Рішення

від 17.12.2018 по справі 903/730/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2018 р. Справа № 903/730/18

Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рітейл - Поланд", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг", м. Луцьк

про стягнення 129 445,72 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 03.10.2018р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 03.09.2018р.

Встановив: Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рітейл - Поланд" звернувся до Господарського суду з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" про стягнення 129 445,72грн. боргу. (згідно заяви про збільшення позовних вимог за вх.№01-66/111/18 від 01.11.2018р.)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки за №020616-02/ІП від 02.06.2016р.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2018р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.11.2018р. на 11:15 год.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 03.12.2018р. оголошено перерву до 17.12.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд задоволити позов в повному об'ємі.

Представник відповідача в позові просить суд відмовити частково мотивуючи тим, що відповідач не заперечує, що протягом 2017р. для ТзОВ «ПАККО Холдинг» позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 126 278,26 грн., проте згідно договору №020616-01/2п від 02.06.2016р., який укладений між цими ж сторонами, ТзОВ «ПАККО Холдинг» надав послуги ТзОВ «Рітейл-Поланд» на загальну суму 77325,09 грн., та згідно п.п 4.5 договору №020616-01/2п від 02.06.2016р. відповідач надіслав позивачу заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 77325,09 грн., а тому відповідач вважає, що заборгованість в цій частині відсутня, та просить суд відмовити у стягненні боргу в сумі 77 325,09 грн. та 3% річних - 477,32 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке:

02.06.2016р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рітейл- Поланд» (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПАККО - Холдинг» (покупець) укладено договір поставки № 020616-02/ІП за умовами якого постачальник зобов'язався передавати товар у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар договору. Поставка товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця, яка є невід'ємною частинкою договору. Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії даного договору. (п.п.1.1, 1.2, 1.3) (а.с. 11-16)

Згідно з пунктом 3.1 договору, асортимент товару погоджуються сторонами в замовленні і зазначаються в накладних у відповідності до погоджено сторонами замовлення. Постачальник зобов'язався дотримуватися відповідності позицій товару у накладній позиціям у замовленні. Кожне замовлення повинно бути оформлено окремою накладною. Не допускається об'єднання декількох замовлень в одну накладу та оформлення декількох накладних по одному замовленню.

Відповідно до 5.4 договору оплата за поставлений товар сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5 договору здійснюється покупцем в українській валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника кожні 21 день після його реалізації.

Згідно п.п 5.5 договору сторони погодили, що заборгованість покупця за поставлений постачальником товар, яка зберігається за покупцем без застосування до нього відповідальності за невиконання зобов'язань по договору та складає суму (ліміт заборгованості) в розмірі___грн. у т.ч. ПДВ. Вказаний ліміт заборгованості повинен бути погашений у випадку розірвання або закінчення терміну дії договору після підписання сторонами акту звірки.

Договір укладений строком до 31.12.2017р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік. якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання, ніж за 5 днів до закінчення дії договору. (п. 9.1).

Згідно видаткових накладних товар поставлено за № 290 від 22.02.2017р. на суму 1 783,68 грн., № 291 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 292 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., №293 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 294 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 295 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 296 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 297 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 298 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 299 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 300 від 22.02.2017 на суму 1783,68 грн., № 301 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 302 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 303 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 304 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 305 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 306 від 22.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 307 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 308 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., №309 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 310 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 311 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 312 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 313 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 314 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 315 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., №316 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 317 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 318 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 319 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 320 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 321 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 322 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., №323 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 324 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 325 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 326 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 327 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 328 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 329 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., №330 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 331 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 332 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 333 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 334 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 335 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 336 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 337 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 338 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 339 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 340 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 341від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 342 від 23.02.2017р. на суму 1783,68 грн., № 370 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 371 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 372 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., №373 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 374 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 375 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 376 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 377 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 378 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 379 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., №380 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 381 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 382 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 383 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 383 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 384 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 385 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., №386 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 387 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 388 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 389 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн., № 390 від 21.03.2017р. на суму 1564,80 грн. (а.с. 17-90) позивачем, як продавцем, передано, а відповідачем, як покупцем, було прийнято товар - шоколадні листівки на виконання умов договору поставки №020616-02/1П від 02.06.2016р. на загальну суму 127 395,84 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представниками постачальника та покупця, підписи яких посвідчені відбитками печаток сторін

Однак, відповідач оплатив частково поставку товару в сумі 1 117,58 грн.

А відтак, позивач звернувся до відповідача з претензією за № 10/08/18 від 10.08.2018р., з вимогою про сплату заборгованості за поставку товару за договором №020616-02/1П від 02.06.2016р. в сумі 126 278,26 грн.

Між тим, 30.08.2018р. відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію за №838 в якій вказав, що підприємство перевірить бухгалтерські відомості по оплаті по кожній накладній та вартість повернутого товару, визначить суму заборгованості, якщо така існує і погасить суму боргу на протязі трьох банківських днів. (а.с. 125)

Проте, відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань визначених договором поставки станом на дату подачі позову не оплатив заборгованість в сумі 126 278,26 грн., в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Отже, спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо несвоєчасної та повної плати за поставлений товар, що стало підставою для стягнення заборгованості .

Таким чином, між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки №020616-02/1П від 02.06.2016р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене судом встановлено, що відповідачем всупереч п. 5.4 договору та ст. 526, 712 Цивільного кодексу України не здійснено оплату поставленого товару за кожною видатковою накладною, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором у загальному розмірі 126 278,26 грн.

Оскільки, факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем частково визнаний, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості в розмірі 126 278,26 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних за період з 20.08.2018р. по 01.11.2018р. та інфляційних втрат за період з 01.09.2018р. по 01.11.2018р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 визначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.07.2014 "Аналіз практики застосування ст.625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Оскільки, судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару у визначений договором строк, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» , дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню за період з 20.08.2018 по 01.11.2018р. 3% річних у розмірі 768,17 грн. та інфляційні втрати з 01.09.2018р. по 01.11.2018р. у розмірі 2399,29 грн.

Доводи відповідача про те, що згідно договору про надання послуг за №020616-01/2п від 02.06.2016р., який укладений між ТзОВ «ПАККО Холдинг» та ТзОВ «Рітейл-Поланд» , відповідно до якого відповідач надав послуги на загальну суму 77325,09 грн. позивачу, судом не взято до уваги, оскільки відповідно до п.п 3.2 даного договору передбачено формулу, за якою розраховується вартість послуг, а саме: ВП=Х%*ОЗ.

Крім того у п. 4.2 даного договору встановлено, що розрахунок винагороди та її остаточна величина вказується у відповідному акті наданих послуг, проте їх відповідач не долучив до матеріалів справи.

Разом з тим, судом встановлено, що договір про надання послуг за №020616-01/2п від 02.06.2016р. не є предметом розгляду даного спору, а тому відповідач не позбавлений процесуального право на звернення до господарського суду з окремими позовними вимогами до ТзОВ «Рітейл - Поланд» .

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань за договором поставки №020616-02/ІП від 02.06.2016р., як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованість .

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому у позові розмірі суду надано не було.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити .

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" (43005, Волинська обл., м Луцьк, вул. Клима Савура, буд.21А, код ЄДРПОУ 34928470) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рітейл - Поланд" (04116, м. Київ, вул. Довнар Запольського , буд.3/2, кв. 18,код ЄДРПОУ 40246552) 129 445,72 грн. з них: 126 278,26 грн. основного боргу, 768,17 грн. - 3% річних, 2399,29грн. - інфляційних втрат та 1901,33грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 22.12.2018р.

Суддя В. М. Дем`як