунтованість позовних вимог.

Отже, обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, підтверджені належними та достатніми доказами, а не лише актом звірки взаєморозрахунків, що спростовує доводи відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем, в порушення норм процесуального права, в позові об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою, оскільки підставою їх виникнення є два різні договори поставки природного газу, що не було враховано судом першої інстанції.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ст.173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Об'єднання можливе за наявності сукупно таких умов: позовні вимоги мають бути однорідними; позови мають бути пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача.

Однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно: а) являють собою однаковий спосіб захисту права (про визнання недійсним правочину, про виконання обов'язку в натурі тощо); б) мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.

Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом №04-105-2012 КБ та № 04-104-2012 КБ від 21.12.2011.

Вказані договори за змістом є аналогічними, укладені між тими самими сторонами.

До позову додані тотожні докази в підтвердження факту виконання договорів, які є підставою позову.

Враховуючи юридичну природу наведених договорів, об'єднання позовних вимог за такими договорами є можливим, оскільки вимоги про стягнення з відповідача 84424,32 грн. пред'явлені до одного відповідача, є однорідними і підтверджені тотожними доказами.

Крім того, об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права.

Позивачем не зазначено в чому полягає неоднорідність позовних вимог про стягнення заборгованості за двома договорами про постачання природного газу, а також яким чином сумісний розгляд вимог за двома договорами буде перешкоджати з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на наведене, доводи відповідача є необгрунтованими.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на норми Цивільного процесуального кодексу України (сторінки 5 та 6 апеляційної скарги).

Однак, такі посилання відповідача є недоречними, оскільки ця справа розглядається в порядку господарського судочинства, яке регулюється нормами Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків господарського суду Донецької області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2018 року у справі №905/844/18 – без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення

Рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2018 року у справі №905/844/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.12.2018р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя Л.Ф. Чернота